Основні розходження між юридичною особою і приватним підприємцем
.
Основні параметри для порівняння | Приватний підприємець | Юридична особа |
Державна реєстрація | Більш проста процедура держ. реєстрації. | Більш складна процедура держ. реєстрації |
Межі відповідальності | За своїми обов'язками відпо-відає усім своїм майном | У більшості випадків засновники відповідають по зобов'язаннях юридичної особи тільки своїми внесками |
Ведення касових операцій, наявне звертання | Спрощений порядок наявного звертання | Законодавчо встановлений ліміт каси |
закінчення табл. 1.1
Вибір спрощеної системи | Можливі варіанти: 1.єдиний податок 2.фиксований податок 3.спеціальний торговий патент. | Можливі варіанти: 1.єдиний податок 2.спеціальний торговий патент |
Бухоблік і відпові-дальність | Законодавством перед-бачене ведення бухобліку і представлення фін. звітності | Обов'язкове ведення бухобліку і представлення стат. звітності |
Наявність печатки і банківського рахунка | Наявність печатки не обов'язково. Може пра-цювати не відкриваючи рахунка в установі банку | Обов'язкова наявність поточного рахунка і печатки зі своїм найменуванням |
На розвиток малого бізнесу найбільший вплив надають наступні чинники:
-розвиток коштів зв'язку;
-розширення сфери послуг, що базується на малих підприємствах;
-зменшення вартості і спрощення використання інформаційних систем;
-підвищенняя загальноосвітнбого рівня людей з одночасним накопиченням досвіду у великих компаніях;
-сприяння малими фірмами розв'язанню питання про безробіття;
-скорочення робочої зміни;
-велика конкурентоздатність за рахунок менших витрат, пов'язаних зі зниженням накладних витрат і меншими коливаннями заробітної плати.
Обмеження та зупинення діяльності суб'єкта господарювання:
Здійснення підприємницької діяльності забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядування. Підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом у випадках, передбачених частиною другою статті 64 Конституції України.
Здійснення будь-якої господарської діяльності, що загрожує життю і здоров'ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється.
У разі здійснення господарської діяльності з порушенням екологічних вимог діяльність суб'єкта господарювання може бути обмежена або зупинена Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а також іншими уповноваженими органами в порядку, встановленому законом.
До підприємств торгівлі, громадського харчування і сфери послуг, що неодноразово допустили реалізацію недоброякісних товарів або систематично порушують встановлені законодавством правила торгівлі та надання послуг або умови зберігання і транспортування товарів, крім господарських та адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, можуть застосовуватися також спеціально передбачені законом про захист прав споживачів адміністративно-господарські санкції, включаючи вилучення недоброякісних товарів та зупинення діяльності зазначених суб'єктів у встановленому законом порядку.
Органи державної влади з питань захисту прав споживачів мають право у випадках і порядку, передбачених законом, приймати обов'язкові рішення про припинення суб'єктом господарювання виробництва продукції (виконання робіт, послуг), відвантаження і реалізації товарів, що не відповідають вимогам нормативних актів.
Ліцензування, патентування та квотування у господарській діяльності є засобами державного регулювання у сфері господарювання:
1. Ліцензування, патентування певних видів господарської діяльності та квотування є засобами державного регулювання у сфері господарювання, спрямованими на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.
2. Правові засади ліцензування, патентування певних видів господарської діяльності та квотування визначаються виходячи з конституційного права кожного на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом, а також принципів господарювання, встановлених у статті 6 цього Кодексу.
3. Ліцензія – документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання-ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов'язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються законом.
4. У сферах, пов'язаних із торгівлею за грошові кошти (готівку, чеки, а рівно з використанням інших форм розрахунків та платіжних карток на території України), обміном готівкових валютних цінностей (у тому числі операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з платіжними картками), у сфері грального бізнесу та побутових послуг, інших сферах, визначених законом, може здійснюватися патентування підприємницької діяльності суб'єктів господарювання.
Торговий патент – це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта господарювання займатися певними видами підприємницької діяльності впродовж встановленого строку. Спеціальний торговий патент – це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта господарювання на особливий порядок оподаткування відповідно до закону. Порядок патентування певних видів підприємницької діяльності встановлюється законом.
5. У необхідних випадках держава застосовує квотування, встановлюючи граничний обсяг (квоти) виробництва чи обігу певних товарів і послуг. Порядок квотування виробництва та/або обігу (включаючи експорт та імпорт), а також розподілу квот встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.
Дата добавления: 2016-04-22; просмотров: 501;