Технологія розв'язування задач автоматизованої системи фінансових розрахунків у центральних та місцевих фінансових органах

Організація автоматизованого розв'язування комплексів задач у фі­нансових органах усіх рівнів характеризується різноманітністю варіантів технологічних процесів. Останні значною мірою враховують вимоги комп­лексу технічних засобів, визначаючись безпосередньо характером розв'я­зуваних задач, в тому числі методами та засобами їх реалізації на ЕОМ.

Як правило, вибір і обґрунтування використання тієї чи іншої моделі (типу) ЕОМ під час розв'язування конкретних задач — проблема досить непроста. Тут потрібно враховувати множину іноді суперечли­вих чинників, насамперед таких, як необхідність розв'язувати задачі в задані терміни, обсяги оброблюваної інформації, оперативність подання результатів розв'язування, віддаленість центру опрацювання даних від



Розділ 5 ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ


користувачів і т. п. Розглядаючи в сукупності та оцінюючи в комплексі вимоги, які ставляться до системи автоматизованого опрацювання да­них, розробники визначають не лише конкретний тип ЕОМ, а й розрахо­вують увесь склад іншого необхідного обладнання.

Вибір ЕОМ для опрацювання інформації у фінансових органах має грунтуватися на наступних міркуваннях: доводиться опрацьовувати значні за обсягом масиви вхідної інформації та формувати базу даних, яка потребує великої ємності зовнішніх запам'ятовуючих пристроїв; розв'язування складних інформаційно зв'язаних між собою задач час­то має відбуватися за безпосередньої участі фінансового працівника у процесі розв'язування; постійно створюються інформаційно-обчислю­вальні мережі та обчислювальні комплекси опрацювання інформації; у різних поєднаннях застосовується декілька технологічних режимів опрацювання інформації — централізований, децентралізований, па­кетний, телеопрацювання, діалоговий.

В разі централізованого опрацювання технологічний процес вклю­чає в себе операції перетворення вхідної інформації, в тому числі при­ймання та реєстрацію первинних документів, запис даних (із контролем) на машинний носій, опрацювання на ЕОМ, контроль, оформлення і ви­давання результатів розрахунку користувачеві. Однією з особливостей такого процесу опрацювання є його локальність, тобто сукупність ро­біт виконується в обчислювальних установах у рамках конкретного інформаційно-обчислювального центру. Більшість цих робіт зв'язана з певними термінами, додержання яких визначає ефективність роботи об­числювального центру. Сфера застосування такого режиму (в разі пакет­ного опрацювання) — понад 90 % усіх промислово експлуатованих за­дач автоматизованої системи фінансових розрахунків.

Децентралізоване опрацювання даних дозволяє розбити на групи ряд операцій технологічного процесу, обладнавши АРМ спеціальними пунктами збирання та опрацювання первинної інформації в місцях її виникнення. Пункти, в свою чергу, оснащуються персональними ком­п'ютерами, термінальними приладами, а також апаратурою передавання даних, що дає змогу працювати в режимах прямого чи дистанційного опрацювання інформаційних масивів.



Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ' У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ


В автоматизованій системі фінансових розрахунків технологія ав­томатизованого опрацювання планової, звітної, обліково-статистичної та аналітичної інформації має характерні особливості. Під час опра­цювання планової економічної інформації залучаються великі обсяги вхідних і вихідних даних, тоді як алгоритми розв'язування задач зво­дяться до виконання доволі простих арифметичних і логічних процедур опрацювання та перетворення вхідних масивів на впорядковані певним чином сукупності. При цьому реалізується принцип послідовності вико­нання технологічних операцій над масивами, які опрацьовуються лише по закінченні роботи певного пункту меню інформаційної системи. Така організація опрацювання інформації на ЕОМ сприяє автоматичному на­копиченню інформаційної бази, необхідної для проведення процедур аналізу та подальшого прийняття рішень.

Технологічний процес опрацювання інформації відносно задач цьо­го класу можливий як для централізованого, так і децентралізованого ре­жиму опрацювання даних. Проте найефективнішим є їх синтез, тобто оптимальне до кожного конкретного випадку їх поєднання. Наприклад, виконання функціонального блоку «Планування і прогнозування» в під­системі «Зведені розрахунки бюджету» за цих умов буде розбито на два етапи: збирання і попереднє опрацювання інформації на місцях, безпо­середньо близьких до користувача (у підрозділах фінансового органу); після передавання здобутих даних до центральної ЕОМ виконання основ­ного циклу розрахунків за відповідними алгоритмами перетворення.

Деякі планові задачі автоматизованої системи фінансових розра­хунків, алгоритми яких передбачають визначення нормативних значень величин на підставі динамічних рядів, множення планових значень на базові та розрахункові нормативи, складання даних за окремими озна­ками і т. п., розв'язуються способом прямого обчислення і організова­ні в пакети для опрацювання в реальному режимі часу. До них можна віднести і задачі кореляційно-регресійного прогнозування.

Опрацювання звітної та обліково-статистичної інформації забез­печує автоматизацію ручних процедур реєстрації, контролю і опра­цювання багаторядкових документів термінової, місячної, кварталь­ної та річної звітності; ведення рахунків аналітичного обліку, реєстрів


/ґ%±


Розділ 5 ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ


бухгалтерського обліку, бухгалтерських проводок і укладання зведених накопичуючих відомостей. У технологічному процесі опрацювання ін­формації цього класу значне місце посідають операції контролю. Це зу­мовлюється наступним.

