Сучасні засоби гасіння пожеж і вогнегасні речовини

Виходячи з умов виникнення горіння, гасіння пожеж може бути виконано наступними способами :

1. Охолодженням горючої речовини нижче температури запалювання та самозапалювання;

2. Зниженням окислювача до 14% і нижче за об'ємом;

3. Ізоляцією вогнища від окислювача;

4. Хімічним гальмуванням реакції горіння;

5. Механічним гасінням полум'я сильним струменем води, порошку чи газу;

6. Вогнеперешкодами, які засновані на створенні умов, за яких полум'я не поширюється тощо.

Для гасіння пожеж використовують наступні вогнегасні речовини:

- вода, спосіб припинення горіння (СПГ) -1, 2, 3, 5;

- піна, СПГ – 3, 4;

- інертні гази, СПГ – 2, 4, 5;

- порошки, СПГ – 2, 4, 5.

Згідно з НАПБ Б.03.001-2004 «Типові норми належності вогнегасників» вибір вогнегасної речовини й відповідно типу вогнегасника залежить від класу пожежі, категорії приміщення за пожежевибухонебезпекою та його площі. В табл. 7.1. наведена класифікація пожеж і вогнегасні речовини, які рекомендуються застосовувати для гасіння пожежі.

 

Таблиця 7.1

Класифікація пожеж і рекомендовані вогнегасні речовини

 

Клас пожежі Характеристика горючого середовища або палаючого об'єкта Рекомендовані вогнегасні речовини
А Звичайні тверді горючі матеріали (дерево, папір, текстильні матеріали тощо), горіння яких супроводжується (підклас А1) або не супроводжується (підклас А2) тлінням Всі види вогнегасних речовин (насамперед вода)
В Горючі рідини й матеріали, що плавляться при нагріванні (мазут, бензин, лаки, масла, спирт, стеарин, каучук, деякі синтетичні матеріали тощо) і не розчиняються у воді (підклас В2) Розпилена вода, всі види пін, склади на основі галогеналкидів, порошки
С Горючі гази (водень, ацетилен, вуглеводні тощо) Газові складові: інертні розрід-жувачі (азот, вуглекислий газ), галогено-вуглеводні, порошки, вода (для охолодження)
Д Горіння легких металів, за винятком лужних (підклас Д1), лужних (підклас Д2) і металовмісних сполук (підклас Д3) Порошки (при спокійній подачі на палаючу поверхню)
Е Електроустаткування під напругою Порошки, вуглекислота, хладони

 

Первинні засоби пожежогасіння. Для локалізації і ліквідації пожеж у початковій стадії розвитку будівлі, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння:

- вогнегасниками;

- ящиками з піском;

- бочками з водою;

- покривалами з негорючого теплоізолюючого полотна;

- пожежними відрами;

- совковими лопатами;

- пожежними стволами;

- пожежним інструментом (гаками, ломами, сокирами тощо).

Поміж первинних засобів пожежогасіння найважливіша роль відводиться найефективнішим із них - вогнегасникам. Вогнегасники за способом транспортування поділяються на: переносні (повна їхня маса не перевищує 20 кг) та пересувні (повна їхня маса більша за 20 кг, але не перевищує 450 кг).

Пересувні вогнегасники можуть мати одну або більше посудин для заряджання вогнегасною речовиною, змонтованих на колесах.

За видом застосовуваної вогнегасної речовини вогнегасники можуть бути таких типів:

- водяні (ВВ);

- водопінні (ВВП);

- порошкові (ВП);

- газові (ВГ): (вуглекислотні (ВВК), хладонові(ВАХ, ВХ, ВХБ) тощо);

- комбіновані.

Ефективність застосування вогнегасника пов’язана з правильним вибором його типу залежно від класу пожежі, яку слід погасити (НАПБ Б.03.001-2004 «Типові норми належності вогнегасників»).

Кількість первинних засобів пожежогасіння для конкретних об'єктів встановлюється нормами технологічного проектування та галузевими правилами пожежної безпеки із урахуванням рекомендацій, викладених в «Правилах пожежної безпеки в Україні» (2015).

На харчових підприємствах застосовують автоматичні стаціонарні

установки пожежегасіння, які складаються з постійно встановлених апаратів, де зберігається вогнегасна речовина, і пристроїв, пов'язаних з системою трубопроводів, подання вогнегасних речовин до об'єкта.

Автоматичні установки поділяються на спринклерні (автоматичні) і дренчерні (напівавтоматичні і ручні) і класифікуються в залежності від використання засобу гасіння: водяні (водохімічні), парові, пінні, газові, порошкові і комбіновані. Спринклерні установки призначаються для гасіння місцевого (локального) загоряння на окремих ділянках вибухобезпечних приміщень, а дренчерні для загального гасіння пожеж на всій площині приміщень, які відносяться до вибухонебезпечних.

Спринклерні установки водяного пожежогасіння залежно від температур у захищуваному приміщенні поділяють на водозаповнені (для приміщень з мінімальною температурою повітря 5 °С та вище), водоповітряні та повітряні (для неопалювальних приміщень). Спринклерні автоматичні установки водяного пожежогасіння обладнані закритими спринклерними розпилювачами, що розкриваються при досягненні певної температури й забезпечують подачу води безпосередньо в вогнище пожежі, тобто відкриваються тільки ті спринклерні головки, які знаходяться в зоні високої температури. Всі системи трубопроводів спринклерної установки постійно заповнені водою.

Дренчерна зрошувальна головка не має замка, отвір постійно відкритий, вода до мережі водопроводів подається після початку пожежі автоматично або вручну, через клапан групової дії, при цьому також подається сигнал тривоги. Дренчерні системи застосовуються як дренчерна стіна, що забезпечує відсікання «стіною вогнегасної речовини» (наприклад, води) приміщення, де виникло загоряння, від інших приміщень будівлі.

 








Дата добавления: 2016-03-15; просмотров: 1626;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.005 сек.