Тема 11. Бібліографічне інформування в бібліотеках

Загальне поняття про бібліографічне інформування в бібліотеках. Зміст бібліографічного інформування в залежності від специфіки роботи бібліотеки.

Масове бібліографічне інформування. Групове бібліографічне інформування. Індивідуальне бібліографічне інформування. Загальні питання бібліографічного інформування.

Базові терміни: “бібліографічне інформування”, “інформаційний запит”, ”вибіркове розповсюдження інформації”

11. 1. Загальне поняття про бібліографічне інформування

На відміну від довідково-бібліографічного обслуговування, яке здійснюється за разовими запитами, бібліографічне інформування має на увазі систематичне забезпечення бібліографічною інформацією читачів і користувачів відповідно до їх постійно діючих (довготривалих) запитів. Мета цієї роботи - регулярне сповіщення про вихід нових видань, про отримані бібліотекою новинки, а також про наявну в даній бібліотеці (або в інших бібліотеках або інформаційних центрах) літературу по тих темах і проблемах, які цікавлять читачів протягом тривалого періоду (або постійно).

 
 


В бібліотеках ця робота ведеться по-різному: в одних віддається; перевага масовому бібліографічному інформуванню (воно охоплює практично всіх читачів і ведеться за соціально значимими темами), в інших - груповому бібліографічному інформуванню (наприклад, в учбових бібліотеках в обов'язковому порядку має бути організоване бібліографічне інформування викладачів). Деякі бібліотеки приділяють значну увагу індивідуальному бібліографічному інформуванню.

ЦБС також не залишаються осторонь і організовують масове, групове і індивідуальне бібліографічне інформування.

Дослідження читання і практика масових бібліотек показують, що постійно діючі інтереси пов'язані не тільки з актуальними проблемами політики, економіки, з поточними подіями міжнародного життя, з новинками художньої літератури, але і можуть бути звернуті до історії. При цьому важливо стимулювати читацькі інтереси, давати випереджаючу інформацію про наявні книги і статті, про намічені до випуску видання, щоб читачі не обмежувалися окремими публікаціями або передачами по радіо і телебаченню. Потрібно враховувати, що професійні, особисті і загальноосвітні інтереси читачів нерідко перекликаються.

11. 2. Масове бібліографічне інформування

Масове бібліографічне інформування - це інформування широкого кола споживачів інформації за соціально значущими темами. Головна його мета - сприяння загальній освіті і самоосвіті користувачів. Масове бібліографічне інформування є переважно універсальним.

Масове бібліографічне інформування має загальноосвітню спрямованість і ведеться за ініціативою бібліотеки (не за постійно діючими запитами) самостійно або спільно з іншими бібліотеками і організаціями - редакціями газет і журналів, радіо і телебачення, місцевими видавництвами. Ця робота звичайно планується. На відміну від масового, групове і індивідуальне бібліографічне інформування (так зване «диференційоване») здійснюється за постійно діючими запитами - в першу чергу, на допомогу професійній освіті і самоосвіті. Ця робота може проводитися також з іншою метою (організація дозвілля, задоволення читацьких інтересів і т. д.) .

При масовому бібліографічному інформуванні застосовуються різні форми інформування читачів про нову літературу, про цікаві заходи, що готуються бібліотекою. Такі форми роботи повинні бути, перш за все, оперативними і доступними для всіх читачів.

Якщо інформування ведеться не тільки в традиційному, але і автоматизованому режимі, то особливу роль відіграють електронні каталоги і аналітичні бази даних.

В бібліотеках організовуються виставки і відкриті перегляди нових надходжень, мета яких - ознайомити читачів з різними виданнями (книгами, журналами, інформаційними виданнями, у тому числі електронними), що поступають в бібліотеки за певний період часу. Через різноманітність їх читацького призначення, універсальність змісту, часу функціонування і місцезнаходження, виставки і перегляди нових надходжень дозволяють зробити інформацію про новинки доступної практично всім читачам. Доцільно також показувати на них видання, придбані раніше, але із тих або інших причин не використовувані читачами.

