ГЗК «Криворіжсталі» 10

Центральний ГЗК 8

Північний ГЗК 8

Запорізькі залізорудні комбінати 7

Рудник «Суха балка» 6

Інші 11

Усього 100

Загальні запаси марганцевих руд в Україні складають понад 3 млрд. т, по їхніх запасах Україна займає друге місце у світі після Південноафриканської республіки. Українські марганцеві руди забезпечують близько 30% світового виробництва марганцевих феросплавів.

Основним родовищем марганцевих руд в Україні є Нікопольське. Воно розташоване на захід від Запоріжжя в Дніпропетровській області, його запаси оцінюються в 1 млрд. т, що складає третину від загальносвітових ресурсів цих руд. Основний мінерал - піролюзит MnО₂ (80% усіх руд), інші - карбонатні руди на основі MnCO₃. Середній уміст марганцю в рудах 27-28%. Руда збагачується промиванням і магнітною сепарацією.

Південніше Запоріжжя розвідане потужне (порядку 1.4 млрд. т) Токмакське родовище карбонатних марганцевих руд з умістом марганцю близько 20%. Руда легко збагачується до 27% Mn при 0.17% Р. Поки це родовище не розробляється. Перспективним також є й Інгулецьке родовище в Дніпропетровській області.

На базі Нікопольського родовища працюють Марганецький і Орджонікідзевський ГЗКи, що є основними постачальниками марганцевих концентратів для феросплавних заводів України - Нікопольського, Запорізького й Стахановського, а також на експорт у Росію й ряд європейських країн.

В Україні знаходиться багато покладів вогнетривких глин, з яких виготовляють вогнетриви. Загальні запаси вогнетривких глин в Україні оцінюються в 400 млн. т. Ці запаси цілком задовольняють потреби чорної металургії. Великих родовищ сімнадцять, вони зосереджені в Дніпропетровській і Донецькій областях. По оцінках фахівців, ці родовища можуть забезпечувати потреби й інших галузей промисловості у вогнетривких глинах.

7.2. Комбінати й заводи ЧМ в Україні:

Металургійні комбінати (МК) - це виробничі комплекси з повним металургійним циклом, включаючи виробництво агломерату (окатишів), доменний, сталеплавильний і прокатний переділи. На металургійних заводах (МЗ) один чи декілька основних переділів у технологічній схемі відсутні. Зараз на металургійних комбінатах і заводах України є 48 доменних печей, але тільки 30 із них у роботі, а інші зупинені по різних причинах. Сталеплавильний переділ представлений 10 мартенівськими цехами й 7 киснево-конвертерними цехами з 23 конвертерами. З 10 мартенівських цехів тільки 3 збудовані після війни (МК ім. Ілліча, «Криворіжсталь» і Алчевський МК), а інші - це морально й фізично застарілі агрегати довоєнної побудови. Та й киснево-конвертерні цехи вимагають серйозної реконструкції. Електросталеплавильне виробництво представлене чотирма електросталеплавильними цехами з 23 ДСП і індукційними печами. Основні потужності електросталеплавильного виробництва зосереджені на «Дніпроспецсталі» (ДСС), але є потужності й на Донецькому металургійному заводі (в останні роки ДМЗ проходить глибоку реконструкцію) і на «Азовсталі».

Виробництво чавуну, сталі й прокату в Україні зосереджене на 10 МК і декількох заводах. По обсягах виробництва чавуну вони розташовуються в такий спосіб, %.

МК «Криворіжсталь» (м. Кривий Ріг) 23.9

МК ім. Ілліча (м. Маріуполь) 16.5

МК «Азовсталь» (м. Маріуполь) 13.2

МК «Запоріжсталь» (м. Запоріжжя) 12.1

МК ім. Дзержинського (м. Дніпродзержинськ) 8.7

Алчевський МК (м. Алчевськ) 8.0

Єнакіївський МК (м. Єнакієве) 6.5

МК ім. Петровского (м. Дніпропетровськ) 4.9

Макіївський МК (м. Макіївка) 3.6

Донецький МЗ (м. Донецьк) 1.8

Константинівский МЗ (м. Константинівка) 0.4

Краматорський МЗ (м. Краматорськ) 0.3

…………………

Усього 100

Лідерами виробництва, як випливає із приведених вище даних, є чотири комбінати - «Криворіжсталь», ім. Ілліча, «Азовсталь» й «Запоріжсталь». Ця четвірка лідерів забезпечує більш 60% виробництва чавуну, сталі й прокату в Україні. Приведемо коротку характеристику п'яти основних комбінатів України:

1)МК «Криворіжсталь» заснований у 1934 році. Зараз це сучасне підприємство з високим рівнем технологій. До його складу входить гірничо-збагачувальний комплекс, коксохімічне й металургійне виробництво. Комбінат є найбільшим в Україні виробником арматурного прокату й катанки. У процесі роздержавлення цей МК у 2005 році був проданий на відкритому аукціоні за 24 млрд. грн.

