Характеристики та якісні показники приладів
Характеристики точності: градуювальна похибка, основна похибка, варіація дають досить повну уяву про можливі похибки вимірювань за допомогою даного приладу у нормальних умовах, але вони не дозволяють судити про ряд інших властивостей приладу, які дуже суттєві з точки зору експлуатації і визначають загальну якість вимірювального механізму і конструкції приладу у цілому. До числа важливих якісних показників мір і приладів відносяться: власне споживання енергії, вплив температури, вплив зовнішніх магнітних і електричних полів, перевантажувальна властивість.
Власне споживання енергії. При вмиканні вимірювального приладу в електричну систему неминуче відбувається деяка зміна параметрів цієї схеми. При включенні амперметра збільшується опір кола, при включенні вольтметра збільшується загальна провідність. Зміна параметрів схеми викликає відповідну зміну у ній струмів. Таким чином, включення приладу неминуче у тій чи іншій мірі порушує режим роботи схеми. Цей небажаний вплив приладу на схему, в яку він вмикається, швидко зростає із збільшенням відношення потужності, яка необхідна для приведення у дію приладу до загальної потужності, яка споживається досліджуваним електричним колом.
З цієї причини споживання енергії приладом або власне споживання енергії є суттєвим показником при оцінці приладів. Потужність, яка споживається приладами різних систем і конструкцій, коливається у широких межах: від часток мікровата у чутливих гальванометрах до кількох ват у самопишучих приладах.
Вплив температури. При зміні температури навколишнього повітря покази приладів дещо змінюються. Причинами цього є:
а) зменшення пружності пружинок при підвищенні температури; це викликає додатну похибку приладу біля 0,04% на кожний градус зміни температури;
б) зменшення магнітного потоку постійних магнітів з підвищенням температури: у приладах магнітноелектричної системи це призводить до появи від'ємної похибки;
в) зміна опорів обмоток приладів, додаткових опорів і шунтів; вплив цього фактору у більшості випадків призводить до зменшення показів із зростанням температури.
Згідно стандартів зміна показів приладів нормального виконання при зміні температури навколишнього середовища на 10°С не повинна перевищувати допустимих значень основної похибки для приладів даного класу.
Вплив зовнішніх полів. Всі показуючі електровимірювальні прилади, за виключенням приладів двох систем: теплової і електростатичної, піддаються впливу магнітних полів. Зовнішнє магнітне поле додається до власних магнітних полів приладу і змінює його покази.
За стандартом поділяються прилади залежно від степені їх захисту від впливу зовнішніх магнітних полів на три категорії.
Категорія | І | ІІ | III |
Похибка | 0,5% | 1%; | 2,5%. |
Покази приладів електростатичної системи можуть змінюватися під впливом зовнішніх електричних полів (ті ж ступені захисту, що й для магнітних полів).
Тривале перевантаження. Обмотки електровимірювальних приладів та інші струмопровідні частини (затискачі, пружинки) повинні бути розраховані на тривалу роботу при номінальних струмах і напругах. За стандартом, щитові прилади повинні
витримувати дві години без всяких пошкоджень навантаження у 120% від номінального.
Короткочасне перевантаження. В умовах експлуатації прилад може піддаватися короткочасно дуже великим перевантаженням, які виникають при аваріях у мережі і помилкових вмиканнях, або при випадкових непередбачених змінах у режимі струмоприймачів, у колі яких ввімкнений прилад. При короткочасному перевантаженні, яке триває декілька секунд, для приладів у більшості випадків небезпечним є не нагрівання обмоток, а механічне пошкодження його рухомої частини при різкому ударі стрілки об упорний штифт на циферблаті. Стандарти вимагають, щоб щитові амперметри витримували без пошкодження дев'ять ударів струмом, який у десять разів більший від номінального, тривалістю 0,5 секунд кожний з інтервалом в 1 хвилину між ними і один удар струмом тривалістю 5 секунд, що у десять разів перевищує номінальний струм.
Ізоляція. Додатковою, необхідною умовою забезпечення безаварійності роботи і безпеки персоналу є надійність ізоляції струмопровідних частин приладу. Тому, колений електровимірювальний прилад на виробництві або після ремонту досліджують на надійність ізоляції між струмопровідними частинами і кожухом (корпусом). Дослідження проводять синусоїдальною напругою 50 Гц, значення якої вибирають згідно стандартів залежно від номінальної напруги мережі, для роботи в якій призначений даний прилад, і залежно від номінальної напруги самого приладу (вольтметри, ватметри, фазометри). Ізоляція повинна витримувати випробувальну напругу на протязі однієї хвилини без будь-яких пошкоджень. Випробувальна напруга вказується на шкалі приладу.
Наприклад, таке позначення на приладі означає, що випробувана напруга 2 кВ.
або
Питання для самоконтролю
1. Які прилади називають аналоговими?
2. Які види шкал вам відомі?
3. У чому різниця між діапазоном показів і діапазоном вимірювань?
4. Для чого необхідний протидіючий момент? Як він створюється?
5. Яка будова опорного пристрою?
6. Чому виникає необхідність у використані заспокоювачів?
7. Які конструкції (види) заспокоювачів вам відомі?
8. Назвіть основні технічні вимоги до приладів.
9. Як позначають на циферблатах приладів принцип дії приладу, можливість роботи в тих чи інших умовах, можливі граничні похибки приладу?
10. Назвіть основні якісні показники приладів.
11. Поясніть за таблицею 1 суть за умовних позначень на циферблатах приладів.
Дата добавления: 2016-06-13; просмотров: 971;