Визначення витратних ставок

При перспективному варіанті аналізу собівартості перевезень розглядається зміна витрат в розрізі декількох років, але коли не виробляється розвиток технічних засобів, зростання обсягу перевезень не викликає реконструкції ділянки або не пов'язаний зі значним приростом основних засобів.

При цьому варіанті перелік витрат, які залежать від обсягу роботи, розширюється їх частка у загальній сумі витрат збільшується. Вихідною інформацією для визначення залежних витрат служать дані про виробничо-фінансової діяльності доріг за рік, де дається розподіл експлуатаційних витрат за статтями номенклатури, галузевим господарствам і видами руху.

Частка залежних витрат за окремими статтями номенклатури в основному варіанті встановлюється методами математичної статистики, використовуючи дані всіх залізниць, які розглядаються як характеризують різні стадії розвитку одного об'єкта по мірі зростання обсягу роботи. Крім основних, до залежних відноситься частина витрат, загальних для всіх галузей господарства, і деякі загальногосподарські витрати.

Витрати за вказаними статтями тісно пов'язані з фондом оплати праці виробничого персоналу або безпосередньо (відрахування на соціальні потреби виробничого персоналу, витрати з оплати праці виробничого персоналу), або через контингент працівників (витрати по техніці безпеки, відрядження, знижка з вартості форменого одягу).

Встановлюються дані витрати (крім відрахувань на соціальні потреби) у відсотках до виробничої заробітної плати на основі аналізу зв'язків цих витрат з розмірами оплати праці, усуваючи по можливості впливу інфляційних процесів.

Єдиний соціальний внесок встановлено законодавчо.

Відсоток нарахувань, загальних для всіх галузей господарства і загальногосподарських витрат на виробничу заробітну плату, визначається наступним чином:

де Е_{общ.зав} – залежні основні витрати, загальні для всіх галузей господарства;

Ф_хоз – фонд оплати праці в цілому по галузевим господарству;

Ф_хоз.о – фонд оплати праці за галузевою господарству, що обліковується в складі витрат, загальних для всіх галузей господарства;

Ф_хоз.ох – фонд оплати праці за галузевим господарством, що враховується у складі загальногосподарських витрат;

∑Н_сн – єдиний соціальний внесок у відсотках до фонду оплати праці.

В основу розрахунку одиничних витратних ставок покладено результати розрахунку залежних витрат, що припадають на вимірювачі, і дані статистичної та бухгалтерської звітностей про об'ємних, якісних і фінансових показниках

Розрахунок одиничних витратних ставок виконується окремо у вантажному і пасажирському русі.

А. ВАНТАЖНИЙ РУХ

1. Розрахунок витратної ставки на 1 вагоно-кілометр.

Витратна ставка визначається діленням залежних витрат, пов'язаних з вагоно-кілометрами, на вагоно-кілометри вагонів вантажного парку у вантажному і господарському русі в поїздах без урахування пробігу вагонів на маневрах.

Величина цієї видаткової ставки враховує всі витрати, пов'язані з пробігом вагонів за статтями: Перевірка правильності навантаження та кріплення вантажів у проходять поїздах; Технічне обслуговування, поточний, плановий та капітальний ремонти контейнерів; Обслуговування вагонів з живністю; Технічне обслуговування вантажних вагонів на станціях; Поточний ремонт вантажних вагонів з выдчепленням (ТР-2); Перестановка вантажних вагонів з однієї колії на іншу; Деповський ремонт вантажних вагонів; Комплексний профілактичний ремонт автогальм цистерн, піввагонів, вагонів-зерновозів; Витрати на капітальний ремонт вантажних вагонів; Витрати на капітальний ремонт вантажних вагонів; Обслуговування, огляд, поточний, деповський і капітальний ремонти внутрішнього обладнання автономних рефрижераторних вагонів і поїздів (секцій); Ремонт зі зміною елементів колісних пар вантажних вагонів.

