1 страница. Економічний вибір - вибір найкращого серед альтернативних варіантів, який дозволяє досягти максимального задоволення потреб за мінімуму витрат.

Ринкова структура характеризується:

- кількістю й розміром фірм;

- ступенем схожості й відмінності товарів різних фірм;

- легкістю входу в ринок.

-

Основні види ринкових структур:

1. Чиста конкуренція;

2. Чиста монополія;

3. Монополістична конкуренція;

4. Олігополія.

Чиста конкуренція та чиста монополія в ідеальному вигляді в реальності не зустрічаються, але є галузі наближені до них.

Характеристика ринкових структур подана в таблиці 1.1.

Види моделей   Риси	Досконала (чиста) конкуренція	Монополістична конкуренція	Олігополія	Монополія
Кількість фірм	дуже багато	багато	декілька (від 2 до 10)	одна
Тип товару	стандартизований	диференційований	стандартизований чи диференційований	Унікальний, немає близьких замінників
Контроль над ціною	немає	деякий, але у вузьких межах	Обмежений взаємозалежністю; значний при таємній змові	значний
Умови входження у галузь	Дуже легкі, жодних бар’єрів	Відносно легкі	Існують серйозні перешкоди	Входження заблоковане
Нецінова конкуренція	Відсутня	Значна, з наголосом на рекламу, торгові марки тощо	Здебільшого значна у разі диференційованого товару	здебільшого реклама зв’язку з громадськими організаціями
Приклади	сільське господарство	роздрібна торгівля, виробництво взуття, одягу	виробництво сталі, автомобілів, сільськогосподарсь-ких знарядь	місцеві фірми комунального обслуговування, залізнична дорога

6.Ринок: сутність, умови функціонування, позитивні і негативні сторони

«Ринок» на побутовому рівні асоціюється з місцем, де купуються і продаються різноманітні товари, тобто між продавцями і покупцями відбувається добровільний обмін товарами і грошима.

У широкому розумінні поняття «ринок» означає таку організацію економічного життя суспільства, при якому виробники товарів, що орієнтуються на попит покупців, самі вирішують:

1) в якій кількості і які товари (послуги) вони будуть виробляти;

2) як ці товари зробити (із яких ресурсів і за допомогою якої технології);

3) для кого (для якого споживача) будуть вироблятися ці товари.

Ринок – це взаємовідносини між економічними суб’єктами щодо купівлі-продажу товару.

Умови функціонування ринку:

- наявність в економіці приватної власності,

- вільні ціни,

- конкуренція.

Під приватною власністю розуміється форма юридичного закріплення за громадянином або групою людей прав володіння, користування і розпорядження яким-небудь майном, незалежно від того, чи використовують вони його для особистого споживання чи для здійснення підприємницької діяльності

Вільні ціни на ринку виконують функцію своєрідних «сигналів», за допомогою яких власники економічних ресурсів визначають, що їм виробляти. Ціновий механізм координує розподіл і використання ресурсів на ринку. Таким чином, завдяки наявності вільних цін, у ринковій економіці виробляється саме та продукція, що має попит і дає прибуток виробникам. Ціновий механізм ефективно працює тільки в умовах вільної конкуренції.

Конкуренція - це відношення змагання між продавцями за досягнення кращих результатів в галузі будь-якої діяльності, за одержання найбільшого прибутку.

Конкуренція виконує функцію контролю за виробництвом і споживанням у ринковій економіці. Можна виділити цінову і нецінову конкуренцію між виробниками товарів і послуг.

Цінова конкуренція означає, що виробники прагнуть зробити ціну на свою продукцію відмінною від ціни конкурентів і таким чином залучити до себе нових покупців. Цінова політика підприємства з урахуванням особливостей ризикової ситуації може бути зорієнтована за такими напрямами:

- забезпечення одержання максимального прибутку;

- проведення політики цінової конкуренції, що може призвести до цінових війн, тобто витіснення за допомогою ціни пропозиції конкурентів з ринку;

- встановлення рівня ціни пропозиції на рівні ціни “лідера” або цін конкурентів;

- використання демпінгових цін для проникнення на ринок;

- забезпечення (за допомогою регулювання) рівня ціни пропозиції для стабільності обсягів і номенклатури пропозиції;

- досягнення стабільності ціни пропозиції та прибутку від реалізації продукції на основі маневрування чинниками виробництва.

