Маржа безпеки і виробничий леверидж

Аналіз беззбитковості

В практичній діяльності перед управлінцями постійно виникають проблеми. Важливим інструментом, що дозволяє передбачити наслідки рішень, що приймаються є метод «затрати-випуск-результат», мета якого - встановити як зміниться прибуток при зміні обсягу діяльності. Аналіз беззбитковості -це важливий інструмент прийняття управлінських рішень. З метою управління затратами і доходом, необхідно звернутись до таких показників як затрати, обсяг реалізації та цінареалізації продукції, що забезпечується на основі аналізу беззбитковості, який дозволяє керівництву заздалегідь визначити, наприклад, при якому обсязі виробництва підприємство не буде мати ні прибутків ні збитків, або який необхідно мати підприємству обсяг реалізації продукції, щоб отримати бажану величину прибутку. Отже, перелічені характеристики є важливими з метою прогнозування величини доходу, в першу чергу, для відшкодування поточних затрат, а по-друге, для подальшого економічного зростання (технічного переоснащення виробництва, впровадження нових технологій). Аналіз беззбитковості призначений для визначення критичної точки обсягу виробництва. Критична точка характеризує обсяг реалізації, при якому затрати дорівнюють виручці від реалізації цієї продукції. Іншою назвою є «поріг рентабельності», тому що перевищивши цей обсяг реалізації, виробництво стає рентабельним.

У міжнародній практиці існують різноманітні методи визначення критичної точки до яких, зокрема, відносяться:

а) математичний метод (метод рівнянь);

б) метод маржинального доходу;

в) графічний метод.

Графічний метод

Економічна модель поведінки витрат, обсягу виробництва і прибутку подана

на рис. 1.

Як видно з малюнку лінія сукупного доходу крива. Це вказує на те, що підприємство може збільшувати обсяг реалізації тільки шляхом зниження ціни одиниці виробу. Сукупний доход не зростає пропорційно випуску продукції. Тому що негативний вплив зниження цін превалює над ефектом від збільшення обсягу продажу, лінія сукупного прибутку рано або пізно піде униз.

Лінія сукупних витрат поводиться на графіку економічної моделі неоднозначно. Спочатку витрати різко зростають, а між точками В і С лінія сукупних витрат починає вирівнюватися і підніматися не так круто.

Лінія сукупного доходу перетинає лінію сукупних витрат у двох точках (точка В та С), тобто існують два рівні випуску продукції, при яких сукупні витрати дорівнюють сукупним доходам.

Точки В та С називаються точками беззбитковості і визначають той обсяг реалізації продукції при якому прибутки підприємства дорівнюються витратам, а прибуток від її випуску дорівнює нулю. Бухгалтерську модель беззбитковості подамо на мал. 2.

Точка беззбитковості може виражатися як у натуральних, так і у вартісних показниках.

При побудові бухгалтерської моделі беззбитковості припускають, що змінні витрати і ціна реалізації на одиницю продукції не змінюються, у результаті – залежність сукупного доходу і сукупних витрат від зміни обсягу має лінійний характер. Таким чином, на графіку є тільки одна точка беззбитковості, а зона прибутку зі збільшенням обсягу розширюється.

Бухгалтерська модель не дає представлення про сукупні витрати і доходи для усіх рівнів виробництва.

Бухгалтерська модель ґрунтується на наступних допущеннях:

1. На підприємстві випускається один вид виробів або постійної номенклатури.

2. Ціна на продукцію являється незмінною.

3. Витрати можна точно розділити на змінні та постійні.

Математичний метод ґрунтується на використанні формули функції витрат, яка має вигляд:

У = ах + в

І. Припустимо, підприємство реалізує вироби за ціною 5 грн. за штуку. Постійні витрати – 40 тис.грн.; змінні – 3 грн. на од. прод. Визначити обсяг продукції, при якому виробництво перестає бути збитковим і продукція стає рентабельною.