Для вирішення ряду техніко-економічних завдань необхідна витратна ставка на вимірювач вагоно-кілометр без урахування витрат за спеціалізованими видами перевезень (перевезення швидкопсувних вантажів, дрібних відправок у контейнерах).

Витрати за статтями "Обслуговування, огляд, поточний, деповський і капітальний ремонти внутрішнього обладнання автономних рефрижераторних вагонів і поїздів (секцій)" з двома вимірниками «вагоно-кілометр» (70 %) і «вантажна відправка» (30 %). Необхідність такого розподілу обумовлена структурою обороту рефрижераторного рухомого складу.

Видатки за статтею "Обслуговування вагонів з живністю" також розподіляються на два вимірювача «вагоно-кілометр» (50%) і «вантажне відправлення» (50%).

При необхідності можна виділити витрати по контейнерним перевезенням розрахувати расходнуюставку на 1 контейнеро-кілометр.

Крім витратної ставки на вимірювача "вагоно-кілометр в поїздах" можна розрахувати аналогічну видаткову ставку на маневрах. При цьому слід мати на увазі, що зношеність вагонів на маневрах, за даними професора Орлова, на 60 % вище, ніж у поїздах.

Вагоно-кілометри на маневрах наближено можна визначити наступним чином:

де m_c – середній склад вантажного поїзда

0,3 – коефіцієнт, що характеризує відношення середньої маси маневрового складу до середньої маси вантажного поїзда брутто;

V_ман – середня швидкість маневрових пересувань;

МТ_{манн.гр} – маневрові локомотиво-години, що припадають на вантажні перевезення.

2. Розрахунок витратної ставки на 1 вагоно-годину вантажного вагону

Вагоно-години вагонів вантажного парку розраховують діленням пробігу вагонів на середньодобовий пробіг вантажного вагона і множенням на 24.

Видаткова ставка визначається діленням залежних витрат, пов'язаних з вагоно-годинником (амортизація вантажних вагонів, контейнерів, рефрижераторного рухомого складу), на вагоно-години вагонів вантажного парку.

3. Розрахунок витратної ставки на 1 бригадо-годину поїзних бригад

Кондукторами обслуговуються збірні поїзда. Загальний час роботи поїзних бригад у звітності не наводиться, і його величину визначають множенням поездо-годин збірних поїздів на коефіцієнт додаткової роботи поїзних бригад, який показує співвідношення між загальним часом роботи поїзних бригад на дільницях і часом їх роботи на чолі поїздів і встановлюється за середньомісячним пробігу бригад і загального часу їх роботи. Поездо-годинник збірних поїздів визначаються діленням поездо-кілометрів збірних поїздів на середню дільничну швидкість руху збірних поїздів.

4. Розрахунок витратної ставки на 1 електровозо-кілометр

Вимірником є електровозо-кілометрів загального пробігу у вантажному і господарському русі.

На вимірювач належать статті: Змощування електровозів у вантажному і господарському русі; Усунення відмов електровозів, що працюють у вантажному русі, в міжремонтні періоди; Поточний ремонт електровозів, що працюють у вантажному русі; Витрати на капітальний ремонт електровозів, що працюють у вантажному русі; Екіпіровка електровозів; Технічне обслуговування і поточний ремонт контактної мережі і ліній електропередач районами контактної мережі; Витрати на капітальний ремонт контактної мережі і ліній електропередач (електромереж); Амортизація контактної мережі, ліній електропередач (електромереж) і пристроїв зовнішнього освітлення.

При визначенні залежних витрат враховується, що витрати на змощування електровозів, що працюють у вантажному і господарському русі, входять у статті, де враховуються також витрати по утриманню електровозних бригад та електроенергії для тяги поїздів. Витрати на мастило виділяються з цих статей. Вони є повністю залежними від обсягу перевезень.

