Слово (якщо воно самостійне) – це комплекс звуків, який має значення і використовується у мовленні як єдине ціле.
ТЕМА 4. ЛЕКСИКА СУЛМ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Й ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ В ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОМУ ТА НАУКОВОМУ СТИЛЯХ
1. Лексикологія як наука. Багатозначні слова, омоніми, синоніми антоніми і пароніми.
2. Практика вживання багатозначних слів, омонімів, синонімів, антонімів і паронімів.
3. Історичні зміни у складі української лексики. Особливості вживання архаїзмів, історизмів, неологізмів, термінологічної і професійної лексики.
4. Поняття про книжні й урочисті слова.
5. Фразеологія і практика її вживання у діловому стилі.
6. Вимоги до тексту документа.
1. Лексикологія як наука. Багатозначні слова, омоніми, синоніми антоніми і пароніми. Лексикологія є одним із найважливіших розділів мовознавства, який вивчає слово, його походження і лексичні значення (від гр. lexikos – “слово” і logos – “наука”). Іншими словами, це наука про лексику, тобто сукупність усіх слів і виразів певної мови.
Таким чином, основним об’єктом лексикології є слово. Воно може вивчатися з фонетичної, морфологічної та інших точок зору. Але фонетика вивчає його взагалі без відношення до значення, а граматика – без відношення до лексичного значення. І тільки лексикологія займається словом з точки зору його походження, історичних змін і сучасного лексичного значення.
Слово (якщо воно самостійне) – це комплекс звуків, який має значення і використовується у мовленні як єдине ціле.
Слова можуть бути однозначними і багатозначними. Візьмемо, наприклад, слово йти. Ми кажемо солдати йдуть, машина йде, дощ іде, час іде, але ж у кожному такому словосполученні значення руху набувають своїх відтінків: “рухатись, пересуваючи ногами”, “пересуватися”, “падати”, “минати, плинути”.
Таким чином, це слово багатозначне, або полісемічне. Усі значення у ньому тісно пов’язані між собою, але перше значення є прямим, а всі інші – переносними.
Багатозначні слова не слід плутати з омонімами – словами, які мають однакове звучання (або написання), але є різними за значеннями. Наприклад, коса (дівоча, морська, гостра). Омоніми поділяються на омофони, що звучать однаково, а пишуться по-різному (по три карбованці – потри руку; Як тільки світанок настав, гусак чимчикує на став), і омографи, які пишуться однаково, а звучать по-різному (при’клад – прикла’д, жи’ла – жила’, дорога’ – доро’га).
Синоніми – це різні за звучанням, але однакові або близькі за значеннями слова. Перший тип належить до абсолютних синонімів: мовознавство – лінгвістика, тому що – бо. Якщо слова лише близькі за значенням, вони належать до понятійних синонімів (тепло - жарко). Третій тип синонімів – стилістичні, які розрізнюються залежно від стилів мовлення (вивіз – експорт, очі – шари, процент - відсоток).
Антоніми – це слова з протилежним значенням: великий – маленький, починати – закінчувати тощо. Антонімів не мають слова з конкретними значеннями типу ніж, стакан, сто і т.п. Більше всього антонімів серед прикметників, прислівників та іменників з якісними ознаками: любов – ненависть, добрий – паганий, тихо – голосно. У багатозначних слів для різних значень можуть існувати різні антоніми. Так, для слова голова у значенні “частина людини” антонімом є слово ноги, а для значення “розумний” – дурак.
У практиці ділового мовлення обов’язково слід розрізнювати пароніми – це слова, які мають схоже звучання, але не мають спільного значення: абонент – абонемент, повстати – постати, туристичний – туристський, тактичний – тактовний та ін. Кількість паронімів у мові постійно зростає, особливо у термінологічних системах, наприклад, комунікативний – комунікаційний, музичний – музикальний, дипломат – дипломант – дипломник, тому треба точно знати значення таких слів, щоб уникнути двозначності і непорозуміння.
Отже, явище паронімії – досить велика небезпека. Щоб уникнути її, при будь-якій неясності треба звертатися до словників.
