Розділ 7. Структура чорної металургії України

В 1990 р., тобто до початку розвалу СРСР, Україна була великою металургійною державою, що виробляла понад 55 млн. т/рік сталі й 45 млн. т/рік сталевого прокату. По випуску сталі на душу населення Україна в ті роки залишила далеко позаду такі розвинуті країни, як США, Японія, Англія, Франція. У цих країнах даний показник складав 400-500 кг/душу, в Україні - більш 1000 кг/душу. Після розвалу Союзу виробництво сталі в Україні скоротилося наполовину, і лише зараз положення трохи поправляється.

Динаміку виробництва чорних металів в Україні після війни й до наших днів можна охарактеризувати обсягами виробництва сталі, млн. т/рік:

1950 - 8.4 1990 - 52.6

1955 - 16.9 1995 - 22.3

1960 - 26.2 1998 - 24.4

1965 - 37.0 2000 - 31.4

1970 - 46.6 2001 - 33.1

1975 - 53.1 2003 - 36.7

1980 - 53.7 2004 - 38.7

1985 - 55.0 2005 - 38.6

У даний час чорна металургія - ведуча галузь економіки України (див. табл.)

Структура промисловості України, %

...........................................................................................................

Металургія 23

Харчова промисловість 17

Виробництво електроенергії, води й газу 16

Інші галузі 12

Видобувна промисловість 12

Машинобудування 12

Хімічна промисловість 7

...............................................................................................................

Усього 100

Галузь включає понад 300 підприємств. Сюди входять гірничо-металургійні комбінати (ГМК) по видобутку, збагаченню й підготовці залізорудної сировини до плавки, металургійні комбінати (МК) і заводи з виробництва чавуну, сталі й прокату, заводи з виробництва феросплавів і вогнетривів, а також коксохімічні заводи, де виробляється кокс і переробляються продукти коксування.

У галузі зайнято близько 600 тис. працюючих, вона споживає близько 30% палива й електроенергії від загального споживання промисловістю України, а також 20% прісної води.

Виділяють три райони чорної металургії України: Придніпров’я, Донбас і Приазов'я.

Придніпровський металургійний район розташований уздовж Дніпра від Кременчука до Нікополя. До складу його входять п'ять вузлів виробництва: Дніпропетровський, Запорізький, Криворізький, Нікопольський і Кременчуцький.

1) До складу Дніпропетровського вузла входять комбінати й заводи Дніпропетровська, Дніпродзержинська й Новомосковська, де виплавляють чорні метали, є прокатне виробництво.

2) Запорізький вузол чорної металургії сформувався на основі електроенергії Дніпровської ГЕС. Тут знаходяться найефективніші в Україні підприємства: металургійний комбінат «Запоріжсталь», електросталеплавильний завод «Дніпроспецсталь», феросплавний завод. До складу Запорізького вузла входить і коксохімічний завод, підприємства, що поставляють вогнетриви, велика кількість допоміжних і обслуговуючих заводів і фабрик.

3) Криворізький вузол поєднує великі кар’єри, шість гірничо-збагачувальних комбінатів, агломераційні фабрики, найбільший коксохімічний завод, металургійний комбінат «Криворіжсталь», що має одну з найбільших у світі доменну піч об'ємом 5000 м. куб.

4) Нікопольський вузол складається з підприємств Нікополя й Марганцю. У Нікополі знаходиться трубний завод і завод феросплавів. Комплекс марганцеворудного виробництва містить великі кар’єри, шахти, збагачувальні фабрики, а також допоміжні й обслуговуючі підприємства.

5) Кременчуцький вузол - основою його розвитку є залізорудний кар'єр і Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат.

Донецький металургійний район поєднує великі вузли й центри, що знаходяться навколо родовищ коксівного вугілля, вапна й залізної руди. До складу Донецького металургійного району входять:

Донецько-Макеївский вузол, на території якого розміщені 4 металургійні заводи, коксохімічне виробництво, допоміжні й обслуговуючі підприємства. Найбільшим на Донбасі центром є Донецьк. Перший чавун тут був виплавлений у 1873 році.

Єнакіївський вузол складається з металургійного заводу з доменними печами, мартенами, прокатним станом. Тут зосереджене й коксохімічне виробництво.

Алчевсько-Алмазнянский вузол знаходиться в Луганській області. Він сформувався на базі трьох підприємств - Алчевського й Алмазнянського металургійних і феросплавного заводу в м. Стаханові. Перша в Україні доменна піч на коксі почала давати метал у 1800 році на Луганському чавуноплавильному заводі.

Крім вузлів у Донецьком районі можна виділити й окремі центри чорної металургії: Краматорський, Константиновський і Харцизький. У Харцизьку діють два металургійних заводи - сталепрокатний і трубний.

Приазовський металургійний район. До його складу входять потужні підприємства Маріуполя (два комбінати - «Азовсталь» і МК ім. Ілліча), а також Керченський залізорудний комбінат, Комиш-Бурунська аглофабрика й Керченський металургійний комбінат - усі ці підприємства працюють на базі родовища залізних руд Керченського й Приазовского басейнів.