Дискримінація першого ступеня
Дискримінація першого ступеня, або абсолютна цінова дискримінація здійснюється монополістом шляхом встановлення кожному споживачеві ціни на рівні його готовності платити за це благо. Іншими словами, відбувається продаж кожної одиниці блага за її ціною попиту. Графічна ілюстрація такого виду цінової дискримінації показана на рис. 10.8.
Рис.10.8. Цінова дискримінація 1-го ступеня
Монополіст продає першу одиницю блага за максимальною ціною Р1, другу одиницю за Р2 і т.д. Здавалося б останньою одиницею, яку б він запропонував би на ринку , є одиниця QМ, яка відповідає обсягу, максимізуючому прибуток монополіста без застосування дискримінації. Проте за дискримінації фірмі-монополісту вигідно збільшити виробництво і продаж продукції понад обсяг QМ до тих пір, поки ціна кожної наступної одиниці є більшою граничних витрат. Найнижча ціна, за якою монополіст може реалізувати останню одиницю продукції беззбитково для себе, дорівнює ціні РК – ціні конкурентної рівноваги. Таким чином, продавши обсяг QК, монополіст отримує прибуток, що чисельно дорівнює площі трикутника ВРКЕК. У випадку не застосування дискримінації виробник отримав би лише прибуток, який відповідає площі прямокутника РМЕМ АРК. Отже дискримінація забезпечила збільшення прибутку монополіста за рахунок перерозподілу надлишку споживача ВРМЕМ на користь монополіста та отримання додаткового надлишку виробника ЕМАЕК. Негативним наслідком цінової дискримінації першого ступеня є зменшення надлишку споживачів до нуля. До позитивних рис абсолютної дискримінації є збільшення ринкового обсягу з QM до QK, тобто збереження на ринку споживачів з низькою купівельною спроможністю.
Явище цінової дискримінації 1 ступеня на практиці зустрічається рідко і є скоріше теоретичною моделлю. Найбільш вдалим прикладом такої дискримінації могло бути призначення лікарем, який практикує в невеликому містечку і знає доходи своїх пацієнтів, різних цін за прийом і лікування в залежності від їх здатності платити.
Дата добавления: 2016-06-24; просмотров: 1170;