Доцільність виробництва певного виду продукції

У сучасних умовах інтенсивного розвитку нових технологій і жорсткого загострення конкурентної боротьби на ринку збуту об'єктивна необхідність у швидкому доборі основних показників інноваційного проекту, їхньому обгрунтуванні, за допомогою якого можна зменшити витрати при складних проектах, пов'язана з доказом їхньої конкурентної ваги і досягненням основної мети - збільшення прибутку. В умовах ринку основним фактором збереження конкурентоспроможності є прискорення змінюваності поколінь продукції, а це означає, що необхідно оцінити конкурентні переваги вже на ранніх стадіях проектування.

На жаль, багато хто вважає, що чим більше науково- дослідних робіт, тим більший прибуток. Але нові наукові знання далеко не завжди приводять до нових необхідних товарів і послуг. Уся складність в тому, що вкладнику ( інвестору ) сама нова і зроблена технологія не потрібна, вона не створює сама по собі добробуту. Вкладнику потрібен товар, що користується попитом на ринку. З іншого боку, покупця теж мало цікавить суть технології, тому що його цікавлять лише споживчі властивості товару, його необхідність, корисність і функціональність. Ця обставина накладає серйозні вимоги до якості товару.

Виведення товару на ринок - складний етап інноваційного процесу. Рання пропозиція позбавляє старий продукт якого- небудь життя, при якому ще, щоб компенсувати різницю в обсязі продажу (що трапляється), загальний обсяг продажу може упасти. Пізній чи повільний викид товару може дати можливість конкуренту завоювати цю сферу ринку.

Практика доводить, що найбільший виграш при впровадженні нової техніки і технології досягається удосконалюванням виробництва, якщо приступати до цього з початкових технологічних стадій - стартових операцій.

Зовнішня стратегічна стійкість компанії залежить і від умілого балансування набору товарів, що випускаються. Для оновлення продукції загальну суму капіталу можна витратити різними способами:

1) на проведення власних НДДКР;

2) на запозичення іноземного досвіду (ліцензії);

3) на прямий імпорт сучасних готовий виробів, технологій.

Конкурентоздатність товару - це сукупність споживчих і

економічних характеристик товару, які забезпечують прибутковість виробництва і задоволення конкретних потреб покупця в конкурентних умовах. Конкурентоспроможність слід розглядати з точки зору споживача і виробника. Споживача на конкурентному ринку цікавить сукупність споживчих і вартісних характеристик товару тільки з точки зору ефективності споживання, а виробника крім того, з точки зору ефективності ( прибутковості) виробництва.

Залежно від значущості і рівня досягнення показників конкурентоспроможності продукції і підприємства здійснюють мотивацію трудової діяльності і матеріального стимулювання науково-виробничого персоналу [8].

Збагачення вихідної сировини, поліпшення якості матеріалів, наближення розмірів і точності заготовок до характеристик готових деталей приносять істотний виграш у витратах на кінцевий результат. Ясно, що метою сучасної технічної політики має бути створення і впровадження нових, більш досконалих і продуктивних машин і механізмів, потрібних для заміни застарілої техніки, а не збільшення парку машин і устаткування, що вимагають додаткового обслуговуючого і ремонтного господарства, де робити виконуються здебільшого вручну.

Розробка нового продукту чи розвиток нового ринку повинні виходити із стратегічних цілей. Етапи успішного інноваційного процесу:

1) пошук нових ідей;

2) дослідження ідей /продукту/ ринку;

3) пошук новизни;

4) наукове, технологічне і промислове обгрунтування;

5) ринки збуту;

6) типу захисту; використання інновації та її фінансування.

Чим більше альтернативних ідей, тим реальнішим є успіх. При цьому необхідно використовувати як зовнішні, так і внутрішні джерела ідей. Внутрішні - дослідні та конструкторські розробки, зовнішні - інформація ярмарок, виставок, результати наукових досліджень, статистичні дані . Нові ідеї розглядають, оцінюють, піддають економічному аналізу, визначають потенційний дохід від створення нового продукту. Для визначення потенційного доходу в світовій практиці існує велика кількість моделей рішень: розрахунок суми покриття витрат, фінансово - математичні підходи, комп’ютерно - стимулюючі моделі. Часто в цих моделях за основу береться потенціальна рентабельність нового продукту.