Виставки-перегляди є постійними, але склад представлених на них матеріалів час від часу має поновлюватися. Тривалість їх встановлюється співробітниками з врахуванням регулярності надходження новинок і їх кількості. Слід враховувати, що протягом цього часу видання з виставки не видаються: читачам надається право при перегляді вкласти в потрібні їм видання картки з даними про себе (прізвище, ініціали, номер читацького формуляра). Виявивши загальну кількість заявок на одне і те ж видання, працівник бібліотеки встановлює черговість його видачі. Кількість заявок читачів служить одним з показників ефективності виставки-перегляду.

Усні бібліографічні огляди новинок застосовуються не тільки як самостійні форми ознайомлення читачів з новими надходженнями, але і як істотне доповнення до виставок новинок. В огляді дається докладна інформація про найцікавіші, на думку бібліотекаря, видання. Іноді огляди новинок записуються і повторюються через певний інтервал часу, коли змінюється контингент читачів.

Для інформування читачів про нові книги безпосередньо в приміщенні фонду рекомендується використовувати закладки і плакати типу «Нова книга», а також спеціальні поличні роздільники.

День інформації - це комплексна форма бібліографічного інформування, розрахована на різнорідну за складом читацьку аудиторію. День інформації може бути повністю присвячений новинкам, і в цьому випадку на ньому експонуються всі отримані протягом певного періоду (наприклад, одного-двох місяців) видання з усіх галузей знання, у тому числі інформаційні і бібліографічні, аудіо відео матеріали, компакт-диски і інші. Програма Дня інформації, як правило, включає: виставку-перегляд нових надходжень, усний бібліографічний огляд (по розділах або окремих темах виставки), бесіди і консультації про те, як стежити за новими виданнями і публікаціями, як оформити підписку на видання органів науково-технічної інформації і найбільших бібліотек, про порядок отримання потрібних матеріалів за системою електронної доставки документів, збір заявок від читачів.

Іноді проводять тематичні Дні інформації. В ході їх проведення підбирається література, організовуються виставки і відкриті перегляди, проводяться тематичні огляди, запрошуються фахівці для консультацій, оформляються замовлення на книги журнали і інші видання.

Дні інформації проводять регулярно, в певний час, і відвідувати його можуть всі охочі. Про місце і час їх проведення бібліотека наперед сповіщає читачів і користувачів, а також зацікавлені організації і установи.

Бібліотеки беруть участь в правовій освіті не тільки своїх читачів, але і всього населення регіону (району, міста, області), поширюючи інформацію про документи органів місцевого самоврядування законодавчого і нормативного характеру. В цією метою бібліотеки збирають нормативні акти, ухвали і розпорядження органів місцевої влади, організовують і систематизують спеціалізовані фонди, відображають їх в каталогах, картотеках і банках даних. Бібліотеки систематично поширюють інформацію про місцеві бюджети, податки і муніципальну власність; про статистичні дані по економіці, розвитку матеріально-технічних ресурсів регіону; про соціально-культурні і освітні програми; про екологічний стан навколишнього середовища і заходи по її захисту, а також про інші аспекти життєдіяльності тога або іншого регіону.

11. 3. Групове бібліографічне інформування

Групове бібліографічне інформування - це систематичне забезпечення бібліографічною інформацією груп споживачів інформації, об'єднаних за ознакою подібності інформаційних потреб.

Головна вимога до групового бібліографічного інформування - строга диференціація. В бібліотеках виділяються пріоритетні групи: наприклад, в ЦБС масових бібліотек це можуть бути підприємці (представники малого і середнього бізнесу), фахівці соціальної сфери (наприклад, центрів зайнятості, соціального захисту населення і ін.) фахівці підприємств, організацій і установ, що мають свої бібліотеки, фахівці, які займаються перекваліфікацією, а також невеликі за чисельністю групи читачів - любителі природи, кіно любителі, автоаматори та ін.

Воно здійснюється як в поточному, так і в ретроспективному режимі.

Виявлення і вивчення інформаційних потреб конкретних груп фахівців має проводитися систематично, для чого застосовується їх анкетування і збираються заявки, встановлюється порядок забезпечення зацікавлених осіб інформацією (періодичність, дні тижня, час, зворотний зв'язок і ін.) . В спеціальних (особливо учбових) бібліотеках це звичайно не викликає проблем: наприклад, у вузівських бібліотеках інформацією за постійно діючими запитами в першу чергу забезпечуються викладачі кафедр; в середніх професійних учбових закладах - голови методичних (предметних) комісій, в бібліотеках середніх загальноосвітніх учбових закладів – вчителі - предметники.

