Слово (якщо воно самостійне) – це комплекс звуків, який має значення і використовується у мовленні як єдине ціле.

ТЕМА 4. ЛЕКСИКА СУЛМ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Й ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ В ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОМУ ТА НАУКОВОМУ СТИЛЯХ

1. Лексикологія як наука. Багатозначні слова, омоніми, синоніми антоніми і пароніми.

2. Практика вживання багатозначних слів, омонімів, синонімів, антонімів і паронімів.

3. Історичні зміни у складі української лексики. Особливості вживання архаїзмів, історизмів, неологізмів, термінологічної і професійної лексики.

4. Поняття про книжні й урочисті слова.

5. Фразеологія і практика її вживання у діловому стилі.

6. Вимоги до тексту документа.

1. Лексикологія як наука. Багатозначні слова, омоніми, синоніми антоніми і пароніми. Лексикологія є одним із найважливіших розділів мовознавства, який вивчає слово, його походження і лексичні значення (від гр. lexikos – “слово” і logos – “наука”). Іншими словами, це наука про лексику, тобто сукупність усіх слів і виразів певної мови.

Синоніми – це різні за звучанням, але однакові або близькі за значеннями слова. Перший тип належить до абсолютних синонімів: мовознавство – лінгвістика, тому що – бо. Якщо слова лише близькі за значенням, вони належать до понятійних синонімів (тепло - жарко). Третій тип синонімів – стилістичні, які розрізнюються залежно від стилів мовлення (вивіз – експорт, очі – шари, процент - відсоток).

Антоніми – це слова з протилежним значенням: великий – маленький, починати – закінчувати тощо. Антонімів не мають слова з конкретними значеннями типу ніж, стакан, сто і т.п. Більше всього антонімів серед прикметників, прислівників та іменників з якісними ознаками: любов – ненависть, добрий – паганий, тихо – голосно. У багатозначних слів для різних значень можуть існувати різні антоніми. Так, для слова голова у значенні “частина людини” антонімом є слово ноги, а для значення “розумний” – дурак.

У практиці ділового мовлення обов’язково слід розрізнювати пароніми – це слова, які мають схоже звучання, але не мають спільного значення: абонент – абонемент, повстати – постати, туристичний – туристський, тактичний – тактовний та ін. Кількість паронімів у мові постійно зростає, особливо у термінологічних системах, наприклад, комунікативний – комунікаційний, музичний – музикальний, дипломат – дипломант – дипломник, тому треба точно знати значення таких слів, щоб уникнути двозначності і непорозуміння.

Отже, явище паронімії – досить велика небезпека. Щоб уникнути її, при будь-якій неясності треба звертатися до словників.

2. Практика вживання багатозначних слів, омонімів, синонімів, антонімів і паронімів.Найчастіше у професійному мовленні зустрічаються ситуації, коли при неправильному розумінні значень слів у російській і українській мовах, морфем в однокореневих словах виникає явище міжмовної синонімії, омонімії або паронімії.

Наприклад: