Відображення результатів інвентаризації в обліку

Після закінчення інвентаризації оформлені описи (акти) зда­ються в бухгалтерію для перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів інвентаризації. При цьому кількісні та цінові показники за даними бухгалтерського обліку проставляються про­ти відповідних даних опису і шляхом співставлення виявляються розходження між даними інвентаризації і даними обліку. Резуль­тати інвентаризації цінностей, які належать іншим організаціям з додатком копії опису повідомляють їхнім власникам. На останній сторінці опису також слід зробити відмітку про перевірку цін, так­сування та підрахунок результату за підписами осіб, які проводи­ли цю перевірку.

Інвентаризаційна комісія перевіряє правильність визначення бухгалтерією результатів інвентаризації і свої висновки та пропо­зиції відображає у Протоколі інвентаризаційної комісії, що запо­внюється після закінчення інвентаризації. У протоколі наводять­ся докладні дані про причини та осіб, винних в недостачах, втра­тах, а також надлишках і вказуються, які вжито заходи стосовно винних осіб. Не пізніше ніж за десять днів після закінчення інвен­таризації, протоколи інвентаризаційної комісії затверджуються керівником установи; в централізованих бухгалтеріях протоколи центральної інвентаризаційної комісії затверджуються керівни­ком установи, при якій утворена централізована бухгалтерія. Ма­теріали інвентаризації та рішення щодо регулювання розбіжнос­тей затверджуються керівником установи з включенням результа­тів у звіт за той період, в якому закінчена інвентаризація, а також і в річний звіт.

Виявлені при інвентаризації розходження між фактичними залишками матеріальних цінностей і грошових коштів з даними бухгалтерського обліку регулюються установою в такому порядку:

основні засоби, цінні папери, грошові кошти та інші мате­ріальні цінності, які виявлені в надлишку, підлягають опри­буткуванню та зарахуванню відповідно на збільшення до­ходів за спеціальним фондом з подальшим установленням причин виникнення лишків і винних у цьому осіб: недостача запасів у межах установлених норм природних втрат, виявлених під час інвентаризації і придбаних у по­точному році, списується за розпорядженням керівника установи на фактичні видатки; придбаних у минулих роках - відноситься на зменшення результату кошторису устано­ви. Норми природних втрат можуть застосовуватися лише у разі виявлення фактичних недостач і після заліку недостачі цінностей надлишками при пересортуванні. За відсутності норм природних втрат втрата розглядається як недостача понад норму;

недостача цінностей понад норми природних втрат, а та­кож втрати від псування цінностей списуються з балансу установи та відносяться на рахунок винних осіб за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди від крадіжок, недо­стач, знищення і псування матеріальних цінностей;

втрати і недостачі понад норми природних втрат мате­ріальних цінностей, у тих випадках, коли винні особи не встановлені та справи знаходяться в органах дізнання чи досудового слідства, списуються з балансу установи і зара­ховуються на позабалансовий рахунок до моменту встанов­лення винних осіб або до надання відповідної інформації від органів дізнання чи досудового слідства за цими справами.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про за­твердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадан­ня, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» від 22.01.1996р. № 116 (зі змінами і доповненнями) встановлено ме­ханізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, зни­щення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних ме­талів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей. Розмір збит­ків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.

У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту гос­подарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Постановою Кабінетом Міністрів України «Про затвердження методики оцінки майна» №1891 від 10.12.03 р. (зі змінами та доповненнями). Незалеж­на оцінка майна проводиться відповідно до вимог національних стандартів з урахуванням положень цієї Методики та міжнарод­них стандартів оцінки.

За результатами інвентаризації складається зведений акт ін­вентаризації майна, що підписується головою та членами інвен­таризаційної комісії і затверджується керівником державного ор­гану приватизації (органу, уповноваженого управляти державним майном) або уповноваженою ним особою. До зведеного акта інвен­таризації майна додаються оформлені в установленому порядку інвентаризаційні описи та інші матеріали інвентаризації, а також матеріали, що підтверджують вжиття максимально можливих заходів згідно із законодавством щодо стягнення з дебіторів про­строченої заборгованості (у тому числі сумнівної та безнадійної), довідка з підтвердними документами щодо списання, продажу, передачі в оренду, довідка щодо врегулювання інвентаризаційних різниць, виявлених під час інвентаризації.

Із стягнутих сум здійснюється відшкодування збитків, завда­них установі і організації з урахуванням фактичних витрат під­приємства на відновлення пошкоджених або придбання нових ма­теріальних цінностей та. вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до державного бюджету.

Таблиця 12.2. Відображення в обліку інвентаризації активів і зобов’язань

Продовження табл.12.3.

У бухгалтерському обліку результати інвентаризації повинні бути відображені у відповідних регістрах в тому місяці, у якому вона була закінчена, а також у пояснювальній записці до річного звіту установи.

Питання до самоконтролю

1. Розкрийте сутність інвентаризації.

2. Основні завдання інвентаризації.

3. Наведіть умови обов'язкового проведення інвентаризації.

4. Порядок підготовки до інвентаризації в місцях зберігання цінностей.

5. Порядок проведення та документального оформлення інвен­таризації запасів бюджетної установи.

6. Який порядок визначення результатів інвентаризації запа­сів бюджетної установи?

7. Як в обліку відображаються результати інвентаризації запа­сів бюджетних установ?

Рекомендована література

Базова

1. Атамас П.І. Облік у бюджетних установах - К: Центр учбової літератури, 2011. – 312с.

2. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський облік у бюджетних установах. – Житомир: ПП „Рута”, 2004. – 448 с.

3. Верига Ю.А., Гладких Т.В., Артюх О.В.Облік у бюджетних установах. установах - К: Центр учбової літератури, 2012. – 592с.

4. Джога Р.Т. та ін. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навчально-методичний посібник. — К.: КНЕУ, 2006. — 296 с.

5. Михайлов М. Г., Телегунь М. І., Славкова О. П. Бухгалтерський облік у бюджетних установах.Навчальний посібник.–К.:Центручбової літератури, 2011. – 384 с

6. Шара Є.Ю., Андрієнко О.М., Жидеєва Л.І. Бухгалтерський облік у бюджетних установах і організаціях - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 440 с.

Допоміжна

1. Матвеева В., Замазій С. Все про облік і оподаткування бюджетних організацій. - X.: Фактор, 2005. - 1024 с.

2. Панкевич Л.В. та ін. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навч. посібник. — Львів: Аверс,-2002. — 316 с.

3. Сахарцева И.И., Романенко Т.П. Бухгалтерский учет в бюджетных учреждениях и организациях: Учеб. пособие. - К.: Кондор, 2003. - 328 с.

4. Свірко СВ. Бухгалтерський облік в бюджетних установах: методологія та організація. — К.: КНЕУ, 2006. - 244 с.

5. Свірко С.В. Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2006. - 380 с.

6. Ткаченко І.Т. Звітність бюджетних установ: Навч. посібник.- К.: КНЕУ, 2005 - 548 с.