Особливості виконання довідок окремих видів

10. 3. 1. Виконання тематичних бібліографічних довідок.

Поняття “тема” має широке смислове значення: це може бути учбова тема, якесь питання, життя і діяльність якої-небудь особи, інформація про край або країну і т. п. Більшість тематичних запитів задовольняється за допомогою систематичного каталога, картотек і БД, бібліографічних посібників, близьких за змістом темі запиту. Переглядаються також прикнижкові та внутрішньожурнальні бібліографічні матеріали, самі видання - книги, газети, журнали, періодичні збірки і інші матеріали, особливо в тих випадках, коли читача цікавить особливо актуальна тема або проблема.

Рішення питання про те, що саме запропонувати читачу - два-три книги, статтю з журналу, тематичний покажчик літератури або статтю в довідковому виданні - залежить не тільки від формулювання теми в запиті, але і від мети, з якою читач звертається за довідкою, від рівня його підготовки, характеру його діяльності. Так, вчителю для підбору літератури по темі «Творчість Т. Г. Шевченка» перш за все необхідно використовувати нові матеріали з періодичних видань, містить мало відомі факти біографії і творчості письменника. Школяреві ж для написання домашнього твору на ту ж тему цілком достатньо рекомендувати популярні книги, в яких розглядається творчість Т. Г. Шевченка в цілому. Студенту-заочнику, що виконує курсову роботу, потрібно буде допомога у виявленні матеріалів, які розкривають тему в історико-літературному аспекті, а також відповідно до його подальшої професійної (педагогічній) діяльності. Тому окрім звернення до каталогів - алфавітного (якщо в ньому традиційно виділяються персоналії), систематичного, електронного (в ньому, як відомо, відображаються з певного року всі нові надходження книг), картотек і нових видань, енциклопедій і біографічних словників - необхідний перегляд цілого ряду книг і статей з історії літератури та відповідних бібліографічних покажчиків.

При виконанні тематичних довідок дуже важливо буває встановити смисловий зв'язок між змістом запиту і змістом пропонованих читачу творів. Якщо читач формулює тему запиту дуже широко, в бесіді з ним слід спробувати з'ясувати, що його цікавить в першу чергу, і таким чином конкретизувати тематичні (а іноді і хронологічні) рамки запиту. Типовим прикладом дуже загального і широкого формулювання може слугувати запит на літературу по темі: «Велика Вітчизняна війна». З бесіди з читачем в більшості випадків стає ясно, що його цікавить початок або, навпаки, заключний етап, причому не взагалі література про це, а найновіші документи або спогади учасників бойових операцій. В результаті спільної роботи бібліотекаря і читача тема запиту звужується і уточнюється.

При виконанні вузькоспеціальних тематичних запитів головна складність полягає в тому, що в бібліотеці може не виявитися книг, спеціально присвячених даній темі. Систематичний каталог та систематична картотека статей не завжди забезпечують виконання подібних запитів. В таких випадках необхідно звернутися до книг більш загального змісту, виявити глави, розділи, параграфи і навіть окремі фрагменти, що містять інформацію по даному запиту. Так, наприклад, не в кожній бібліотеці є книги, повністю присвячені живопису стародавнього Києва, проте у виданнях по історії українського живопису, представлених у фонді, напевно знайдеться цікава інформація з цього питання.

Запити читачів, пов'язані з пошуком літератури про життя і творчість яких-небудь діячів, виконуються за різними джерелами: по алфавітному каталогу (персоналії), систематичному каталогу (відповідний відділ), по картотеці персоналій (якщо така ведеться в бібліотеці), систематичній картотеці статей або іншій загальній бібліографічній картотеці, по біобібліографічних покажчиках (словниках), календарях знаменних і пам'ятних дат. Використовуються також енциклопедії, біографічні словники і довідники, видання більш загального змісту, збірки спогадів.

При виконанні запитів краєзнавчої і країнознавчої тематики також необхідно з'ясувати як мету звернення до літератури, так і аспект, що цікавить читача: одного може цікавити загальна характеристика країни або регіону, іншого - економічний стан, третього - історія і т. д. При цьому використовуються розділи систематичного каталогу, краєзнавчий каталог (або картотека), бібліографічні посібники країнознавчого або краєзнавчого змісту. Не слід забувати і про допоміжні покажчики (географічний, предметний) до бібліографічних посібників.

10. 3. 2. Виконання уточнюючих бібліографічних довідок.