Нецінова конкуренція – це використання будь-яких інших, крім зміна ціни на товар, методів конкурентної боротьби з метою залучити найбільшу кількість покупців до свого ринку.

Методи нецінової конкуренції:

- оригінальна назва й оформлення товару;

- дизайн магазинів;

- реклама,

- удосконалення продукції;

- гарантійне обслуговування,

- більш прості умови покупки,

- подарунки покупцям товару;

- боротьба за якість продукції;

- промисловий шпіонаж;

- залучення до себе на роботу висококваліфікованих робітників конкурентів;

- впровадження досягнень НТП;

- боротьба за зниження собівартості продукції;

- тиск на конкурентів з метою злиття фірм;

- нечесна конкуренція тощо.

Конкуренція створює стимули для розвитку технічного прогресу, до удосконалювання якості продукції, застосування у виробництві новітніх технологій.

Ринковий механізм сприяє ефективному розподілу обмежених ресурсів суспільства, саме завдяки його дії в суспільстві виробляються ті товари і послуги, що необхідні, тобто та продукція, на яку існує попит.

ПЕРЕВАГИ РИНКУ

1. У ринковій економіці виробляються ті товари і послуги, які покупці бажають і можуть купити.

2. Ринок забезпечує високу ефективність виробництва. Конкуренція сприяє тому, що виробники прагнуть використовувати новітні досягнення науково-технічних розробок, впроваджувати у виробництво нові технології й устаткування.

3. Ринок сприяє ефективному розподілу ресурсів. Ніхто і ніщо не стримує перелив ресурсів із менш ефективних сфер виробництва в більш ефективні. Це пояснює спроможність ринку до швидкого переналагодження у виробництві від одного виду продукції до іншого, а також його спроможність до задоволення різноманітних потреб людей, до росту якості товарів і послуг.

4. Ринковий механізм забезпечує свободу вибору і дій учасників ринкових відносин.

НЕДОЛІКИ РИНКУ

1. Ринок добре працює, коли існує конкуренція, проте ринковий механізм не спроможний самостійно вирішувати проблеми, пов'язані з винятковим положенням на ринку окремих фірм (монополій), що мають можливість не піклуватися про підвищення якості виробленої ними продукції, а також диктувати свої ціни покупцям.

2. Ринкова діяльність може негативно впливати на стан невідтворювальних ресурсів і екологічного середовища в цілому.

3. Ринок не забезпечує виробництво товарів і послуг колективного користування (суспільний транспорт, дороги, мости, парки і т.д.), тобто суспільних благ.

4. Ринок не створює умови для розвитку фундаментальної науки, системи загальної освіти, культури.

5. Ринок не гарантує право на працю, прибуток, відпочинок.

6. Ринок не перешкоджає виникненню соціальної несправедливості і розшаруванню суспільства на багатих і бідних.

Недоліки ринкової економіки можуть бути компенсовані шляхом втручання держави в ринковий механізм.

7. Види ринків:

За економічним призначенням:

- ринок споживчих товарів і послуг,

- ринок засобів виробництва,

- ринок сировини;

- ринок цінних паперів,

- ринок праці,

- грошовий ринок,

- ринок науково-технічних розробок і т.д.

За географічним положенням: місцевий, національний, світовий.

По галузях: ринок комп'ютерів, ринок зерна, ринок бавовни, ринок автомобілів і т.д.

За видами учасників ринкових угод: роздрібний ринок, оптовий ринок, ринок державних закупок.

За ступенями дотримання законності: легальний, тіньовий. Тіньові ринки - це такі ринки, на яких ведеться діяльність, яка заборонена державою.

За ступенями обмеження конкуренції:

- ринок досконалої чистої конкуренції,

- ринок монополістичної конкуренції,

- олігополістичний ринок,

- ринок чистої монополії.

