Оцінка вартості інвестиційних ресурсів

В прийнятті рішення про інвестування важливу роль відіграє визначення вартості інвестиційних ресурсів, або інвестиційного капіталу.

Вартість інвестиційного капіталу – це необхідна ставка доходу, яку повинна мати фірма, щоб покривати витрати для залучення капіталів на ринку. Основними факторами, що визначають вартість інвестиційного капіталу є: ризикованість доходів, вага заборгованості в структурі капіталу, фінансова стійкість компанії та інші фактори.

Вартість капіталу можна також розглядати і як премію за ризик, яку інвестори на ринку пов’язують з фірмою або цінними паперами. Премія за ризик – це додаткова необхідна ставка доходу, що має бути заплачена понад безпечну ставку. Чим вища премія за ризик, тим ризикована фірма або цінні папери. І навпаки, чим нижча премія за ризик, тим менш ризикована фірма або активи. В Вартість інвестованого капіталу є орієнтиром для вимірювання рівня прибутковості та ризику інвестицій.

Крім рівня прибутковості та ризику, на вартість інвестиційного капіталу впливає і те, які джерела фінансування залучаються для реалізації інвестицій, бо ціна власних (прибутку), боргових (банківські позички, емісія облігацій) та залучених (емісія привілейованих та звичайних акцій) ресурсів різна.

Загалом, вартість капіталу для фірми – незалежно від того, які цінні папери випускаються, показує щорічні платежі фірми інвесторам відповідно до їхніх інвестицій.

Моделі визначення вартості капіталу від залучення

Боргових ресурсів.

В процесі інвестиційної діяльності підприємство використовує боргові кошти найчастіше у вигляді інвестиційного кредиту від фінансово-кредитних установ та випуску облігацій з певним строком погашення та купонною ставкою. Вартість цього капіталу визначається на ринку інвесторами, які оцінюють ризик, розглядають платоспроможність фірми та оцінюють можливість незабезпечення фірмою обіцяних платежів. Ціною інвестиційного кредиту є процентна ставка, яка передбачається у кредитному договорі з урахуванням: терміну користування позичкою; заходу, що кредитується; забезпечення своєчасності розрахунків позичальника за раніше одержаними позиками та ступеня ризику. Найчастіше вона буває регульованою (плаваючою) при умові щорічного перегляду в бік зростання або зниження.

На рівень процентних ставок за інвестиційними кредитами впливають такі фактори:

· зміна процентів за депозитами;

· офіційно оголошений індекс інфляції;

· можливості одержання довгострокового інвестиційного кредиту в інших банках на більш пільгових умовах;

· урахування банком характеру партнерських взаємовідносин із позичальником, його фінансового становища, тривалості та міцності зв’язків;

· урахування банком альтернативних варіантів вкладення (інвестування) коштів в інші активи з метою одержання максимального доходу;

· урахування банком можливого ризику кредитування, особливо інноваційних проектів;

· витрати з оформлення позики та проведення банківського моніторингу;

· розмір позички;

· строк позички та інші фактори.

Найчастіше використовуються такі методи розрахунку відсоткових ставок[2]:

1.Нарахування відсотків за принципом “вартість плюс”.

При нарахуванні відсотків банк повинен керуватися вартістю залучених коштів та операційними витратами банку. Це означає, що банки встановлюють ставку за кредит за принципом “вартість плюс” на основі таких компонентів:

· вартість залучення відповідних ресурсів для банку;

· банківські операційні витрати;

· компенсація банку за рівень ризику невиконання зобов’язань позичальника;

· бажана маржа прибутку за кожним кредитом для здійснення достатніх виплат на користь акціонерів банку.

Таким чином, модель нарахування відсотків має такий вигляд (див. рис. 8.4):

Рис. 8.4. Нарахування відсотків за принципом “вартість плюс”.

2.Модель цінового лідерства, в основі якої лежить базова або довідкова ставка “прайм-рейт”, яка є найнижчою процентною ставкою, яку пропонують найбільш кредитоспроможнім клієнтам за короткостроковими кредитами. (ставки ЛІБОР (London Interbank Offered Rate - LIBOR), ЛІБІД (London Interbank Bid Rate - LIBID), ФІБОР (Frankfurt Interbank Offered Rate - FIBOR) та ін.

Рис. 8.5. Модель цінового лідерства.

На вартість капіталу від облігацій впливають ті ж фактори, що і на інвестиційний кредит, а визначатися вона буде за такою формулою:

, (8.3)

де K_b - вартість капіталу від облігацій;

C_b - річний купон на випуск нових облігацій;

F – номінальна вартість облігацій;

V- витрати на випуск облігацій, питома вага у коефіцієнтах.

Для оцінки вартості капіталу від випуску облігацій можуть використовуватися також купонна, поточна та кінцева доходності облігацій (див. розділ 3.5. формули 3.23 – 3.27)

У зв’язку з тим, що відсотки за кредит та по облігаціям включаються в собівартість продукції, тобто утримуються до оподаткування, то вартість боргового капіталу має бути скоригованою з урахування ставки податку. Формула розрахунку вартості облігацій тоді матиме такий вигляд:

K_b = K_b · (1 – tax)( 8.4)

де tax - ставка податку.