По-перше, в процесі опрацювання звітних даних найбільша питома вага припадає на інформацію, яка виникає в іншому місці і передається засобами поштового, кур'єрського зв'язку або телеграфними каналами, що спричиняється до появи помилок. По-друге, програмне забезпечення розв'язування цих задач становлять програми перетворення формату ма­шинних документів, що вводяться, на формат, в якому інформація збе­рігається в масивах бази даних системи. Для виконання таких процедур, зокрема контролю повноти введених документів, балансового контролю, порівняння обчислених на ЕОМ сум із введеною контрольною сумою і т. п. передбачається розбиття машинного процесу опрацювання даних на окремі операції з масивами. Кожна така операція характеризується опи­сом вхідних і вихідних масивів інформації, а також тих перетворень, які забезпечують послідовне розв'язування задачі.

Нині більшість промислово експлуатованих задач системи нале­жить до підсистеми «Зведені розрахунки бюджету». Це комплекси задач: «Зведення балансів прибутків і видатків господарських органів та роз­робка аналітичних таблиць до бюджету», «Укладання розпису прибутків і видатків бюджету», «Укладання звітності про виконання бюджету». Ло­гічним продовженням цих робіт є розрахунки, здійснювані функціональ­ним блоком «Облік, контроль і звітність» в частині автоматизації комп­лексу задач «Бухгалтерський облік виконання бюджету».

Розглянемо приклад розв'язування цієї важливої в організаційно-економічному розумінні задачі.

Технологічний процес розв'язування комплексу задач орієнтований на опрацювання даних у діалоговому режимі з використанням міні-ЕОМ, обладнаної відокремленими робочими станціями.

Користувачами є фінансові працівники підвідділу виконання бюд­жету, які визначають черговість розв'язування окремих задач, що вхо-ь Д° структури комплексу: «Облік асигнувань державного бюджету», олік відкритих кредитів по міністерствах і відомствах» тощо.



Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ


Характерною особливістю автоматизованого розв'язування є тіс­ний інформаційний взаємозв'язок окремих задач комплексу, а також ви­користання баз даних інших розрахунків.

Метою розв'язування зазначеного комплексу задач є вдосконалення за допомогою ЕОМ процесу збирання, опрацювання та одержання даних, що стосуються реалізації оперативного обліку фінансування міністерств і відомств. Вхідними даними для розв'язування є вхідні документи, які надходять із галузевих фінансових управлінь або бюджетного управлін­ня. Задачі комплексу можуть розв'язуватися як у пакетному режимі, так і в режимі діалогу фінансового працівника з ЕОМ.

Розв'язування задачі «Облік асигнувань державного бюджету» побудоване так, щоб масиви вихідних документів формувалися автома­тично в міру заповнення бази даних під час розв'язування задач функці­ональних блоків «Планування і прогнозування», «Зміна плану», «Скла­дання розпису прибутків і видатків державного бюджету» і «Облік змін і складання уточненого розпису прибутків і видатків державного бюдже­ту». За допомогою клавіатури можна вносити до бази даних зміни, які одночасно відображуються на екрані дисплея. Розв'язування задачі має оперативний характер і виконується в міру надходження змін.

Розв'язування задачі «Облік відкритих кредитів по міністерствах і відомствах» дозволяє користувачеві в діалоговому режимі облікову­вати відкриті кредити по міністерствах і відомствах у рамках кодів бю­джетної класифікації. З цією метою на екран дисплея після введення в ЕОМ видаткових розписів (форми 12, 13, 15) видається повідомлен­ня про залишок бюджетних коштів. За традиційного способу для ви­рішення питання про відкривання кредиту тому чи іншому міністер­ству або відомству фінансовий працівник мусив вручну виконати ряд трудомістких розрахунків. Впровадження автоматизації дозволило від­разу за введенням вхідних даних одержувати щоденну інформацію за плановими даними з урахуванням змін, сумами відкритих кредитів із початку року та відносно наявності вільного залишку асигнувань. На вимогу користувача передбачено на перше число кожного місяця ви­давати на друкуючий пристрій машинограми, які містять інформацію з обліку відкритих кредитів.


Lt;£*.


Розділ 5 ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ


Уся вихідна інформація комплексу задач може бути одержаною у формі повідомлень на екрані дисплея або друкуватися. Завдяки ор­ганізації різного роду засобів контролю під час підготовки даних прак­тично виключається поява помилок. Під час роботи на відокремленій робочій станції дані з клавіатури вводить фінансовий працівник, а вони тим часом відображаються на екрані дисплея на заздалегідь виділених полях, розміри яких визначено за максимальними значеннями засто­совуваних змінних. Послідовність введення даних визначається рухом курсора від однієї змінної до іншої. Після виконання контролю введені дані фіксуються в базі даних.

Практичну цінність мають три методи контролю: логічний, ариф­метичний та візуальний. Організація логічного контролю зводиться до перевірки значень змінних і застосування правил порівняння під час вве­дення останніх до ЕОМ. Цей вид контролю передбачає так зване фор­матування даних і величин змінних, тобто всі поля даних, виділені на екрані дисплея, мають бути описаними у форматах, що відповідають їх можливому поданню при введенні, а самі введені значення даних ма­ють міститися у встановлених межах (перевірка довірчого інтервалу). Арифметичний контроль проводиться з метою виконання умов, заданих алгоритмом введення даних у вигляді контрольних співвідношень, за­писаних в алгебраїчній формі. Нарешті, візуальний контроль є формою контролю, здійснюваного безпосередньо користувачем у процесі введен­ня даних, за яким прикладною програмою відображується на екрані тек­стове значення кодів, що вводяться.









Дата добавления: 2016-05-05; просмотров: 738; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2022 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.008 сек.