Витрати по екіпіровці електровозів, що працюють у вантажному і господарському русі та на маневрах, не поділяються за видами робіт. Доцільно це зробити пропорційно наведеним електровозо-кілометрів. Коефіцієнт приведення для маневрових електровозів – 0,5, для працюючих у вантажному і господарському русі – 1.

У звітності загальний пробіг спеціальних маневрових локомотивів не поділяється на вантажний і пасажирський рух. Доцільно це розподіл проводити пропорційно величині амортизаційних відрахувань за маневрових локомотивів, віднесених на вантажні і пасажирські перевезення.

5. Розрахунок витратної ставки на 1 тепловозо-кілометр.

Вимірник – тепловозо-кілометри загального пробігу у вантажному і господарському русі.

Належать статті: Змощування тепловозів у вантажному і господарському русі; Усунення відмов тепловозів, що працюють у вантажному русі, в міжремонтні періоди; Поточний ремонт тепловозів, що працюють у вантажному русі; Витрати на капітальний ремонт тепловозів, що працюють у вантажному русі; Екіпірування тепловозів.

Залежні витрати в частині витрат на змощення тепловозів, що працюють у вантажному і господарському русі, визначаються аналогічно відповідним витрат по електровозів.

Розподіл витрат по екіпіровці тепловозів, що працюють у вантажному і господарському русі, на поїзні і маневрові локомотиви проводиться аналогічно відповідним витрат по електровозів – пропорційно наведеним тепловозо-кілометрам.

6. Розрахунок витратної ставки на 1 електровозо-годину.

На цей вимірювач відносяться витрати по амортизаційним відрахуванням поїзних електровозів, що працюють у вантажному і господарському русі, за експлуатаційним і неексплуатаційним парками.

Електровозо-годинник поїзних електровозів розраховуються діленням електровозо-кілометрів лінійного пробігу у вантажному і господарському русі на середньодобовий пробіг поїзного локомотива і множенням на 24.

7. Розрахунок витратної ставки на 1 тепловозо-годину.

На цей вимірювач відносяться витрати по амортизаційним відрахуванням поїзних тепловозів, що працюють у вантажному і господарському русі, за експлуатаційним і неексплуатаційним парками. Тепловозо-годинник поїзних тепловозів розраховуються аналогічно електровозо-годинах.

8. Розрахунок витратної ставки на 1 бригадо-годину електровозної бригад.

З вимірювачем бригадо-годину електровозної бригади пов'язані видатки по фонду оплати праці бригади, що працює у вантажному і господарському русі.

Бригадо-години електровозної бригад визначаються діленням лінійного пробігу електровозів у вантажному і господарському русі на середню дільничну швидкості (з урахуванням одиночного проходження локомотивів) та множенням на коефіцієнт, що враховує додатковий час роботи електровозної бригад у вантажному і господарському русі.

Коефіцієнти являють собою відношення загального часу роботи бригад до часу їх роботи на чолі поїздів і обчислюються за даними про середньомісячний пробіг і загальному часу роботи бригади по видам тяги і видами перевезень.

9. Розрахунок витратної ставки на 1 бригадо-годину тепловозних бригад.

З вимірювачем "бригадо-годину тепловозної бригади" пов'язані видатки по фонду оплати праці цієї бригади, що працює у вантажному і господарському русі. Бригадо-години тепловозних бригад визначаються наступним аналогічно бригадо-години електровозної бригад.

10. Розрахунок витратної ставки на 1 вантажну відправку.

Кількість вантажних відправок розраховують діленням відправлених тонн вантажу на середню вагу вантажної відправки в тоннах.

