Діалоговий режим автоматизованого опрацювання інформації

Для користувачів потрібні такі засоби і методи спілкування з об­числювальною системою, завдяки яким, не володіючи професійно прийомами програмування, вони могли б задовольняти свої інформа­ційні потреби при взаємодії з машиною.

Користувач і комп'ютер можуть взаємодіяти в пакетному і діало­говому режимах.

Пакетний режим був найбільш розповсюдженим при централізо­ваній організації розв'язування економічних задач, коли велику питому вагу займали задачі звітності про виробничо-господарську діяльність економічних об'єктів різного рівня управління.

Організація обчислювального процесу при пакетному режимі бу­дується без доступу користувача до ЕОМ. Його функції обмежуються підготовкою початкових даних із комплексу (пакету) задач і переда­чею їх у центр. Пакет вводиться в ЕОМ і реалізується в автоматичному режимі відповідно до пріоритетів задач без участі користувача, що до­зволяє мінімізувати час виконання заданого набору задач. При цьому ро­бота ЕОМ може проходити в однопрограмному чи багатопрограмному режимі. Зараз пакетний режим реалізується відносно електронної пошти і формування регулярної звітності.

Діалоговий режим взаємодії користувача з ЕОМ забезпечує мож­ливість оперативного втручання людини в процес опрацювання інфор­мації. На практиці часто можна спостерігати спільне використання ре­жимів, яке допомагає за рахунок їх окремих переваг організувати більш ефективну технологію розв'язування задач на ЕОМ.

Зацеркляний М. М., Мельников О. ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

Діалог є обміном інформаційними повідомленнями між учасниками процесу, коли приймання, опрацювання і видача повідомлень відбувають­ся в реальному масштабі часу. Він може бути парним, коли число його учасників дорівнює двом, і множинним — при більшому числі учасників.

В основі машинної діалогової технології опрацювання інформації' знаходиться взаємодія людини та ЕОМ під час розв'язування задачі за до­помогою передавання та приймання повідомлень термінальними пристро­ями. При діалозі типу «людина — ЕОМ» метою користувача є одержання результатних даних у процесі розв'язування задачі. Мета використання ЕОМ — надання допомоги користувачу при виконанні рутинних операцій.

Розуміння при діалозі досягається наявністю єдиної системи мов­них чи знакових кодів, із яких формуються повідомлення. Загальні знан­ня та уміння в партнерів діалогу забезпечують ефективне розуміння один одного.

Якщо ролі учасників діалогу задані жорстко, то такий діалог на­зивається жорстким, наприклад, режим роботи «запитання — відповідь» із вказівкою того, кому з партнерів належить ініціатива. Альтернативна жорстка структура задає множину запропонованих варіантів діалогу, яка подається користувачу у вигляді меню, як правило, ієрархічної структу­ри, з якого він вибирає напрямок розв'язування задачі. Такий діалог на­зивається гнучким. Нарешті, вільним називається діалог, який дозволяє учасникам спілкування обмінюватися інформацією довільним чином.

Діалогові системи розв'язування економічних задач для користува-чів-фахівців в області економіко-організаційного управління повинні за­безпечувати відносно прості, але надійні сервісні функції з синтаксично­го, логічного і чисельного контролю початкових даних; корегування збе­реженої в пам'яті ЕОМ інформації; переривання виконання алгоритміч­ного процесу з поверненням у найближчу до перерваної процедури точку алгоритму з поновленням відповідного їй початкового стану файлів.

Експлуатаційні характеристики діалогових систем повинні задо­вольняти таким вимогам:

• легка адаптація користувача до системи;

• однаковість обчислювальних, логічних процедур і термінології; постачання користувача довідковою інформацією і необхідними інструкціями, виведеними на екран відеотермінала чи друкуючий

Розділ 2 ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

пристрій із вказівкою моментів одержання допомоги від ЕОМ чи необхідності проведення відповідних дій;

• використання коротких форм діалогу;

• наявність захисних засобів інформації в системі, які реалізуються операційними системами і спеціальними програмами. Технологія опрацювання даних у діалоговому режимі на ЕОМ

допускає організацію у реальному часі безпосереднього діалогу ко­ристувача і машини, в ході якого ЕОМ інформує людину про стан роз­в'язуваної задачі і надає йому можливість активно впливати на хід її розв'язування; забезпечення реактивності, тобто оперативної циркуля­ції повідомлень як між функціональними задачами (програмами), так і між задачами і користувачем; створення для користувачів — фахівців управління — досить прозорої діалогової системи, яка вимагає від них лише виконання звичних службових дій.

