Сутність та класифікація інструментів нетарифного регулювання ЗЕД

Під зовнішньоекономічною діяльністю (ЗЕД) розуміють – діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.Основним законодавчим актом, який закріплює правові засади здійснення зовнішньоекономічної діяльності є Закон України від 16.04.1991р. №959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність». Цей Закон визначає основні правові та організаційні засади здійснення ЗЕД в Україні і спрямований на удосконалення правового регулювання всіх видів ЗЕД.

Державне регулювання ЗЕД здійснюється за допомогою широкого кола інструментів, кількість яких постійно зростає. Однією з найпоширеніших у застосуванні виступає класифікація методів (інструментів) регулювання ЗЕД відповідно до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та її правонаступниці – Світової організації торгівлі (СОТ). Зважаючи на це, методи регулювання ЗЕД доцільно буде класифікувати на:

· Економічні методи (інструменти) – це такі способи впливу держави, за яких необхідний суспільству результат досягається через економічний інтерес суб’єктів ЗЕД. Зазвичай такі методи передбачають встановлення мита, акцизних податків, інших зборів, політику встановлення банківської облікової ставки, курсу валюти тощо).

· Адміністративні методи (інструменти) – це такі способи впливу держави, за яких необхідний суспільству результат досягається шляхом прямого наказу (обов’язкового припису) компетентного органу, який підлягає виконанню суб’єктом ЗЕД незалежно від того, вигідне це виконання йому, чи ні (заборона окремих видів експорту та імпорту, ліцензування та квотування зовнішньоекономічних операцій, застосування технічних, санітарних, фітосанітарних, ветеринарних, екологічних стандартів та вимог, встановлення державної монополії на експорт/імпорт окремих товарів тощо).

Функціональні характеристики та економічна природа методів впливу держави на суб’єктів ЗЕД поділяють їх на

o митно-тарифні

o нетарифні

Нетарифні інструменти регулювання ЗЕД – це комплекс важелів обмежувально-заборонного характеру, що застосовується з метою захисту вітчизняного виробника від жорсткої конкуренції іноземних товарів, вітчизняного споживача – від недоброякісної продукції, для проведення ефективної протекціоністської політики в інтересах власної економіки.

Мета нетарифного регулювання полягає:

1.В покращенні конкурентних умов в імпортуючій країні;

2. І головне - в захисті національної промисловості, здоров'я населення, охороні навколишнього середовища, моралі, релігії і національній безпеці.

Зазначимо, що чіткого, єдиного визначення поняття “нетарифні обмеження” і єдиної їх класифікації досі не вироблено. Однак найпоширенішою нині є класифікація, розроблена Секретаріатом ГАТТ. Вона передбачає п’ять груп заходів:

· участь держави у зовнішньоторговельних заходах (субсидування виробництва і експорту товарів, система державних закупівель товарів, державна торгівля у країнах з ринковою економікою);

· митна, адміністративна імпортна формальність (антидемпінгове мито, методи оцінки митної вартості товарів, митна і консульська формальність, товаросупровідні документи, товарна класифікація тарифів);

· стандарти й вимоги, пов’язані з охороною здоров’я, промисловістю і технікою безпеки (зокрема, промислові стандарти, вимоги до упаковки і маркування товарів, санітарно-ветеринарні норми);

· кількісні обмеження імпорту і експорту;

· обмеження, закладені в механізмі платежів (ковзні збори, імпортні депозити, прикордонний податковий режим).

Цю класифікацію широко застосовують у межах ЮНКТАД та інших міжнародних організацій, а також під час міжнародних торгових переговорів.

Відповідно до Митного кодексу заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності - не пов’язані із застосуванням мита до товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлені відповідно до закону заборони та/або обмеження, спрямовані на захист внутрішнього ринку, громадського порядку та безпеки, суспільної моралі, на охорону здоров’я та життя людей і тварин, охорону навколишнього природного середовища, захист прав споживачів товарів, що ввозяться в Україну, а також на охорону національної культурної та історичної спадщини

Основні методи нетарифного регулювання ЗЕД можна розділити на дві основні групи:

o прямі (кількісні) заходи нетарифного регулювання,

o непрямі (приховані) заходи нетарифного регулювання («методи побічного протекціонізму»).