Розрахунок загального обсягу інвестиційних ресурсів реального інвестиційного проекту
Таблиця 8.1.
Початкові інвестиції 1.Капітальні витрати Ø придбання земельних ділянок Ø будівельно-монтажні роботи Ø придбання, доставка та монтаж обладнання 2.Інші організаційні витрати Ø з проектно – вишукувальних робіт Ø з реклами Ø підготовка кадрів Ø інші витрати 3. Інвестиції в чистий оборотний капітал Ø придбання початкового запасу сировини Ø покриття витрат з оплати праці персоналу Ø формування страхового резерву грошових коштів Ø інші витрати Інвестиції на стадії експлуатації проекту 1. Річні операційні витрати 2. Податки 3. Відсотки за кредит 4. Непередбачені витрати 5. Інші витрати Інвестиції на стадії завершення проекту 1. Витрати на демонтаж обладнання та знос будівель 2. Витрати з юридичного оформлення ліквідації підприємства Інші витрати |
Рис. 8.1. Форми інвестиційних ресурсів.
Методи формування інвестиційних ресурсів
Залежно від форми залучення інвестиційного капіталу існують такі методи фінансування інвестиційних проектів, як: бюджетне фінансування; самофінансування; акціонування; кредитне фінансування; фінансування за рахунок безоплатних та благодійних внесків і пожертвувань; змішане фінансування (рис. 9.1).
Більш детально зупинимося на кожному з наведених методів фінансування інвестиційних проектів у наступному розділі під-
ручника.
Рис. 8.1. Методи фінансування інвестиційних проектів
Найпривабливішим методом фінансування інвестиційних проектів є сьогодні самофінансування за рахунок власних коштів підприємств та організацій, на які припадає понад 60 % усіх джерел.
Фонд накопичення та частина фонду відшкодування і деяка частина раніш утвореного національного багатства, які виступають у вигляді інвестиційних ресурсів для фінансування інвестиційної діяльності існують у вигляді різних джерел фінансування, які поділяються на три основні групи (рис. 8.2):
В залежності від виду коштів існують такі методи фінансування інвестиційної діяльності, як самофінансування, акціонування, боргове фінансування, фінансування за рахунок дотацій, змішане фінансування.
Далі більш детально зупинимося на кожному методі фінансування інвестиційних проектів.
Самофінансування– здійснюється виключно за рахунок власних коштів. Цей метод є основним для реалізації невеликих інвестиційних проектів індивідуальних інвесторів. Головна роль серед власних джерел фінансування інвестиційних проектів, безумовно, належить прибутку, який залишається у підприємства після сплати податків та інших обов’язкових платежів, див. формулу 8.2.
Пч = (В - З) - Нбюдж – Фвід – Шс , (8.2)
де Пч – чистий прибуток підприємства;
В – виручка від реалізації продукції;
З – виробничі витрати, в тому числі амортизаційні відрахування і відсотки за кредит;
Нбюдж – усі податкові нарахування в республіканський та місцевий бюджети;
Фвід – відрахування в різні фонди;
Шс - штрафні санкції (сальдо).
|
Рис. 8.2. Джерела формування інвестиційних ресурсів
Прибуток найчастіше використовується для невеликих інвестицій - банківські депозити, придбання цінних паперів, вкладення в інтелектуальний капітал підприємства (робочу силу) та для фінансування інвестицій, для яких важко визначити строк окупності та рівень доходності. У зв’язку з цим, серед основних джерел фінансування інвестиційних проектів, зокрема, реальних постійно зростає роль економічна та податкова роль амортизаційних відрахувань, які формуються в результаті переносу вартості основних фондів на вартість продукту та в сукупності складають амортизаційних фонд.
Акціонування – метод який використовується для фінансування великих інвестиційних проектів з значними строками окупності витрат. При акціонуванні капітал залучається шляхом емісії простих та привілейованих акцій, що розміщуються серед юридичних та фізичних осіб, або через випуск варантів. З акціонування основний обсяг необхідних ресурсів надходить на початку його реалізації, тобто дає можливість профінансувати нові підприємства, в яких немає ще прибутків, амортизації, немає заставного майна, щоб одержати кредит в банку.
Боргове фінансування - застосовується при фінансування інвестиційних проектів з високою нормою прибутковості (яка перевищує ставку позичкового відсотку) та незначними строками окупності витрат. Основою боргового фінансування виступає інвестиційний кредит, який представляє собою економічні відносини між кредитором та позичальником з приводу фінансування інвестиційних заходів на засадах повернення і, як правило, з виплатою відсотка, він може функціонувати в таких формах.
