Основні визначення екскурсії

В українській мові слово «екскурсія» з'явилося в XIX ст. і спочатку означало «військовий набіг», потім – «вилазка, поїздка». Походить слово з латинської excursio – поїздка.

Розглянемо сутність екскурсії, тобто сукупність сторін і зв'язків, внутрішній зміст предмета, що виражається в єдності всіх різноманітних і суперечливих форм його буття.

Кожна екскурсія - це процес діяльності, суть якого обумовлена конкретними закономірностями: систематичністю, цілеспрямованістю, наочністю, емоційністю. У ході даного процесу екскурсовод допомагає побачити об'єкти, на основі яких розкривається тема, почути про ці об'єкти необхідну інформацію, відчути велич подвигу, значення події, опанувати практичними навичками самостійного спостереження й аналізу екскурсійних об'єктів.

У визначення поняття «екскурсія» та її сутності великий внесок вніс видатний російський теоретик екскурсійної справи, автор підручників і статей Б. В. Ємельянов, що пропонує графічне зображення сутності екскурсії (рис. 2.1).

		Экскурсовод
		Впливає за допомогою об‘єктів
		экскурсантів
		домогаючи їм

Рис. 2.1. Схема екскурсійного процесу та завдань екскурсії

Існує багато формулювань терміна «екскурсія». Найдавніша з них поміщена в словнику В. Даля (1882 р.): «Екскурсія – прогулянка, вихід на пошук чогось, для збирання трав». У двадцяті роки ХХ ст. існувало визначення, дуже подібне до попереднього: «Екскурсія – прогулянка, що ставить своїм завданням вивчення певної теми на конкретному матеріалі, доступному спогляданню».

У радянський час у визначенні терміна упор робився на те, що це «один з видів масової культосвітньої, агітаційної та навчальної роботи, що має за мету розширення та поглиблення знань підростаючого покоління» («Велика радянська енциклопедія», 1933 р.). В «Малій енциклопедії» (1931 р.) наводиться подібне визначення, підкреслюється освітня мета екскурсії. В «Тлумачному словнику російської мови» 1940 р. видання говориться, що «екскурсія – колективна поїздка або прогулянка з науково-освітньою або розважальною метою».

В «Великій радянській енциклопедії» 1978 р. видання вже дається наступне визначення: «Екскурсія – відвідування визначних об'єктів (пам'ятники культури, музеї, підприємства, місцевість і т.д.), форма та метод набуття знань. Відбувається, як правило, колективно під керівництвом фахівця-екскурсовода».

Деякі розбіжності у формулюваннях відбивають проблеми функціонування екскурсії в певний історичний період. Згодом завдання ускладнюються, перед екскурсіями ставляться інші цілі, змінюється їхня форма.

Розвиток поняття екскурсії відбувається по лінії зміни його сутності. Спочатку екскурсія була прогулянкою, що переслідує практичні завдання, наприклад пошук лікарських трав. Потім перед нею ставилися такі завдання, як поповнення колекцій музеїв. Пошуки нових форм навчання висунули загальноосвітню мету. Прагнення поліпшити виховну роботу, зробити її більше ефективною перетворили екскурсію в один з видів культосвітньої діяльності.

У цей час екскурсія являє собою щось цілісне, що має свої специфічні функції й ознаки, своєрідну методику. Збагатилися зміст, форми, методика подання матеріалу.

Можна виділити такі цілі екскурсії:

- рекреаційна (найчастіше реалізується в ході екскурсій-прогулянок);

- навчальна (характерна в чистому вигляді для уроків поза класним приміщенням);

- наукова (наприклад, виявлення експонатів для краєзнавчого музею під час експедиції);

- загальноосвітня(розширення загального культурного світогляду під час дорожньої інформації);

- культосвітня (виконання завдань підвищення рівня знань у різних галузях);

- культурно-виховна.

Показ об'єктів відбувається під керівництвом кваліфікованого фахівця-екскурсовода. Процес сприйняття об'єктів підпорядковано завданню розкриття певної теми.

