Постанова................
Рішення, та ін................
ТЕМА 8. Довідково-інформаційні документи
До довідково-інформаційних документів належать: звітно-інформаційна документація та інформаційна документація колегіальних органів ( службова записка, протокол, витяг з протоколу).
Службова записка
Службова записка – це документ особистого характеру, у змісті якого йдеться про певні адміністративні розпорядження, які слід виконувати до зазначеної дати. Якщо службова записка спрямована за межі установи, вона оформлюється на типовому бланку і реєструється.
Реквізити службової записки:
1. Адресат.
2. Назва документа.
3. Коди.
4. Прізвище, ім’я, по батькові виконавця.
5. Контактні номери.
6. Заголовок до тексту.
7. Текст.
8. Дата.
9. Підпис.
Службова записка пишеться працівником з власної ініціативи.
Протокол
Протокол– це документ, у якому фіксується послідовний хід і результати роботи колегіальних органів, а також різноманітних нарад, засідань, зборів, обговорень та ін.
Реквізити протоколу:
1. Назва виду документа та порядковий номер.
2. Назва організації чи підприємства.
3. Дата.
4. Список присутніх (або фіксується їх кількість).
5. Порядок денний (питання, посади, прізвища та ініціали доповідачів).
6. Короткий зміст доповідей, посади та прізвища промовців і короткий зміст їхніх виступів.
7. Ухвали з кожного питання.
8. Підпис голови та секретаря.
Протоколи бувають прості та докладні. У простому протоколі зазначається: номер, дата, назва організації, кількість присутніх, склад президії, порядок денний. Під рубрикою “СЛУХАЛИ” – назва питання, хто висловився, а після рубрики “УХВАЛИЛИ” – стисло сформульоване рішення або поширена резолюція. Питання порядку денного в протоколі формулюються в називному, а не в знахідному відмінку, наприклад: “Обговорення та затвердження плану роботи…” (форма “Про обговорення та затвердження плану роботи…” не рекомендується).
Жанр виступу (“доповідь”, “пропозиція”, “реферат” та ін.), посада, прізвище й ініціали доповідача називаються після формулювання питання, наприклад: “Робота науково-методичного семінару кафедри. Доповідь ученого секретаря Хоменка О.Є.”
У докладний протокол заносяться також питання, які ставилися доповідачеві та конспективний запис виступів під час обговорення.
Основний текст протоколу поділяється на розділи, які відповідають пунктам порядку денного. Кожний розділ будується за традиційною схемою: СЛУХАЛИ – ВИСТУПИЛИ – УХВАЛИЛИ.
Під рубрикою “СЛУХАЛИ” вказуються посада, прізвище й ініціали доповідача, тема доповіді (повідомлення) і викладається основний зміст доповіді або зазначається, що текст її додається. Так само оформляється розділ “ВИСТУПИЛИ”. Питання, що ставляться на зборах до промовців, теж записують у протокол у формі прямої мови.
Розділ “УХВАЛИЛИ” містить виклад прийнятого (ухваленого) рішення, яке може складатися з одного чи кількох пунктів або мати вигляд резолюції.
Резолюція – це документ, який фіксує ухвалу, постанову, прийняту з’їздом, зборами, конференцією тощо в результаті обговорення поставлених питань. Резолюція складається з двох частин: констатуючої та резолюційної. У констатуючій частині підкреслюють значення обговорюваного питання, зазначають досягнення та недоліки, а в резолюційній – заходи, спрямовані на виконання завдань. Дуже великі за обсягом резолюції пишуться окремо й додаються до протоколу (у дужках зазначається: рішення додається).
Слово “резолюція” вживається також з іншим значенням: напис службової особи на заяві, доповідній записці, ділових паперах, у якому міститься коротке рішення стосовно викладених у цих документах питань.
Особливу думку щодо прийнятої ухвали учасник засідання може викласти на окремому аркуші, який додається до матеріалів протоколу, та підписати його. Зміст особливої думки записується в протокол після запису відповідної ухвали.
Результати голосування стосовно кожної кандидатури записуються таким чином: 1. За Шевченка В.В. подано 58 голосів, проти – 0, утримався – 1.
Протокол веде секретар або інша спеціально призначена особа. При написанні протоколу слід уникати тавтології, урізноманітнювати текст синонімічними конструкціями (звернув увагу, зазначив, констатував, повідомив, інформував, указав, підкреслив, підтвердив, погодився, заперечив, дав оцінку роботі, запропонував, вніс пропозицію тощо).
Витяг з протоколу
Витяг з протоколу – один з наймасовіших видів документів, який є частиною протоколу. Він надсилається чи передається окремим особам або підприємствам (на їхню вимогу) і містить: номер відповідного документа, назву органу, засідання, наради, а також дату, порядок денний і текст з одного чи декількох питань, що розглядалися.
Реквізитивитягу з протоколу:
1. Назва виду документа.
2. Номер протоколу.
3. Заголовок протоколу.
4. Дата протоколу.
5. Текст витягу.
6. Дата видачі витягу з протоколу.
7. Підписи секретаря та голови засідання.
8. Печатка.
ДОВІДКА – це службовий документ, що містить опис та підтвердженнятих чи інших фактів або подій.
Довідки поділяють на 2 групи:
довідки, що містять інформацію про факти та події службового характеру;
довідки, що засвідчують якийсь факт;
Найчисельнішою є друга група довідок. Їх видають зацікавленим громадянам або установам. Це довідки, що підтверджують факт роботи чи навчання, займану посаду, розмір заробітної плати, місце проживання тощо. Оскільки ситуації, з приводу яких видають довідки, досить типові, то використовують уніфіковані трафаретні бланки, в яких частину тексту віддруковано й позначено місце для внесення деяких змінних реквізитів. Текст починають із зазначення в називному відмінку прізвища, імені та по батькові особи, про яку йдеться. В останньому абзаці тексту іноді зазначають, куди подаватиметься довідка, що видається.
Реквізити довідки:
назва виду документа;
дата (проставляють дату підписання);
індекс (проставляють у день підписання);
місце складання чи видання;
адресат (не зазначають, якщо в тексті вказано, куди пред’являтиметься видана довідка);
заголовок до тексту (зазначається у разі потреби);
текст;
позначка про наявність додатків (у разі потреби);
підпис (якщо довідка має фінансово-матеріальний характер і виходить за межі підприємства, то її підписують керівник підприємства і головний бухгалтер);
позначка про виконавця (оформляють у рази потреби).
Довідки інформаційного характеру відображають індивідуальні ситуації. Їх складають у відповідь на запити і подають у визначений термін. Довідки, що направляються за межі установ, оформляють на загальних бланках, а ті, щоодаються в межах установ, - на чистих аркушах паперу формату А4 або А5 (залежно від обсягу тексту). Якщо довідка не виходить за межі підприємства, то в разі потреби, зазначають реквізит 8 (назва структурного підрозділу). Заголовок до тексту довідки може містити відомості про час (дату) на який припадають наведені в ній факти. У довідці необхідно об’єктивно відображати стан справ, тому її складанню мають передувати ретельне збирання й перевірка повідомлень, зіставлення та аналіз добутих даних. У довідці можуть наводитись таблиці і додатки. У деяких випадках довідку можуть підписувати особи, що склали її йповністю відповідають за викладені в ній факти.
Дата добавления: 2016-04-06; просмотров: 726;