Розрізнення тотожного

В основі порушень закону тотожності лежить і така група логіко-стилістичних помилок, як розрізнення тотожного.

Серед видавничих редакторів, як і серед журналістів, поширена думка, що для читача є проблема розрізнення омонімів, а пробле­ми сприйняття синонімів нема: вони, мовляв, не викликають ні­яких утруднень. Але це не так. Практика редагування свідчить, що стилістичних неточностей у вживанні синонімів надзвичайно батато:

"Комісія здібна зробити це протягом дня», - говорить народний депутат на засіданні Верховної Ради.

Йдеться ж про те, що нона спроможна це зробити (що у неї є на це час, кваліфіковані люди тощо). А скільки стилістичних недолад­ностей бачимо при поточному послуговуванні такими словесними парами, як відношення - ставлення , виключний - винятковий, відчуття-почуття, воєнний - військовий, приводити - призводити

Є ще так звані контекстні синоніми, які створюють реальні утруднення в процесі комунікаці, деформують логіку мовлення. Йдеться про ситуації, коли неясно, що стоїть за синонімічними назвами - один предмет (або суб'єкт) чи більше.

Газета «Команда» повідомляє:

Президент Суркіс доповів виконкомові про свою зустріч із керівниками футбольної асоціації Голландії, на якій обговорювалася можливість проведення товариського матчу збірної України з національною командою Нідерландів.

(Вели переговори з представниками Голландії, а гратимуть з Нідерландами? Якось трохи дивно, дивуватиметься вболівальник).

У подібних випадках недоцільно вдаватися до синонімічних назв однієї й тієї ж країни, щоб не ускладнювати комунікацію між газетою й читачем – та ще й в одній фразі!

Ще кілька прикладів логіко-стилістичної помилки розрізнення тотожного.

Михайло марив. Таранов витирав лоб слідчому, поїв Тарасова водою...

Скільки тут людей - двоє, троє, четверо? Виявляється, їх тільки двоє, бо і Михайло, і слідчий, і Тарасов - це одна і та ж особа. Але виявити це можна, тільки перечитавши весь текст нарису. Бажання автора йшло від професійної журналістської звички уникати повто­рів у словах. Та ж не на шкоду ясності, комунікативної точності!

Звісно, вправний журналіст (як і редактор) подбає про те, щоб у тексті не було набридливих повторів - але не на шкоду сприйнят­тю читача. Ось звичайна інформація про Володимира Кличка, який 16 березня 2002 року переміг Френсіса Боту. В ній, крім імені і прі­звища, українського спортсмена названо що так: наш боксер, атлет, справжній боєць. І ніякої плутанини. . Заміна ж підмета в речен­нях характеризує якості Кличка новими означеннями, збагачує виклад.

Отже, одні фахівці з редагування радять не зловживати синоні­мічними назвами предмета (об'єкта) розмови, а інші, навпаки, закликають урізноманітнювати виклад, міняти "вбрання образу чи поняття, показувати об'єкт оповіді різнобічно. І хай ці позиції на перший погляд здаються протилежними, рацію мають і ті, й ті.