Банківський інвестиційний кредит - це основна форма інвестиційного кредиту, при якій грошові кошти на фінансування інвестиційних проектів надаються банківськими установами у тимчасове користування та з виплатою відсотку. Основними формами банківського інвестиційного кредиту є строкові кредити підприємцям, револьверні кредитні лінії та проектні кредити.
Строкові кредити підприємцям призначаються для фінансування довго - та середньострокових інвестицій, таких як покупка обладнання, або будівництво споруд, строком більше одного року. Револьверне кредитування - або револьверна кредитна лінія дозволяє фірмі-боржнику запозичити кошти в межах визначеного ліміту, погашати всю суму запозичень або її частку та проводити при необхідності повторне запозичення в межах строку дії кредитної лінії, часто надається без спеціального забезпечення і може бути короткостроковою або видаватися на 3-5 років. .
Проектні кредити - є найбільш ризикованими кредитами - або кредитами на фінансування поповнення основного капіталу, яке в майбутньому забезпечить надходження готівки. Вони нерідко надаються декількома банками, які спільно реалізують проект. Вони також надаються кількома кредиторами, якщо проекти значні за розміром та мають чимало ризиків.
Державний інвестиційний кредит - це сукупність кредитних відносин, в котрих кредитором виступає держава, а позичальником підприємства, які відносяться до державної форми власності. Він надається на капітальні вкладення виробничого призначення шляхом надання бюджетних позик безпосередньо міністерствам та відомствам, іншим державним органам виконавчої влади для фінансування підприємствами, організаціями та об`єднаннями через банківські установи об`єктів, будівництво яких тільки починається на конкурсній основі, а також для фінансування раніш початих перспективних будов, технічного переоснащення та реконструкції діючих підприємств, які відносяться до державної власності, за пріоритетними напрямками економіки України.
Міжнародний інвестиційний кредит - це економічні відносини між державами, іноземними банками і фірмами з приводу фінансування інвестиційної діяльності на засадах повернення у певні строки та, як правило, з виплатою процента (детально ця форма інвестиційного кредиту розглядається в сьомому розділі роботи).
Податковий інвестиційний кредит - це відстрочка сплати податку на прибуток, що надається суб`єкту підприємницької діяльності на визначений строк з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійснення інвестиційних (інноваційних) програм з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загальне зростання прибутку, що буде отриманий згідно з чинним законодавством внаслідок реалізації інвестиційних програм. Інвестиційний податковий кредит має цільове призначення. Його надання доцільно здійснювати переважно під інноваційні програми, які забезпечують реалізацію таких науково-технічних пріоритетів.
Товарний інвестиційний кредит існує у вигляді лізингу - як довгострокової здачі в оренду з правом викупу основних коштів, куплених орендодавачем для орендатора з метою їх виробничого призначення. Лізингодавачами можуть виступати спеціалізовані лізингові компанії, фінансові компанії, а також комерційні банки. Однією з форм інвестиційного кредиту в товарній формі виступає фінансовий лізинг - це договір лізингу, у результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, за який амортизується 60% вартості об’єкту лізингу, визначеної в день укладення договору. Після закінчення строку договору фінансового лізингу об’єкт лізингу, переданий лізингоодержувачу згідно з договором, переходить у власність лізингоодержувача, або викупається ним за залишковою вартістю.
Андерайтинг - форма кредитування капітальних вкладень наданням коштів клієнтам для реалізації ними довгострокових широкомасштабних проектів, шляхом повного викупу випусків промислових облігацій, які емітуються цими клієнтами. Має широке розповсюдження в діяльності спеціалізованих інвестиційних банків за кордоном.
Найчастіше банкам надається право здійснювати операції андеррайтингу тільки для провідних підприємств пріоритетних галузей України (літакобудування, суднобудування, хімічна промисловість і т.д.), продукція яких користується попитом на світовому ринку.
Фінансування інвестиційних проектів шляхом надання дотацій - цей метод використовується для підтримки інвестиційних проектів урядовими чи неурядовими організаціями шляхом надання дотацій, грантів, субвенцій, спонсорської та донорської допомоги. Основним джерелом фінансування інвестиційних проектів в цьому методі є кошти державного та місцевого бюджетів, а також кошти централізованих державних фондів. Інвестиційні проекти вибираються на конкурсній основі і мають відповідати стратегії економічного і соціального розвитку та пріоритетним напрямкам структурної перебудови економіки. Перевага надається інвестиційним проектам в паливно-енергетичному комплексі, машинобудуванні, соціальній сфері, агропромисловому комплексі, а також на подолання наслідків Чорнобильської катастрофи [4].
Змішане фінансування – базується на комбінаціях різних методів фінансування інвестиційних проектів, і тому може бути використаним для фінансування будь-яких інвестиційних проектів.
|
|
|
Рис. 8.3. Форми інвестиційного кредиту
Дата добавления: 2016-06-13; просмотров: 784;