Належать статті: Прийом до відправлення і видача вантажів; Утримання ваг і вагових приладів; Перевантаження вантажів з однієї колії на іншу; Підготовка вантажних вагонів і контейнерів до перевезень; Спеціальні операції по дрібних відправлень і з контейнерами; Обслуговування вагонів з живністю; Загальногалузеві витрати по вантажним перевезенням; Операції з вантажами на прикордонних станціях; Витрати по наданню послуг клієнтурі; Вантажно-розвантажувальні операції для підприємств залізниць; Промивка критих і ізотермічних вагонів; Підготовка цистерн під налив; Пристосування вантажних вагонів для спецперевезень; Поточний ремонт порожніх вагонів при підготовці під навантаження (ТР-1); Обслуговування, огляд і поточний ремонт обладнання АРВ АРП; Утримання технологічних центрів.

Для вирішення ряду техніко-економічних завдань потрібен розрахунок витратної ставки на 1 відправлений вагон. Витрати, що відносяться на 1 відправлений вагон, є частиною витрат, віднесених на 1 вантажну відправку.

11. Розрахунок витратної ставки на 1 відправлений вагон

Вимірник – Кількість відправлених вагонів.

На вимірювач відправлений вагон належать статті:

Перевантаження вантажів з однієї колії на іншу; Перевантаження вантажів з однієї колії на іншу на прикордонних станціях; Підготовка вантажних вагонів і контейнерів до перевезень; Обслуговування вагонів з живністю; Вантажно-розвантажувальні операції, що здійснюються для підприємств основної діяльності залізниць; Промивка критих і ізотермічних вагонів; Підготовка цистерн під налив; Пристосування вантажних вагонів для спеціальних перевезень; Поточний ремонт порожніх вагонів при підготовці під навантаження (ТР-1).

Після розрахунку видаткової ставка на 1 відправлений вагон вантажного парку перераховується витратна ставка на 1 вантажну відправку шляхом виключення витрат на 1 відправлений вагон вантажного парку.

Б. ПАСАЖИРСЬКИЙ РУХ

1. Розрахунок витратної ставки на 1 вагоно-кілометр

Вимірник – Вагоно-кілометри вагонів пасажирського парку.

Відносяться залежні витрати за статтями: Технічне обслуговування пасажирських вагонів; Деповський ремонт пасажирських, багажних вагонів; Витрати на капітальний ремонт пасажирських і багажних вагонів; Перестановка пасажирських вагонів з однієї колії на іншу; Ремонт зі зміною елементів колісних пар пасажирських вагонів; Технічне обслуговування пасажирських і багажних вагонів.

2. Розрахунок витратної ставки на 1 вагоно-годину пасажирського вагону

Вагоно-години вагонів пасажирського парку приписки залізниці на всьому шляху прямування розраховуються діленням вагоно-кілометрів вагонів пасажирського парку приписки залізниці на всьому шляху прямування на середньодобовий пробіг вагонів пасажирського парку і множенням на 24.

Відносяться залежні витрати за статтями: Амортизація пасажирських вагонів, крім багажних; Амортизація багажних вагонів.

3. Розрахунок витратної ставки на 1 вагоно-годину пасажирського вагона в русі

Вагоно-години в русі вагонів пасажирського парку приписки залізниці на всьому шляху прямування розраховуються діленням вагоно-кілометрів вагонів пасажирського парку приписки залізниці на всьому шляху прямування на середню маршрутну швидкість руху пасажирських поїздів.

Враховуються витрати на: Прання і ремонт постільної білизни і дезинфекція постільних речей; Утримання інвентарю та обладнання пасажирських вагонів; Постачання поїздів постільною білизною, м'яким та іншим інвентарем; Супровід багажних вагонів; Обслуговування вагонів в пасажирських поїздах; Екіпіровка пасажирських вагонів.

4. Розрахунок витратної ставки на 1 електровозо-кілометр.

