Державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до ст. 259 КЗпП України нагляді і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.

Одним із таких органів є Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, створений згідно з постановою КМУ від 29.11.2000 р. №1771. На даний час постанова втратила чинність, і діяльність Держнаглядпраці регулюється Положенням про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затв. постановою КМУ від 18.01.2003 р. № 50.

Держнаглядпраці є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства праці та соціальної політики України та підпорядковується йому. У межах своїх повноважень Держнаглядпраці організовує виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією. Держнаглядпраці узагальнює практику застосування актів законодавства з питань, що належать до компетенції Департаменту, розробляє і подає на розгляд Мінпраці пропозиції щодо його вдосконалення.

Держнаглядпраці очолює директор – головний державний інспектор праці України, який призначається на посаду і звільняється з посади КМУ за поданням Міністра праці та соціальної політики України. Директор має трьох заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади КМУ за поданням Міністра праці та соціальної політики України, погодженим з директором Держнаглядпраці.

Основні завдання Держнаглядпраці:1) здійснює контроль додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; 2) співпрацює з організаціями працівників і роботодавців з метою впровадження законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 3) забезпечує інформування населення щодо стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 4) подає методичну допомогу роботодавцям, проводить роз'яснювальну та консультаційну роботу з питань, що належать до його компетенції; 5) бере участь у розробленні пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення обліку, звітності та державної статистики з питань, що належать до його компетенції; 6) за дорученням Мінпраці здійснює міжнародні зв'язки; 7) виступає в установленому порядку за дорученням Мінпраці замовником науково-дослідних робіт; 8) здійснює заходи щодо професійної підготовки та перепідготовки кадрів у системі підпорядкованих органів; 9) організовує видання необхідної нормативної, методичної та іншої документації; 10) забезпечує у межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у Держнаглядпраці та підпорядкованих органах; 11) виконує інші функції.

Важливе місце серед органів нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю займають: Державний комітет України з нагляду за охороною праці, міністерство екології та природних ресурсів, органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України, органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України.

Органи Держнаглядохоронпраці здійснюють державний нагляд за дотриманням законодавства про охорону праці.

Основні завдання Держнаглядохоронпраці:комплексне управління охороною праці на державному рівні; реалізація державної політики у сфері охорони праці та виробничої безпеки; координація робіт з профілактики травматизму невиробничого характеру; проведення експертизи проектної документації та видача дозволів на введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, об’єктів і засобів виробництва.

Функції Держнаглядохоронпраці:бере участь у формуванні державної політики у сфері охорони праці; організовує та здійснює державний нагляд за додержанням в процесі трудової діяльності вимог законодавства про охорону праці; здійснює державний гірничий нагляд; здійснює державний нагляд за безпечним проведенням робіт на виробництвах та об’єктах підвищеної небезпеки; здійснює державний нагляд за своєчасним забезпеченням спецодягом, іншими засобами колективного та індивідуального захисту працівників відповідно до нормативно-правових актів; здійснює державний нагляд за безпечним проведенням робіт з утилізації зброї, звичайних видів боєприпасів, виробів ракетної техніки.

Спеціальним органом зі спеціальним статусом є Державний комітет ядерного регулювання України. Діяльність регулюється Положенням про Державний комітет ядерного регулювання України, затв. Указом Президента України від 6.03.2001 р. № 155/2001. Комітет здійснює державний нагляд за додержанням законодавства, норм, правил і стандартів щодо використання ядерної енергії, вимог ядерної та радіаційної безпеки.

Основними завданнями Держатомрегулювання України є: участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сфері використання ядерної енергії, забезпечення додержання вимог ядерної та радіаційної безпеки; здійснення в межах своєї компетенції державного регулювання безпеки використання ядерної енергії, додержання вимог ядерної та радіаційної безпеки; здійснення державного нагляду за додержанням законодавства, норм, правил і стандартів з використання ядерної енергії, вимог ядерної та радіаційної безпеки; координація діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, що відповідно до законодавства здійснюють державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки.