В зв‘язку з тим, що екскурсія є добутком конкретних авторів, вона розробляється з урахуванням вимог, які висуваються до літературних творів, і має свої композицію, сюжет, фабулу, кульмінацію.

На закінчення наведемо визначення поняття «екскурсія», яке дається Борисом Васильовичем Ємельяновим, що найбільше повно відповідає сучасному стану: «Екскурсія- наочний процес пізнання людиною навколишнього світу, побудована на заздалегідь підібраних об'єктах, що перебувають у природних умовах або розташовані у приміщеннях підприємств, лабораторій, науково-дослідних інститутів».

У короткій формі сутність екскурсії можна визначити як суму знань, що у специфічній формі надаються групі людей, і певну систему дій по їхній передачі.

Функції екскурсії

Для того щоб точніше визначити функції екскурсії, з'ясуємо, що ж являє собою саме поняття «функція».

Функція (як поняття) у перекладі з латинського означає виконання, здійснення, виконання, коло діяльності, призначення, обов'язок, роль. Функція - це зовнішній прояв будь-якого об'єкта, форма роботи установи, підприємства. Функціонувати - означає діяти, працювати. Функції екскурсії розглядаються як її головні властивості. Такими є п'ять функцій, відзначених на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Основні функції екскурсії (за Б. В. Ємельяновим)

Розглянемо їх більш детально.

Функція наукової пропаганди.Екскурсія сприяє поширенню політичних, філософських, наукових, художніх і інших поглядів, ідей і теорій. Виконуючи дану функцію, кожна екскурсія повинна мати чітку спрямованість. В основу екскурсії покладені принципи пропаганди, науковості, ідейності, зв'язку із життям, дохідливість та переконливість. Ці принципи виражають суть пропаганди, дозволяють виділити в ній головне. Їх слід розглядати в сукупності, тобто у взаємному зв'язку один з одним.

Принцип науковості. Важливою якістю екскурсії як форми виховання та навчання є її науковий характер. Завдання екскурсії - сприяти поширенню наукових знань. Зміст екскурсії повинен викладатися відповідно до відомостей певного розділу сучасної науки, сприяти формуванню світогляду. Факти, події, теоретичні положення даються в науковому трактуванні, висвітлюються з урахуванням досягнень тих галузей сучасної науки, до яких вони мають відношення. Факти та події повинні отримати об'єктивну наукову оцінку.

Принцип ідейності. Ідея – це чіткий план дій для досягнення поставленої мети. В. Даль розглядав ідею «як поняття про речі, уява предмета, розумова уява».

Ідейністьнеобхідно розглядати як свідому прихильність до певної системи ідей. Принципи ідейності означають об'єктивний підхід до змісту фактичного матеріалу при підготовці екскурсії й переконаність екскурсовода, що викладає цей матеріал екскурсантам. Важливо, щоб кожна екскурсія готувалася з урахуванням даної вимоги, щоб відповідно до нього складалися документи для екскурсії - тексти й технологічна карта.

Не менш суттєво, щоб екскурсовод будував свою розповідь на науковій теорії, послідовно висвітлюючи свою особисту (ідейну) переконаність. У розповіді екскурсовода, в аналізі об'єктів знаходить своє відображення не лише його ерудиція, але й тенденційність як об'єктивний прояв його активної життєвої позиції. Ідейний екскурсовод - це фахівець, що у своїй діяльності та у всіх своїх діях керується чіткими засадами. Матеріал екскурсій повинен бути пов'язаний з життям, дійсністю, практикою господарського та культурного господарювання, з тими змінами, що відбуваються в країні. Викладення фактичного матеріалу повинне супроводжуватися узагальненнями та висновками з урахуванням законів, що лежать в основі історичних та інших процесів.

Певні труднощі з'являються при спробі зв'язати матеріал, що викладається, із сучасністю. Потрібно мати на увазі, що минуле та сьогодення в екскурсії, незалежно від теми, так чи інакше погоджуються між собою.

