ВИСНОВКИ З ТРЕТЬОГО ПИТАННЯ. В період Третьої республіки, майже незмінним залишалося кримінальне право

В період Третьої республіки, майже незмінним залишалося кримінальне право. Перешкоджали його розвитку головне політичні чинники. Локальні зміни відбувалися лише в царині боротьби із злочинами під час проведення державних іспитів та конкурсів, зловживаннями у казино, проституцією, руйнацією історичних пам’яток тощо. Лише у другій половині ХХ ст. потреба боротьби із злочинністю, що набувала нових форм (тероризм, екологічні злочини, міжнародні злочини тощо), у кримінальному праві активізувалися процеси оновлення.Найбільш радикальні перетворення у царині кримінального права відбулися у період П’ятої республіки.

У 60-80-х рр. ХХ ст. відбувся перегляд тексту Кримінального кодексу Франції 1810 р. було декриміналізовано низку злочинів. У 1981 р. було скасовано смертну кару. Разом з тим були криміналізовані тероризм, порушення у царині захисту природного середовища та безпека праці.

ВИСНОВКИ З ТЕМИ

Французька революція ХVIII ст., на відміну від англійської, мала не локальне (місцеве значення), а континентальне: вона сприяла руйнуванню феодальних відносин, заснованих на станово-кланових привілеях і несвободі, не тільки у Франції, а і у більшості європейських країн і за межами Європи. Проголошені в Декларації і закріплені в Кодексі Нааполеона права і свободи людини і громадянина стали джерельною основою формування нового типу суспільства і нового типу держави, де головна цінність – особистість і її соціальна захищеність, а держава – лише інструмент (інституція) для охорони і захисту цих «привілеїв». Цей шлях був не простий і не легкий, однак, стартувавши у кінці ХVIII ст. у Франції, громадянське суспільство опановує все більший простір і не лише в Європі.

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДАНОЇ ТЕМИ

Питання для самоперевірки:

1. На яких засадах базувався державний лад Франції у ХVIII ст.?

2. У якому році Установчими зборами Франції було прийнято документ надзвичайної ваги – Декларацію прав людини і громадянина?

3. Які невідʼємні права людини і громадянина визнавалися у Франції?

4. У якому році у Франція була проголошена Друга республіка?

5. Що змусило Францію піти на поступки в 1958 р., і для чого було створено Французьку спілку.

ТЕМА № 10ДЕРЖАВА І ПРАВО КРАЇН АЗІЇ, АФРИКИ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

(2 години)

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Революція 1911 р. і створення Китайської Республіки.

2. Японська окупація і Друга світова війна.

3. Створення Китайської Народної Республіки.

4. Культурна революція.

рекомендована література:

6. Борисевич М.М., Бельчук О.А., Евтушенко С.Г. История государства и права зарубежных стран: Краткий учебный курс / Под ред. к.ю.н., доцента М.М. Борисевича. – М.: Юриспруденция, 2001.

7. Глиняный В.П. История государства и права зарубежных стран. – Ч. 1. – Х.: «Одиссей», 2003Історія держави і права зарубіжних країн: Словник-довідник / Уклад. канд. іст. наук Д.Г. Каюк. – Д.: Юрид. акад. М-ва внутр. справ, 2003.

8. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія: Навч. посіб. для студентів юрид. спец. вищих закладів освіти / За ред. В.Д. Гончаренка. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2002.

9. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. – 6 вид., доп. – К.: Атіка, 2007.

10. Трофанчук Г.І. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2006.

11. Хома Н.М. Історія держави та права зарубіжних країн. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – К.: “Каравела”, Л.: “Новий світ – 2000”, “Магнолія плюс”, 2003.

12. Історія держави і права зарубіжних країн: Словник-довідник / Уклад. канд. іст. наук Д.Г. Каюк. – Д.: Юрид. акад. М-ва внутр. справ, 2003.

13.Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. – М.: Юристъ, 2002.

Мета ЛЕКЦІЇ:

Ознайомити студентів з особливостями державно-правового розвитку Китаю в Новий та Новітній час і висвітлити причини японської окупації. Показати шляхи утворення Китайської Народної Республіки та культурної революції.

ВСТУП

Розгром мілітаристської Японії у серпні – вересні 1945 року завершив Другу світову війну, звільнивши від японських військ країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону. У Китаї точилася жорстока громадянська війна. Радянська Червона армія повністю окупувала Маньчжурію, прийнявши капітуляцію більшої частини Квантунської армії. На цей час на території Маньчжурії діяли лише розрізнені партизанські загони і розвідгрупи китайських партизанів. У вересні 1945 року розпочалося масове перекидання збройних сил компартії з Північного та Східного Китаю в північно-східну частину країни. До листопада туди перейшло близько 100 тис. бійців 8-ої та 4-ої армій. З цих частин, партизанських формувань і місцевих жителів було сформовано Об'єднану демократичну армію Північного Сходу, яка стала кістяком Народно-визвольної армії Китаю.

І. ПИТАННЯ

ІІ. ПИТАННЯ

РЕВОЛЮЦІЯ 1911 Р. І СТВОРЕННЯ КИТАЙСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ.

1911 р. в Китаї розпочалося Учанське повстання. Воно стало початком Синьхайської революції (1911–1913 рр.) в Китаї, внаслідок якої було скинуто маньчжурську династію Цин. 1 січня 1912 р. проголошено створення Китайської Республіки, а 12 лютого імператор Пу І зрікся престолу. Падіння династії і централізованої влади одразу ж породило небезпеку розпаду держави. Правитель Монголії відмовився підкоритися республіці і відділився від Китаю. З листопада 1912 р. він уклав угоду з Росією. Англія скористалася внутрішньою боротьбою в Китаї для перетворення Тибету на свою зону впливу. Тибет піднявся на боротьбу і примусив китайський гарнізон покинути країну. Всі наступні спроби китайців відновити там свою владу перекреслювалися Британією. Росія погодилася вважати Тибет англійською сферою впливу, а Британія визнала російські інтереси в незалежній (зовнішній) Монголії.

За цих обставин у Китаї 25 серпня 1912 р. формується Китайська національна народна партія – Гоміньдан, засновником якої став відомий китайський революціонер-демократ Сунь Ятсен. Президентом республіки, прем'єр-міністром і головнокомандувачем армії став мілітарист Юань Шикай.