Розпорядники бюджетних коштів

Відповідно до статті 2 Бюджетного Кодексу України, розпоряд­ник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бю­джетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету.

Для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядни­кам бюджетних коштів.

За обсягом наданих прав розпорядники поділяються на голо­вних розпорядників коштів бюджету та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України отримують повноваження шляхом встановлення їм бю­джетних призначень.

Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього. Розпорядники нижчого рівня, до сфери управління яких належать інші розпорядники нижчого рівня, в процесі складання, розгляду, затвердження та виконання кошторисів застосовують до них по­ложення цього Порядку, визначені для головних розпорядників.

Розпорядники коштів другого рівня - це бюджетні установи в особі їхніх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат із бюджету на вико­нання функцій самої установи, яку вони очолюють, і на розподіл коштів для передавання розпорядникам III рівня.

Розпорядники коштів третього рівня - це бюджетні установи в особі їхніх керівників, які уповноважені на отримання асигнувань, прийняття зобов'язань та здійснення виплат із бюджету на вико­нання функцій самої установи.

Головний розпорядник бюджетних коштів:

- розробляє плани діяльності на плановий та наступні за пла­новим два бюджетні періоди (включаючи заходи щодо реа­лізації інвестиційних програм (проектів));

- організовує та забезпечує на підставі плану діяльності та індикативних прогнозних показників бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди складання проекту ко­шторису та бюджетного запиту і подає їх Міністерству фі­нансів України (місцевому фінансовому органу);

- отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місце­вий бюджет); приймає рішення щодо делегування повнова­жень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у вста­новленому порядку обсяги бюджетних асигнувань;

- затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством;

- розробляє проекти порядків використання коштів держав­ного бюджету за бюджетними програмами, передбаченими частиною сьомою статті 20 цього Кодексу;

- розробляє та затверджує паспорти бюджетних програм і складає звіти про їх виконання, здійснює аналіз показників виконання бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

- здійснює управління бюджетними коштами у межах вста­новлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефек­тивності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджет­них коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних ко­штів у бюджетному процесі;

- здійснює контроль за своєчасним поверненням у повному об­сязі до бюджету коштів, наданих за операціями з кредитуван­ня бюджету, а також кредитів (позик), отриманих державою та коштів, наданих під державні (місцеві) гарантії; здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджет­них коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних ко­штів і витрачанням ними бюджетних коштів;

- забезпечує організацію та ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової і бюджетної звітності у порядку, встановленому законодавством;

- забезпечує доступність інформації про бюджет відповідно до законодавства та цього Кодексу.

Розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержу­вача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бю­джетною програмою, та надати йому кошти бюджету (на безпо­воротній чи поворотній основі) в межах відповідних бюджетних асигнувань. Одержувач бюджетних коштів використовує такі ко­шти на підставі плану використання бюджетних коштів, що міс­тить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі цього розпорядника бюджетних коштів.

Для розпорядників нижчого рівня визначені функції: підготов­ка запитів щодо обсягів видатків до проекту Державного бюдже­ту України та подання їх відповідному головному розпоряднико­ві;

- отримання від головного розпорядника відомостей про обсяги асигнувань; складання кошторисів доходів і видатків установи, подання його на затвердження вищому за рівнем розпорядникові та інформування про це місцевий орган Державного казначейства України;

- проведення видатків шляхом оплати рахунків та отри­мання готівкових коштів через органи Державного казначейства; подання звітів про використання коштів розпорядникові вищого рівня та органу Державного казначейства.

2.2. Кошторис бюджетної установи

Кошторис бюджетної установи - основний плановий фінан­совий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою сво­їх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Кошторис має такі складові частини:

загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною кла­сифікацією видатків бюджету на виконання бюджетною устано­вою (далі - установа) основних функцій або розподіл надання кре­дитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету;

спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціаль­ного фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків бюджету на здійснення від­повідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою осно­вних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.

Форма кошторису затверджується Міністерством Фінансів України.

Відповідно до статті 44 Бюджетного Кодексу України бюджетні установи, за умови не прийняття Закону «Про державний бюджет» на наступний рік до 1 грудня поточного року, складають тимча­сові індивідуальні кошториси. У тимчасових кошторисах необ­хідно враховувати, відповідно до ст. 41 та 79 Бюджетного кодексу України, видатки у наступному порядку: КЕКВ 2110 «Оплата праці працівників бюджетних установ»; КЕКВ 2120 «Нарахування на за­робітні плату», КЕКК 2270 «Оплата комунальних послуг та енерго­носіїв», 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» в частині послуг зв'язку», інші видатки окрім перелічених вище, планують за оста­точним принципом, зважаючи, що щомісячні видатки обмежено 1/12 сумарного обсягу минулорічних бюджетних призначень.

Установи мають право брати бюджетні зобов'язання, витрача­ти бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердже­ними кошторисами, планами асигнувань загального фонду бю­джету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а вищі навчальні заклади та наукові установи також установлених затвердженими планами викорис­тання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів. Бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення ін­ших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому.

Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, пла­ни надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеці­ального фонду, помісячні плани використання бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів повинні бути затвер­джені протягом 30 календарних днів після затвердження розписів відповідних бюджетів.