Сфери реалізації соціальних технологій бізнесу

Соціально відповідальний бізнес є системною цінністю для

суспільства і як такий потребує відповідного поважного ставлення з боку

держави, громадськості та засобів масової інформації. Соціальна

відповідальність бізнесу є необхідною складовою успішного соціально-

економічного розвитку України, важливою умовою конструктивної взаємодії

бізнесу та суспільства.

Ключовим аспектом вибудови результативної політики соціальної

відповідальності є планування і реалізація соціальних технологій за сферами

реалізації, які доцільно згрупувати в такий спосіб

1. споживачі;

2. права людини;

3. трудові відносини;

4. соціальні інвестиції;

5. територіальна громада;

6. навколишнє середовище;

7. корпоративне управління.

Завдання конструктивного діалогу між бізнесом та групами

стейкхолдерів полягають у систематизації і оприлюдненні досвіду

впровадження соціальних технологій як інструменту соціально

відповідальної діяльності бізнесу, а саме:

_ створення ефективної фахової системи комунікацій між

соціально активними бізнесами, владою, громадськістю та засобами масової

інформації на всіх рівнях і у всіх регіонах;

_ сприяння роботі всіх заінтересованих сторін щодо впровадження

довгострокових спільних соціальних проектів та програм;

_ ведення банку даних соціальних проектів і програм, в реалізації

яких могли б брати участь як бізнес, громадські організації, так і державні

органи влади;

_ узагальнення досвіду реалізації соціальних проектів.

Споживачі

Бізнес, що провадить продукцію, має відповідальність точно

інформувати споживачів щодо товарів/ робіт/ послуг, використовувати чесну

і прозору маркетингову інформацію, заохочувати відповідальне споживання,

декларувати і постійно підтверджувати на практиці зобов'язання щодо

виробництва і реалізації безпечних і якісних товарів/ робіт/ послуг.

Доцільним також є постійний діалог з органами державної влади з

питань формування і реалізації державної політики гарантування якості

товарів /робіт/ послуг і розвиток конкурентного і прозорого ринку.

У цьому контексті соціальні технології спрямовані на:

_ надання інформації щодо товарів/ робіт/ послуг, необхідної для

усвідомленого вибору;

_ гарантування задовільної якості пропонованих споживачеві

товарів/ робіт/ послуг;

_ конструктивний діалог із споживачами щодо незадовільної якості

товарів/ робіт/ послуг і гарантійного обслуговування;

_ отримання справедливої компенсації позовів, зокрема за неякісну

продукцію або незадовільні послуги тощо.

Права людини

Існує дві широкі категорії прав людини. Перша категорія – цивільні

та політичні права, яка включає право на життя і свободу, рівність перед

законом і свободу слова. Друга категорія – економічні, соціальні і культурні

права людини – включає право на роботу, право на здоров'я, право на освіту,

право на соціальний захист.

Основну відповідальність за дотримання прав людини несе,

безперечно, держава, але щодо заходів з уникнень пасивного сприйняття або

активної участі в порушенні прав акценти відповідальності зміщуються на

бізнес.

Основною сферою відповідальності за дотримання прав особистості

на підприємствах і в організаціях є безпосереднє забезпечення пошани до

прав і свобод людини і недопущення дискримінації.

Соціально відповідальний бізнес передбачає прибутковість, як

основний індикатор ефективності, оскільки не можна вважатися

відповідальним, приносячи збитки власникам і акціонерам. Отже актуальним

є питання: «В який саме спосіб принесуть прибуток ресурси, інвестовані в

програми, що розроблені та реалізовані в рамках стратегії соціальної

відповідальності».

У економічному контексті соціальна відповідальність бізнесу – це

інвестиції в розвиток персоналу, територіальної громади, комунікації із

споживачами, охорону навколишнього середовища, тощо. При цьому варто

акцентувати, що інвестиції на разі є довгостроковими, а отже і економічний

ефект орієнтований на перспективу. Проте у будь-кому випадку, як результат

від реалізації соціальних технологій, бізнес має істотні переваги: формується

позитивний імідж, підвищується інтерес фінансових агентів (інвесторів,

донорів, кредиторів), покращуються взаємовідносини із громадськістю і

органами місцевого самоврядування, підвищується мотивація і

продуктивність праці персоналу, збільшуються обсяги продажів і частка

ринку, знижуються операційні витрати .