При аналізі ідей використовують такі фактори:

1) соціальний - враховують юридичний аспект і питання безпеки, економічні наслідки і соціальні наслідки;

2) фактор фінансового ринку - розраховується, виходячи із очії^ваних ринкових тенденцій, стабільності попиту, і так до потенційного росту асортименту виробу;

3) фактор визнання на ринку - враховує відповідність продукту існуючим вимогам і моделями, простоту використання, основні потреби, витрати на збут, можливі експлуатаційні витрати;

4) фактор конкуренції - досліджується при демонстрації продукту і ціни, потенційної конкуренції, юридичного захисту і ноу-хау. Мета перевірки - виправлення недоліків продукту і збереження при цьому вищого ступеня оригінальності.

Якщо майбутній продукт заснований на оригінальній інновації, тим вищі його шанси створити технологічний бар’єр і тим самим утримувати домінуючі позиції на ринку в середньо - і довгостроковій перспективі.

Під час науково - технологічного і промислового обґрунтування необхідно враховувати два моменти: визначити можливу значну перепону і можливі вторинні ефекти; виключити невизначеність відносно виробничого процесу. Вивчення ринку збуту полягає у визначенні комерційної вартості майбутнього продукту. Тут треба дати відповідь на запитання:

1) як оцінити ринок, який ще не існує;

2) як говорити про ринкову нішу без точного посилання на майбутній продукт.

Дослідження ринку здійснюється за факторами: здатність до творчості , порівняння, вивчення аналогічної продукції та нових потреб споживачів, які співставляють одні з одними. Відносно другого питання, то існує багато “сліпих” досліджень, анонімних анкет, що допомагає тримати новий продукт в секреті. Чим більше дослідження ринку наближається до кінцевого споживача, тим краще його результати вплинуть на розробку прототипу.

Існує чотири рівні захисту інтелектуальної та промислової власності: патент, креслення (двовимірний) або модель (тривимірний), товарний знак, авторське право. Ці рівні захисту незалежні і їх можна об’єднати для того, щоб гарантувати найбільш повний захист.

Заключний етап - комерціалізація інновації та її фінансування. Фірма може або продати, або комерційно використати інновацію самостійно. В першому випадку - якщо фірма зіткнулася з труднощами, або інвестиції є дуже дорогими, то технологія продається. Другий випадок потребує значного інвестування. Тоді фірма потребує зовнішнього фінансування (залучити кошти) або у вигляді позики, або у формі венчурного капіталу, або шукає фінансового партнера [7].

Розробка нового виробу складається із стадій : формування ідей, вибір оригінальної ідеї, розробка задуму та його перевірка, розробка стратегії маркетингу, аналіз можливостей виробництва і збуту продукції, випробування в ринкових умовах, розгортання комерційного випуску нових виробів.

Період організації, підготовки до випуску нового виробу та його освоєння необхідно оцінювати критерієм оптимальності. Це економічний ефект, який досягається підприємством від прискореного процесу підготовки, запуску виробництва й випуску виробів.

Атрибутом інноваційного продукту є цілеспрямованість на більш повне та ефективне задоволення уже існуючої ринкової потреби. Слід розрізняти винаходи та інновації. Винахід - це новий продукт, а інновація - нова вигода. Споживачі потребують не нові продукти, а рішення, які пропонують нові вигоди. Новий товар стає успішною інновацією в тому випадку, якщо він відповідає таким критеріям: важливість, унікальність, стійкість, ліквідність.

Товар, за визначенням відомого американського економіста Ф. Котлера, це “усе, що має задовольнити потребу і пропонується ринку з метою привертання уваги, придбання, використання або споживання”. Товар має багато властивостей, однак покупець звертає увагу лише на ті з них, які можуть бути йому корисними.

Оцінювання ринкових і виробничих результатів базується на детальному вивченні найбільш стійкого елементу ринку - потреб. По-перше, хто готовий платити гроші для задоволення визначеної потреби; по-друге, аналізуються перспективні потреби в даному товарі та альтернативи їх задоволення; по- третє, вивчається наявність чи відсутність в ідеї майбутнього товару соціально негативних чинників, котрі можуть зашкодити його збуту, а також готовність ринку до сприйняття даного товару, створеного на засадах нової ідеї.

