Розв'язки колій у різних рівнях

Розв'язки колій у різних рівняхвлаштовуються в більшості великих вузлів у пунктах перетинання залізничних ліній.

Рис. 9.3. Схема розв'язки по лініях

Розрізняють три види розв'язок: 1) по роду руху (зі спеціалізацією колій для вантажного і пасажирського руху); 2) на багатоколійних лініях у пунктах зміни числа головних колій; 3) у місцях перетинання чи примикання ліній без спеціалізації колій для вантажного і пасажирського руху.

Наявність розв'язок у вузлі забезпечує безпеку руху і максимальну пропускну спроможність залізничних ліній. Однак при спорудженні шляхопроводних розв'язок декілька погіршуються план і профіль ліній на підходах до вузла і збільшується довжина ліній (при підході до шляхопроводу).

Розв'язки по лініях проектуються тільки у вузлах, де перетинаються дві одноколійні лінії чи одноколійна з двоколійною, що мають незначну взаємну кореспонденцію поїздопотоків (рис. 9.3).

Розв'язки по напрямках (рис. 9.4) характерні для вузлів з однією станцією, трикутного, хрестоподібного типів, витягнутих у довжину, кільцевих і комбінованих.

Рис. 9.6. Схема найпростішої шляхопроводної розв'язки

Рис. 9.4. Розв'язки підходів по напрямках: а) охоплююча; б) послідовна.

Рис. 9.5. Розв'язки по роду руху і напрямкам

Розв'язки по роду руху споруджуються при наявності у вузлі спеціалізованих станцій (сортувальних, вантажних і пасажирських). Схеми шляхопроводних розв'язок по роду руху для підходу одно- і двоколійної ліній (рис. 9.5, а, б) розрізняються примиканням одноколійної лінії Г стосовно пасажирської станції вузла.

При переході триколійної ділянки в двоколійну може виникнути необхідність будівництва найпростішої шляхопроводної розв'язки (рис. 9.6). У цій схемі III головна колія розташовується збоку від основної пари і перетинання в одному рівні не забезпечує необхідну пропускну спроможність. У випадку спорудження IV головної колії, котра показана на схемі І штриховою лінією, додаткові розв’язки не виникають.

Кількість шляхопроводних розв'язок і їхнє розташування у вузлі обумовлюються місцевими умовами і розташуванням сортувальних, пасажирських, вантажних станцій і інших основних пристроїв вузла, а також кількістю підходів до вузла і числом головних шляхів.

Кількість точок перетинання і шляхопроводів для одноколійних ліній

Схема примикання	Кількість одноколійних ліній	Кількість точок перетинання	Число шляхопроводів
		0+1=1
		0+1+2=3
	n		n-1

Кількість точок перетинання і шляхопроводів для двоколійних ліній

	Кількість	По напрямках	По роду руху
Схема примикання	двоколійних ліній	Кільк. точок перетинання	Число шляхопроводів	Кільк. точок перетинання	Число шляхопроводів
		0+1=1		0+1+2+3=6
		0+1+2=3		0+1+2+3+4+5=15
	n		n–1		2n–1
Загальне число шляхопроводів	(n–1)+( 2n–1)= 3n–2

Лекція № 10. Затримки та їх вплив на пропускну спроможність пересічень колій в одному рівні. Схеми шлюзових розв’язок, їх характеристика та технологія пропуску поїздів.