Професійних захворювань

Розслідуванню підлягають усі, вперше виявлені, випадки хронічних професійних захворювань(ПЗ) і отруєнь. Професійний характерзахворювання визначається експертною комісією у складі фахівців лікувально-профілактичної установи, якій надане таке право Міністерство охорони здоров’я. Зв'язок професійного захворювання з умовами роботи працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яка складається відповідною установою державної санітарно-епідеміологічної служби з участю фахівців підприємства, профспілок і робочого органу виконавчої дирекції Фонду. У разі виникнення підозри на профзахворювання лікувально-профілактична установа направляє працівника на консультацію до головного фахівця з професійної патології міста (області). У дискусійних випадках для остаточного вирішення питання про наявність професійного захворювання хворий прямує до Інституту медицини праці Академії медичних наук (м. Київ).

На кожного хворого складається повідомлення за формою П-3. Впродовж трьох діб після встановлення остаточного діагнозу повідомлення присилається:

- роботодавцю або керівнику підприємства, шкідливі виробничі чинники на якому призвели до виникнення професійного захворювання,

- відповідній установі державної санітарно-епідеміологічної служби,

- лікувально-профілактичній установі, які обслуговують це підприємство,

- відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду.

Роботодавець організує розслідуваннякожного випадку виявлення професійного захворювання впродовж десяти робочих днів з моменту отримання повідомлення. Розслідування випадку професійного захворювання проводиться комісією у складіпредставників:

- відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії),

- лікувально-профілактичної установи,

- підприємства,

- профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки,

- відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Комісія з розслідування зобов'язана:

- скласти програму розслідування причин ПЗ;

- розподілити функції між членами комісії;

- розглянути питання про необхідність залучення експертів;

- провести розслідування обставин і причин ПЗ;

- скласти акт розслідування за формою П-4, в якому вказати заходи щодо запобігання розвитку професійного захворювання, забезпечення нормалізації умов праці, а також назвати осіб, які не виконали відповідні вимоги (правила, гігієнічні регламенти).

Акт розслідуванняпричин професійного захворювання складається комісією з розслідування у шести примірниках впродовж трьох діб після закінчення розслідування і присилається роботодавцем хворому, до лікувально-профілактичної установи, яка обслуговує це підприємство, до робочого органу виконавчої дирекції Фонду і профспілкової організації, членом якої є хворим. Один екземпляр акту присилається до відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби для аналізу і контролю за здійсненням заходів. Перший екземпляр акту розслідування залишається на підприємстві і зберігається 45 років.

Роботодавець зобов'язанийв п'ятиденний термін після закінчення розслідування причин професійного захворювання розглянути його матеріали і видати наказ про заходи щодо запобігання професійним захворюванням, а також про залучення до відповідальності осіб, з вини яких допущені порушення санітарних норм і правил, які призвели до виникнення професійного захворювання. Про здійснення запропонованих комісією з розслідування заходів щодо запобігання професійним захворюванням роботодавець письмово інформує відповідну установу державної санітарно-епідеміологічної служби впродовж терміну, вказаного в акті. У разі втрати працівником працездатності унаслідок профзахворювання роботодавець направляє потерпілого на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) для розгляду питання його подальшої працездатності.

Контрольза своєчасністю і об'єктивністю розслідування професійних захворювань, їх документальним оформленням, виконанням заходів щодо усунення причин здійснюють установи державної санітарно-епідеміологічної служби, Фонд, профспілки і уповноважені трудових колективів з питань охорони праці відповідно до їх компетенції.

Реєстрація і обліквипадків професійних захворювань ведеться у спеціальному журналі:

- на підприємстві, у відповідному робочому органі виконавчої дирекції Фонду і в установах державної санітарно-епідеміологічної служби на підставі повідомлень про професійні захворювання і акти їх розслідування;

- у лікувально-профілактичних установах на підставі медичної картки амбулаторного хворого, виписки з історії хвороби, лікарського звіту про діагноз, встановлений під час обстеження в стаціонарі, а також звіт про професійне захворювання.

Установи державної санітарно-епідеміологічної служби на підставі актів розслідування випадків професійних захворювань складають карти облікупрофесійних захворювань за формою П-5, які зберігаються впродовж 45 років. Форми державної статистичної звітності, що стосуються професійних захворювань, затверджуються МОЗ.