В ЦБС можуть бути представлені як всі ці групи, так і інші, згадані вище, і це обов'язково слід враховувати в практичній роботі.

Використання тих або інших форм залежить від специфіки і можливостей кожної бібліотеки окремо і ЦБС в цілому, від рівня цієї роботи в інших бібліотеках.

Деякі бібліотеки на договірній основі готують галузеві і тематичні списки новинок (нових книг, поступить в бібліотеку, нових публікацій в журналах, інформаційних видань і ін.) . надають покажчики нової літератури, складені іншими бібліотеками. Списки новинок за профілем підприємств і організацій розсилаються для інформування їх співробітників.

Тематичні виставки-перегляди є, як правило, ретроспективними. Виїзні виставки-перегляди організовуються за домовленістю з керівництвом підприємств або установ, зацікавлених у використанні інформації. Якщо для організації великої по кількості матеріалів виїзної виставки потрібна участь декількох бібліотек, то наперед узгоджуються терміни проведення, години роботи, питання про виділення спеціального приміщення і відповідальних за виставку осіб. На таких виставках набагато повніше представлені різні види документів - книги, журнали (на різних мовах), інформаційні видання, аудіовізуальні матеріали, ксерокопії і неопубліковані документи, компакт диски.

Виставки-перегляди для конкретних груп читачів, що організовуються в ЦБС з актуальних питань політики, права, економіки, культури і мистецтва, літератури (в допомогу професійної діяльності), можуть з ЦБ «передаватися» по черзі з одного філіалу в інший (так звані «кільцеві» виставки-перегляди).

Важливо проводити усні бібліографічні огляди за теми, що цікавлять конкретні групи споживачів інформації (під час виставок-переглядів), а тексти їх потім можна розсилати за запитами (за помірковану платню).

Тематичні Дні інформації проводяться епізодично залежно від потреб абонентів. Головна їх мета - з найбільшою повнотою продемонструвати літературу за темою. Для її досягнення можуть використовуватися також фонди інших бібліотек. Подібні Дні інформації готують і проводять з участю, а іноді і за ініціативою зацікавлених організацій та підприємств.

День фахівця (як комплексна форма інформування) проводиться за наперед розробленим планом. Його тривалість може складати від одного до трьох днів, а специфіка впливає на характер підготовки і проведення даного заходу. Головне тут - це ознайомлення певної групи фахівців з сучасними інформаційними і бібліотечними бібліографічними ресурсами, які можуть (і повинні) використовуватися для виявлення потрібної літератури.

Зміна ситуації в суспільстві впливає на розвиток соціальних функцій бібліотек, перш за все ЦБС масових бібліотек, спонукаючи до участі в процесі соціального захисту окремих груп населення безробітних, пенсіонерів, ветеранів, інвалідів, молоді. Так, безробітні одержують консультаційну допомогу, при пошуку роботи шляхом надання ним електронних БД «Зайнятість. Біржа праці», відомостей про курси перекваліфікації (перепрофілювання) і можливості отримання іншої професії або спеціальності; пенсіонерам, ветеранам, інвалідам (дітям і дорослим) безкоштовно надаються довідки і консультації з питань пенсійного забезпечення і соціального захисту, різноманітна фактографічна інформація (наприклад, адреси установ, організуючих безкоштовну допомогу), спеціальні БД. Бібліотеки сприяють профорієнтації і працевлаштуванню молоді, фактографічні БД, в яких містяться адреси і телефони юридичних консультацій і соціальних служб, що надають безкоштовну допомогу.

Бібліотеки взаємодіють з освітніми установами свого регіону, знайомляться з учбовими програмами і підручниками, вивчають інформаційні запити вчителів і викладачів, а також учнів та студентів. Це враховується не тільки в поточному комплектуванні, створенні фонду нетрадиційних носіїв інформації (аудіовізуальних, електронних, мультимедійних), але і в бібліографічному інформуванні.

