РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ
Ринок цінних паперів – це складний механізм, з допомогою якого встановлюються відповідні правові та економічні взаємовідносини між підприємцями, корпораціями та іншими структурами, яким необхідні фінансові кошти для свого розвитку та організаціями та громадянами, які їх можуть позичити (надати) на певних умовах.
Важливим для аналізу ринку цінних паперів є поділ ринку на первинний та вторинний. Первинний ринок – це економічний простір, який цінний папір проходить від свого емітента до першого покупця.
Вторинний ринок - це сфера обігу цінних паперів, куди вони потрапляють після того як їх продасть перший власник, що купив ці папери у емітента. Цей ринок може бути неорганізованим, або позабіржовим та організованим, або біржовим. У більшості країн світу на позабіржовому ринку обертається основна маса (приблизно 85%) цінних паперів, а на біржовому - відносно мала їх частка – 15%. Однак, саме біржовий ринок, де зосереджені найбільш якісні, а тому й найважливіші цінні папери, визначає кон’юнктуру та процес розвитку фондового ринку.
Торгівля цінними паперами на фондовому ринку України здійснюється на фондових біржах та в позабіржових торгівельно-інформаційних системах (ПТІС) Загальний стан ринку цінних паперів характеризується фондовими індексами та їх динамікою.
У фінансових публікаціях (засобах інформації) публікуються біржові та позабіржові фондові індекси для міжнародного ринку акцій в цілому, а також для регіональних та національних ринків зокрема. Так, Morgan Stanly Capital International (MSCI) публікує такі індекси:
· Світовий – 1500 акцій з 22 країн;
· Європейський – 600 акцій;
· По Європі, Австралії та Далекому Сході (EAFE) - 1000.
Ці індекси враховують близько 60% капіталізації кожного ринку.
У “Financial Times” публікуються фондові індекси для основних національних, регіональних та світового ринків (FT/S & P Actuaries World Indices), які визначаютьсяспільно з FTSE International Standard & Poor`s. Регіональні індекси визначаються для таких регіонів як Америка, Європа, Тихоокеанський регіон, Євротихоокеанський регіон, Японія, північна Америка та інші. Для кожного індексу приводяться:
Ø значення в доларах США, євро, японських єнах та національних валютах;
Ø зміна у відсотках по відношенню до попереднього дня торгів індексу в доларах США, євро та національних валютах;
Ø середнє значення дивіденду.
Індекси FT/S & P Actuaries базуються на даних близько 2500 акцій та враховують більш ніж 70% капіталізації кожного ринку. Існують і інші міжнародні фондові індекси. Так, з 1987 року Solomon Brothers та Frank Russell публікують індекси Solomon/ Russell Global Equity. Як правило, інвестори-резиденти дають перевагу національними індексам, а іноземні інвестори – світовим.
Таблиця 3.1 Національні фондові індекси
Країна | Біржа (місто) | Індекс |
США | Нью-Йоркська фондова біржа Американська фондова біржа Позабіржовий ринок | NYSE Composite, Standard & Poor`s 500, Dow Jones Industrial AMEX Composite Index Nasdaq Composite Nasdaq 100 |
Японія | Токіо | Nikkei Average, TOPIX |
Великобританія | Лондон | FT-SE30, FT-SE100, FT-SE Mid250 |
Канада | Торонто Монреаль | TSE Montreal Industral |
Гонконг | Гонконг | Hang Seng |
Сінгапур | Сінгапур | Streits Times |
Австралія | Сідней | All Ordinaries |
Нідерланди | Амстердам | AEX Index |
Франція | Париж | CAC 40 |
Німеччина | Франкфурт | FAZ, DAX |
Швейцарія | Цюрих | Swiss Mkt Index |
Макроекономічна ситуація тенденцій розвитку фондового ринку України визначається через інтегральний індекс фондового ринку, який визначається відповідно до Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку №237 від 20.12.2000 "Про затвердження Методики розрахунку інтегрального індексу фондового ринку" [ 9].
Ця методика визначає порядок розрахунку, інформаційну базу та критерії відбору підприємств для розрахунку інтегрального індексу фондового ринку.
Підприємства - емітенти, які будуть включені до бази для розрахунку інтегрального індексу мають відповідати таким вимогам:
· обсяг торгів емітентів дорівнює 70 - 80% загальної ринкової капіталізації підприємств - емітентів акцій;
· обсяг торгів за такими підприємствами повинен складати 50-60% торгів за акціями на вторинному ринку за угодами купівлі-продажу.
Базове значення індексу - 100.
