Сутність і функції теорії прийняття рішень
Теорія прийняття управлінського рішення
Існування людства нерозривно пов’язано із розробкою, прийняттям і реалізацією управлінських рішень. Під теорією прийняття управлінського рішення необхідно розуміти систему знань, які відображають сутність понять „закономірність” і „рішення”.
Основними рисами теорії прийняття рішень є: об'єктивна реальність, логічна цілісність, здатність до розвитку, відносна самостійність, активний вплив на практику.
Теорія – філософська категорія для позначення розвитку системи знань, достовірно і адекватно відображають сутність і закономірності явищ певної галузі об'єктивної дійсності, що представляє собою керівництво для практичної діяльності.
З урахуванням закономірностей рішення розробляються, приймаються і реалізуються. Характерною особливістю теорії прийняття рішень є її інтеграція з іншими самостійними теоріями, межі яких визначаються все більш точно. Теорія прийняття рішень інтенсивно розвивається в рамках теорії управління.
Сутність і функції теорії прийняття рішень
Під сутністю прийняття рішень як процесу розуміють внутрішню, відносно стійку основу управлінського рішення, що визначатиме її сенс, роль і місце у функціонуванні та розвитку організації. Сутність прийняття рішень зазвичай проявляється через різноманітні зовнішні зв’язки і дії, що характеризують одну із сторін управлінського рішення.
Суть розробки прийняття рішень полягає в діяльності особи, що приймає рішення, щодо виконання основоположною функції керівника в процесі управління. Основна мета управлінського рішення – забезпечити координуючий (регулює) вплив на систему управління, що реалізовує рішення управлінських завдань персоналом по досягненню цілей організації. Ціль управлінського рішення міститься у забезпеченні координуючої (регулюючої) дії на систему управління, яка виконує управлінські задачі персоналу по досягненню цілей організації. Досягнення цілей передбачає виконання задач які складають зміст і послідовність дій управлінського персоналу при виконанні ними безпосередніх обов'язків.
Основними завданнями є: створення інформаційної бази для прийняття своєчасних рішень; визначення обмежень і критеріїв прийняття рішення; організація діяльності персоналу управління.
Предмет дослідження теорії прийняття рішень – закони (закономірності) діяльності осіб, щодо рішення, її організаційні форми, технології і методи, принципи управління та організації праці, сутність і зміст рішень. Предмет теорії прийняття рішень досліджується з різних сторін, складових окремі, але взаємопов'язані аспекти. До основних з них відносяться методологічні, організаційні, економічні, технологічні, соціально-психологічні і правові.
Об'єктом теорії прийняття рішеньє системна діяльність керівників і персоналу управління в процесі вироблення, прийняття та реалізації рішень.
Методологічні аспекти прийняття рішення відображають єдність і цілісність наукових знань для теорії прийняття рішень.
Організаційні аспекти відображають стан та перспективи розвитку організаційної та функціональної структури органів управління, розташування та порядок функціонування осіб, що приймають рішення (як органів управління), в системі управління на різних ієрархічних рівнях. Вони включають в себе також визначення шляхів удосконалення організації прийняття рішень і методів дослідження виникаючих при цьому проблем.
Економічні аспекти показують дію економічних чинників на ефективність існуючих і розроблюваних систем прийняття рішень, вплив їх економічної ефективності на економічну підготовку персоналу управління, вдосконалення організаційних форм і методів прийняття рішень на новій технічній базі.
Технологічні аспекти визначають рівень використовуваних і розроблюваних технологій прийняття рішення в управлінні, перспективи розвитку автоматизованих і людино машинних систем їх прийняття.
Соціально-психологічні аспекти ілюструють різні сторони діяльності людей у процесі прийняття рішення. До них відносяться вдосконалення структури внутрішньоколективних зв'язків, вивчення поведінки особистості в колективі і взаємовідносин його членів у процесі прийняття рішення.
Правові аспекти відображаютьвідносини між різними ієрархічними рівнями системи управління і окремими посадовими особами в підготовці прийняття рішення. Правові норми повинні бути закладені в основу організації управлінської діяльності.
На розвиток теорії прийняття рішень істотно впливають методологія мислення, теорія управління, кібернетика, психологія, біологія, психофізіологія і особливо математика. До основнихметодів теорії прийняття рішень відносяться:
· методологічні, які відображають єдність і цілісність наукових знань в теорії прийняття рішень;
· організаційні, які визначають стан і перспективи розвитку організаційної і функціональної структури органів управління, порядок функціонування і діяльності управлінських кадрів (як органів управління) в системі управління на різних ієрархічних рівнях, а також включають визначення шляхів удосконалення організації прийняття рішень і методів дослідження виникаючих при цьому проблем;
· економічні, показують вплив економічних факторів на ефективність існуючих і розроблюваних систем прийняття рішень, їх економічної ефективності та вплив на економічну підготовку персоналу управління, удосконалення організаційних форм і методів прийняття рішень;
· технологічні, визначають рівень використання існуючих технологій прийняття рішень, перспективи розвитку автоматизованих систем управління;
· соціально-психологічні, ілюструють різні сторони діяльності людей в процесі прийняття рішень (удосконалення структури в середині колективних зв'язків; вивчення поведінки особистості в колективі та взаємозв'язку його членів в процесі прийняття рішень; визначення основних психологічних особливостей процесів прийняття управлінських рішень; дослідження психології керівника, його відношення до виконавців тощо);
· правові, відображають відносини між різними ієрархічними рівнями системи управління і окремими посадовими особами в підготовці прийняття рішень. Правові норми повинні бути закладені в основу організації управлінської діяльності.
Теорія прийняття рішень виконує пізнавальну і прогнозуючу функції.
Пізнавальна функція проявляється: в розкритті сутності процесів прийняття управлінських рішень, закономірностей і принципів, яким вона підпорядковуються; виникненні і розвитку теорії прийняття рішень на різних історичних етапах; роз'яснення основних властивостей і взаємозв'язків предмета дослідження та обґрунтуванні технології і системи прийняття рішень.
Прогнозуюча функція полягає у визначенні тенденцій подальшого розвитку процесів і системи прийняття рішень, організаційних форм і методів діяльності персоналу управління в процесі прийняття рішень.
Управлінська діяльність кадрів в процесі розробки, прийняття і реалізації рішень досліджується в різних аспектах, що вимагає застосування різних методів: спостереження, порівняння, аналізу, синтезу, математичного моделювання.
Рис. 1. Функції теорії прийняття рішень
Основні завдання теорії прийняття рішень:
· вивчення та узагальнення досвіду прийняття рішень в певних умовах, а також в умовах невизначеності та ризику;
· виявлення і дослідження об'єктивних закономірностей процесів прийняття рішень; формування на їх основі принципів організації діяльності осіб, що рішення, організаційних форм і методів, технологій розробки, прийняття та реалізації рішень;
· вироблення практичних рекомендацій по роботі лінійних менеджерів та їх апарату управління при прийнятті рішень в реальній обстановці, а також використанні технічних засобів і автоматизованих систем управління;
· розробка методів дослідження проблем розвитку системи прийняття рішень, принципів і методів оцінки їх ефективності, а також заходів щодо вдосконалення діяльності осіб, які приймають рішення.
Таким чином, теорія прийняття рішень – це сума знань про опрацювання, прийняття та реалізації управлінського рішення, закономірностях і принципах, організаційних формах, методах і технологіях функціонування системи прийняття рішення в організації.
Дата добавления: 2016-10-17; просмотров: 2248;