Передумови виникнення держави і права

Пізнання держави і права варто починати з вивчення питання щодо їх походження. Завдяки даним археології й етнографії існує достовірне знання не лише про первісне суспільство, а й про причини його еволюції в державно-організоване суспільство.

Відповідь на питання про виникнення держави і права дає теорія неолітичної революції (кризова теорія). Суть її полягає в наступному.

Привласнюючий тип господарства, властивий пер­вісному суспільству, на певному етапі перестав відповідати потребам людства. Вирішальну роль відіграли в цьому екологічні кризові явища. До X тисячоліття до н.е. останній на Землі льодовиковий період закінчився, клімат потеплі­шав. Це привело, з одного боку, до зростання населення, з іншого, до вимирання тварин, які були звичним предметом полювання. Сполучення цих факторів загрожувало самому існуванню людини як біологічного виду.

Людство відповіло на цю кризу переходом до принципо­во нового типу господарювання: від привласнюючої еконо­міки (полювання, рибальство, збирання) воно перейшло до економіки відтворюючої (землеробство, скотарство, ремес­ло). Зрозуміло, що відтворююча економіка виникала тільки там, де існували відповідні кліматичні умови, де були види флори та фауни, придатні для одомашнювання.

Процес переходу від привласнюючої до відтворюючої економіки і називають неолітичною революцією.

Найбільш ранні сліди землеробського господарства ви­явлені в Таїланді (Х-ІХ тис. до н.е.). Дещо пізніше виник­нення землеробства фіксується в районах Індостану, Перед­ньої Азії, Ближнього Сходу, Північної Африки. В інших регіонах Земної кулі, де клімат був прохолоднішим, нео­літична революція тривала до III тис. до н.е.

Відтворююча економіка призвела до розвитку продук­тивних сил, ускладнення організації праці, її розподілу, виникнення обміну, а в соціальному відношенні — до стра­тифікації суспільства. Соціальна влада первісної громадок та примітивні мононорми не могли регулювати нові еконо­мічні відносини, згладжувати протиріччя між виникаючи­ми стратами, що зароджувалися. Відтворююча економіка вимагала спеціалізації людської діяльності, у тому числі появи управлінської функції. Мали з'явитися особи, зайняті винятково організацією суспільної праці. Виникли, словами англійського історика Арнольда Тойнбі, «правляча меншість і відтворююча більшість ».

Перші в історії людства держави виникли там, де існували найбільш сприятливі умови для землеробства — у долинах великих історичних рік Сходу (Нілу, Тигру та Євфрату, Гангу, Інду, Янцзи). Первісною державною формою стало місто, яке виконувало щодо розташованих по­близу нього селищ функції управління: керівництво будівництвом зрошувальних систем, виконання загальнозначущих ритуалів, у тому числі релігійних, регулювання товарообміну, правосуддя, організація оборони.

Для регулювання нових суспільних відносин, що вже не могли забезпечуватися звичаями, створюється право. Воно складалося двома шляхами:

1) частина звичаїв санкціонується державою і продов­жують діяти вже як правові звичаї;

2) держава створює нормативні акти, що містять правила поведінки, обов'язкові для всіх.

Держава та право виникли, таким чином, через господарську необхідність, з потреб відтворюючої економіки. Виробництво і розподіл продуктів харчування, одягу, ін­ших предметів побуту, знарядь праці в нових умовах стало неможливим без системи управління та забезпечення гро­мадського порядку.