ІІ. Підстави для застосування негайного виконання судових рішень

Негайне виконання – це виконання судового рішення ще до вступу його у законну силу. Застосовується таке виконання, як правило, за результатами попередньої судової діяльності у формі відправлення правосуддя (вирішення цивільної справи) або гарантувальної діяльності суду (забезпечення позову, застосування запобіжних заходів).

У чинному процесуальному законодавстві чітко передбачені підстави для застосування негайного виконання, причому їх розділяють на:

· підстави для обов’язкового (імперативного) застосування негайного виконання;

· підстави для факультативного (імперативно-диспозитивного) застосування негайного виконання.

Негайне виконання судових рішень врегульовується статтею 367 ЦПК. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК рішення суду підлягає обов’язковому негайному виконанню у справах про:

1) стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць;

2) присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць;

3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, - у межах суми стягнення за один місяць;

4) поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника;

5) відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала;

6) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Так, у справі про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи, відповідно до ч. 3 ст. 290 ЦПК ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. Копії рішення суд надсилає банку, що обслуговує юридичну або фізичну особу, заявнику та особі, щодо якої надається інформація. Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п'ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК негайному виконанню підлягає також ухвала про забезпечення позову. Така ухвала виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. У разі забезпечення вимог заявника заставою ухвала про забезпечення позову звертається до виконання негайно після внесення предмета застави в повному розмірі.

Факультативне негайне виконання допускається судом у разі стягнення з відповідача усієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1, 2 і 3 частини першої ст. 367.

Питання, пов’язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу.

ВИСНОВОК З ДРУГОГО ПИТАННЯ:

Питання, пов’язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує Місцевий суд, який розглянув справу вирішує питання із звернення судового рішення до виконання, призначаючи за наявності підстав негайне виконання. Це виконання судового рішення ще до вступу його у законну силу, застосовується за результатами вирішення цивільної справи або гарантувальної діяльності суду (забезпечення позову, застосування запобіжних заходів).