Для розв'язування практичних задач структура діалогу включає різні можливі способи обміну інформацією між користувачем і ЕОМ, тобто діалогова система містить множину запитів і відповідних їм повідомлень. Кожному запиту відповідає декілька альтернативних по­відомлень. Схема діалогу розробляється, як правило, відразу на весь комплекс розв'язуваних задач. Кожному користувачу виділяються окре­мі частини схеми діалогу з метою автоматичного контролю його повно­важень і для запобігання несанкціонованого доступу.

Найбільш розповсюдженими типами організації діалогу є меню, шаблон, команда, природна мова.

Меню як тип діалогу досить зручний для користувача. Реалізація ді­алогу типу «меню» можлива шляхом виведення на екран відеотермінала певних функцій системи.

Вибір конкретної функції користувачем може здійснюватися: набором на клавіатурі необхідної директиви чи її скороченого по­значення;

• набором на клавіатурі номера необхідної функції;

• підведенням курсору в рядок екрана з потрібною користувачу функцією;

натисканням функціональних клавіш, запрограмованих на реалі­зацію даної функції.

ЗацерклянийМ. М., Мельникове Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГИ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

При наявності різних варіантів відповідей на введення функцій ко­ристувачем в наступних кроках виконується деталізація, чи уточнення дій, наприклад, яка інформація повинна вводитися, у якому вигляді чи на який пристрій бажано здійснити виведення і т. д.

Окремим випадком діалогу типу «меню» є режим відповіді ТАК/ НІ, тобто користувачу пропонуються два альтернативних варіанти від­повіді: ТАК і НІ.

Шаблон — це режим взаємодії користувача з ЕОМ, на кожному кроці якого система сприймає тільки синтаксично обмежене за форма­том вхідне повідомлення користувача. Варіанти відповіді користувача обмежуються форматами, які пропонуються йому на екрані відеотермі­нала. Діалог може бути реалізований шляхом:

• вказівки системою на екрані дисплея формату повідомлення, яке вводиться користувачем;

• резервування місця для повідомлення користувача в тексті по­відомлення.

Діалог «шаблон» використовується для введення даних, значення яких або зрозумілі (наприклад, поле для запису дати, прізвища, назви підприємства і т. д.), або є професійними термінами, відомими користу­вачу з його предметної області.

Розрізняють жорсткий і вільний шаблон. Жорсткий шаблон передба­чає, що кількість символів, які вводяться користувачем, обов'язково відпо­відає числу розрядів, виділених програмою на екрані дисплея. При вільно­му шаблоні задається гранично допустиме поле, у яке вноситься конкретне значення, наприклад прізвище працюючого при формуванні довідника.

Різновидом даного типу діалогу є простий запит: користувачу да­ється можливість вводити масив, який складається більше, ніж із одного повідомлення, за форматом, заданим системою. Діалог у цьому випадку зводиться лише до одного кроку, а повідомленням можуть бути виведені анкетні дані працюючих, номенклатура матеріальних цінностей і т. п.

Діалог типу «команда» ініціюється користувачем. При цьому вико­нується одна з допустимих на даному кроці діалогу команд користувача, їхній перелік відсутній на екрані, але легко викликається на екран за до­помогою спеціальної директиви чи функціональної клавіші (як правило,

Розділ 2 ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

F1). При введенні помилкової команди (немає в списку, не той формат чи синтаксис) видається повідомлення про помилку.

Природна мова—це тип діалогу, при якому запит і відповідь із боку користувача ьедеться мовою, близькою до природної. Користувач вільно формулює задачу, але з набору встановлених програмним середовищем слів, фраз і синтаксису мови. Система може уточнювати формулювання користувача. Різновидом діалогу є мовне спілкування із системою.

Як правило, при розв'язуванні економічних задач використовуєть­ся сполучення декількох типів діалогу. Це дає можливість спілкуватися із системою як користувачу-неспеціалісту (повинний знати свій пароль і своє меню), так і користувачу-фахівцю (наприклад, адміністратору сис­теми) з більш широким діапазоном виконуваних функцій.

