Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат

N з/п	Показники	Усього	На одиницю бази розподілу (1 машино-година)	Включення загальновиробничих витрат до
витрат на виробництво продукції (рахунок 23 "Виробництво"), грн.	собівартості реалізованої продукції (рахунок 90 "Собівартість реалізації"), грн.

	База розподілу за нормальною потужністю, машино-години		Х	Х	Х
	Загальновиробничі витрати за нормальною потужністю, грн.
	з них:
	змінні			Х	Х
	(ряд. 3 гр. 4 = ряд. 2 гр. 3 : ряд. 1 гр. 3)
	постійні			Х	Х
	(ряд. 5 гр. 4 = ряд. 4 гр. 3 : ряд. 1 гр. 3)
	База розподілу за фактичною потужністю, машино-години:
	1-й звітний період		Х	Х	Х
	2-й звітний період		Х	Х	Х
	Фактичні загальновиробничі витрати, грн.:
	1-й звітний період
	з них:
	змінні		Х		Х
	постійні - усього (ряд. 8 гр. 3 - ряд. 9 гр. 3)		Х	Х	Х
	у тому числі:
10.1	постійні розподілені (ряд. 6 гр. 3 х ряд. 5 гр. 4)		Х		Х
10.2	постійні нерозподілені (ряд. 10 гр. 3 - ряд. 10.1 гр. 3)		Х	Х
	2-й звітний період
	з них:
	змінні		Х		Х
	постійні - усього (ряд. 11 гр. 3 - ряд. 12 гр. 3)		Х	Х	Х
	у тому числі:
13.1	постійні розподілені (ряд. 7 гр. 3 х ряд. 5 гр. 4), але не більше суми фактичних постійних загальновиробничих витрат		Х		Х
13.2	постійні нерозподілені (ряд. 13 гр. 3 - ряд 13.1 гр. 3)		Х	Х

Протягом місяця готову продукцію, одержану з виробництва, оприбутковують на склад, як правило, за плановоюсобівартістю. Наприкінці місяця визначають фактичну собівартість шляхом складання калькуляції.

Отже, калькуляція – це розрахунок собівартості одиниці продукції (робіт, послуг).

Калькулювання може здійснюватись різними методами, залежно від технології виробництва, виду продукції, складності виробничого процесу (рис.10.5):

Рис. 10.5. Методи калькулювання собівартості продукції.

При позамовному методі об’єктом обліку витрат і калькулювання собівартості продукції є окреме замовлення, вироби, роботи, послуги, що проходять однаковий технологічний процес виготовлення (надання, виконання). Всі витрати виробництва накопичують в розрізі окремого замовлення. Фактична собівартість включає всі витрати, накопичені по даному замовленню.

Переділ – це сукупність технологічних операцій, яка завершується виробленням напівфабрикату або готового продукту. Об’єктом обліку витрат і калькулювання собівартості продукції є кожний самостійний переділ (цех, фаза, стадія тощо).

Нормативний метод використовують для виявлення відхилень фактичних витрат від нормативних. Він характеризується тим, що на підприємстві спочатку складають попередню нормативну калькуляцію, а фактичну собівартість визначають, виходячи з нормативної з урахуванням змін і відхилень від норм.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Типову кореспонденцію рахунків по обліку процесу виробництва наведено у таблиці 10.1:

Таблиця 10.1.

<46 47 484950 51 52 >

Дата добавления: 2016-04-11; просмотров: 612;