Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат
N з/п | Показники | Усього | На одиницю бази розподілу (1 машино-година) | Включення загальновиробничих витрат до | |
витрат на виробництво продукції (рахунок 23 "Виробництво"), грн. | собівартості реалізованої продукції (рахунок 90 "Собівартість реалізації"), грн. | ||||
База розподілу за нормальною потужністю, машино-години | Х | Х | Х | ||
Загальновиробничі витрати за нормальною потужністю, грн. | |||||
з них: | |||||
змінні | Х | Х | |||
(ряд. 3 гр. 4 = ряд. 2 гр. 3 : ряд. 1 гр. 3) | |||||
постійні | Х | Х | |||
(ряд. 5 гр. 4 = ряд. 4 гр. 3 : ряд. 1 гр. 3) | |||||
База розподілу за фактичною потужністю, машино-години: | |||||
1-й звітний період | Х | Х | Х | ||
2-й звітний період | Х | Х | Х | ||
Фактичні загальновиробничі витрати, грн.: | |||||
1-й звітний період | |||||
з них: | |||||
змінні | Х | Х | |||
постійні - усього (ряд. 8 гр. 3 - ряд. 9 гр. 3) | Х | Х | Х | ||
у тому числі: | |||||
10.1 | постійні розподілені (ряд. 6 гр. 3 х ряд. 5 гр. 4) | Х | Х | ||
10.2 | постійні нерозподілені (ряд. 10 гр. 3 - ряд. 10.1 гр. 3) | Х | Х | ||
2-й звітний період | |||||
з них: | |||||
змінні | Х | Х | |||
постійні - усього (ряд. 11 гр. 3 - ряд. 12 гр. 3) | Х | Х | Х | ||
у тому числі: | |||||
13.1 | постійні розподілені (ряд. 7 гр. 3 х ряд. 5 гр. 4), але не більше суми фактичних постійних загальновиробничих витрат | Х | Х | ||
13.2 | постійні нерозподілені (ряд. 13 гр. 3 - ряд 13.1 гр. 3) | Х | Х |
Протягом місяця готову продукцію, одержану з виробництва, оприбутковують на склад, як правило, за плановоюсобівартістю. Наприкінці місяця визначають фактичну собівартість шляхом складання калькуляції.
Отже, калькуляція – це розрахунок собівартості одиниці продукції (робіт, послуг).
Калькулювання може здійснюватись різними методами, залежно від технології виробництва, виду продукції, складності виробничого процесу (рис.10.5):
Рис. 10.5. Методи калькулювання собівартості продукції.
При позамовному методі об’єктом обліку витрат і калькулювання собівартості продукції є окреме замовлення, вироби, роботи, послуги, що проходять однаковий технологічний процес виготовлення (надання, виконання). Всі витрати виробництва накопичують в розрізі окремого замовлення. Фактична собівартість включає всі витрати, накопичені по даному замовленню.
Переділ – це сукупність технологічних операцій, яка завершується виробленням напівфабрикату або готового продукту. Об’єктом обліку витрат і калькулювання собівартості продукції є кожний самостійний переділ (цех, фаза, стадія тощо).
Нормативний метод використовують для виявлення відхилень фактичних витрат від нормативних. Він характеризується тим, що на підприємстві спочатку складають попередню нормативну калькуляцію, а фактичну собівартість визначають, виходячи з нормативної з урахуванням змін і відхилень від норм.
Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.
Типову кореспонденцію рахунків по обліку процесу виробництва наведено у таблиці 10.1:
Таблиця 10.1.
Дата добавления: 2016-04-11; просмотров: 601;