Бібліотеки включаються в інформаційне забезпечення органів місцевого самоврядування: вивчають інформаційні запити муніципальних службовців, оперативно сповіщають про нову інформацію або документи (по телефону, факсу, електронній пошті, за допомогою експрес-інформації). Проводяться Дні інформації по найзлободенніших темах і питаннях місцевого самоврядування, готуються дайджести преси за конкретними темами, бібліографічні списки літератури, аналітичні довідки і огляди за запитами службовців.

11. 4. Індивідуальне бібліографічне інформування.

Індивідуальне бібліографічне інформування - це систематичне забезпечення бібліографічною інформацією конкретного споживача, здійснюване з врахуванням його постійно діючих (довготривалих) індивідуальних запитів.

В даний час пріоритетним є бібліографічне інформування керівників органів місцевого самоврядування, підприємств і організацій, державних службовців, фахівців сфери культури і мистецтва, охорони здоров'я і освіти, підприємців (малий і середній бізнес), інших абонентів (осіб, зареєстрованих бібліотекою як таких в спеціальній картотеці індивідуального бібліографічного інформування). Систематичне забезпечення вказаних споживачів бібліографічною інформацією здійснюється в строгій відповідності з постійно діючими запитами - як правило, по вузьких, приватних темах і проблемах. У багатьох випадках подібні запити викликані конкретними службовими ситуаціями і пов'язані з використанням краєзнавчої інформації. Основні форми індивідуального бібліографічного інформування - усні повідомлення (особисто або по телефону), підготовка підбірок і досьє (для перегляду і відбору необхідних матеріалів під час відвідин бібліотеки), передача інформації факсом (електронній пошті).

У зв'язку з великою трудомісткістю індивідуального інформування і обмежених можливостей масових бібліотек число абонентів індивідуального бібліографічного інформування звичайно невелике. Їх виявляють працівники відділу обслуговування ЦБ і бібліотек-філіалів (не при записі читачів в бібліотеку, а протягом певного періоду - півріччя або року в ході індивідуальних бесід, спостережень або анкетування).

На основі аналізу отриманих даних формуються картотеки індивідуального бібліографічного інформування і постійно діючих запитів (в алфавітному порядку тем), узгоджуються терміни доведення інформації до кожного абонента, а в ті дні, коли йому передається інформація, в картотеці робиться про це спеціальна помітка.

При невеликому числі абонентів їх можна оповіщати усно - по телефону або при особистому спілкуванні під час чергових відвідин бібліотеки. Перевага такого способу передачі інформації полягає в оперативності і можливості встановити із споживачем безпосередній контакт, що дозволяє відразу ж з'ясувати його відношення до підготовлених матеріалів (абонент сам відбирає ті з них, які йому знадобляться, і вписує в свій формуляр).

Іноді інформація посилається на спеціальних бланках (інформаційних листках) або на картках. Карткова форма дуже зручна для абонента: картки з бібліографічними записами матеріалів (бібліографічними описами, довідковими анотаціями і іншими відомостями), поступово нагромаджуючись, утворюють особисту тематичну картотеку.

Своєчасно одержуючи від абонента відгуки про якість інформаційного забезпечення (по різних параметрах), бібліотека може адекватно реагувати на зміну і уточнення його інформаційних потреб. При цьому важливо наперед визначити джерела інформації, що обробляються бібліотекою, з'ясувати, які з них найбільш важливі для споживача, а які він регулярно переглядає самостійно. Необхідно також погоджувати питання про види документів і хронологічні межі, в яких виявляються потрібні матеріали.

Інформування за цими системами має відповідати деяким вимогам, головними з яких є здійснення інформування в

автоматизованому режимі, максимальна повнота, коротке розкриття змісту матеріалів (довідкове анотування), а також наявність постійно діючого зворотного зв'язку з абонентом. Проте в даний час не всі ЦБС в змозі забезпечити такий рівень інформування, і тому в бібліотеках, де продовжують працювати традиційно, може йтися лише про поглиблене індивідуальне інформування із застосуванням окремих елементів названих систем.

11. 5. Організація бібліографічного інформування (загальні питання)

Як і інші види діяльності бібліотеки, робота по бібліографічному інформуванню планується в річному і поточних планах бібліографічної служби і інших структурних підрозділів, ураховується і аналізується з урахуванням відповідних організаційних форм.