8. Попит. Функція попиту. Зміна обсягу попиту і зміна попиту в цілому.

Попит — це потреба в товарах, яка забезпечена грошовими коштами покупця, тобто платоспроможна потреба в товарі.

Попит на певний товар характеризує зміни в поведінці споживача у відповідь на зміну цінових і нецінових факторів. Попит окремого споживача називається індивідуальним попитом.

Закон попиту — це закон, який стверджує, що по мірі того, як ціна на товар підвищується, кількість товару, на який пред'явлено попит, зменшується і навпаки (при інших незмінних умовах).

Крива попиту (D) — це крива, яка при інших незмінних умовах показує взаємозв'язок між ціною і кількістю купленого товару. Крива попиту показує, яку кількість товару готові придбати покупці за різними цінами в даний час. Крива попиту має від'ємний нахил. Це означає, що чим нижча ціна товару, тим більша його кількість може бути куплена покупцями, і навпаки.

Графік 2.1. Крива попиту.

D - попит,

Р - ціна,

Q - обсяг попиту.

Ринковий попит — це попит, який визначається як загальна сума всіх індивідуальних попитів при кожному значенні ціни.

Крива ринкового попиту характеризує сукупність обсягів товару, на який пред'являється попит при умові, що ціна задовольняє всіх покупців товару. Крива ринкового попитувизначається сумою індивідуальних попитів при кожній ціні. Крива ринкового попиту складається з кривих індивідуального попиту (графік 2.2).

Р Р Р

10 10 10

8 а 8 а 8 А = а + а

d d D

q q Q

Функція попиту — функція, що визначає величину попиту в залежності від факторів, що впливають на нього.

Найважливіший фактор впливу на попит — ціна на одиницю товару.

Функція попиту може бути виражена рівнянням:

,

де - обсяг попиту, або кількість одиниць товару, яка може бути придбана покупцем.

Р - ціна одиниці товару.

Але крім цінового, на попит впливають й інші, нецінові фактори.

Нецінові фактори, які впливають на попит:

* доходи споживачів;

* кількість споживачів (місткість ринку);

* ціни і доступність товарів-субститутів;

* ціни і доступність товарів-комплементів;

* смаки і уподобання;

* сподівання щодо майбутніх економічних умов;

* особливі фактори (погода і т. ін.).

Функція попиту з урахуванням всіх факторівмає вигляд:

,

де - обсяг попиту на товар;

Р – ціна товару;

I - доход;

- ціна товару-субституту;

- ціна комплементарного блага;

Z - смаки та уподобання;

W - об'єктивні умови споживання;

N - очікування споживача;

В - інші фактори.

Існує принципова різниця між зміною величини попиту (обсягу попиту) і зміною попиту (попиту в цілому).

Якщо при зменшенні ціни від до обсяг попиту збільшується від до (див. графік 2.1), ми говоримо про зміну величини попиту, яка може бути показана динамікою попиту вздовж кривої попиту D від точки а до точки b (а → b). Тобто дія цінових факторів приводить до зміни величини попиту, що спостерігається в процесі його переміщення від однієї до іншої точки кривої попиту (D), яка залишається незмінною. На зміну обсягу попиту впливають цінові факторипопиту: ефект доходу та ефект заміщення.

Попит на товар визначається всією кривою попиту (D).

У процесі розвитку економічного життя попит на різні товари постійно змінюється. Якщо на попит впливають нецінові фактори, то відбувається зміна попиту в цілому, тобто попит на певний товар змінюється (збільшується чи зменшується) при кожному значенні ціни ( ). Геометрично зміна попиту (його збільшення чи зменшення) відображається переміщенням кривої попиту D праворуч ( ) чи ліворуч ( ) (графік 2.3).

Графік 2.3. Зміна попиту

9. Пропозиція. Функція пропозиції. Зміна обсягу пропозиції і пропозиції в цілому.

ПропозиціяS (Suррlу) — це обсяг товарів, який виробники можуть і бажають виготовляти і продавати на ринку.