Матеріал, що характеризує сучасність в екскурсіях, знаходить висвітлення в трьох аспектах:

1) вся тема екскурсії цілком присвячена подіям сучасності («Донецьк будується», «Генеральний план реконструкції міста в дії»);

2) сучасності присвячена частина екскурсії, одна або кілька підтем (наприклад, оглядові екскурсії містом, районом: «Донецьк - столиця Донбасу», «Край наш Донецький»). В екскурсії показується минуле (історія), сьогодення (сучасність) і майбутнє міста, району (перспектива). Показу сучасності відведена частина екскурсії;

3) екскурсія повністю присвячена показу історичних подій, пам'яток історії.

Зв'язок із сьогоднішнім днем знаходить вираження в тім, що події минулого (часом багатовікової давнини) оцінюються з позиції сучасності, на основі досягнень науки. Коментарі та висновки враховують домінуючі точки зору сьогодення.

Ефективність екскурсії залежить від того, наскільки зрозуміло викладається матеріал, наскільки він за своїм змістом доступний для даної аудиторії. Як ми вже відзначали, необхідно враховувати підготовленість аудиторії, її загальноосвітній рівень, життєвий досвід.

Переконливість екскурсійного матеріалу забезпечується також: підбором найбільш важливих фактів, що розкривають тему; використанням переконливих порівнянь; вдалим підбором доказів; посиланнями на авторитетні джерела, спогади учасників і очевидців подій; демонстрацією фотографій, копій справжніх документів, карт, схем.

Функція інформації. Відповідно до теми екскурсія містить інформацію з конкретного розділу знань: історії, біології, археології, техніці тощо. Від таких засобів інформації, як телебачення, радіо, газета, екскурсія відрізняється високою наочністю, оскільки в процесі її проведення обов'язковий показ об'єктів у їхньому природному середовищі.

Функція організації культурного дозвілля.Під дозвіллям мається на увазі та частина неробочого часу, що залишається в розпорядженні людини після робочого дня. Це час у межах доби, тижня, року людина витрачає за своїм розсудом на активну творчу або суспільну діяльність, навчання без відриву від виробництва, аматорські заняття, спілкування із друзями.

Екскурсію відносять до тієї групи занять, що визначається терміном «навчання та самоосвіта». Будучи формою культурного дозвілля, екскурсія забезпечує задоволення й формування духовних потреб людини. Системність знань, що містяться в екскурсії, її привабливість у зв'язку з наявністю елемента «подорожньості», можливість вибору у відповідності зі своїми інтересами - все це робить екскурсію популярним заняттям для людей.

Функція формування інтересів людини.Завдання екскурсії - повідомити інформацію аудиторії та викликати інтерес у людей до конкретної галузі знань. Так, після літературної екскурсії, у її учасників може виявитися інтерес до конкретного письменника, літератури з образотворчого мистецтва, літературній творчості, музеям, іншим екскурсіям. Для багатьох екскурсія стає початком роботи із самоосвіти.

Функція розширення культурно-технічного світогляду.Кожна екскурсія сприяє розширенню світогляду людини. Її учасники отримують знання в галузі історії, мистецтва, архітектури, літератури, економіки. Нерідко екскурсія конкретизує знання екскурсантів, допомагає їм побачити те, що вони знали з письмових джерел, зі шкільних програм, з лекцій.

Екскурсія - це синтез декількох форм культурно-виховної роботи. У неї в якості тематично вбудованих і методично виправданих частин можуть бути включені:

а) фрагменти з художніх фільмів, науково-популярний або хронікально-документальний фільм цілком;

б) виступи учасників або свідків подій, ветеранів війн в екскурсіях на військово-патріотичні теми;

в) зустрічі з керівниками промислових або сільськогосподарських підприємств, інженерно-технічними працівниками, робочими в екскурсіях на виробничі теми;

г) прослуховування музичних творів, присвячених життю та творчості композиторів, артистів, музикантів;

д) прослуховування виступів державних і суспільних діячів у звукозаписі в екскурсіях на історичні та історико-політичні теми.

