ОРГАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ УЧАСНИКІВ

ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Здійснення інвестицій у виробничі фонди може відбуватись за допомогою господарського, підрядного або змішаного способів.

Господарський спосіб – це така організаційна форма, за якої інвестиційний проект реалізується безпосередньо інвестором без залучення підрядника. При такій формі всі функції замовника, інвестора та підрядника виконує одна юридична особа –забудовник. Він одночасно є розпорядником коштів, оперативним керівником і виконавцем робіт. Для реалізації інвестиційного проекту створюється відповідна структура у складі забудовника, яка займається реалізацією проекту. При цьому оплата робіт здійснюється з розрахункового рахунку забудовника.

Підрядний спосіб – це така організаційна форма виконання робіт, виробництва продукції, надання послуг, який здійснюється самостійними постійно функціонуючими компаніями на основі підрядних договорів та контрактів між інвесторами та іншими учасниками інвестиційної діяльності. Основними формами підрядного способу виконання робіт є:

Змішаний спосіб – є комбінацію підрядного і господарського способів. При цьому підрядним способом виконуються складні матеріаломісткі види будівельно-монтажних робіт, а господарським способом – трудомісткі роботи, наприклад, оздоблювальні.

Підрядні торги у будівництві найчастіше проводять у вигляді тендерів.

Тендери (торги) – це форма розміщення замовлення на будівництво, яка передбачає визначення підрядника шляхом конкурсного відбору кращої тендерної пропозиції (оферти) за критеріями, що встановлюються замовником.

Тендерні відносини у будівництві в Україні регламентуються Постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.98 року “Про проведення торгів (тендерів) у будівництві”.

Тендерні торги можуть класифікуватися за такими ознаками, див. табл. 7.1.

Таблиця 7.1.

Класифікація підрядних торгів (тендерів)

Предметом тендерних торгів можуть бути:

1. Будівництво нових об’єктів та споруд, розширення реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств, капітальний ремонт об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, в тому числі “під ключ”.

2. Виконання комплексів будівельних та монтажних робіт та їх окремих видів.

3. Виконання комплексів пусконалагоджувальних та інженерних робіт.

4. Розробка ТЕО.

5. Проектування.

6. Управління проектом.

7. Поставка комплексного технологічного обладнання, у тому числі на умовах “під ключ”.

8. Інші поставки та послуги, в тому числі послуги з консультування.

Учасник торгів – це особа, яка має право приймати участь у торгах, їх підготовці, проведенні та затвердженні результатів торгів. Основними учасниками торгів можуть бути:

1) Замовник - це особа, для якої будується, реконструюється, або оснащується об’єкт торгів.

2) Організатор торгів - особа, якій замовник поручає проведення торгів.

3) Тендерний комітет - постійний або тимчасовий орган, який створюється замовником та організатором торгів для їх проведення.

4) Претендент – організація, фірма чи консорціум, під ім’ям якої подана заявка.

Оферта – це пропозиція заключити договір по відношенню до конкретного предмету торгів на умовах, які визначено у тендерній документації. Для підтвердження серйозності намірів претендента взяти участь у тендерах ним надається відповідне тендерне забезпечення. Розмір тендерного забезпечен­ня встановлюється замовником у обсязі це більше 1% очікуваної (розрахункової) ціни замовлення.

Замовник по­вертає претендентам їх тендерне забезпечення протягом 10 днів після прийняття одного з таких рішень:

- невідповідність претендента кваліфікаційним вимогам;

- претендента, не визнано переможцем тендерів;

- про дострокове припинення тендерів.

Тендерні пропозиції підписуються особою або особами, уповноваженими під­писувати ці документи, за порядком, встановленим інструкцією для претенден­тів, і подаються тендерному комітету за вказаною замовником адресою.

Переможцем тендерів визначається претендент, який за оцінкою та зістав­ленням тендерних пропозицій зайняв у списку перше місце. У разі відмови цього претендента від укладення контракту переможцем тендерів вважається претен­дент, що зайняв наступне місце. Якщо ціни усіх тендерних пропозицій переви­щують ціну, орієнтовно визначену замовником, ці тендерні пропозиції можуть бути відхилені, а тендери визнано такими, що не визначили переможця.

Усі організаційно-економічні та правові відносини між суб’єктами, що виникають у процесі реалізації інвестиційного проекту оформляються у вигляді договорів.

Договір – це угода між окремими особами або організаціями, в якій визначені права та обов’язки договірних сторін. Тобто він визначає відповідальність учасників угоди і юридично закріплює їх зобов’язання.

Будь-який договір можна умовно розділити на чотири частини: преамбулу (вступ­ну частину); предмет договору; додаткові умови договору; інші умови договору, див. рис. 7.3.