2. Практика вживання багатозначних слів, омонімів, синонімів, антонімів і паронімів.Найчастіше у професійному мовленні зустрічаються ситуації, коли при неправильному розумінні значень слів у російській і українській мовах, морфем в однокореневих словах виникає явище міжмовної синонімії, омонімії або паронімії.
Наприклад:
Типові слова і слово-сполучення, вживання яких викликає труднощі при професійному спілкуванні | Основні значення | Типові помилки | Причини непра-вильного вживання |
Адрес (вітальний, на честь ювіляра від колективу) Адреса (поштова, домашня) | Письмове, переважно ювілейне привітання, звернене до особи, установи Місце проживання чи перебування особи; місце знаходження установи, а також напис на конверті | Взаємоза-міна слів | Паронімічне зближення слів під впливом рос. багатознач-ного слова адрес |
Відносини (дружні, між-народні, погані) Відношення (математичні, об’єктивні) Стосунки (між людьми) | Взаємини, зв’язки між ким-небудь, між державами Зв’язок між поняттями у математиці, мовознавстві, філософії, архітектурі тощо Стосунки між ким-небудь | Взаємоза-міна слів | Міжмовна полісемія від рос. отношения |
Виключно (для членів правління) Винятково (це питання має виняткове значення) | Лише, тільки Дуже, особливо, надзвичайно | Взаємоза-міна слів | Міжмовна полісемія (рос. исклю-чительный) |
Вирішення (проблеми, питання) Рішення (про виділення коштів; правильне рішення) | Доходження якогось висновку; знаходження відповіді Спосіб вирішення, зображення, розв’язання чого-небудь; розпорядження орга-нізації; продуманий намір зробити щось | Взаємоза-міна слів | Паронімічне зближення слів під впли-вом рос. решение |
Витрати (бюджетні, воєнні, транспортні, позапланові; виробництва; на заробітну плату, на освіту) Затрати (великі, кап-тальні, матеріальні; засобів праці; на одну гривню товарної продук-ції; скорочувати, збільшу-вати) | Кошти, гроші, витрачені на що-небудь Гроші, матеріальні цінності, енергія, сила, праця, що затрачені на що-небудь | Взаємоза-міна слів | Паронімічне зближення слів |
Громадський (громадські інтереси, організації, доручення) Громадянський (грома-дянські права; громадянська війна, свідомість) | Від «громада». Не державний, не служ-бовий, добровільний Від “громадянин”. Належить до держави | Взаємоза-міна слів | Паронімічне зближення слів |
Заснований (університет) Оснований (на реальних фактах) | Створений, розпочатий Той, що базується на чомусь | Взаємоза-міна слів | Міжмовна полісемія під впливом рос. основанный |
Область (Донецька область) Сфера (постачання, послуг) Галузь (виробництва, хімічна галузь) | Певна адміністративна територія Те, що відноситься до напрямку постачання або виробництва | Уживання слова область в усіх ви-падках | Міжмовна полісемія від рос. область |
Особистий (особисті речі; особистий підпис, кабінет, досвід, внесок) Особовий (склад, рахунок, займенник; особова справа) Особливий (вчинок, день, особлива дата) | Який належить певній особі Який стосується ок-ремої людини Той, що виділяється, неординарний | Взаємоза-міна слів | Паронімічне зближення слів. |
Рахувати (рахувати до десяти) Вважати (Я вважаю, що…) Підлягати обліку (зняти з обліку) | Називати числа у певній послідовності, визначати кількість Робити якийсь висно-вок, визнавати, полагати Реєстрація з занесенням до чогось | Уживання слів рахувати та облік у нетипових значення: Я рахую, що; З об-ліком то-го, що. | Міжмовна полісемія і паронімія під впливом рос. считать, учитывать |
Становище (міжнародне становище, знайти вихід з цього становища, моє становище, офіційне ста-новище) Положення («Положення про вибори», основні положення економічної теорії, вертикальне положення) Стан (стан фінансів, стан справ, стан хворого, за станом на…) | Обстановка, ситуація, обставини життя суспільства і людини Зведення правил і законів Сума якостей чогось на певний момент часу | Уживан-ня слова положен-ня у за-значених випадках | Міжмовна полісемія від рос. по-ложение і нерозуміння значення понятійних синонімів становище, положення, стан в ук-раїнській мові |
Дата добавления: 2016-03-05; просмотров: 943;