На практиці використовується два показника:
Фондовий індекс - це відношення усередненого (за деякою групою підприємств) значення вартості акцій, проданих за поточний період до усередненого значення вартості акцій, проданих за минулий період
Інтегральний індекс - розраховується на основі звітності торговців цінними паперами як відношення середньої геометричної ціни акцій підприємств за поточний період до середньої геометричної ціни акцій підприємств в базисний період. Для розрахунку інтегрального індексу фондового ринку відбираються всі виконані торговцями угоди купівлі-продажу з акціями підприємств на вторинному ринку.
Формула розрахунку інтегрального індексу має такий вигляд:
(3.1)
де:
I - інтегральний індекс,
Pi - середня ціна купівлі-продажу акції і-го підприємства за період, яка розраховується як середньозважена ціна купівлі-продажу акцій;
Po - середня ціна купівлі - продажу акції i-го підприємства в базисний період.
Середня ціна купівлі - продажу акції і-го підприємства в t період розраховується наступним чином:
(3.2)
де:
Kj - кількість куплених в одній операції акцій,
m - кількість угод за період n-го емітента;
n - кількість підприємств-емітентів.
Формула дає значення індексу на визначену дату.
Головною метою функціонування та розвитку фондового ринку в Україні є залучення інвестиційних ресурсів для спрямування їх на відновлення та забезпечення дальшого зростання виробництва.
Відповідно до Указу Президента України від 26 березня 2001 року № 198/2001 “Про додаткові заходи щодо розвитку фондового ринку України” визначено Основні напрями розвитку фондового ринку України на 2001 – 2005 роки. Зокрема, ліквідний, надійний та прозорий фондовий ринок має забезпечити реалізацію національних інтересів України, сприяти зміцненню економічного суверенітету шляхом:
- сприяння надходженню інвестицій у реальний сектор економіки;
- створення ефективної системи захисту прав і інтересів інвесторів;
- створення сприятливих умов для розвитку інститутів спільного інвестування, в тому числі недержавних пенсійних фондів;
- розбудови сучасної надійної системи виконання угод з цінними паперами та обліку права власності на цінні папери;
- розбудови ефективної системи організованої торгівлі, яка має визначати ринкову вартість цінних паперів вітчизняних емітентів;
- концентрації і централізації торгівлі корпоративними цінними паперами українських емітентів на організованому ринку на засадах конструктивної конкуренції та інновацій;
- підвищення конкурентоспроможності фондового ринку України з його інтеграцією в міжнародні ринки капіталу;
- гармонізації політики держави на фондовому ринку з грошово-кредитною, валютною і бюджетно-податковою політикою.
Завданнями фондового ринку України є:
· посилення конкурентоспроможності ринку через сприятливе оподаткування на фондовому ринку, спрощення процедури ввезення та вивезення капіталу, створення незалежних інформаційних та рейтингових агенцій, налагодження співробітництва в рамках міжнародних організацій;
· податкове стимулювання розвитку фондового ринку України через звільнення від обкладення податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість некомерційних організацій фондового ринку.
· удосконалення системи регулювання ринку цінних паперів через розширення повноважень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо регулювання діяльності небанківських фінансових установ;
· розвиток корпоративного управління через удосконалення системи інструментів фондового ринку, створення механізмів гарантованої оплати угод та інших ефективних механізмів захисту інвесторів, боротьбу з рейдерством;
· розвиток інститутів спільного інвестування через приведення українського законодавства про інститути спільного інвестування у відповідність із законодавством країн Європейського Союзу.
· розбудова інфраструктури фондового ринку через розвиток професійної діяльності з управління цінними паперами, зосередження торгівлі на організаційно оформленому ринку, запобігання маніпулюванню ринком, нечесній торговій практиці.
· розвиток Національної депозитарної системи через утворення єдиного депозитарію цінних паперів (крім державних цінних паперів), запровадження стандартів діяльності депозитарної системи на сучасних фінансових та інформаційних технологіях, електронного документообігу та електронного підпису.
· розвиток законодавства України про цінні папери через прийняття Законів України "Про інститути спільного інвестування (корпоративні та пайові інвестиційні фонди)", "Про цінні папери та фондовий ринок" (нова редакція), "Про акціонерні товариства", "Про недержавні пенсійні фонди", "Про електронний документообіг та електронний підпис";
· підготовка фахівців з питань фондового ринку та корпоративного управління через створення комплексної, постійно функціонуючої системи підготовки фахівців з питань фондового ринку та корпоративного управління із застосуванням сучасних навчально-методичних технологій та використанням міжнародного досвіду в цій сфері.
Дата добавления: 2016-06-13; просмотров: 683;