Держатомрегулювання України відповідно до покладених на нього завдань: 1) готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері використання ядерної енергії, забезпечення додержання вимог ядерної та радіаційної безпеки; 2) бере участь у розробленні проектів Державного бюджету України, Державної програми економічного і соціального розвитку України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України; 3) бере участь у формуванні пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, державного замовлення, розробленні державних наукових, науково-технічних програм; організовує в установленому законодавством порядку розроблення та реалізацію загальнодержавних програм з ядерної безпеки, проведення наукових і науково-технічних досліджень у сфері використання ядерної енергії, забезпечення додержання вимог ядерної та радіаційної безпеки; 4) розробляє і здійснює заходи щодо формування культури безпеки у сфері використання ядерної енергії; 5) визначає критерії, вимоги та умови безпеки під час використання ядерної енергії; розробляє і затверджує в межах своєї компетенції норми, правила і стандарти з ядерної та радіаційної безпеки, фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання; погоджує в межах своєї компетенції проекти державних і галузевих стандартів; 6) визначає вимоги до систем і обладнання, що є важливими для безпеки ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об'єктів, вимоги до управління безпекою таких установок та об'єктів, а також визначає порядок обліку та реєстрації зазначених систем і обладнання, контролює додержання цього порядку; 7) встановлює вимоги щодо забезпечення якості на всіх етапах життєвого циклу ядерних установок, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об'єктів; 8) здійснює оцінку ступеня безпеки та експертизу безпеки ядерних установок, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об'єктів координує проведення експертизи безпеки інших джерел іонізуючого випромінювання; 9) надає висновки щодо додержання вимог ядерної та радіаційної безпеки при експорті, імпорті та транзиті радіоактивних матеріалів; 10) здійснює в установленому законодавством порядку ліцензування: проектування ядерних установок або сховищ для захоронення радіоактивних відходів, переробки уранових руд, перевезення радіоактивних матеріалів, переробки, зберігання та захоронення радіоактивних відходів, виробництва та використання джерел іонізуючого випромінювання, підготовки персоналу для експлуатації ядерної установки за переліком посад та спеціальностей, який затверджується Кабінетом Міністрів України; діяльності, пов'язаної із забезпеченням фізичного захисту ядерних матеріалів і ядерних установок, за переліком видів діяльності, який затверджується Кабінетом Міністрів України; діяльності експлуатуючої організації на окремому етапі життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів; діяльності, пов'язаної із здійсненням персоналом безпосереднього управління реакторною установкою атомних електростанцій; 11) видає відповідно до законодавства дозволи на виконання робіт чи операцій на етапах введення в експлуатацію, експлуатації та зняття з експлуатації ядерних установок і на етапах експлуатації та закриття сховищ для захоронення радіоактивних відходів, а також дозволи на перевезення радіоактивних матеріалів та сертифікати безпеки транспортно-пакувальних комплектів для перевезення таких матеріалів; 12) здійснює відповідно до законодавства України, міжнародних договорів України заходи щодо організації і ведення державного обліку, запобігання незаконному обігу, забезпечення зберігання ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання; 13) здійснює нагляд за додержанням експлуатуючими організаціями, підприємствами, установами, організаціями, що виконують роботи на майданчиках ядерних установок, об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об'єктах вимог ядерної та радіаційної безпеки; 14) організовує та здійснює державний нагляд за додержанням законодавства, норм, правил і стандартів з використання ядерної енергії, вимог ядерної та радіаційної безпеки, фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання; 15) здійснює контроль за реалізацією заходів, спрямованих на запобігання аваріям у процесі виробництва та використання джерел іонізуючого випромінювання на ядерних установках, об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, уранових об'єктах, та забезпечення готовності підприємств, установ і організацій до ліквідації наслідків таких аварій; 16) контролює додержання встановленого порядку подання інформації про випадки порушень у роботі ядерних установок або сховищ для захоронення радіоактивних відходів, організовує з'ясування причин таких порушень, а також обставин виникнення ядерних інцидентів і радіаційних аварій; 17) застосовує в межах своїх повноважень примусові заходи щодо юридичних і фізичних осіб у разі порушення ними законодавства, норм, правил і стандартів з використання ядерної енергії, вимог ядерної та радіаційної безпеки, фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, а також умов виданих ліцензій; 18) готує щорічну доповідь про стан ядерної та радіаційної безпеки в Україні, звіти та огляди з цих питань та подає їх Президентові України, Верховній Раді України, іншим органам державної влади, а також органам місцевого самоврядування, громадським організаціям; 19) оперативно повідомляє через засоби масової інформації про радіаційні аварії на території України, а також за її межами в разі можливості транскордонного перенесення радіоактивних речовин; 20) організовує та координує підготовку національних доповідей про вжиті Україною заходи щодо виконання зобов'язань, передбачених Конвенцією про ядерну безпеку Об'єднаною конвенцією про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами й іншими міжнародними договорами України з питань, що належать до його компетенції, затверджує такі доповіді та представляє їх у відповідних міжнародних організаціях; 21) виконує функції компетентного органу та пункту зв'язку, відповідального за передачу і повідомлення інформації у разі ядерної аварії відповідно до Конвенції про оперативне оповіщення про ядерні аварії та інших міжнародних договорів України; 22) здійснює в установленому законодавством порядку міжнародне співробітництво у сфері використання ядерної енергії, забезпечення ядерної та радіаційної безпеки;