Згідно з оцінкою, всі ідеї нових товарів поділяють на безперспективні, віддаленої перспективи і перспективні. Перспективні включають в окрему групу і вони є об’єктом додаткових досліджень. Ці дослідження і є початком другого етапу маркетингового забезпечення інноваційної діяльності фірми - розроблення концепції нових товарів.

Концепція нового товару базується на комплексному оцінюванні таких чинників [1]:

1) адресність споживацького сегмента, для якого створюється товар;

відповідність якісних параметрів товару вимогам сегмента;

2) сумісність майбутнього товару із середовищем його функціонування;

3) головні переваги нового •'товару над можливими товарами конкурентів;

4) передбачувані зміни і розвиток системи збуту нового товару;

5) імовірні терміни виходу нового товару на ринок;

6) можливі негативні наслідки виробництва, збуту та використання товару (економічні, соціальні тощо);

7) загальні витрати на розробку, виробництво і збут товару;

8) прогнозовані ціни, доходи та прибутки.

Ринкова характеристика:

1) кон’юнктура і тенденція ринку за останні п’ять років;

2) порівняльна характеристика фірмового та конкурентного товару;

3) можлива тривалість життєвого циклу фірмового товару;

4) ставлення споживачів до іміджу підприємства і можливість використання його позитивних моментів для успішного запровадження на ринку нового товару;

5) вплив сезонних чинників на товар;

6) емоційний вплив товару на покупців.

Виробнича характеристика [7]:

1) можливість серійного випуску нового товару під час обгрунтування такого висновку;

2) можливі труднощі, які можуть виникнути під час організації виробництва нового товару;

3) доступність придбання усіх матеріальних ресурсів, необхідних для виробництва нового товару;

4) наявність інженерно-технічних працівників і робітників відповідної кваліфікації;

5) можливість організувати виробництво конкурентоздатної продукції за якістю і цінами;

6) зовнішній вигляд товару.

4.Створення і формування попиту на інновації та засоби його відображення

В умовах ринкової економіки аналіз попиту на науково- технологічну продукцію має першочергове значення. Аналіз попиту на нововведення проводиться в таких напрямках:

1) аналіз потреби у випущеному і (чи) реалізованому нововведенні чи новому виді діяльності;

2) аналіз попиту на нововведення і пов’язані з ним послуги та вплив на них різних факторів;

3) аналіз впливу попиту на результати діяльності підприємства;

4) визначення максимальної можливості збуту й обґрунтування плану збуту з урахуванням вирішення перших трьох завдань, а також виробничих можливостей фірми.

Особливості розвитку нововведень і різноманітність їх видів багато в чому визначають специфіку аналізу попиту на них у кожному конкретному випадку.

Інноваційна продукція дуже різноманітна за формами. Вона може мати натурально-речовинну форму (наприклад, верстати, товари для населення) чи не мати її (ноу-хау, патенти, ліцензії). Продукція може розрізнятися за призначенням (для цілей виробництва чи кінцевого споживання), видами продукції тощо. Внаслідок цього, аналіз попиту і створення інформаційної бази для його проведення мають специфіку в кожному конкретному випадку.

Попит відображає обсяг продукції, яку споживач хоче й у змозі придбати за деякою ціною протягом визначеного часу на конкретному ринку.

Попит виражає кількість альтернативних можливостей придбання продукції при різних цінах і рівних інших умовах. Його можна представити: табличним, графічним, аналітичним методами.

Найважливіша властивість попиту - це обернена залежність між ціною і попитом на неї. Ця залежність називається законом попиту.

В основі закону попиту лежить, по-перше, психологія покупця, яка полягає в тому, що великі обсяги конкретного товару купуються за більш низькою ціною. Підтвердженням цього служить крива попиту.

По-друге, споживання грунтується на принципі зменшення граничної корисності, відповідно до чого наступні одиниці конкретного товару приносять все менше і менше задоволення. Наприклад, другий телевізор у будинку менш “корисний”, ніж перший, тому що основні потреби задоволені, третій ще менше і т. д. Тому покупець купує додаткові одиниці за умови зниження їхньої ціни.

По-третє, чинність закону попиту пов’язана з ефектом доходу, що виражається в можливості для покупця при постійному доході й інших рівних умовах придбати більше даного товару. І навпаки, більш висока ціна приводить до зниження купівельного попиту.