Всі функції екскурсій взаємозалежні.

Кожна конкретна екскурсія може виконувати одночасно кілька функцій. Це залежить від того, з якою групою екскурсантів вона проводиться. Для дітей і молоді екскурсія - це функція розширення культурно-технічного кругозору; для підлітків, що вибирають професію, - функція формування інтересів; для іноземних туристів - функція інформації і т.д.

Ознаки екскурсії

Крім поняття «функція» для з'ясування сутності важливе поняття «ознаки», тобто те, що робить подібними між собою або відрізняє один від одного предмети і явища. Загальними ознаками для екскурсій, згідно Б. В. Ємельянову, є:

1. Тривалість за часом проведення від однієї академічної години (45 хвилин) до однієї доби.

2. Наявність екскурсантів (групи або окремих осіб).

3. Наявність екскурсовода, що проводить екскурсію.

4. Наочність, зорове сприйняття, показ екскурсійних об'єктів на місці їхнього розташування.

5. Пересування учасників екскурсії по заздалегідь складеному маршруту.

6. Цілеспрямованість показу об'єктів, наявність певної теми.

7. Активна діяльність учасників (спостереження, вивчення, дослідження об'єктів).

Графічно це представлено на рис. 2.3.

Відсутність хоча б однієї з названих вище ознак позбавляє права називати проведений захід екскурсією. Наприклад, при тривалості більше доби екскурсія буде туром, поїздкою, за відсутності продуманого маршруту захід можна назвати прогулянкою, за відсутності наочності. об’єктів, що знаходяться у своєму середовищі. захід можна назвати лекцією тощо.

Крім цих загальних, кожен вид екскурсій має свої специфічні ознаки:

- автобусні екскурсії – обов'язковий вихід з автобуса для огляду об‘єктів, пам'ятників, видатних місць;

- музейні – знайомство з матеріалами, розміщеними на стендах;

- виробничі – демонстрація діючих об'єктів (верстатів, агрегатів, механізмів).

Значення ознак екскурсії полягає в тому, що їхнє правильне розуміння не дозволяє помилково тлумачити сутність екскурсії.

Рис. 2.3. Ознаки екскурсій

Тематика екскурсій

Всі методичні прийоми й форми підпорядковані розкриттю теми. «Тема» у перекладі з грецької означає «те, що покладено в основу». Вона являє собою поняття, що належить до змісту чого-небудь. Це поняття містить вказівки:

- якому саме колу людей присвячується даний захід;

- до чого прагне автор;

- що саме та з яких позицій автор хоче осмислити у своєму добутку.

Ціль пов'язана з поняттями «тема» та «ідея» і передбачає виклад не тільки певного матеріалу, але і чітких ідейних позицій. Ідея - задум екскурсії, її головна думка. Тема та ідея становлять ідейно-тематичну основу твору.

Кожна екскурсія повинна мати свою чітко визначену тему. Формування теми являє собою короткий і концентрований виклад основного змісту екскурсії. Особливістю кожної теми є те, що вона тісно пов'язана з об'єктами показу та з тим екскурсійним матеріалом, що наповнює її зміст.

Тема відіграє вирішальну роль в об'єднанні зовні розрізнених частин екскурсії в єдине ціле. Вона регулює розповідь, не даючи можливості екскурсоводові розповісти про об'єкт усе, що він про нього знає, особливо в тих випадках, коли об'єкт буває багатоплановим і містить велику інформацію. Саме темою визначається, як показати об'єкт.

Деякі об'єкти показуються в декількох екскурсіях. Наприклад, у Донецьку будинок залізничного вокзалу може бути використаний в історичній екскурсії, що розкриває етапи формування міста, а також в екскурсії, що знайомить із його архітектурою. І в кожній з них даний будинок розглядається в різних ракурсах.

