Українські Карпати.

Слід зазначити, що із загальної площі Карпат у 209 тис. км² найбільша їх частина зосереджена в Румунії (55,5 %). Далі йде Словаччина (17,1 %). Тим часом Словач­чина вважається найбільш карпатським краєм, оскільки Карпати займають близько 73 % поверхні (в Румунії — 45 %, Угорщині — 4,3 % (10 % території країни), Чехії — 3,2 % (8,5 %), Австрії 0,3 % (0,6 %). Що стосується України, то на Українські Карпати припадає 10,3 % їх площі і 3,5 % території держави. Таким чином, Україні належить третє місце (після Румунії і Словаччини) за розмірами поверхні Карпат. За питомою вагою Українських Карпат у площі України їй належить передостаннє місце (за нею йде лише Австрія).

Українські Карпати — один із найбільш мальовничих регіонів України. В її межах Карпати простягаються з північного заходу на південний схід майже на 280 км при середній ширині 100 км. Українські Карпати з їх уні­кальними і різноманітними рекреаційними ресурсами оцінюються як найперспективніший район для організації масового відпочинку та лікування населення. Перспектив­ними щодо розвитку санаторно-курортного господарства є практично всі райони лісистих Карпат. Але особливо перспективною в цьому відношенні є найменш освоєна їх північно-східна частина. Саме ця територія має всі можли­вості стати центром туризму і відпочинку світового значення.

Карпати характеризуються середньовисокими горами, наявністю значних територій, зручних для господарської діяльності, вологим теплим кліматом, чітко вираженою вертикальною зональністю, а також суттєвими внутрітериторіальними фізико-географічними відмінностями, які найбільш рельєфно проявляються у північно-західному та південно-східному напрямках, що пов’язано із розташуванням гірських хребтів і долин. Близько 40 % території вкрито лісами, які характеризуються високою якістю деревини: буком, ялиною (смерекою), ялицею та ін. Вище лісових масивів значні площі займає субальпійське криволісся. Виключно важливою є ґрунтозахисна та водо­охоронна роль карпатських лісів. Близько третини території Українських Карпат зайнято лучною рослинністю. На вершинах та схилах багатьох гірських масивів знаходяться субальпійські і альпійські луки — полонини, що їх викорис­товують переважно як природні пасовища. Карпатські гори багаті дикорослими плодами і ягодами (малиною, ожиною, чорницею, шипшиною та ін.), різноманітною лікарською сировиною. У гірських районах переважають різновиди бурих лісових грунтів. Гірські Карпати характеризуються найінтенсивнішими в Україні опадами (800-1600 мм на рік та більше). Це у 2,5-4 рази більше, ніж, наприклад, у південних степових районах. Територія багата чистими прісними та цілющими мінеральними водами.

З Українськими Карпатами генетично пов’язані рівнинне Передкарпаття (між долиною верхнього Дністра та південно-східним виступом гір) та Закарпаття (у межах північно-східної частини Дунайської низовини). Територія Карпат (особливо Прикарпаття і Закарпаття) добре освоєна у сільськогосподарському, промисловому і транспортному відношеннях.

Кримські гори.

Кримські гори займають південну частину Криму, їх найбільш південно-східний виступ круто спадає до Чорного моря; на формування природних умов цього виступу, так само як і вузької смуги Південного берегу Криму має субтропічний середземноморський клімат. Характерні його особливості полягають у випаданні значної кількості опадів (1000-1200 мм), передусім восени і взимку, при переважанні в цей час повітряних мас, що надходять з більш північних районів (улітку переважають сухі тропічні повітряні маси). Типовою для Південного берега Криму є наявність бризової циркуляції, що двічі на добу змінює напрямок вітру: вдень — з моря на сушу, вночі — навпаки. Переважають ресурси не поверхневих, а підземних прісних вод, що формуються в основному в гірських районах. Частина крутих схилів не вкрита рослинністю. Ліси — кримська сосна, бук, дуб та ін.— займають понад 10 % усієї площі. Вище лісових масивів розташовані субальпійські луки — яйли.

У Кримських горах виділяють три фізико-географічні області: передгірську (степову), гірську та Південного берега Криму. Остання найінтенсивніше освоєна у господарському відношенні. Тут зосереджена найбільша в Україні база відпочинку і лікування населення; вирощуються високо­якісні (нерідко унікальні) сорти винограду.

Загалом природні умови України дуже різноманітні, а запаси багатьох мінерально-сировинних ресурсів — значні, широко використовуються для потреб людини. Кримські гори, особливо вузька приморська смуга Південного берега — перспективний регіон для розширення відпочинку і лікування міжнародного значення.