Характеристика, методи та джерела фінансування інвестиційних проектів

Формування інвестиційних ресурсів проекту тісно пов’язане з фінансовими ресурсами — першоосновою фінансового господарства держави та підприємств.

Усі інвестиційні ресурси, що формуються на підприємстві для реалізації його інвестиційної діяльності, можуть використовуватися у фінансовій, матеріальній, нематеріальній та трудовій формах.

Фінансові ресурси, зокрема грошові кошти, в інвестиційній діяльності відіграють найбільшу роль.

По-перше, вони можуть трансформуватися у будь-яку іншу форму інвестиційних ресурсів шляхом придбання предметів та знарядь праці, інновацій, робочої сили та інших елементів виробництва, а по-друге, тільки грошові кошти дають можливість інвестору вибирати будь-який об’єкт інвестування.

Інвестиційні ресурси у вигляді цінних паперів, які вкладаються в об’єкти інвестування, зокрема в статутний фонд, в Україні майже не використовуються.

Інвестиційні ресурси у формі матеріальних, нематеріальних та трудових вкладаються виключно у процес виробництва.

Загалом, фінансові ресурси являють собою сукупність доходів і надходжень, які перебувають у розпорядженні підприємств, організацій та держави і спрямовуються на задоволення суспільних потреб з метою розширеного відтворення та зростання матеріального добробуту населення. Фінансові ресурси охоплюють ресурси всіх секторів економіки: державного, підприємницького, а також приватного. До складу фінансових ресурсів включають:

1) фінансові ресурси, що перебувають у розпорядженні органів державного управління:

ü ресурси державного бюджету;

ü ресурси місцевих бюджетів;

ü цільові державні фонди;

ü фінансові ресурси державних фінансових інституцій (націо­нального банку, державних страхових органів, державних кредит-
них установ);

2) фінансові ресурси, що перебувають у розпорядженні господарських підприємств, установ і організацій різних форм власнос­ті та видів діяльності;

3) фінансові ресурси, що перебувають у розпорядженні населення (готівка, заощадження, депозити).

Фінансові інструменти поділяють на:

Ø фінансові активи, які включають у себе: грошові кошти, не обмежені для використання, та їх еквіваленти; дебіторську заборгованість, не призначену для перепродажу; фінансові інвестиції, що утримуються до погашення; фінансові активи, призначені для перепродажу; інші фінансові активи;

Ø фінансові зобов’язання, які включають фінансові зобов’язан­ня, призначені для перепродажу, та інші фінансові зобов’язання;

Ø інструменти власного капіталу — прості акції, частки (паї) та інші види власного капіталу;

Ø похідні фінансові інструменти — ф’ючерсні контракти, форвардні контракти та інші похідні цінні папери.

Залежно від форми залучення інвестиційного капіталу існують такі методи фінансування інвестиційних проектів, як: бюджетне фінансування; самофінансування; акціонування; кредитне фінансування; фінансування за рахунок безоплатних та благодійних внесків і пожертвувань; змішане фінансування (рис. 8.1).

Більш детально зупинимося на кожному з наведених методів фінансування інвестиційних проектів у наступному розділі під-
ручника.

Рис. 8.1. Методи фінансування інвестиційних проектів

Найпривабливішим методом фінансування інвес­тиційних проектів є сьогодні самофінансування за рахунок влас­них коштів підприємств та організацій, на які припадає понад 60 % усіх джерел.

Усі інвестиційні ресурси, що формуються для реалізації інвестиційного проетку, можуть використовуватися у фінансовій, матеріальній, нематеріальній та трудовій формах.

Фінансові ресурси, зокрема грошові кошти, в інвестиційній діяльності відіграють найбільшу роль.

По-перше, вони можуть трансформуватися у будь-яку іншу форму інвестиційних ресурсів шляхом придбання предметів та знарядь праці, інновацій, робочої сили та інших елементів виробництва, а по-друге, тільки грошові кошти дають можливість інвестору вибирати будь-який об’єкт інвестування.

Інвестиційні ресурси у вигляді цінних паперів, які вкладаються в об’єкти інвестування, зокрема в статутний фонд, в Україні майже не використовуються.

Інвестиційні ресурси у формі матеріальних, нематеріальних та трудових вкладаються виключно у процес виробництва.

Основною метою формування інвестиційних ресурсів підприємства - є задоволення потреб у придбанні необхідних інвестиційних активів та оптимізація їх структури з позицій забезпечення ефективних результатів інвестування.

З урахуванням цієї мети процес формування інвестиційних ресурсів має базуватися на таких принципах:

1. Принцип врахування перспектив розвитку інвестиційної діяльності. Варто враховувати усі стадії інвестиційного процесу – передінвестиційну, інвестиційну та експлуатаційну.

2. Принцип забезпечення відповідності обсягу залучених інвестиційних ресурсів обсягу інвестиційних потреб підприємства. Загальна потреба в інвестиційних ресурсах підприємства базується на розрахунках загальних обсягів реального та фінансового інвестування.

3. Принцип забезпечення оптимальної структури інвестиційних ресурсів з позицій ефективної інвестиційної діяльності. Оптимальна структура забезпечує фінансову рівновагу розвитку підприємства, неоптимальна – генерує ризики в фінансовій сфері підприємства, приводить до банкрутства.

4. Принцип забезпечення мінімізації витрат з формування інвестиційних ресурсів з різних джерел. Така мінімізація витрат здійснюється в процесі управління вартістю капіталу, який залучається для інвестиційної діяльності з метою одержання максимальної суми чистого прибутку.

5. Принцип забезпечення високоефективного використання інвестиційних ресурсів в процесі інвестиційної діяльності. Інвестиційні ресурси, які тимчасово не використовуються, можуть втрачати свою вартість з часом. Тому формувати інвестиційні ресурси слід враховуючи темпи інфляції та інші фактори, які впливатимуть на вартість протягом строку реалізації інвестиційної діяльності.

Формування інвестиційних ресурсів проекту тісно пов’язане з фінансовими ресурсами — першоосновою фінансового господарства держави та підприємств. Загальна сума інвестиційних ресурсів проекту має визначатися виходячи з запланованого обсягу освоєння коштів в процесі реалізації окремих реальних інвестиційних проектів, а також запланованого приросту портфеля фінансових інвестицій. Таким чином, загальний обсяг необхідних інвестиційних ресурсів в плановому періоді визначатиметься за такою формулою:

S_ІР = РІП + ∆ ФІ(8.1)

де S_ІР-загальний обсяг необхідних інвестиційних ресурсів в плановому періоді;

РІП – потреба в інвестиційних ресурсах для реалізації реального інвестиційного проекту;

∆ ФІ-передбачений обсяг приросту портфеля фінансових інвестицій.

Після визначення загального обсягу інвестиційних ресурсів, інвестор має визначити, яка їх частка буде профінансована за рахунок власних коштів, а яка за рахунок позичених чи залучених. У свою чергу, загальний обсяг інвестиційних ресурсів, необхідних для реалізації конкретного інвестиційного проекту визначається з урахуванням стадій інвестиційного циклу проекту, див. табл. 8.1.