Велике значення має витриманість тематики екскурсії. Вся розповідь і показ повинні працювати на її основну тему. По маршруту проходження можуть зустрічатися об'єкти, що не належать до даної теми. Відомості про такі об'єкти можуть бути дуже цікавими, але другорядними до конкретно розглянутої теми. Тому екскурсовод може повідомити про них екскурсантам тільки як відповіді на питання.

Кожна тема - сукупність ряду підтем. Кожна підтема повинна бути повною та логічно завершеною. Правильно розроблена підтема повинна сприйматися екскурсантами не сама по собі, а разом з іншими підтемами в композиції. Вся розповідь підлегла провідній підтемі. Вона сприяє більше глибокому розкриттю змісту екскурсії, робить її переконливої й що запам'ятовується.

Багатоплановість оглядової екскурсії не дає можливості досить повно розкрити зміст кожної підтеми, більш глибоко витлумачити події. У такій екскурсії звичайно буває більше фактів без їхнього тлумачення. Однак оглядова екскурсія має важливе значення для розвитку екскурсійної тематики, оскільки майже кожна її підтема може надалі стати темою для розробки самостійної екскурсії.

Між підтемами повинні бути логічні переходи. Наведемо одну із класифікацій таких переходів. Підлеглі: після пояснення конкретних фактів самовідданої праці в тилу, екскурсовод переходить до показу подій Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р.

Тотожні: після розповіді про лісові масиви в природознавчих екскурсіях, екскурсовод робить перехід до показу лісостепової зони.

Протилежні: перехід відбувається від частини, де йшов показ меморіальної садиби «Ясна Поляна» під Тулою, до частини, у якій оцінюються дії німецьких окупантів, що зруйнували й опоганили цей пам'ятник російської та світової культур.

Співвідносні: за допомогою логічного переходу увага екскурсантів спрямовується на зіставлення тільки що показаного пам'ятника з іншим, який буде показано.

Супідрядні: перехід робиться від характеристики однієї події, наприклад бойових дій конкретного військового підрозділу, до характеристики бою в цілому.

Всі дані варіанти логічних переходів використаються між підтемами. Назва екскурсії - це мовний вислів, у прямій і непрямій формах зміст, що позначає. Воно повинне виражати зміст, бути точним, що не допускає двоякого тлумачення. В однієї й тієї ж теми може бути кілька назв залежно від складу учасників і поставленого завдання (наприклад, оглядова екскурсія «Донецьк - столиця шахтарського краю» може мати й іншу назву - «Донецьк: учора, сьогодні, завтра»).

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Долженко Г.П. Основы экскурсионного дела. – М., Ростов-на Дону, 2003. – С.6-34.

2. Бабарицька В.К. Екскурсознавство і музеєзнавство: навч. посібник/ В.К. Бабарицька. А.Я. Короткова. О.Ю. Малиновська. – К.: Альтерпрес, 2007. – С. 243-278.

3. Емельянов Б.В. Экскурсоведение : учебник / Б.В. Емельянов. - М. : Советский спорт, 2008. - 216 с.

4. Савина Н.В., Горбьшева З.М. Экскурсоведение: учебное пособие / Н.В. Савина, Горбылева. - Минск: 2004. - 236 с.

5. Голубничая С.Н. Основы экскурсионного дела. – Донецк: ДИТБ, 2003. – С. 35-38.

6. Організація екскурсійної діяльності. Курс лекцій для студентів ден. і заоч. форм навчання напряму підготовки «Туризм»/ С.М. Голубнича: Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України: Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського, 2011, - 123 с.

7. Голубнича С.М. Організація екскурсійної діяльності: метод. вказівки для самостійн. роботи студентів ден. і заоч. форм навчання напряму підготовки «Туризм»/ С.М. Голубнича; М-во освіти і науки, молоді та спорту України; Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, каф. туризму.- Донецьк: [ДонНУЕТ], 2012. – 123 с.