у = 3x + 40000 (витрати)

або 3x + 40000 = 5x

у = 5x (виручка)

2x = 40000

x = 20000

Висновок: необхідно: не менше 20 тис.шт. виробів, щоб виробництво стало рентабельним.

Можна інакше сформулювати задачу:

2. При якому обсязі продукції підприємство одержить не менше 20000грн. прибутку, якщо ціна за одиницю – 7грн.

змінні витрати на 1 виріб – 5 грн.

постійні витрати – 100 тис.грн.

у = 5x + 100000 7x - 5x – 100000 = 20000

у = 7x x = 60000

Тобто бажаний прибуток буде одержаний при реалізації 60 тис.виробів.

Можлива і така умова: визначити обсяг виробництва, при якому рентабельність виробу буде 20% (умови 1-ої задачі).

Різниця між другим (виручка) і першим рівнянням ділена на перше і помножена на 100% повинна дати 20%:

(5x - 3x – 40000) x 100 = 20(%)

3x + 40000

x = 34287 (шт)

Метод маржинального доходуґрунтується на рівнянні

П=В_Р - ЗВ – ПВ, де

В_Р - виручка від реалізації

ЗВ – змінні витрати

ПВ – постійні витрати.

Якщо врахувати, що В_Р-ЗВ=МД дорівнює величині маржинального доходу, тоді формула має вигляд: П=МД – ПВ

Враховуючи, що в точці беззбитковості прибуток відсутній, рівняння перетворюється у : МД= ПВ

Перетворимо це рівняння через показники МДод. та обсяг реалізації, тоді рівняння набуде вигляду: МДод. х Х= ПВ;

Точка беззбитковості = ПВ /МД од.

Маржа безпеки і виробничий леверидж

Іншим важливим показником, який обчислюється на основі аналізу беззбитковості є маржа безпеки (запас міцності), яка показує на скільки може скоротитись обсяг реалізації, перш ніж підприємство почне отримувати збитки.

Маржа безпеки обчислюється за формулою:

М_Б=(Вф-ВП)/Вф х 100(%),

де М_Б - маржа безпеки;

Вф – фактична виручка;

ВП – порогова виручка.

Маржа безпеки - важливий показник, який підприємство повинно ураховувати при формуванні власної стратегії.

Маржа безпеки для підприємства це межа, нижче якої обсяг не повинен скорочуватись, інакше підприємство перейде до розряду збиткових. На основі аналізу беззбитковості можна також спрогнозувати момент досягнення точки беззбитковості, тобто перехід підприємства до розряду прибуткових.

Наступним важливим показником, що дозволяє враховувати підприємницький ризик є виробничий леверидж (або – операційний важіль):

ВЛ=МД /П,

де ВЛ – виробничий леверидж;

МД – маржинальний доход;

П-прибуток.

Або ВЛ = (ПВ+П) : П = 1 + (ПВ : П),

де ПВ – постійні витрати.

Чим вище операційний важіль, тим більше ризик. Виробничий леверидж (операційний важіль) показує, на скільки відсотків зміниться прибуток при зміні виручки на 1%. Чим вище ризик, тим більша можлива винагорода. Збільшення операційного важеля в динаміці завжди свідчить про зростання ризику.

Чим нижча питома вага постійних витрат в загальній сумі витрат підприємства, тим більшою мірою змінюється величина прибутку по відношенню до темпів зміни виручки підприємства.

Для наочності розглянемо ефект виробничого левериджу на прикладі, що був нами розглянутий у попередній лекції:

Схема звіту про прибутки по системі директ-кост

Необхідна додаткова інформація: підприємство виробляє і реалізує один вид продукції в обсязі 2000 шт.; ціна за одиницю продукції -2500 грн.