2)МК ім. Ілліча - один із найбільших в Україні комбінатів, виробляє гарячекатаний, холоднокатаний і товстолистовий прокат, оцинкований листовий прокат, труби й газові балони. Утримує друге (після «Криворіжсталі») місце по виробництву чавуну й листової сталі й перше - по виробництву агломерату.

3)МК «Азовсталь» заснований у 1933 році, але частина цехів - прокатний, конвертерний і електросталеплавильний - побудовані в 70-і роки. Підприємство з повним металургійним циклом, до складу якого входить аглофабрика, доменний цех, конвертерний цех із двома МБЛЗ, мартенівський цех з 11 хитними мартенами, комплекс прокатних цехів. Це підприємство - монополіст в Україні по виробництву залізничних рейок, а також сталевих помольних куль.

4)МК «Запоріжсталь» введений до ладу в 1933 році. Спеціалізується на виробництві передільного й ливарного чавунів, прокату листового з легованих і нержавіючих сталей, холодно гнутих профілів, жерсті гарячого лудіння («біла жерсть»). «Запоріжсталь» - єдиний в Україні постачальник холоднокатаного листа особливо глибокої витяжки для автомобільної промисловості, стрічки для інструментальної промисловості, шліфованого й полірованого листа з нержавіючих сталей і виробів із цього листа. На частку цього МК приходиться 12% виробництва чавуну, 13% сталі й 14% прокату в Україні.

В останні роки на «Запоріжсталі» впроваджують нові технологічні прийоми. Так, у 1999 р. освоєна технологія інтенсифікації плавки шляхом продувки 500 т мартенівських печей киснем, що дозволяє припинити опалення печі в окремі періоди плавки - досягнута значна економія газу й мазуту за рахунок екзотермічних реакцій. Освоєно технологію виплавки низько вуглецевої сталі із застосуванням аргонно-кисневої продувки, у результаті чого вміст вуглецю вдається понизити до 0.03-0.05% і одержати лист глибокої витяжки. Освоєно технологію прямої транзитної прокатки слябів і гарячекатаних смуг зі злитків, що дозволяє щорічно заощаджувати 120 тис. т. умовного палива й близько 13 тис. т. металу (приблизно 15 млн. грн.). Близько 80% усієї продукції «Запоріжсталь» відправляють на експорт у 34 країни світу (Європа, Китай, Філіппіни, Аргентина, Чилі, Ізраїль, Єгипет і ін.)

5)Дніпровський МК ім. Дзержинського - найбільше підприємство металургійного комплексу України з повним металургійним циклом. Має потужності по випуску 5.6 млн. т/рік агломерату, 4.3 млн. т/рік чавуну, 3.8 млн. т/рік сталі й стільки ж готового прокату. ДМКД - єдиний в Україні постачальник катаної осьової заготовки для залізничного транспорту, рейок для метрополітену, сталевих куль для млинів, трубної заготовки. Сталеплавильні підрозділи комбінату забезпечують високу якість киснево-конвертерної сталі. Технологія виробництва дозволяє одержувати сталь з умістом сірки й фосфору не більш 0.025% кожного елемента, сталь із введенням додаткових легуючих елементів (молібдену, ванадію, титана), а також прокат відповідний по хімічному складу й механічних властивостях вимогам закордонних стандартів.

Феросплавна промисловість України представлена в основному трьома заводами:

Нікопольський завод феросплавів (НЗФ)

Запорізький феросплавний завод (ЗФЗ)

Стахановский завод феросплавів (СЗФ)

Загальний обсяг виробництва базових феросплавів (феросиліцій, феромарганець, силікомарганець і марганець металевий) досягає 1 млн. т/рік, причому близько 44% приходиться на частку НЗФ, 40% - на частку ЗФЗ і 16% - на частку Стахановського заводу. Невеликі обсяги феромарганцю виробляються також на Константиновському й Краматорському МЗ.

Нікопольський завод феросплавів є найбільшим в Україні виробником феромарганцю й силікомарганцю. Проектна потужність підприємства дозволяє виробити 1.2 млн. т. феросплавів у рік. У світі аналогічні параметри має лише завод SAMANCOR (ПАР). У той же час виробничі потужності НЗФ завантажені лише на 40%. Підприємство експортооріентоване - близько 80% продукції реалізується за межі України, з них 77% - у далеке зарубіжжя.

Запорізький феросплавний спеціалізується на виплавці силікомарганцю, феросиліцію, феромарганцю й марганцю металевого, а Стахановський завод феросплавів - на виплавці феросиліцію.