Техніко-економічне обґрунтування та методи оцінки інвестиційного проекту

Розробка та реалізація інвестиційного проекту (насамперед виробничого спрямування) проходить тривалий шлях від ідеї до випуску продукції. В умовах ринку цей період прийнято розглядати як життєвий цикл інвестиційного проекту або інвестиційний цикл,який охоплює три фази:

· передінвестиційну (попередні дослідження до остаточного прийняття інвестиційного рішення);

· інвестиційну (проектування, укладання договорів, підряду, будівництво);

· виробничу (етап експлуатації знову створених об’єктів).

Кожна з цих фаз у свою чергу поділяється на стадії та етапи, яким відповідають свої цілі та методи. Так у передінвестиційній фазі є декілька паралельних видів діяльності, які частково займають і наступну, інвестиційну фазу. Таким чином, як тільки дослідження інвестиційних можливостей визначать доцільність проекту, починаються етапи сприяння інвестиціям та планування їх здійснення.

Зрозуміло, що в інвестиційному циклі найвагомішою є передінвестиційна фаза, яка відповідно до розробок ЮНІДО включає в себе чотири стадії:

· пошук інвестиційних концепцій;

· попередня підготовка проекту;

· остаточне формулювання пpoeкту та оцінка його техніко-економічної та фінансової прийнятності;

· етап фінального розгляду проекту та прийняття по ньому рішення.

Основою першої фази життєвого циклу інвестиційного проекту є розробка техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту,яка проводиться у два етапи:

· попередня техніко-економічна оцінка проекту;

· детальна оцінка ефективності інвестиційного проекту.

На першому етапі проводиться укрупнена оцінка найважливіших техніко-економічних параметрів, яка дозволить виявити доцільність розробки конкретного інвестиційного проекту і приблизно оцінити його економічну життєздатність. Розробка ТЕО проекту починається з того, що формулюється кінцева мета проекту та виявляються можливі шляхи досягнення цієї мети, тобто розглядається багатоваріантність напрямів розробки проекту з точки зору вибору технології, устаткування. Виробничої потужності місця розташування, фінансування, строків виконання проекту і т. ін. У випадку, коли за попередніми розрахунками усі витрати за проектом значно перевищують надходження, тобто проект є збитковим, його відхиляють і до нього більше не повертаються.

Увипадку, коли попередня оцінка ефективності проекту не дала однозначної негативної відповіді про його економічну життєздатність і показала, що проект є або можливо буде прибутковим, можна переходити до другого етапу розробки ТЕО.

Другий етап розробки ТЕО передбачає розширену, деталізовану оцінку ефективності інвестиційного проекту в конкретних розрахунках та цифрах, Кінцевим результатом цієї роботи має стати Попередній Інформаційний Меморандум, що надалі використовується при переговорах з інвестором. В цьому документі мають бути відображені такі аспекти інвестиційного проекту:

_ загальна інформація про інвестиційний проект;

_ оцінка маркетингових факторів;

_ визначення виробничої програми;

_ вибір технології та виробництва та технологічного устаткування;

_ вибір місця розташування виробництва;

_ забезпеченість ресурсами;

_ екологічна оцінка проекту;

_ вибір проектувальників, підрядників та постачальників обладнання, сировини, покупців продукції тощо;

_ інституціональні аспекти проекту;

_ фінансова та економічна оцінка проекту

_ аналіз чутливості;

_ оцінка ризиків проекту.

Попередній Інформаційний Меморандум є тим основним первісним документом, що дає потенційному інвестору (кредитору) необхідну інформацію про інвестиційний проект, тобто дозволяє прийняти рішення про можливу участь у проекті.

Інвестиційна фазаінвестиційного проекту може бути розділена за такими стадіями:

· встановлення правової, фінансової та організаційної основ для здійснення проекту;

· придбання та передача технологій, включаючи основні проектні роботи;

· детальне проектне опрацювання та заключения контрактів, включаючи участь у тендерах, оцінку пропозицій та проведення переговорів;

· придбання землі, будівельні роботи та установка обладнання;

· передвиробничий маркетинг, включаючи забезпечення поставок та формування адміністрації фірми;

· набір та освіта персоналу;

· здача в експлуатацію та пуск підприємства.