З ефектом доходу пов’язаний ефект заміщення. Він полягає в тому, що високі ціни на товар спонукають покупця замінити його придбання покупкою більш дешевих, аналогічних за призначенням товарів.

Причини, що викликають чинність закону попиту, особливо актуальні при виробництві та реалізації нової продукції. При зниженні купівельної спроможності чи зростанні ціни на нову продукцію попит може знизитись до критичної величини [4].

Фірма, що виробляє інноваційну продукцію, проводить порівняльний аналіз параметрів раніше виробленої і нової продукції за визначеною схемою. При цьому виявляється:

1) наявність у конструктивній розробці нового виробу порівняно зі старим принципово інших підходів;

2) певна кількість нових деталей, вузлів у виробі або операцій у технології;

3) додаткова сума витрат на зміну виробу і частка її у витратах на новий виріб.

У результаті порівняльного аналізу нову продукцію можна поділити на три групи :

1) така, що раніше не існувала (наприклад, лазерні диски); така, що вироблялася раніше, але істотно змінена конструкційно (наприклад, електрочайник зі штепсельним роз’ємом, умонтованим у підставку);

2) така, що має тільки нове оформлення (наприклад, зубна паста в аерозольному виконанні).

Для управління попитом підприємству-виробнику нової продукції необхідно знати фактори, що впливають на величину і характер попиту (детермінанти попиту). Детермінанти впливу попиту на інновації значно відрізняються від факторів попиту на традиційно пропоновану споживачам продукцію.

Усі фактори попиту на нову продукцію можна розділити на внутрішні, стосовно до діяльності об’єкта аналізу, і зовнішні, пов’язані, в основному, з особливостями функціонування зовнішнього середовища.

Розглянемо вплив найбільш важливих внутрішніх факторів [5]:

1) виробничо-торгова стратегія виробника (конструктивні особливості) нової техніки пропонованого взірця (він повинен відповідати стандартам, якщо ні, то ускладнюється процес продажу);

2) аналогічно стандартам, на забезпечення попиту на нову продукцію кінцевого побутового споживання (одяг, взуття, меблі тощо) впливає мода;

3) якість нової продукції;

4) забезпечення гарантійного і сервісного обслуговування нової продукції;

5) чим вищі витрати на наукові дослідження і розробки, тим у підсумку швидше поширюється нова продукція;

6) високий технічний рівень підприємства-виробника забезпечує швидкий перехід до якісно нового рівня виробництва;

7) швидкість освоєння нової продукції, особливо в умовах інфляції, стимулює виробництво і пропозицію нової продукції;

8) стимулюючий вплив на попит здійснює транснаціональний рівень фірми. Чим він вищий, тим ширша зовнішня інтеграція фірми, на більшу кількість іноземних ринків виходить нова продукція, прискорюється її поширення і збільшується попит;

9) ціна на нову продукцію. Знижки до ціни й інші цінові пільги сприяють просуванню нового товару на ринки. Крім того, ціна в цьому випадку може використовуватися як бар’єр для проникнення на ринок нових фірм;

10) вибір найбільш авторитетного покупця, збутова стратегія - “стратегія світила”. Перші покупці користуються пільговими умовами придбання товару;

11) вибір ринкового сегменту - враховує конструктивну специфіку, властиву для конкретного споживача (підприємства), оформлення, рівень цін, і в результаті - підвищення попиту;

12) комунікаційні фактори - характеризують відкритість чи закритість фірми в інформаційному відношенні;

13) реклама (високий рівень витрат сприяє формуванню і підвищенню попиту на неї і навпаки);

14) рівень професійної підготовки персоналу підприємства- виробника. Чим вищий освітній і професійний рівень кадрів, тим вища якість розробки і готової продукції;

Розглянемо тепер зовнішні детермінанти попиту, значна частина яких характеризує місцерозташування підприємства, що виготовляє і (чи) реалізує нову науково-технічну продукцію:

1) загальноекономічний стан держави стабільний, рівень інфляції невисокий, то не порушується процес відновлення технічної бази виробничих підприємств - основних споживачів нової науково-технічної продукції, і на неї постійно існує попит, що стимулює науково-технічний прогрес у суспільстві;

2) особливості політичної ситуації;

