Обчислення собівартості продукції рослинництва.

Об’єктами калькуляції собівартості в рослинництві є основна та суміжна продукції.

До обчислення фактичної собівартості продукції рослинництва виконуються підготовчі роботи, призначення яких полягає в обчисленні суми витрат на виробництво окремих видів продукції рослинництва, а саме:

1. перевірити правильність записів по дебету і кредиту аналітичних рахунків;

2. уточнити, чи повністю включені до витрат під врожай звітного року витрати минулих років за кожним видом незавершеного виробництва,

3. перевірити повноту оприбуткування продукції.

Відповідно до ст. 8.1 Методичних рекомендацій № 132 при розрахунку величини витрат, які підлягають включенню до собівартості конкретного виду продукції, важливо правильно визначити момент завершення виробничого процесу, витрати після якого не включаються до виробничої собівартості. Умовно цей момент позначають „франко”.

Виробнича собівартість продукції за видами с.-г. культур визначається:

А) зерна, насіння соняшнику – франко - місце зберігання (включаючи витрати на доочищення і сушіння);

Б) соломи, сіна – франко – скирта або інше місце зберігання;

В) цукрові буряки, картопля, баштанні, овочі, коренеплоди – франко – поле або інше місце зберігання;

Г) парниково-тепличні овочі, плоди, ягоди – франко – пункт приймання;

Д) зелена маса на силос – франко – місце силосування;

Е) зелена маса на корм – франко – місце споживання.

Наступні витрати на виконання операцій по підготовці продукції до реалізації та її проведення відносяться на витрати зі збуту.

По культурах, по яких одержують один вид продукції (без побічної), собівартість визначають діленням витрат по вирощуванню культури на валовий вихід (кількість) продукції.

При наявності побічної продукції її вартість віднімається від загальної суми витрат по вирощуванню відповідної культури (групи культур). Собівартість соломи, гички, стебел кукурудзи і соняшнику, капустяного листя та іншої побічної продукції рослинництва визначається виходячи із розрахунково-нормативних витрат на збирання, транспортування, пресування, скиртування та інші роботи, пов’язані із заготівлею побічної продукції. (ст. 8.2.)

При отриманні основної і супутньої продукції (декількох видів продукції) витрати між ними розподіляються шляхом використання перевідних коефіцієнтів або цін реалізації.

Розглянемо порядок калькулювання окремих видів продукції рослинництва.

Зернова продукція

(ст. 8.3 Методичних рекомендацій № 132)

Об’єктами обчислення собівартості продукції зернових культур є зерно (основна продукція) і солома (побічна продукція). Вартість соломи визначається виходячи з розрахунково-планових витрат на збирання, транспортування, пресування, скиртування тощо. Тобто вартість 1 ц соломи може бути визначена заздалегідь у конкретній сумі або вирахувана шляхом підрахунку прямих витрат на заготівлю соломи.

При калькулюванні собівартості зерна підраховують витрати на вирощування і збирання зернових культур, включаючи вартість з доробки зерна на току, що проводиться в межах календарного року. Від загальної суми витрат віднімають вартість соломи, а решту розподіляють між зерно і зерно відходами пропорційно питомій вазі вмісту зерна у зерновідходах.

Якщо зерновідходів немає, то при калькулюванні від загальної суми витрат на вирощування та збирання зернових культур віднімають вартість соломи, а решту витрат ділять на вагу отриманого зерна.

Наприклад, господарство одержало від урожаю 10000 ц зерна пшениці озимої і 500 ц зернових відходів. За даними лабораторного аналізу вміст зерна в них складає 40 %. Витрати поданій культурі становлять 306000 грн без вартості соломи.

Розв’язок:

-переводять зерно і зерно відходи у повноцінне зерно:

10000 ц + 500 ц х 0,4 = 10200 ц

-розподіляють витрати між зерном та зерновідходами:

306000 грн : 10200 ц х 10000 ц = 300000 грн по зерну,

306000 грн : 10200 ц х 200 ц = 6000 грн по зерновідходах

-ФС 1 ц зерна = 300000 грн / 10000 ц = 30 грн

ФС 1 ц зерновідходів = 6000 грн / 500 ц = 12 грн.

У разі вирощування насіння зернових культур загальна сума витрат, включаючи додаткові витрати, безпосередньо пов’язані з одержанням насіннєвого зерна відповідних репродукцій (без вартості рядового зерна та зерновідходів), розподіляється між цими класами насіння (супереліта, еліта, І і ІІ репродукції) пропорційно його вартості за реалізаційними цінами. Собівартість 1 ц насіння визначається діленням суми витрат, віднесених на насіння відповідного класу, на його масу після доробки.

Собівартість 1 ц зерна кукурудзи = витрати на вирощування і збирання

продукції (без вартості кукурудзиня)

маса сухого зерна повної стиглості

Перерахунок качанів кукурудзи повної стиглості в сухе зерно здійснюється за фактичним виходом зерна з качанів, який визначається хлібоприймальними пунктами шляхом обмолоту середньодобових зразків з врахуванням базової вологості зерна в качанах (базова вологість зерна в качанах кукурудзи береться на рівні 14 %).

Відповідно до ст. 8.4. Методичних рекомендацій № 132

Собівартість 1 ц цукрових буряків (фабричних)

= загальна сума витрат на їх вирощування і збирання

(без вартості гички)___________________________

фізична маса буряків

Собівартість 1 ц цукрових буряків (маточних)

= загальна сума витрат на їх вирощування і збирання - вартість гички – вартість забракованих буряків + витрати на доочищення буряків, кагатування і догляд за кагатами в звітному році___________________________________________________

кількість центнерів буряків, закладених в кагати

Наприклад, валовий збір цукрових буряків – 50000 ц; загальні витрати на їх вирощування – 400000 грн. Валовий збір гички – 1250 ц, витрати на її збирання і транспортування – 300 грн. Обчислити собівартість 1 ц буряків та 1 ц гички.

Собівартість 1 ц цукр. буряків = 400000 – 300 = 7,99 грн

Собівартість 1 ц гички = 300 = 0,24 грн

Відповідно до ст. 8.8. Методичних рекомендацій № 132

Собівартість 1 ц картоплі= загальна сума витрат на її вирощування і збирання

(без вартості картоплі, що згодована худобі)_____________

фізична маса картоплі

Відповідно до ст. 8.9. Методичних рекомендацій № 132 для визначення собівартості продукції овочівництва, садівництва та ягідників із загальної суми витрат поточного року виключається вартість побічної продукції. При потребі визначення собівартості кожного виду продукції витрати розподіляються між видами продукції пропорційно до вартості за реалізаційними цінами.

Собівартість 1 ц продукції = сума витрат

кількість продукції

1.