Пропозиція певного товару визначає прямий взаємозв'язок між ринковою ціною і кількістю товару, що продається: чим вища ціна товару, тим більший обсяг товару, який буде виготовлений і запропонований до продажу, і навпаки.

Додатна залежність між ціною і обсягом товару, що пропонується до продажу, називається законом пропозиції.

Крива пропозиції (S) — це крива, що показує, який обсяг товару можуть та бажають виготовити й продати виробники за різними цінами в даний час. (графік 2.5) Крива пропозиції має додатний нахил. Це означає, що чим вища ціна товару, тим більший його обсяг буде запропонований до продажу, і навпаки.

Графік 2.4. Крива пропозиції (S)

Індивідуальна пропозиція – це пропозиція товару одного окремого виробника. Ринкова пропозиція — це пропозиція, що визначається як загальна сума всіх індивідуальних пропозицій, вона складається з сукупності обсягів товару, які виробляються і пропонуються до продажу всіма продавцями товару за відповідною ціною. (графік 2.6).

q q Q

Графік 2.5. Крива ринкової пропозиції.

Функція пропозиції може бути виражена рівнянням:

,

де - обсяг пропозиції,

Р - ціна одиниці товару.

Нецінові фактори, що впливають на пропозицію:

* витрати виробництва;

* технічний прогрес;

* ціни на інші товари;

* кількість продавців;

* стабільність законодавства та визначеність правового поля;

* специфічні фактори (погода тощо);

* сподівання щодо майбутніх економічних умов.

Зміна пропозиції в цілому, тобто переміщення кривої пропозиції (S) праворуч означає збільшення пропозиції ( ), переміщення кривої пропозиції ліворуч означає її зменшення ( ) (графік 2.7). На цей процес впливають тільки нецінові фактори.

Графік 2.6. Зміна пропозиції в цілому.

Якщо ж жоден з нецінових факторів, що впливають на пропозицію, не змінюється, а ціна товару змінюється, то відбувається переміщення по кривій пропозиції (S) вгору чи вниз (при цьому пропозиція товару в цілому не змінюється, а змінюється її обсяг) (див. графік 2.8).

Q

Графік 2.7. Зміна обсягу пропозиції.

Для функції пропозиції важливе значення має фактор часу. Звичайно розрізняють найкоротший, короткостроковий (короткий) і довгостроковий (тривалий) періоди. У найкоротшому періоді всі фактори виробництва постійні, у короткостроковому деякі фактори (сировина, робоча сила й ін.) є змінними, у довгостроковому - усі фактори змінні (включаючи виробничі потужності, число фірм у галузі тощо).

В умовах найкоротшого ринкового періоду підвищення (зниження) попиту призводить до підвищення (зниженню) цін, але не відбивається на розмірі пропозиції (рис.2.8, а). В умовах короткострокового періоду підвищення попиту обумовлює не тільки ріст цін, але і збільшення обсягу виробництва, тому що фірми встигають змінити деякі фактори виробництва у відповідності з попитом (мал.2.8, б). В умовах довгострокового періоду збільшення попиту призводить до значного росту пропозиції при постійних цінах або несуттєвому підвищенні цін (мал.2.8, в).

P D S P D S P D

D

P P D D

S

P P S

P P

0 Q Q 0 Q Q Q 0 Q Q Q

а) б) в)

Рис. 2.8. Зміна цін і обсягу пропозиції в найкоротшому (а),

короткостроковому (б) і довгостроковому періодах

10. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага.

Рівноважна ціна.

Графік 2.9. Ринкова рівновага попиту та пропозиції.

С - точка рівноваги, тобто точка перетину кривої D і кривої S, яка визначає рівноважну ціну ( ) та рівноважний обсяг попиту та пропозиції ( ). (графік 2.9). В точці перетину кривої попиту (D) і кривої пропозиції (S) обсяг пропозиції буде дорівнювати обсягу попиту ( ). Завдяки такому співвідношенню встановлюється ціна рівноваги ( ), яка однаково задовольняє і покупців, і продавців.

Рівноважна ціна ( ) - ціна, що урівноважує попит і пропозицію внаслідок взаємодії конкурентних сил.