3) правове забезпечення господарської діяльності. Якщо наука і наукове обслуговування, виробництво і вкладання коштів у технічне переозброєння суб’єктів ринкової економіки користуються податковими пільгами, це служить могутнім фактором, що стимулює розробку і впровадження науково- технічних нововведень, тобто попит на них навіть в умовах інфляції буде існувати;

4) несприятлива екологічна ситуація в регіоні і жорсткість заходів її державного регулювання служать стимулом попиту на нову продукцію як виробничого, так і побутового споживання. До того ж урбанізація, що викликає погіршення екології, з часом буде все більше стимулювати попит на засоби захисту як навколишнього середовища, так і населення від її шкідливого впливу;

5) технічний прогрес і в зв’язку з його прискоренням швидке моральне старіння великої кількості видів продукції. Якщо у сфері виробничого споживання відновлення техніки трохи гальмує наявність нормативної бази на списання основних засобів, то в сфері особистого споживання це відбувається більш активно при одночасній дії фактора моди. Таким чином, закономірність науково-технічного циклу, періодичність його дії, перехід до якісно більш високого технічного рівня створюють можливість виробництва принципово нової науково-технічної продукції для сфер виробничого й особистого споживання, стимулюючи позитивну динаміку попиту на неї;

6) співвідношення вже існуючої та нової продукції на риню/. Оскільки попит на продукцію, яка пропонується на ринку тривалий час, поступово згасає, це згасання викликає попит на її нові види, що призводить до циклічності попиту і стимулює відновлення продукції;

7) підвищення ефективності роботи споживача нововведень, підвищення фондовіддачі, зниження матеріаломісткості і трудомісткості, випередження конкурентів за якістю, часом випуску нової продукції та іншими показниками;

8) дієвість реклами, на яку впливає її вид і форма, місце і час проведення, тривалість рекламної компанії, а також психологічне сприйняття реклами споживачем нововведення;

9) доходи споживачів - фактор, що прямо впливає на характер попиту: чим вони вищі, тим більший попит;

10) наявність на ринку “старих” товарів аналогічного призначення є чинником, що знижує попит на нову продукцію. Отже, виробник повинен для формування попиту на неї при виході на ринок встановити ціну нижчу, ніж ціна товарів- замінників. Інакше - наявність товарів-замінників знижує попит на нові товари;

11) укрупненим фактором, що ніби» акумулює дію багатьох попередніх факторів, таких, наприклад, як політична, економічна, правова невизначеність попиту на продукцію кінцевого, особливо побутового споживання, є невизначеність самої науково-технічної продукції. Даний фактор знижує попит, який діє постійно і породжується самою суттю інновацій.

Залежно від цілей і завдань формування й аналізу попиту, класифікація його видів може бути побудована на різноманітних засадах. Дуже важливою є його диференціація за формами утворення, що відбиває стадії життєвого циклу продукції.

При цьому розрізняють:

1) потенційний попит, що виникає на стадії розроблення і підготовки нової продукції до виходу на ринок;

2) попит, що формується на етапі виходу нової продукції на ринок;

3) попит, що розвивається на етапі утвердження нової продукції на ринку;

4) попит, що сформувався відповідно до стадії зрілості інноваційної продукції.

Таке групування видів попиту характеризує стан ринку нового продукту. У цьому випадку розрізняють:

1) негативний попит - відбиває факт “недолюблювання” товару потенційними споживачами, що намагаються уникнути його купівлі (ставлення вітчизняного споживача до появи на нашому ринку СВЧ-печей (мікрохвильових));

2) відсутність попиту - спостерігається у двох випадках: коли споживачі, на яких орієнтоване виробництво певної продукції чи її реалізація, не зацікавлені в ній або не знають про неї;

3) прихований попит - відбиває неможливість задоволення споживачів за рахунок наявних на ринку товарів і послуг. Така ситуація виникає у двох випадках: коли підприємство-виробник не має інформації про попит, що виник, або коли воно знає про цей попит, але не поспішає задовольняти його;

4) нерегулярний попит - характеризується виникненням коливань попиту протягом тривалого часу. Це сезонні коливання, характерні для підприємств харчової промисловості тощо;

5) повноцінний попит - означає адекватність нововведень бажанням споживачів, перехід нововведення у стадію зрілості;

6) надмірний попит - виникає, коли розмір попиту перевищує розмір пропозиції. Це дуже сприятлива ситуація для виробників. Вона дає змогу вивести на ринок нові продукти і випередити конкурентів;

7) нераціональний попит - до нього відносять попит на товари, шкідливі для здоров’я. Оскільки велика частина нововведень характеризується неповною інформацією у цій сфері, необхідна значна реклама й інші засоби інформування потенційних покупців.