23) бере участь у підготовці міжнародних договорів України з питань, що належать до його компетенції, готує пропозиції щодо укладення, денонсації таких договорів, у межах своїх повноважень укладає міжнародні договори України; 24) готує пропозиції щодо виконання зобов'язань за міжнародними договорами України з питань ядерної та радіаційної безпеки, аналізує стан виконання цих зобов'язань, координує здійснення заходів щодо реалізації Угоди між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії про застосування гарантій у зв'язку з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї; 25) координує в межах своєї компетенції взаємодію органів виконавчої влади, державних підприємств, установ та організацій з Міжнародним агентством з атомної енергії, іншими міжнародними організаціями та органами іноземних держав, що здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії, забезпечення додержання вимог ядерної та радіаційної безпеки, в тому числі у питаннях боротьби з незаконним обігом ядерних матеріалів, інших джерел іонізуючого випромінювання; 26) виконує функції центрального органу та пункту зв'язку, відповідального за фізичний захист ядерного матеріалу згідно з Конвенцією про фізичний захист ядерного матеріалу; 27) здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління; 28) розглядає в установленому законодавством порядку звернення громадян з питань, що належать до його компетенції, та здійснює в межах своїх повноважень заходи щодо вирішення порушених у таких зверненнях питань; 29) здійснює в межах повноважень, визначених законодавством, державну політику у сфері охорони державної таємниці, здійснює в установленому порядку контроль за станом охорони та збереження державної таємниці у центральному апараті Комітету, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління; 30) забезпечує в межах повноважень, визначених законодавством, виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави; 31) здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

Держатомрегулювання України має право: одержувати в установленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань; залучати спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції; скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до його компетенції; утворювати за погодженням з іншими центральними органами виконавчої влади міжвідомчі комісії, експертні та консультативні ради, робочі групи; представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладення міжнародних договорів України; надсилати ліцензіатам, а також їх посадовим особам, керівникам центральних та місцевих органів виконавчої влади, органам місцевого самоврядування обов'язкові до виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у сфері використання ядерної енергії, забезпечення додержання вимог ядерної та радіаційної безпеки; застосовувати в установленому порядку фінансові санкції до підприємств, установ, організацій, підприємців за порушення законодавства, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки та умов наданих дозволів; обмежувати, припиняти чи зупиняти експлуатацію підприємств, установ, організацій та об'єктів у разі порушення ними вимог щодо ядерної та радіаційної безпеки; заслуховувати звіти посадових осіб центральних та місцевих органів виконавчої влади, а також підприємств, установ, організацій з питань забезпечення ядерної та радіаційної безпеки, отримувати від ліцензіата чи власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з цих питань; притягати в установленому порядку до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про ядерну та радіаційну безпеку; надсилати ліцензіатам, власникам чи керівникам підприємств подання про невідповідність окремих осіб займаним посадам; передавати правоохоронним органам матеріали про факти порушень установлених законами та іншими нормативно-правовими актами вимог щодо додержання ядерної та радіаційної безпеки; володіти спеціальними транспортними засобами для здійснення заходів реагування на надзвичайні ситуації.

