Розгляд колективних трудових спорів.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» колективний трудовий спір (конфлікт) – це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо: а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; б) укладення чи зміни колективного договору, угоди; в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; г) невиконання вимог законодавства про працю.

Таким чином колективні трудові спори можуть бути економічними (містити вимоги економічного змісту) та юридичними(вимоги про визнання права на підставі чинних юридичних норм).

Колективні трудові спори виникають на виробничому, галузевому, територіальному та національному рівнях.

Сторонами колективного трудового спору є: а) на виробничому рівні – наймані працівники підприємства, установи, організації або профспілка та власник або уповноважений ним орган; б) на галузевому, територіальному рівні – наймані працівники підприємств, установ, організацій однієї або декількох галузей (професій) або адміністративно-територіальних одиниць чи профспілки та власники, об’єднання власників або уповноважені ними органи чи представники; в) на національному рівні – наймані працівники однієї або декількох галузей чи профспілки або їх об’єднання та власники, об’єднання власників на території більшості адміністративно-територіальних одиниць України.

Процедура розгляду колективних трудових спорів передбачає дві стадії:

1. вирішення колективних трудових спорів за допомогою примирних процедур;
2. проведення страйку.

Під примирними процедурами розуміють особливий спосіб вирішення колективного трудового спору без припинення роботи шляхом пошуку взаємоприйнятного для сторін рішення по конфліктній ситуації.

Колективний трудовий спір розпочинається з формування вимог найманих працівників. На виробничому рівні вимоги найманих працівників формуються і затверджуються загальними зборами (конференцією) найманих працівників або формуються шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше половини підписів членів трудового колективу. Крім того збори (конференція) найманих працівників визначають орган чи особу, які будуть представляти їхні інтереси. На галузевому, територіальному чи національному рівні вимоги найманих працівників формуються і затверджуються: 1) у випадках, коли інтереси найманих працівників представляє профспілка – рішенням виборного органу профспілки, об’єднання профспілок; 2) у випадках, коли інтереси найманих працівників представляють інші уповноважені ними організації – конференцією представників підприємств, установ, організацій, обраних зборами (конференцією) працівників. Вимоги найманих працівників, профспілки чи об’єднання профспілок оформляються відповідним протоколом і надсилаються власнику або уповноваженому ним органу.

Відповідно до ст. 5 ЗУ власник або уповноважений ним орган зобов’язаний розглянути вимоги найманих працівників та повідомити їх представників про своє рішення у триденний строк з дня одержання вимог. Якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції власника, уповноваженого власником органу, він зобов’язаний надіслати їх у триденний строк з дня одержання власнику або до вищестоящого органу управління, який має право прийняти рішення. При цьому строк розгляду вимог найманих працівників кожною інстанцією не повинен перевищувати трьох днів. Загальний строк розгляду вимог і прийняття рішення не повинен перевищувати тридцяти днів з дня одержання цих вимог власником або уповноваженим ним органом до моменту одержання найманими працівниками повідомлення від власника про прийняте рішення. Рішення власника викладається у письмовій формі і не пізніше наступного дня надсилається уповноваженому органу іншої сторони колективного трудового спору. З моменту одержання уповноваженим представницьким органом найманих працівників повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняття рішення про незгоду з рішенням власника або коли строки розгляду вимог закінчились, а відповіді не надійшло, виникає колективний трудовий спір. Орган, який представляє інтереси найманих працівників, зобов’язаний у письмовій формі повідомити у триденний строк власника, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням підприємства та Національну службу посередництва і примирення про виникнення колективного трудового спору. НСПП здійснює реєстрацію висунутих працівниками вимог та колективних трудових спорів відповідно до Положення про порядок реєстрації НСПП висунутих найманими працівниками вимог та колективних трудових спорів (конфліктів), затв. наказом НСПП від 06.04.2000 р. № 29.

Відповідно до ст. 7 ЗУ, якщо предметом спору є встановлення нових або зміна існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміна колективного договору, угоди, то спір розглядається примирною комісією.

Примирна комісія – орган, призначений для вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективного трудового спору, та який складається з представників сторін. ПК утворюється за ініціативою однієї із сторін на виробничому рівні – у триденний, на галузевому чи територіальному рівні – у п’ятиденний, на національному рівні – у десятиденний строк з моменту виникнення колективного трудового спору.