Отже, процес формування успіху підприємства - інноватора лежить на перетині множини маркетингових, науково- технологічних, виробничих рішень. Об’єктивний аналіз попиту важливий при створенні інновацій, оскільки він вказує на наявність ринкового потенціалу, що визначає можливість прийняття інновації певного типу і спрямованості, які розробляє і пропонує на ринку певне підприємство.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Розкрийте сутність проблеми взаємодії суб’єктів інноваційного процесу.

2. Назвіть специфічні риси методів виявлення та аналізу попиту на інновації. Чим вони спричиняються?

3. Охарактеризуйте можливі варіанти відповідності характеристик нових товарів суб’єктам ринку: споживачам, виробникам, суспільним і державним інститутам.

4. Основні положення методичного підходу до оцінки ступеня відповідності нових товарів суб’єктам ринку та прийняття рішень на основі результатів оцінки.

5. Назвіть типи спонукання мотивації споживання нової продукції. Наведіть приклади.

6. Охарактеризуйте модель аналізу поведінки споживачів на ринку.

7. Розкрийте сутність заходів комплексу маркетингового стимулювання, які застосовуються для створення й стимулювання попиту на інновації.

8. Назвіть типи споживачів, виділені за їхнім ставленням до продукту.

9. Поясніть сутність методичного підходу до оптимізації витрат на створення і стимулювання попиту.

10. Поясніть різницю у значущості складових комплексу маркетингового стимулювання для товарів широкого вжитку й товарів промислового використання.

11. Наведіть приклади застосування цінових стратегій для створення й стимулювання попиту на інновації.

12. Охарактеризуйте основні підходи до позиціонування інновацій на ринку. Наведіть власні приклади їх застосування.

13. Охарактеризуйте внутрішні та зовнішні фактори мотивації споживачів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Гончарова Н.П., Перерва П.Г. Маркетинг инновационного процесса.-К.: ВИРА-Р,1998.-367с.

2. Брень К.В. Новий підхід - шлях до лідерства // Маркетинг в Україні. -2004. -№1. -С.33-35.

3. Титов А.Б. Маркетинг и управление инновациями.- СПб: Питер, 2001.-240с.

4. Анри Жан-Поль. От идеи до рынка: семь ступеней к инновациям на МСП // Инновации.-2000. -№34. - С.88-91.

5. Василенко В.О., Шматько В.Г. Інноваційний менеджмент: Навч. посібник/ За ред. В.О.Василенко. -К.: ЦУЛ, Фенікс, 2003. - 440с.

6. Мороз Л.А., Чухрай Н.І. .Маркетинг. -Львів: Захід- Інтелект, 2002. -244с.

7. Кардаш В.Я.Маркетингова товарна політика.-К.: КНЕУ, 2001.-265с.

8. Катков В.В. Концепция управления

конкурентоспособностью предприятия промышленности// Инновации.- 2003. - №10.- С.4143.

9. Економіка й організація інноваційної діяльності: Підручник /Під ред. проф. О.І.Волкова, проф. МЛ.Денисенка. - К.: ВД“ Професіонал”, 2004,- 960с.

10. Виноградов О. Методи аналізу конкурентоспроможності впровадження інновацій на засадах маркетингу//Актуальні проблеми економіки.-2006.-№1.- С.65-71.

П.Серкутан Т.В. Проблеми інформаційного забезпечення маркетингу інновацій на підприємстві // Актуальні проблеми економіки.-2005.- №9,- С.184-187.

12. Біловодська О., Нагарний Н. Стратегічне маркетингове управління виведенням нового товару на ринок //Маркетинг в Україні.-2006. - №3,- С.47-54.

13. Капітан І.Б. Формування стратегічного управління інноваційною діяльністю підприємства на засадах маркетингу// Актуальні проблеми економіки. -2006,- №11(65)- С.137- 143.

14. Ілляшенко С.М. Менеджмент та маркетинг інновацій.- Суми: ВТД «Університетська книга», 2004.-616 с.