Опори та коефіцієнти чотирьохполюсника
Відношення вхідної напруги до вхідного струму називається вхідним опором чотирьохполюсника:
Відношення вихідної напруги до вихідного струму називається опором приймача:
Вхідні та вихідні параметри 4хполюсника мають між собою лінійну залежність, які виражають рівняння 4хполюсника.
Розглянемо на прикладі рівнянь типа А, лише по-іншому позначимо коефіцієнти: ,
,
де - постійні коефіцієнти 4хполюсника замість
.
При чому вимірюються у відносних одиницях, - в Омах, С - у Сименсах.
Постійні коефіцієнти 4хполюсника пов’язані рівнянням:
У симетричного 4хполюсника існує додатковий зв'язок між постійними:
Визначають коефіцієнти симетричних 4хполюсників дослідним шляхом - за допомогою дослідів холостого ходу та короткого замкнення з боку вхідних зажимів:
· при ХХ (рис.7.1), тобто при розімкнених вихідних зажимах регулюючим пристроєм встановлюють номінальне значення напруги приймача - U2, при цьому і тоді рівняння мають вигляд:
· при КЗ (рис.7.2), тобто вихідні зажими замкнені накоротко і регулюючим пристроєм встановлюють номінальне значення струму приймача - І2, при цьому і тоді рівняння мають вигляд:
Ці досліди при умові живлення з боків вхідних зажимів дозволяють записати:
та
Рисунок 7.1 - Схема 4хполюсника при досліді ХХ
Рисунок 7.2 - Схема 4хполюсника при досліді КЗ
Обираючи будь-які три коефіцієнта із складених залежностей та враховуючи, що , можна дослідним або розрахунковим шляхом визначити коефіцієнти 4хполюсника. Наприклад:
і
Знаючи коефіцієнт С можна визначити інші:
За визначеними коефіцієнтами визначають параметри схеми заміщення заданого 4хполюсника ( ):
· для Т – подібної схеми заміщення:
· для П – подібної схеми заміщення:
Також з дослідів ХХ та КЗ можна визначити вхідні параметри симетричного 4хполюсника при заданому режимі роботи приймача (І2 та U2):
Тобто робочий режим можна розглядати як накладання режимів ХХ та КЗ.
Так як у несиметричних 4хполюсників , то для визначення коефіцієнтів використовують ще один дослід ХХ або КЗ з боку вихідних зажимів.
Список літератури
1. Евдокимов Ф.Е. Общая электротехника. - М: Высшая школа, 1987. - 352 с.
2. Попов В.С. Теоретическая электротехника. - М: Энергоатомиздат, 1990. - 544 с.
3. Мансуров Н.Н., Попов В.С. Теоретическая электротехника. - М: Энергия, 1968. - 576 с.
4. Данилов И.А., Іванов П.Т. Общая электротехника. - М: Высшая школа, 1987. - 352 с.
5. Будіщев М.С. Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка. Підручник. - Львів: Афіша, 2001. - 424 с.
Дата добавления: 2016-09-20; просмотров: 663;