Інвестиційна фаза або освоєння інвестицій – це період реалізації інвестиційного проекту. Головним завданням цього періоду є виконання суб’єктами інвестиційної діяльності своїх функціональних обов’язків щодо проекту. Крім того, вони повинні виконувати постійний контроль та нагляд за процесом реалізації проекту, оцінювати поточні результати (відхилення) та вносити корективи у бізнес-план, проект організації виробництва, проект організації робіт, план фінансування, календарний план або сітьовий графік та інші документи, з допомогою яких можна спостерігати та регулювати освоєння інвестицій.

Механізм проведення такого постійного нагляду та контролю за процесом освоєння інвестицій заведено називати моніторингом інвестиційних проектів.

Експлуатаційний етапє останнім у проектному циклі, де інвестор одержує результати від вкладеного капіталу. Крім того, основою експлуатаційної фази є реабілітаційні дослідження, які проводяться на рівні фірми або підприємства. Основною метою досліджень є аналіз технічного, комерційного, фінансового та економічного стану підприємства з метою збільшення ефективності його діяльності та прибутковості із збереженнямйого як самостійної економічної одиниці, а також для прийняття рішень про злиття з іншими компаніями або про його повне закриття. Таке дослідження включає в себе:

- попередню діагностику, де проводиться аналіз підприємств, які потребують у реабілітації;

- діагностику, стадія на якій визначаються слабкі сторони підприємства, а також можливі сторони реабілітації;

- короткострокові заходи з реабілітації – на цій стадії здійснюються заходи, які не потребують великих капіталовкладень (реорганізація фінансового управління, управління запасами, контролю або попереджувального технічного обслуговування);

- оцінка проектів та збільшення фінансування – у випадку завершення діагностичного аналізу, вирішується питання про залучення додаткових інвестиційних коштів для фінансування реабілітаційних проектів;

- реабілітація – це заключний процес, який включає в себе: додаткове навчання з усіх аспектів реабілітації, введення попереджувального технічного обслуговування та контролю якості, покращення фінансового та загального управління, консультування з питань стратегії, планування та інвестування.

Таким чином, знову починається фаза передінвестиційних досліджень.

Таким чином, проведення техніко-економічного обґрунтування, що дозволяє прийняти певне рішення щодо проекту, – завдання дороге й потребує тривалого часу. Тому, перед виділенням коштів на таке обґрунтування потрібно здійснити попередню оцінку ідеї проекту за допомогою попереднього обґрунтування.

Попереднє обґрунтування слід розглядати як проміжну стадію між вивченням проектних можливостей і докладним-техніко-економічним обґрунтуванням. Різниця між ними полягає у детальності здобутої інформації та аналізу проектних альтернатив. На стадії попереднього обґрунтування потрібно виконати огляд наявних альтернатив для головних компонентів обґрунтування. Звичайно попереднє обґрунтування має такі розділи:

- відомості про передумови та історію питання;

- можливі стратегії здійснення проекту або діяльності корпорації; межі (рамки) проекту у зв’язку з аналізом ринку та концепцією маркетингу;

- сировина та допоміжні матеріали;

- місце розташування, розміщення та обладнання;

- проектна документація та технологія, виробнича програма та виробнича потужність;

- структура управління та накладні видатки;

- трудові ресурси, управлінський персонал, витрати на робочу силу, потреба в навчанні та пов’язані з ним витрати;

- графік реалізації проекту;

- фінансовий аналіз: інвестиційні, виробничі та маркетингові витрати, розрахунок руху грошової готівки та аналіз комерційної рентабельності, фінансування проекту, оцінка ринків;

- економічний аналіз: визначення економічних наслідків (згідно з межами-рамками проекту).

Хоч ТЕО за змістом аналогічне попередньому обґрунтуванню, проте інвестиційний проект має бути опрацьований з великою ретельністю шляхом оперативного (зі зворотними зв’язками та взаємо залежностями) добору оптимальних характеристик, включаючи визначення всіх комерційних, технічних та підприємницьких ризиків. Якщо виявлено слабкі місця проекту або обґрунтування його рентабельності непереконливе, то значення параметрів мають бути глибше проаналізовані та - в разі необхідності - змінені, щоб зробити проект життєздатним. Якщо після розгляду всіх альтернатив проект усе-таки виявиться нежиттєздатним, цей факт потрібно відзначити з приведенням відповідного обґрунтування, що дозволить запобігти неправильному вкладенню дефіцитного капіталу.