Якщо в спеціальних бібліотеках, що обслуговують відносно постійний склад споживачів інформації зі стабільними запитами, пов'язаними з тематикою з їх професійної діяльності, налагодити диференційоване бібліографічне інформування не так вже складно, то в ЦБС масових бібліотек саме рішення організаційних питань представляє найбільші труднощі.

Всім бібліотекам, займається цією роботою, рекомендуємося мати довідковий апарат на допомогу бібліографічному інформуванню. В нього входить картотека абонентів (створювана в кожній бібліотеці) і зведена картотека або службова база даних (яку організовує і веде бібліограф ЦБ).

В зведеній картотеці, яку веде бібліограф ЦБ, відображаються дані про абонентів і теми постійних запитів, відповідно до яких проводиться бібліографічне інформування всіх абонентів, що обслуговуються ЦБС. Ця картотека (або службова база даних) дозволяє бібліографічній службі координувати роботу з іншими організаціями і установами (спеціальними бібліотеками, ЗМІ, органами влади та ін.) , вести її більш ефективно. В цій картотеці передбачені наступні розділи:

· абоненти (з виділенням абонентів індивідуального, групового та колективного інформування);

· теми (за алфавітом тем постійних запитів).

Облік роботи ведеться в спеціальному зошиті (журналі) всіма підрозділами за прийнятою в даній бібліотеці формою. Одиницею обліку постійно діючих запитів є тема бібліографічного інформування в режимі вибіркового розповсюдження інформації. Одиницею обліку сигнальних оповіщень, направлених абонентам, є оповіщення про одне джерело інформації. Облік загальної кількості сигнальних оповіщень здійснюється за числом оповіщень, направлених всім абонентам системи вибіркового розповсюдження інформації і зареєстрованих в картотеці. Одиницею обліку інформаційних повідомлень, що направлені абонентам системи диференційованого обслуговування керівництва, є інформаційне повідомлення, підготовлене для передачі її абонентам.

Одиницею обліку роботи масового бібліографічного інформування є захід - виставка, усний бібліографічний огляд, День фахівця або День інформації і т. д. Облік всіх форм масового бібліографічного інформування проводиться за кількістю заходів, зареєстрованих в щоденнику роботи бібліотеки (журналі обліку масових заходів).

Додатково ведеться облік експонованих і виданих видань (документів), а також числа учасників заходів.

Аналіз ефективності бібліографічного інформування необхідно проводити регулярно, коректуючи запити і зміни вимог споживачів. Вплив різних форм масового бібліографічного інформування на запитання літератури можливо спостерігати в ході її видачі, особливо після перегляду читачами списку нових надходжень. Аналіз показників обліку, анкетування учасників Дня інформації, Дня фахівця, конференції або іншого заходу, співбесіди з індивідуальними абонентами - все це дозволяє бібліотеці вдосконалювати свою роботу.

Організаційні форми роботи з бібліографічного інформування різноманітні. Так, для забезпечення потреб підприємців (сфери малого і середнього бізнесу) створюються спеціалізовані підрозділи - кабінети, центри, бібліотеки ділової інформації, які оперативно забезпечують споживачів потрібною інформацією, а в бібліотеках невеликих міст вони часто стають і місцем ділового спілкування. Бібліотеки, таким чином, перетворюються на ділових партнерів: організовуючи ділові зустрічі, конференції, тренінги, забезпечуючи своєчасно потрібною інформацією, вони привертають додаткові засоби (інвестиції). Ця робота проводиться в тісній взаємодії з органами влади, які надають бібліотекам оперативну інформацію про регіон і привертають їх до участі в здійсненні місцевих програм з розвитку малого і середнього бізнесу.

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення довідково-бібліографічного обслуговування.

2. Які існують види довідково-бібліографічного обслуговування?

3. Які характерні особливості в підготовці та проведенні Дня інформації?

4. Назвіть форми масового інформування.

5. Які особливості організації групового бібліографічного інформування?

6. Назвіть основні організаційні форми бібліографічного інформування в бібліотеках.

Теми рефератів:

1. “День інформації: процес підготовки та проведення”.

2. “Загальні питання організації бібліографічного інформування”.








Дата добавления: 2016-06-13; просмотров: 7239;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.023 сек.