Нагляд у сфері використання ядерної енергії здійснюється відповідно до принципів, передбачених ст. 5 ЗУ «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»: пріоритет захисту людини та навколишнього природного середовища від впливу іонізуючого випромінювання; забезпечення при використанні ядерної енергії мінімального рівня утворення радіоактивних відходів; заборона будь-якої діяльності у сфері використання ядерної енергії, результатом якої є обґрунтовано передбачений більший негативний вплив на майбутні покоління, ніж той, що допускається для нинішнього покоління; забезпечення безпеки під час використання ядерної енергії; відкритість і доступність інформації, пов'язаної з використанням ядерної енергії; забезпечення відшкодування шкоди, зумовленої радіаційним впливом; створення правового і фінансового механізму щодо соціально-економічної компенсації ризику для населення, яке проживає в зонах спостереження; створення спеціальної соціальної інфраструктури в зонах спостереження; забезпечення заходів щодо соціально-економічної заінтересованості місцевих органів державної влади та самоврядування, на території яких розташовані ядерні установки та об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами; встановлення відповідальності за порушення правового режиму безпеки у сфері використання ядерної енергії; розмежування функцій державного управління у сфері використання ядерної енергії і державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки; розмежування функцій державного управління у сфері використання ядерної енергії і безпосередньої господарчої діяльності щодо використання ядерної енергії; розподіл обов'язків, прав та відповідальності між усіма суб'єктами правовідносин у сфері використання ядерної енергії; нормування, ліцензування та нагляд у сфері використання ядерної енергії; створення правового та фінансового механізму відповідальності експлуатуючої організації перед громадянами та суб'єктами господарювання за заподіяну ядерну шкоду; створення правового та фінансового механізму відповідальності ліцензіата перед громадянами та суб'єктами господарювання за заподіяну шкоду в разі радіаційної аварії; захоронення та довгострокове зберігання радіоактивних відходів за рахунок виробників відходів; участь громадян та їх об'єднань у формуванні державної політики у сфері використання ядерної енергії; заборона будь-якої діяльності, пов'язаної з іонізуючим випромінюванням, якщо перевага від такої діяльності менша, ніж можлива заподіяна нею шкода; дотримання дозових меж впливу на персонал і населення, встановлених нормами, правилами та стандартами з ядерної та радіаційної безпеки; встановлення найнижчих показників величини індивідуальних доз, кількості осіб, що опромінюються, ймовірності опромінення від будь-якого конкретного джерела іонізуючого випромінювання за нормами, правилами і стандартами з радіаційної безпеки з урахуванням економічних і соціальних умов держави; виконання міжнародних договорів, розвиток міжнародного співробітництва у сфері використання ядерної енергії в мирних цілях та зміцнення міжнародного режиму безпеки та радіаційного захисту населення; розмежування державного управління у сфері використання ядерної енергії та захоронення радіоактивних відходів.

Державний пожежний нагляд за дотриманням роботодавцями законодавства про пожежну безпеку здійснюється державною пожежною охороною відповідно до Положення про державну пожежну охорону, затв. постановою КМУ від 26.07.1994 р. № 508 (зі змін. та доп.).

Основні завдання пожежної охорони: здійснення контролю за дотриманням протипожежних вимог; запобігання пожежам і нещасним випадкам на них; гасіння пожеж, рятування людей та надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.

Функції органів державного пожежного нагляду: розробляють з участю міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади і затверджують загальнодержавні правила пожежної безпеки, які є обов’язковими для всіх роботодавців та працівників; встановлюють порядок опрацювання і затвердження положень, інструкцій та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки, що діють на підприємстві, в установі, організації, розробляють типові документи з цих питань; здійснюють контроль за додержанням вимог актів законодавства з питань пожежної безпеки роботодавцями, керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ та організацій тощо.

Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.1994 р. (зі змін. та доп.) державний санітарно-епідеміологічний нагляд – це діяльність органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними і фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоровя людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників.

Даний вид нагляду здійснюється відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні від 19.08. 2002 р. № 1217 головними державними санітарними лікарями, їх заступниками, іншими посадовими особами, а також установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Завдання державного санітарно-епідеміологічного нагляду: нагляд за організацією та проведенням підприємствами, установами, організаціями санітарних та протиепідемічних заходів; нагляд за дотриманням роботодавцями санітарного законодавства; проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи умов праці;

Постанови, розпорядження, приписи та висновки головних державних санітарних лікарів та інших посадових осіб держсанепідслужби МОЗ України обов’язкові для виконання органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами, прийнятими в межах їх повноважень.

Відповідно до ст. 16 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації здійснюють на відповідних територіях державний контроль за охороною праці та своєчасною і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплатою праці. Вони мають право проводити перевірки стану додержання Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій, їх філій та відділень незалежно від форми власності і підпорядкування (ст. 28 Закону). Повноваження місцевих державних адміністрацій та рад передбачені ст. 263 КЗпП України.

Відповідно до ч. 3 ст. 259 КЗпП України вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законодавства про працю здійснюється генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами. Повноваження органів прокуратури щодо нагляд за дотриманням законів визначені ЗУ «Про прокуратуру». Предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: відповідність актів, які видаються підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимога КУ та чинним законам; додержання законів про соціально-економічні права і свободи громадян та їх захист, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав.

При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право: опротестувати акти роботодавця, а також рішення та дії посадових осіб; порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення; давати приписи про усунення порушень закону; вносити подання посадовим особам підприємства, установи, організації про усунення порушень трудового законодавства та умов, що їм сприяли; звертатись до суду заявами про захист прав і законних інтересів працівників і роботодавців.