На вимірювач належать статті:

Змощення електровозів у пасажирському русі; Усунення відмов електровозів, що працюють у пасажирському русі в міжремонтні періоди; Поточний ремонт і технічне обслуговування електровозів, що працюють у пасажирському русі; Витрати на капітальний ремонт електровозів, що працюють у пасажирському русі; Екіпіровка електровозів; Технічне обслуговування і поточний ремонт контактної мережі і ліній електропередач районами контактної мережі; Витрати на капітальний ремонт контактної мережі і ліній електропередач (електромереж); Амортизація контактної мережі, ліній електропередач (електромереж) і пристроїв зовнішнього освітлення.

Витрати на мастило електровозів, що працюють у пасажирському русі, що входять у статтю, де враховуються також витрати по утриманню електровозної бригад і на електроенергію для тяги поїздів. Витрати на мастило виділяються з цієї статті, виходячи з її складу за елементами. Ці витрати є повністю залежними від обсягу перевезень.

Витрати по екіпіровці електровозів, що працюють у пасажирському русі та на маневрах, не поділяються за видами робіт. Доцільно це зробити пропорційно наведеним електровозо-кілометрів. Приведення електровозо-кілометрів пасажирських і спеціальних маневрових електровозів провадиться з коефіцієнтом 1.

У пасажирському русі витрати по поточному утриманню, капітальному ремонту і амортизації контактної мережі і ліній електропередач розподіляються між електровозами та електропоїздами пропорційно наведеним електровозо-кілометрів лінійного пробігу і секцие-кілометрів (1 секцие-кілометр відповідає 0,4 електровозо-кілометрів).

5. Розрахунок витратної ставки на 1 секцие-кілометр електропоїздів

На вимірювач відносяться:

Змощення электросекций; Обслуговування та прибирання электросекций; Усунення відмов электросекций в міжремонтні періоди; Поточний ремонт і технічне обслуговування электросекций; Витрати на капітальний ремонт электросекций; Технічне обслуговування і поточний ремонт контактної мережі і ліній електропередач районами контактної мережі; Витрати на капітальний ремонт контактної мережі і ліній електропередач (електромереж); Амортизація контактної мережі, ліній електропередач (електромереж) і пристроїв зовнішнього освітлення.

6. Розрахунок витратної ставки на 1 тепловозо-кілометр

Належать статті:

Змащування тепловозів у пасажирському русі; Усунення відмов тепловозів, що працюють у пасажирському русі в міжремонтні періоди; Поточний ремонт і технічне обслуговування тепловозів, що працюють у пасажирському русі; Витрати на капітальний ремонт тепловозів, що працюють у пасажирському русі; Екіпірування тепловозів.

Залежні витрати на мастило для тепловозів, що працюють у пасажирському русі, визначаються аналогічно відповідним витратам для електровозів. Розподіл витрат по екіпіровці тепловозів, що працюють у пасажирському русі, на поїзні і маневрові локомотиви проводиться аналогічно відповідним витрат для електровозів. Витрати по екіпіровці тепловозів, що працюють у пасажирському русі, розподіляються між поїзними і маневровими тепловозами пропорційно наведеним тепловозо-кілометрам з коефіцієнтом 1.

7. Розрахунок витратної ставки на 1 секцие-кілометр дизельних поїздів і автомотрис.

Належать статті:

Змащування дизельних поїздів; Обслуговування вагонів в дизельних поїздах; Екіпірування та прибирання дизельних поїздів; Усунення відмов дизельних поїздів у міжремонтні періоди; Поточний ремонт і технічне обслуговування дизельних поїздів; Витрати на капітальний ремонт дизельних поїздів.

Витрати на змащування дизельних поїздів і автомотрис, що входять у статтю, де враховуються також витрати по утриманню бригад і на паливо для тяги дизельних поїздів і автомотрис. Виділяються аналогічно витратам на мастило тепловозів.

8. Розрахунок витратної ставки на 1 електровозо-годину.

Електровозо-годинник поїзних електровозів визначаються діленням електровозо-кілометрів лінійного пробігу в пасажирському русі на середньодобовий пробіг поїзного локомотива і множенням на 24.

Відносяться витрати по амортизації поїзних електровозів.