ТЕО може бути переважно орієнтоване або на ринок, або на існуючі ресурси. Щоб підкреслити вирішальне значення маркетингу (аналіз ринку та попиту), у ТЕО цей розділ розміщений до аналізу матеріальних ресурсів.

Слід мати на увазі, що всі розділи ТЕО взаємопов’язані й їх розташування не обов’язково відображає реальну послідовність їх розробки.

Вибір способу фінансування проекту - основний елемент інвестиційного рішення. Повинно стати правилом проведення ТЕО після того, як стануть відомі спонсори проекту - вітчизняні та іноземні (у випадку спільного підприємства), – готові фінансувати та активно підтримувати таке обґрунтування самостійно або за допомогою консультантів.

Внаслідок величезного діапазону виробничої діяльності жоден однаковий підхід або шаблон не може бути придатний для всіх інвестиційних проектів, що розрізняються за типом або величиною капітальних вкладень.

Розглянуті та виділені компоненти ТЕО варіюються від проекту до проекту. Проте для більшості інвестиційних проектів може бути запропонований загальний підхід (основні аспекти передінвестиційних досліджень), у межах якого слід розробляти ТЕО, враховуючи, що чим більший проект, тим більш детальною та всеосяжною має бути потрібна інформація.

7.3. Бізнес-план інвестиційного проекту

Після проведення усіх досліджень, які передують прийняттю інвестиційного рішення, необхідно скласти певний підсумковий документ, який дозволить інвестору та підприємцю не лише прийняти, а й зафіксувати, що і коли належить зробити, щоб виправдалися сподівання на ефективність проекту. Для цього складається бізнес-план, який є головним інструментом для відбиття підприємницької ідеї.

Бізнес-план– це стандартний документ, у якому детально обґрунтовуються концепція призначеного для реалізації реального інвестиційного проекту і наводяться основні його технічні, економічні, фінансові та соціальні характеристики. Він описує основні аспекти майбутнього проекту, аналізує всі проблеми, на які проект може натрапити, атакож визначає способи їх вирішення. Таким чином, бізнес-план інвестиційного проекту дає можливість з’ясувати життєздатність проекту за умов ринкової конкуренції, містить орієнтири подальшого розвитку підприємства, а також є підставою для отримання фінансової підтримки від зовнішніх інвесторів.

Розробляючи бізнес-план варто враховувати певні вимоги до його форми. Зокрема:

- Чітка структуризація документу. В міжнародній практиці прийняті певні вимоги, яким має відповідати даний документ, і зокрема, є ряд обов’язкових розділів, присвячених конкретним аспектам інвестиційного проекту.

- Достовірність інформації, яка наводиться в бізнес-плані та обґрунтованість економічних показників. Усі показники, як кількісні так і якісні, що знаходяться в бізнес-плані, мають бути ретельно звірені з документами, з яких вони одержані. Для усіх економічних показників необхідні документальні підтвердження, розрахунки та обґрунтування.

- Наочність матеріалу, що подається. Бізнес-план має включати схеми, таблиці, графіки, діаграми тощо, це має полегшити розуміння найважчих моментів документу.

- Якість оформлення. Бізнес-план має бути найкращим чином оформленим, як із точки зору викладу матеріалу, так і по відношенню до помилок та виправлень.

- Обсяг бізнес-плану. Як правило, обсяг бізнес-плану залежить від обсягу інвестицій, проте на практиці вважається оптимальним обсяг у межах 40-50 сторінок. Крім того, бізнес-план може містити і додатки, обсяг яких не регламентується.

З урахуванням цих вимог, структура бізнес-плану інвестиційного проекту може мати такий вигляд:

Резюме

_ назва й адреса підприємства

_ засновники

_ статус та мета проекту

_ вартість проекту

_ потреба у фінансах