Використовуючи механізм виробничого левериджу спрогнозуємо яким чином вплине зміна виручки на розмір прибутку. Для нашого прикладу ефект виробничого левериджу складає 3,5 одиниць (1400 : 400). Це означає, що при зниженні виручки підприємства на 1%, прибуток скоротиться на 3, 5%, а при зниженні виручки на 28,57% ми досягнемо порогу рентабельності, тобто прибуток стане нульовим. Припустимо, що виручка скоротиться на 10% і складе 4500 тис. грн. (5000 - 5000 х 10: 100). У цих умовах прибуток підприємства скоротиться на 35% і складе 260 тис. грн. (400 - 400 х 35: 100).

Виробничий леверидж є показником, що допомагає керівникам вибрати оптимальну стратегію підприємства в управлінні витратами і прибутком. Величина виробничого левериджа може змінюватися під впливом:

ціни і обсягу продажів;

змінних і постійних витрат;

комбінації будь-яких перерахованих чинників.

Розглянемо як зміниться виробничий леверидж під впливом кожного з чинників на основі вищенаведеного прикладу.

Збільшення ціни реалізації на 10% (до 2750 грн. за одиницю) приведе до збільшення обсягу продажу до 5500 тис. грн., маржинального доходу - до 1900 тис. грн. (5500 - 3600) і прибутку до 900 тис. грн. (1900 - 1000). При цьому також збільшиться маржинальний дохід на одиницю товару з 700 грн. (1400 тис. грн.: 2000 шт.) до 950 грн. (1900 тис. грн.: 2000 шт.). У цих умовах для покриття постійних витрат потрібний менший обсяг продажу: точка беззбитковості складає 1053 шт. (1000 тис. грн.: 770 грн.), а запас міцності підприємства збільшиться до 947 шт. (2000 - 1053) або на 47%. Як наслідок, підприємство може одержати додатковий прибуток в сумі 500 тис. грн. (900 - 400). При цьому, ефект виробничого левериджу знизиться з 3,5 до 2,11 (1900: 900).

Зниження змінних витрат на 10% (з 3600 тис. грн. до 3240 тис. грн.) приведе до збільшення маржинального доходу до 1760 тис. грн. (5000 - 3240) і прибутку до 760 тис. грн.. (1760 - 1000). В результаті цього точка беззбитковості (поріг рентабельності) збільшиться до 2840,9 тис. крб. [1000: (1760: 5000) ], що в натуральному виразі складе 1136 шт. (2840,9: 2, 5). Як наслідок, запас міцності підприємства складе 2159,1 тис.грн. (5000 - 2840,9) або 864 шт. (2159,1 тис. грн.: 2,5 тис. грн.). У цих умовах ефект виробничого левериджу на підприємстві знизиться до 2, 3 одиниць (1760: 760).

При зниженні постійних витрат на 10% (з 1000 тис. грн. до 900 тис. грн.) прибуток підприємства збільшиться до 500 тис. грн. (5000 - 3600 - 900) або на 25%. У цих умовах точка беззбитковості в грошовому виразі складе 3214, 3 тис. грн. [900: (1400: 5000) ], а в натуральному виразі - 1286 шт. (3214, 3: 2, 5). При цьому запас міцності підприємства відповідатиме 1785, 7 тис. грн. (5000 - 3214, 3) або 714 шт. (1785,7: 2,5). Як наслідок, в результаті зниження постійних витрат на 10% ефект виробничого левериджу складе 2,8 одиниць (1400: 500) і в порівнянні з первинним рівнем знизиться на 0,7 одиниць (3,5 - 2, 8).

Аналіз приведених розрахунків дозволяє зробити висновок про те, що в основі зміни ефекту виробничого левериджу лежить зміна питомої ваги постійних витрат в загальній сумі витрат підприємства. При цьому необхідно мати на увазі, що чутливість прибутку до зміни обсягу продажу може бути неоднозначною на підприємствах, що мають різне співвідношення постійних і змінних витрат. Чим вища питома вага постійних витрат в загальній сумі витрат підприємства, тим більшою мірою змінюється величина прибутку по відношенню до темпів зміни виручки підприємства.