Проблеми вітчизняної та світової енергетики

Енергетична проблема – одна із глобальних проблем людства. Необхідність розроблення нових і ефективних способів виробництва енергетичних носіїв і поповнення сировинних ресурсівстали особливо актуальними в останні два десятиліття через гострий дефіцит сировини і енергії в глобальному масштабі і підвищення вимог до екологічної безпеки технологій.

За прогнозом Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), світовий попит на первинні енергоресурси протягом 2005...2030 pp. має зрости на 55 % і досягти 17,7 млрд. т нафтового еквівалента (за деякими даними – 25 млрд. т), проте видобувне паливо залишиться головним джерелом первинної енергії, досягаючи 85% в сумарному попиті на енергію, що створюватиме серйозну загрозу безпеці довкілля, економіці, здоров'ю населення, а також енергетичній безпеці внаслідок дефіциту енергоресурсів. Зокрема Євросоюз імпортує сьогодні близько 50 % усіх енергоресурсів.

Енергетичною безпекою України називають спроможність держави забезпе­чити ефективне використання власної паливно-енергетичної бази, здійснити опти­мальну диверсифікацію джерел і шляхів постачання в Україну енергоносіїв для забезпечення життєдіяльності населення та функціонування національної економіки у режимі звичайного, надзвичайного та воєнного стану, попередити різкі цінові коливання на паливно-енергетичні ресурси або ж створити умови для безболісної адаптації національної економіки до нових цін на ці ресурси. Для України питання енергетичної безпеки є нині основною умовою її існування як самостійної держави. Заходи державного регулювання щодо забезпечення енергетичної безпеки можна розділити на превентивні і ліквідаційні. До превентивних заходів, зокрема, належить впровадження енергоощадних технологій.

Україна належить до країн,тільки частково забезпечених власними енергоресурсами. Її енергетична залежність від імпортних поставок органічного палива з урахуванням умовно первинної ядерної енергії упродовж останніх років становила понад 60% від загальних обсягів використовуваного палива. Імпортується здебільшого природний газ, світова ціна якого зростає і, на думку фахівців, зростатиме у найближчому майбутньому (до 600 дол. США за 1000 м³ у 2015 р.).

Екологічні проблеми. Енергетичні ресурси Землі дають змогу одержувати переважно гідравлічну і теплову енергії. Якщо процеси отримання гідравлічної енергії та її використання можна вважати порівняно нешкідливими для навколишнього середовища, то цього не скажеш про теплову енергію. Більшість методів її добування та перетворення на інші види, зокрема на електричну енергію, неминуче призводять до скидання забруднювальних речовин у водні джерела та виділення теплоти в атмосферу.

У застрахованій від криз й екологічно ощадивій енергетичній політиці необхідно враховуати, як мінімум, чотири основні принципи:

• має використовуватися пріоритетний потенціальний екологічно ощадливий енергоресурс — економія енергії (енергоефективність) ;

• для енергопостачання слід задіяти технології, які оптимально використовують теплоту спалювання палива і теплоту енергоносіїв;

• потрібно в кілька разів збільшувати темпи залучення нетрадиційних відновлюваних енергоресурсів;

• енергогенеруючі установки необхідно оснащувати сучасного технологічного рівня пристроями для вловлювання та нейтралізації шкідливих викидів.