9. Розрахунок витратної ставки на 1 секцие-годину електропоїздів.

10. Розрахунок витратної ставки на 1 тепловозо-годину

11. Розрахунок витратної ставки на 1 секцие-годину дизель-поїздів і автомотрис

Виконується аналогічно витратним ставкам на 1 електровозо-годину.

12. Розрахунок витратної ставки на 1 бригадо-годину електровозної бригад

Бригадо-години електровозної бригад у пасажирському русі визначаються як відношення лінійного пробігу електровозів у пасажирському русі без урахування пробігу по системі багатьох одиниць до дільничної швидкості електровозів у пасажирському русі (з урахуванням одиночного проходження локомотивів), помножена на коефіцієнт, який враховує додатковий час роботи електровозної бригад у пасажирському русі.

На вимірювач відносяться витрати на оплату праці статті робота електровозів у пасажирському русі.

13. Розрахунок витратної ставки на 1 бригадо-годину электропоездных бригад

14. Розрахунок витратної ставки на 1 бригадо-годину тепловозних бригад

15. Розрахунок витратної ставки на 1 бригадо-годину дизель-поїзних бригад

Виконується аналогічно витратним ставкам на 1 бригадо-годину електровозної бригад.

16. Розрахунок витратної ставки на одного відправленого пасажира.

На вимірювач відносяться:

Продаж квитків у внутрішньодержавному сполученні; Продаж квитків у міжнародному сполученні; Прийом і видача багажу у внутрішньодержавному сполученні; Прийом і видача багажу в міжнародному сполученні; Витрати по послугах, що надаються пасажирам.

З витрат на одного відправленого пасажира тільки витрати з продажу квитків у внутрішньодержавному сполученні розподіляються між приміським і дальнім сполученням пропорційно наведеним за витратами на продаж квитків пасажиро-кілометрам. Всі інші статті витрат пов'язані тільки з дальнім сполученням.

В. ВАНТАЖНИЙ І ПАСАЖИРСЬКИЙ РУХ.

1. Витратна ставка на 1 кВт-год електроенергії

З вимірювачем "1 кВт-год електроенергії" пов'язані витрати на електроенергію для тяги поїздів та роботи электросекций. Витратна ставка на 1 кВт-год електроенергії дорівнює ціні за 1 кВт-год на тягу поїздів.

2. Витратна ставка на 1 кг умовного палива

На вимірювач "1 кг умовного палива" відносяться витрати на паливо для тяги поїздів та роботи секцій дизель-поїздів. Витратна ставка на 1 кг умовного палива дорівнює ціні палива.

3. Розрахунок витратної ставки на 1 тонно-км брутто вагонів і локомотивів

На вимірювач відносяться витрати по статтях:

Поточне утримання колії і постійних пристроїв на головних коліях; Одиночна заміна матеріалів ВБК, поповнення та заміна баласту на головних коліях; капітальний ремонт ВБК на головних коліях; Амортизація ВБК на головних коліях; Технічне обслуговування електричної централізації стрілок на головних коліях.

Величину вимірювача отримують підсумовуванням тонно-кілометрів брутто вагонів у вантажному, пасажирському та господарському русі і тонно-кілометрів, виконаних локомотивами. Тонно-кілометри брутто локомотивів знаходяться множенням лінійного пробігу на середню вагу локомотива з в робочому стані за видами перевезень і серіями локомотивів.

Витрати за статтями включають витрати як по головним, так і станційним коліях. На вимірювач "1 тонно-кілометр брутто" відносяться залежать витрати за цими статтями, пов'язані з головними коліями. Розподіл витрат на головні і станційні колії здійснюється пропорційно їх наведеної довжині. Наведена довжина визначається з урахуванням норм витрат робочої сили на поточне утримання 1 км головних та станційних колій, вартості 1 км головних і станційних колій та інших факторів. Віднесення витрат по поточному утриманню колії та одиночній заміні матеріалів верхньої будови колії провадиться пропорційно до приведеної розгорнутої довжини головних й станційних шляхів, включаючи під'їзні.