Для всіх категорій користувачів програмних засобів, які працюють у режимі діалогу, обов'язковою є система допомоги, яка включається в них, і засобів навчання (HELP), що прискорює як процес освоєння, так і процес роботи. Освоєння основних функцій будь-якого пакета діалого­вого типу не вимагає спеціальних знань в області мов програмування, архітектури ЕОМ тощо.

Користувач працює з різними діалоговими програмними сис­темами, тому в них доцільно закладати деяку однаковість. Наприклад, використання функціональних клавіш F1 і F10 забезпечує викликання допомоги і вихід із системи, застосування управляючих клавіш чи їх комбінацій для управління станом процесу обчислень і т. д.

Діалогові системи повинні використовувати досягнення ергономі­ки і сучасного дизайну. Привабливий за кольором, графікою діалог, ба-гатовіконність роблять роботу комфортною, менш стомлюючою і більш продуктивною.

Все більше поширення як форма діалогової взаємодії користувача з ЕОМ здобуває його робота в мультимедійному середовищі (об'єдна­на взаємодія різних каналів передавання інформації від машини до лю­дини). Мультимедійні технології знаходять застосування в навчальних системах, у комп'ютерній мультиплікації і рекламі, у системах автома­тизації проектування та експертних системах.

Масове застосування персональних ЕОМ у режимі діалогу за­безпечує відмовлення від використання традиційних паперових носіїв

Зацеркляний М. М., Мельников О. Ф.

ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІЇ У ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ УСТАНОВАХ

інформації. Використання персональних ЕОМ у місцях виникнення ін­формації (на складах, у цехах, у функціональних управлінських відділах тощо) дозволяє автоматизувати процес виготовлення і заповнення пер­винної документації. При складанні первинного документа користувач у діалоговому режимі за допомогою персональних ЕОМ вибирає потрібну йому з ряду запропонованих системою форму документа і виводить її на екран монітора. Наступна робота полягає у заповненні форми даними, які вводяться з клавіатури або за допомогою іншого пристрою введення (світлового пера, маніпулятора типу «мишка» і т. п.). Дані можуть бути записаними на жорсткий чи гнучкі магнітні диски. Готовий документ може бути в разі необхідності надрукованим.

Прискорюється загальний процес технологічного опрацювання да­них у розподілених (децентралізованих) системах опрацювання даних на базі персональних ЕОМ, які працюють у режимі діатогу. Введення даних із клавіатури дозволяє підвищити вірогідність інформації, яка вводиться, за рахунок візуального контролю на екрані, застосування ло-гіко-синтаксичного методу контролю, знизити витрати на проведення операцій із формування окремих масивів і баз даних.

Діалогова технологія для системи опрацювання даних на базі пер­сональних ЕОМ забезпечує проведення автоматизованого збирання, ре­єстрації і попереднього опрацювання даних безпосередньо на робочих місцях фахівців управління.

У режимі діалогу на персональній ЕОМ може працювати не тільки оператор, а й користувач, який знає предметну область розв'язуваної за­дачі, здатний візуально знайти помилки, які виникли при введенні чи не виявлені раніше безпосередньо в первинних документах.

Діалогова технологія наближає обчислювальну техніку до користу­вача, проте вимагає застосування підвищених заходів для забезпечення захисту інформації від несанкціонованого доступу.

Важливим питанням діалогової технології на персональній ЕОМ є юридичне. Автоматизація складання первинної документації приводить до жорсткості вимог із контролю за роботою користувачів. Адже в за­повненні документа можуть брати участь декілька осіб (під докумен­том розуміється файл чи фрагмент бази даних). Тому кожний працівник,

Розділ 2

ШШ» ТЕХНОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

який має доступ до персональної ЕОМ, несе юридичну відповідальність за коректність внесеної в документ (файл) інформації.

Діалогові системи різняться між собою за рядом ознак: видом об­роблюваної інформації, технічною базою, автономністю і т. д. Для вибо­ру діалогової системи, орієнтованої на розв'язування однотипного класу задач, встановлюється система критеріїв чи показників оцінки. Доцільно ефективність діалогової системи визначати з погляду користувача, який головними показниками системи вважає час відгуку і час очікування об­слуговування, час розв'язування задачі і міру мобільності, що забезпе­чує користувачу перелік дій у нерегламентних умовах.