Загальні технічні вимоги до приладів. Умовні позначення приладів

Загальні технічні вимоги до всіх аналогових і цифрових приладів, а також до мір електричних величин і вимірювальних пристроїв сформульовано у відповідному стандарті.

Державні стандарти на окремі види апаратури встановлюють різні класи точності приладів. Так, для амперметрів і вольтметрів встановлено такі класи точності: 0,05; 0,1; 0,2; 0,5; 1,0; 1,5; 2,5; 4,0 і 5,0.

Клас точності приладів встановлюється за основною зведеною похибкою. Найбільше числове значення основної зведеної похибки приладу кожного даного класу не повинно перевищувати числового значення цього класу. Наприклад, для приладу класу 0,2 числове значення найбільшої основної зведеної похибки не повинно перевищувати ±0,2%.

Крім того, в стандарті для кожного даного класу точності приладу регламентуються похибки від варіації показів і зміни показів приладу від впливу різних зовнішніх факторів (нахил приладу, температура навколишнього середовища, зовнішні магнітні та електричні поля і т. ін.).

Варіація показів приладу – це найбільша різниця показів приладу при тому самому значенні вимірюваної величини. Вона визначається при плавному підході стрілки до досліджуваної позначки шкали при русі її один раз від початкової, а другий раз від кінцевої позначок шкали. Варіація показів характеризує ступінь стійкості показів приладу при тих самих умовах вимірювання тієї самої величини. Вона приблизно дорівнює подвійній похибці від тертя, оскільки причиною варіації в основному є тертя в опорах рухомої частини.

, - варіація показів у відсотках (відповідно до стандарту величина варіацій не повинна перевищувати абсолютне значення основної допустимої похибки).

Чутливістю S електровимірювального приладу до вимірюваної величини х називається похідна від переміщення покажчика а по вимірюваній величині х :

.

Чутливість приладу в будь-якій точці шкали визначають з попереднього виразу. Якщо чутливість стала, тобто не залежить від вимірюваної величини, то її визначають з виразу: . У цьому випадку чутливість чисельно дорівнює переміщенню покажчика, яке відповідає одиниці вимірюваної величини.

У приладів із сталою чутливістю переміщенню покажчика пропорційне вимірюваній величині, тобто шкала приладу рівномірна.

Чутливість приладу має розмірність, яка залежить від характеру вимірюваної величини (наприклад чутливість вольтметра до напруги: 10 под./В)

Величина обернена чутливості, називається ціною поділки(сталою)приладу. Вона дорівнює числу одиниць вимірюваної величини, яке припадає на одну поділку шкали (наприклад, якщо S= 10 под./В, то С=0,1 В/под.)

Вимоги до електричної міцності й опору ізоляції між ізольованими від корпуса по постійному струму електричними колами приладів установлюються відповідними стандартами. Крім того, регламентується час заспокоєння рухомої частини приладів.

Час установлення показів, зумовлений часом заспокоєння рухомої частини, в абсолютної більшості аналогових приладів не повинен перевищувати 4 с. Це означає, що з моменту подачі вимірюваної величини на вхід приладу, або з моменту зміни цієї величини, усталене положення покажчика відлікового пристрою настає не більш ніж через 4 с. Виняток становлять термоелектричні та електростатичні прилади, для яких найбільший час установлення показів не перевищує 6 с.

Відповідно до вимог стандартів аналогові показуючі прилади повинні витримувати навантаження струмом або напругою, що дорівнює 120% кінцевого значення, протягом 2 год. Регламентуються також нетривалі (ударні) перевантаження приладів струмом і напругою. Так, для амперметрів класів точності 0,5—5,0 передбачено можливість перевантаження струмом, що дорівнює 10 , протягом 0,5 с.

Для всіх приладів за значенням кліматичних і механічних величин, що впливають відповідний стандарт встановлює сім різних груп. Регламентуються значення кліматичних і механічних величин для кожної групи приладів як при робочих умовах застосування, так і при транспортуванні й зберіганні приладів (граничні умови). Так, четверта група засобів вимірювань має такі кліматичні робочі умови застосування: нижнє значення температури навколишнього повітря —10°С, верхнє +40°С, найбільша відносна вологість повітря 90% при температурі навколишнього повітря +30°С і атмосферному тиску 86—106 кПа.

Принцип дії приладу, можливість роботи в тих чи інших умовах, можливі граничні похибки приладу можуть бути встановлені за умовними позначеннями, нанесеними на циферблаті приладу.

Приклади деяких умовних позначень наведено в табл. 1.