Витрати на капітальний ремонт верхньої будови колії розподіляються також пропорційно наведеної розгорнутої довжини головних та станційних колій, але виключаючи під'їзні шляхи.

Витрати по амортизації верхньої будови колії поділяються на пов'язані з головним і станційним коліями (без під'їзних). Але коефіцієнт приведення довжини станційних колій в даному випадку дорівнює 0,5. Він враховує меншу вартість станційних колій і більш низьку норму амортизаційних відрахувань.

Після розподілу витрат статей, що відносяться до головних і станційних колій, проводиться їх розподіл між видами перевезень і, при необхідності, типами тяги.

Витрати з технічного обслуговування електричної централізації стрілок розподіляються на головні і станційні пропорційно кількості стрілочних переводів.

Витратна ставка на 1 тонно-кілометр брутто при вантажному і пасажирському русі неоднакова через різне число зупинок поїздів, швидкостей руху, ваги поїзда та інших факторів. Розподіл витрат, віднесених на вимірювач «1 тонно-км брутто вагонів і локомотивів», за видами руху проводиться пропорційно наведених тонно-кілометрів брутто, виконаним у кожному виді руху. Приведені тонно-кілометри брутто визначаються як сума тонно-кілометрів брутто у вантажному і господарському русі і помножених на 0,8 тонно-кілометрів брутто в пасажирському русі.

Витрати по статті "Технічне обслуговування електричної централізації стрілок на головних коліях" за видами руху розподіляються пропорційно витратам по маневровій роботі.

За видами тяги витратні ставки на 1 тонно-кілометр брутто неоднакові через різну масу локомотивів, вантажонапруженість, технічу озброєності колійного господарства та ін.

4. Розрахунок витратної ставки на 1 локомотиво-годину спеціального маневрового локомотива

Витратна ставка на 1 локомотиво-годин маневрової роботи включає витрати по роботі спеціальних маневрових локомотивів, їх ремонту, екіпірування і амортизаційні відрахування на їх відновлення, а також витрати з поточного утримання й одиночній заміні матеріалів верхньої будови колії станційних шляхів, їх ремонту і амортизації. Крім того, враховуються витрати по утриманню станційного штату, зайнятого на маневрах; витрати по утриманню електричної централізації стрілочних переводів на станційних коліях; з технічного обслуговування пристроїв механізованих і автоматизованих гірок, а також амортизаційні відрахування і капітальний ремонт під'їзних шляхів.

5. Витратна ставка на 1 бригадо-годину складальних бригад

Залежні витрати, пов'язані з роботою складальних бригад, визначаються як сума витрат за статтями («Маневрова робота на станціях»). Бригадо-години складальних бригад відповідають локомотиво-години маневрових локомотивів.

Річний варіант аналізу.

Ринкові умови господарювання характеризуються швидко мінливим попитом на продукцію, зміною її асортименту, нестійкими транспортними зв'язками. У цих умовах з'являється необхідність оперативної оцінки результатів господарської діяльності і прийняття на цій основі оперативних управлінських рішень, в тому числі і для планування витрат на короткі періоди (не більше року), коли обсяг роботи змінюється незначно, не відразу викликаючи зміна основних фондів, включаючи їх активну частину.

При річному варіанті аналізу враховуються тільки ті зміни витрат, які відображаються в бухгалтерській звітності за цей рік, або всередині року (при плануванні і аналізі витрат у квартальному розрізі). Тому розрахунок одиничних витратних ставок у річному варіанті аналізу має свої особливості.