Методика і успіх уточнюючого бібліографічного пошуку визначається тим, які елементи бібліографічного опису вже відомі читачу, наскільки вони повні і правильні (точні). Уточнювати бібліографічні дані доводиться через наступні найбільш поширені помилки, які допускаються читачами: спотворене прізвище автора, неправильно вказані його ініціали; твори одного автора, «приписані» іншому; редактор (перекладач, укладач) видається за автора; в запиті неточно наведено заголовок; невидана праця сприймається за ту, що вже вийшла в світ; стаття з журналу або збірки представлена як моно видання і т. д. Виконання уточнюючих довідок починається з аналізу читацького запиту і встановлення тих відсутніх елементів бібліографічного опису, використовуючи які бібліотекар (бібліограф) зможе швидко вирішити задачу. Потім намічається програма пошуку і коло джерел - від каталогів і картотек бібліотеки, при книжних списків до друкарських каталогів різних агентств, періодичних і довідкових видань. Досвід показує, що якщо розшукуваного видання немає серед книг, то це швидше за все стаття з журналу або збірки. В такому випадку з'ясовують приблизні дані про час публікації потрібних робіт, про журнали і збірки, в яких вони могли бути надруковані.

При пошуку даних про статтю певного автора часто звертаються до видань його праць, довідкових видань або робіт, присвячених даній особі. Щоб хронологічно обмежити коло джерел пошуку, наперед з'ясовують дати життя і діяльності автора. В масових бібліотеках велика кількість довідок видається на уточнення заголовків творів і встановлення авторів художніх творів по заголовках. В успішному рішенні подібних бібліографічних задач багато що залежить не тільки від ерудиції бібліотекаря, але і від його уміння оперативно використовувати картотеку заголовків художньої літератури або покажчики авторів і заголовків до бібліографічних посібників з художньої літератури

Особливий різновид уточнюючих бібліографічних довідок - це уточнення автора та джерела цитування. В таких випадках дуже важливо виробити свій алгоритм пошуку, тому що потрібно чітко уявляти, скільки в завданні відомих (і що саме відомо), а скільки - невідомих (і що саме невідомо) параметрів. Відповідно до цього і намічаються джерела пошуку - видання творів передбачуваного автора, цитати і вислови про нього, бібліографічні посібники з теми, збірки крилатих слів і висловів і т. п.

До уточнюючих бібліографічних довідок відноситься і редагування бібліографічних даних творів друку, що містяться в читацьких вимогах.

10. 3. 3. Виконання адресних бібліографічних довідок.

Адресні бібліографічні довідки виконуються, як правило, оперативно і не вимагають складних пошуків. Знаючи повні і точні біографічні дані книги, співробітник бібліотеки звертається до каталогів - алфавітного, електронного або радить читачу зробити це самостійно. В тих випадках, коли читача цікавить публікація певного твору в періодичному виданні (наприклад, нового романа, статті, рецензії), спочатку переглядаються відповідні ділення картотек і за аналітичними описами встановлюються потрібні відомості, а потім перевіряється наявність того або іншого журналу, періодичної збірки в бібліотеці. В ЦБС для цього використовуються зведені картотеки періодичних і довідкових видань, які поступають в ЦБ і бібліотеки-філіали. Нерідко виконання запиту про наявність і місцезнаходження потрібного читачу видання є продовженням уточнюючого бібліографічного пошуку, оскільки читач, природно, зацікавлений в отриманні самих книг і журналів.

10.3.4. Виконання фактографічних довідок.

Виконання фактографічних довідок за разовими запитами передбачає в першу чергу використання довідкових видань. Головна умова успішного пошуку - знання бібліотекарем (бібліографією) призначення, змісту і структури використовуваних довідкових видань, їх допоміжного апарату, швидке і точне визначення найкоротшого шляху пошуку. Якщо, наприклад, вимагається дізнатись значення спеціального терміну, що відноситься до філософії або літературознавства, найправильніше звернутися до термінологічних словників або галузевих енциклопедичних видань, оскільки в універсальних енциклопедіях і енциклопедичних словниках значення терміну розглядається, як правило, з погляду його походження, без врахування специфіки тієї галузі, в якій він застосовується.

Окрім довідкових, використовуються інші видання з довідково-бібліографічного фонду: офіційні видання, бібліографічні посібники федеральних і регіональних центрів, в яких можуть міститися потрібні відомості (конкретні факти) про людей, події, з історії наукових відкриттів та ін.

У ряді випадків необхідно переглянути статті з газет і журналів, в яких наводяться новітні дані з економіки, політики і інших області науки і виробництва.

Питання для самоконтролю:

1. Які існують види бібліографічного обслуговування?

2. Дайте визначення довідково – бібліографічне обслуговування.

3. Які види довідок виконують бібліотеки за запитами читачів?

4. Дайте характеристику узагальненої структури процесу довідково– бібліографічного обслуговування.

5. Які особливості бібліографічного інформування споживачів?

6.Яка методика виконання бібліографічних довідок окремих видів?

7.Яку мету має рекомендаційно – бібліографічне обслуговування читачів?

Теми рефератів:

1. “Інформатизація процесу довідково-бібліографічного обслуговування споживачів інформації. ”

2. “Бібліографічні довідки: їх види та функціональне призначення”.

Практичне завдання 10.