Побудова бухгалтерського обліку процесу виробництва.
Процес виробництва – це сукупність господарських операцій з виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг.
Процес виробництва пов’язаний із здійсненням певних витрат – витрачання сировини, матеріалів, палива, оплата праці і т.д. Сукупність даних витрат формує виробничу собівартість виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг.
Згідно із П(С)БО 16 «Витрати» до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:
Рис. 10.3. Склад виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)
Прямі матеріальні витрати включають вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва.
Прямі витрати на оплату праці включають заробітну плату та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
Інші прямі витрати включають всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.
До складу загальновиробничих витрат включаються витрати на управління виробництвом, амортизація основних засобів і нематеріальних активів загальновиробничого призначення, витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення, витрати на вдосконалення технології й організації виробництва, витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень, витрати на обслуговування виробничого процесу, витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища та інші витрати.
Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні.
До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.
До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.
Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат установлюються підприємством.
Узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) здійснюють на рахунку 23 «Виробництво».
За дебетом рахунку відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також розподілені загальновиробничі витрати і втрати від браку продукції (робіт, послуг) з технологічних причин, за кредитом - вартість фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом готової продукції (у дебет рахунків 26, 27), вартість виконаних робіт і послуг (у дебет рахунку 90), собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах виробів, робіт, послуг (інструменту, енергії, ремонтно-транспортних послуг тощо).
Аналітичний облік за рахунком 23 «Виробництво» ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.
Схематично облік процесу виробництва виглядає наступним чином (рис.10.4):
Кт рахунків | Рахунок 23 «Виробництво» | Дт рахунків | |||||
Дт | Кт | ||||||
С-до поч. | |||||||
Прямі | фактична собівартість виготовленої продукції | ||||||
витрати | |||||||
та ін. | Об-т Дт | Об-т Кт | |||||
С-до кін. | |||||||
91 | змінні | і постійні | |||||
розподілені загально-виробничі витрати |
Рис. 10.4. Облік процесу виробництва
Основними первинними документами при відображенні виробничих витрат є: накладні-вимоги, накладні, лімітно-забірні картки, акти-вимоги на заміну (додатковий відпуск) матеріалів, табелі, наряди на виконання робіт, авансові звіти, довідки бухгалтерії, відомості розподілу витрат, акти прийому виконаних робіт, наданих послуг та ін.
Приклад розрахунку розподілу загальновиробничих витрат (з додатку до П(С)БО 16 «Витрати»).
Дата добавления: 2016-04-11; просмотров: 587;