Заява про порушення провадження у справі про банкрутство, вимоги до її оформлення. Правові підстави для прийняття або відмови у прийнятті заяви. Повернення або відкликання заяви.

Заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити:

найменування господарського суду, до якого подається заява;

ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

виклад обставин, що є підставою для звернення до суду;

перелік документів, що додаються до заяви.

2. До заяви про порушення справи про банкрутство додаються:

абзац другий частини другої статті 11 виключено (згідно із Законом України від 02.10.2012 № 5410-УІ)

докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті;

довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;

докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом;

рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили;

відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора;

докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

До заяви боржника додаються також: установчі документи боржника-юридичної особи; бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна;

перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором;

довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу;

перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення;

відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити;

відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити;

протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду;

копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної всіма кредиторами, які об'єднали свої вимоги до боржника.

За подання заяви про порушення справи про банкрутство справляється судовий збір у порядку, передбаченому законом.

Коментованою статтею законодавець встановлює вимоги до форми та змісту заяви про порушення справи про банкрутство, які подаються до Господарського суду боржником (заява боржника - своя заява) або кредитором (заява кредитора - чужа заява). Також, статтею визначається мінімальний майновий ценз для боржника, при якому він не може реалізувати своє право на звернення до господарського суду зі своєю заявою про порушення справи про банкрутство (ч. 4 ст. 11 ЗВБ). Окрім того, статтею визначаються обставини, за яких боржник зобов'язаний звернутися до Господарського суду із своєю заявою про порушення справи про банкрутство.

Заява про порушення справи про банкрутство - процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до Господарського суду для захисту свого права. Аналогом заяви про порушення справи про банкрутство є позовна заява (позов), форма і зміст якої визначений ст. 54 ГПК. Подача до Господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство є формою реалізації права особи на судовий захист свого цивільного права та інтересу. Заявою, по-перше, має бути наведено виклад фактичних обставин, які стали підставою для звернення до Господарського суду з вимогою про порушення справи про банкрутство, фактичні обставини мають бути документально оформлені, що підтверджуватиме власне факт їх існування. По-друге, про обґрунтованість заяви свідчитиме наявність правових підстав для порушення справи про банкрутство, які перевіряються судом у підготовчому засіданні до порушення справи про банкрутство, - наявність ознак неплатоспроможності та, основне - здатність особи боржника до конкурсу (конкурсоздатність боржника), до яких входять відомості і докази про юридичний статус боржника як суб'єкта неспроможності та/або суб'єкта банкрутства, наявність у боржника майнових активів для часткового або повного задоволення вимог кредиторів, ймовірність відробітку боржником боргу в процедурах розпорядження майном та санації тощо.

У разі відсутності принаймні однієї із вказаних обставин - фактичної або правової - справа про банкрутство не може бути порушена. Така заява кредитора є необґрунтованою.

Тому заява кредитора про порушення справи про банкрутство повинна містити зазначені відомості та, по можливості, в додатках містити докази про конкурсоздатність боржника.

інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо);

рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство;

інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

4. Боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

5. Боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин:

задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності);

під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі;

в інших випадках, передбачених цим Законом.

6. Заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

7. До заяви кредитора додаються також: копія виконавчого документа;

докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів;

до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

8. Заява кредитора може ґрунтуватися на об'єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов'язань перед цим кредитором.

Кредитори мають право об'єднати свої вимоги до боржника і звернутися до суду з однією спільною заявою. Така заява підписується.