У разі потреби ПК залучає до свого складу незалежного посередника; консультується із сторонами колективного трудового спору, центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими заінтересованими органами. Незалежний посередник – визначена за спільним вибором сторін особа, яка сприяє встановленню взаємодії між сторонами, проведенню переговорів, бере участь у виробленні примирною комісією взаємоприйнятного рішення. ( ст. 10 ЗУ)

Колективні трудові спори розглядаються виробничою ПК – 5-денний строк, галузевою та територіальною ПК – у 10-денний строк, ПК на національному рівні – у 15-денний строк з моменту утворення комісії. За згодою сторін ці строки можуть бути продовжені.

Примирна комісія може приймати рішення, якщо на її засіданні присутні не менше 2/3 представників від кожної сторони і незалежний посередник, якщо він введений до складу комісії. Рішення комісії оформляється протоколом та має для сторін обов’язкову силу.

У випадку неприйняття ПК взаємоприйнятного рішення, а також виникнення колективного трудового спору з питань виконання колективного договору, угоди або окремих її положень, невиконання вимог законодавства про працю, трудовий спір передається на розгляд трудового арбітражу. Трудовий арбітраж – орган, який складається із залучених сторонами фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті трудового спору (конфлікту) (ст. 11 ЗУ). Трудовий арбітраж утворюється за ініціативою однієї із сторін або незалежного посередника у триденний строк. Кількісний і персональний склад трудового арбітражу визначається за згодою сторін. Якщо сторони не досягнуть згоди, то відповідно до п. 2.2 Положення про трудовий арбітраж, затв. наказом НСПП від 04.05.1999 р. № 37 він складається з трьох осіб. До складу трудового арбітражу не можуть входити особи, які є учасниками колективного трудового спору, або особи, які зацікавлені в його однобічному вирішенні.

Список арбітрів затверджено НСПП. Арбітр – це підготовлена НСПП особа, яка в разі залучення її сторонами колективного трудового спору (конфлікту) для участі в роботі трудового арбітражу набуває статусу члена трудового арбітражу і має право розгляду колективного трудового спору (конфлікту) з метою прийняття рішення щодо останнього по суті. Арбітр пропонується для участі в роботі трудового арбітражу органом НСПП за письмовою заявою однієї із сторін колективного трудового спору.

З числа членів трудового арбітражу обирається його голова. До складу трудового арбітражу можуть входити також народні депутати України, представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інші особи.

Колективний трудовий спір розглядається трудовим арбітражем з обов’язковою участю представників сторін, а в разі потреби – представників інших заінтересованих органів та організацій. Трудовий арбітраж повинен прийняти рішення у 10-денний строк з дня його створення. За рішенням більшості членів трудового арбітражу цей строк може бути продовжено до 20 днів. Рішення складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частини. Рішення трудового арбітражу приймається більшістю голосів його членів, оформляється протоколом і підписується всіма його членами. Рішення трудового арбітражу є обов’язковим для виконання, якщо сторони про це попередньо домовилися.

До вирішення колективного трудового спору може залучатись спеціально створений державний орган – Національна служба посередництва і примирення (НСПП), утворена Указом Президента України від 17.11.1998 року. Відповідно до п. 1 Положення про НСПП вона є постійно діючим органом, створеним Президентом України для сприяння врегулюванню колективних трудових спорів (конфліктів). Вона складається з висококваліфікованих фахівців та експертів з питань вирішення колективних трудових спорів і має свої відділення в АРК та областях.

Основні завдання НСПП: здійснення реєстрації висунутих працівниками вимог та колективних трудових спорів; аналіз вимог, виявлення та узагальнення причин колективних трудових спорів, підготовка пропозицій для їх усунення; підготовка посередників та арбітрів, які спеціалізуються на вирішенні колективних трудових спорів; формування списків арбітрів та посередників; перевірка, в разі необхідності, повноважень представників сторін колективного трудового спору; посередництво у вирішенні колективного трудового спору; залучення до участі в примирних процедурах народних депутатів України, представників державної влади, органів місцевого самоврядування.

Представники НСПП можуть брати участь у вирішенні колективного трудового спору на всіх його стадіях. НСПП розглядає всі матеріали і в 10-денний строк надсилає сторонам свої рекомендації. Якщо у вимогах найманих працівників містяться питання, вирішення яких віднесено до компетенції центрального або місцевих органів виконавчої, органів місцевого самоврядування, НСПП надсилає свої рекомендації разом з відповідними матеріалами керівникам цих органів, які повинні їх розглянути у 7-денний строк і проінформувати про прийняті ними рішення сторони колективного трудового спору та НСПП.