Рис. 7.3. Структура типового договору

Основними видами договорів, які укладаються в процесі реалізації інвестиційного проекту є:

Ø договір купівлі-продажу – це договір за яким одна сторона (продавець) зобов’язується передати товари у власність іншої сторони (покупця) за певну грошову суму (ціну);

Ø договір поставки – це договір за яким одна сторона (постачальник-продавець) зобов’язується передати в обумовлений період та строки товари, що ним виготовляються або купуються замовнику (покупцю) для використання у підприємницькій діяльності;

Ø договір продажу підприємства - це договір за яким одна сторона власник підприємства (продавець) зобов’язується передати в обумовлений період, за певною ціною, у власність покупцю підприємства в цілому як майнового комплексу, включаючи права на фірмову назву, товарний знак, права на використання ліцензій патентів тощо, якщо інше не передбачено умовами договору;

Ø договір оренди - це договір за яким одна сторона орендодавець зобов’язується надати орендатору майно за певну плату та на певний термін;

Ø договір фінан­сової оренди (лізингу) - договір, що передбачає сплату протягом чітко встановленого строку лізингових платежів, величина яких є достатньою для повного відшкодування витрат лізингодавця, пов’язаних з придбанням майна та реалізацією прав власника, а також для забезпечення йому певного прибутку;

Ø договір підряду – найпоширеніша форма правового регулювання договірних відносин у інвестиційній сфері - це угода, в якій одна сторона (підрядник) зобов’язується виконати за замовленням іншої сторони (замовник) певну роботу та здати її результат замовнику, у свою чергу, замовник зобов’язується прийняти ці результати, попередньо оплативши їх.

Розрізняють кілька видів договорів підряду: генеральний, річний субпідрядний і пря­мий.

Генеральний договір укладається між інвестором (замовником) і, генеральним підрядником, можливо з генеральним проектувальником (стосовно великих об’єктів).

Річні договори – можуть укладатися у межах генеральних, якщо строки будівництва (проектування) перевищують два роки.

Субпідрядні договори укладаються між генеральним підрядником (генеральним проектувальником) з субпідрядними (фірмами на виконання окремих. спеціалізованих видів робіт.

Прямий договір укладається, між замовником і заводом-виготовлювачем технологічного обладнання.

Всі договори укладаються шляхом проведення конкурсів (тендерів) або за ре­зультатом переговорів замовника з підрядником. Заздалегідь оголошений замов­ником конкурс дає йому можливість вибрати з багатьох запропонованих догово­рів найбільш вигідний.

7.5. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

Для нормального функціонування запроектованого виробництва важливою умовою є забезпечення обладнанням, матеріалами, сировиною та іншими ресурсами.

Матеріально–технічне забезпечення інвестиційного проекту – це складний процес, який включає: систему матеріально-технічного забезпечення проекту; визначення потреби в ресурсах, організацію збалансованості їх обсягів з виробництвом, розміщення замовлень на поставки та здійснення їх у строки, підпорядковані безперервності інвестиційного процесу.

Система матеріально-технічного забезпечення інвестиційного проекту включає в себе:

· поставки матеріальних ресурсів для реалізації інвестиційних проектів у реальній сфері;

· оптову торгівлю технологічним обладнанням, будівельними матеріалами, конструкціями та деталями.

· торгівлю будівельними матеріалами, конструкціями та деталями через систему будівельних бірж, торгових домів та посередницьких підприємств та інше.

Матеріально-технічне забезпечення інвестиційного проекту здійснюється через систему закупок та поставок.

Під закупками та поставками розуміють заходи направлені на забезпечення проектів ресурсами – тобто майном (товарами), виконанням робіт (послуг), передачею результатів інтелектуального капіталу у зв’язку з реалізацією конкретного інвестиційного проекту.

Закупки поділяють на:

1) закупки робіт;

2) закупки матеріалів;

3) закупки обладнання;

4) закупки послуг;

5) закупки (використання послуг) консультантів.

Розрізняють такі організаційні форми закупок: прямі закупки; посередницькі закупки; біржові закупки

Організація матеріального забезпечення інвестиційних проектів може базуватися на системі виробничо-технологічної комплектації, що передбачає єдність комплектного виготовлення конструкцій та виробів, поставки та транспортування усіх матеріальних ресурсів у відповідності з технологічною послідовністю реалізації проекту.

Матеріально-технічне забезпечення інвестиційного проекту здійснюється на основі логістики – це наука управління матеріальними потоками від початкового джерела до кінцевого споживача з мінімальними витратами, пов’язаними з товарним рухом та потоком інформації.