Принципи і способи визначення залежної частини витрат в річному варіанті аналізу дещо відрізняються від розрахунку залежних витрат при перспективному варіанті розвитку пропускної здатності. Ступінь залежності витрат від обсягу роботи в короткостроковому періоді, як правило, менше в зв'язку з меншим діапазоном зміни обсягу роботи і більш коротким періодом аналізу. Частина залежних витрат у перспективному варіанті аналізу при річному відноситься до умовно-постійних.

Обсяг перевезень вантажів і пасажирів, пробіг і простою рухомого складу в поточному періоді можуть змінюватися порівняно з плановими величинами, але це не викликає зміни запланованих капітальних вкладень. Тому амортизаційні відрахування і витрати на капітальний ремонт контактної мережі і верхньої будови колії протягом року не зміняться. Їх слід в поточному періоді вважати умовно-постійними витратами.

Амортизаційні відрахування по рухомому складу (локомотивів, вагонів, контейнерів) в среднесетевых умовах в річному варіанті відносятся також до умовно-постійним. Це пов'язано з тим, що зміна роботи рухомого складу в короткостроковому періоді не викликає зміни його інвентарного парку, а отже, і не тягне за собою зміни амортизаційних відрахувань на їх вартість, так як нарахування амортизації по рухомому складу, відставленому в запас УЗ і резерв дороги, не припиняється.

Зміна кількості технічних засобів за рахунок нової поставки, розконсервування, а також продажу та їх консервації здійснюється за межами поточного періоду, у якому можливо зміна обсягу перевезень.

На залізниці сума амортизаційних відрахувань від вартості вантажних вагонів, контейнерів, а також витрат на їх деповський ремонт є залежними витратами. Це пов'язано з особливостями розподілу цих витрат між дорогами пропорційно робочого парку, який в залежності від обсягу перевезень на дорозі в річному періоді може змінюватися.

У зв'язку з наведеними вище причинами витратні ставки в річному варіанті аналізу порівняно з перспективним варіантом зменшуються.

Видаткова ставка на вимірювачі «електровозо-кілометр» у вантажному і пасажирському русі, «секцие-кілометр» у пасажирському русі менше, ніж у перспективному варіанті аналізу за рахунок виключення витрат господарства електрифікації та електропостачання в частині витрат на технічне обслуговування і поточний ремонт контактної мережі і ліній електропередач, відрахування у резерв на створення ремонтного фонду з контактної мережі.

Амортизаційні відрахування на відновлення електропоїздів, дизель-поїздів, автомотрис і локомотивів вантажного і пасажирського руху в річному варіанті аналізу відносяться до умовно-постійних витрат.

Витрати на вимірник «тонно-кілометри брутто» також повністю відносяться до умовно-постійних.

З витрат, пов'язаних з вимірювачем «маневровий локомотиво-годину», при річному варіанті аналізу виключаються поточне утримання, одиночна заміна матеріалів і амортизація станційних шляхів, технічне обслуговування та ремонт контактної мережі, поточне утримання та обслуговування електричної централізації стрілок і механізованих гірок, амортизація маневрових локомотивів.

До основних витрат, загальних для всіх галузей господарства, при річному варіанті аналізу залежать від обсягу перевезень витрат менше, ніж у перспективному варіанті, отже, нижче і відсотки нарахувань цих витрат на заробітну плату за галузевим господарствам.

Перспективний варіант аналізу з урахуванням розвитку пропускної здатності.

Збільшення пропускної спроможності залізниць, як правило, пов'язано з введенням в експлуатацію нових об'єктів. Це викликає ріст витрат по їх обслуговуванню, ремонту, утриманню і амортизації. В результаті зростають умовно-постійні витрати, які не змінюються в умовах стабільної пропускної здатності. Тому при перспективному варіанті аналізу собівартості перевезень з урахуванням розвитку пропускної здатності питома вага залежних від обсягу перевезень витрат збільшується порівняно з перспективним варіантом без аналізу розвитку пропускної здатності. Ступінь цього збільшення залежить від конкретного введеного в експлуатацію об'єкта або технічного обладнання.