Попит на продукцію монополіста і його гранична виручка

Оскільки на монопольному ринку діє зі сторони пропозиції лише один учасник, може скластися думка, що фірма-монополіст може встановити будь-яку ціну на свою продукцію. Проте це не так, тому що важливим обмеженням для монополіста є попит на його продукцію. Одноосібна присутність на ринку монополії є причиною того, що крива попиту монополіста є одночасно кривою попиту усього ринку. На рис 10.1а зображена крива попиту монополіста, яка аналітично в оберненій формі має вигляд

.

Обернена функція (inverse Nachfragefunktion) в моделі монопольного ринку німецькою мовою іменується “Preis-Absatz-Funktion” (PAF).

Середня виручка, як і для ринку досконалої конкуренції дорівнює ціні товару і її графік співпадає із кривою попиту.

AR = TR/Q = P(Q) ·Q/Q = P(Q)

Гранична виручка, на відміну від ринку досконалої конкуренції, завжди менша, ніж ціна товару і її графік проходить нижче кривої попиту.

Рис. 10.1. Криві попиту, середньої, граничної виручки монополіста

Довести попереднє твердження можна продиференціювавши функцію загальної виручки.

Оскільки крива попиту монополіста є спадною, то < 0, а отже гранична виручка завжди буде меншою за ціну.

Якщо функція попиту є лінійною, то можна визначити особливість розміщення лінії MR відносно кривої попиту.

= ((a-bQ)Q)´= (aQ-bQ²)´ = a-2bQ

Як бачимо, гранична виручка є також лінійною функцією, проте її нахил в два рази більший від нахилу кривої попиту. Крива MR пересікає вісь ординат в тій же точці, що і крива попиту, а вісь абсцис в точці, яка є серединою відрізка, кінцями якого є початок системи координат і точка перетину кривої попиту горизонтальної осі.