Наземна охорона та оборона аеродрому 7 страница

Чергування в повітрі застосовується при необхідності виконання бойового завдання в найкоротший термін, який не забезпечується вильотом із готовності №1. Приклад: для вильоту ескадрильї з готовності №1 потрібно 7-10 хв., із готовності №2 – 15-30 хв.

Час, через який бомбардувальники Су-24 можуть завдати удару по цілі після одержання бойового завдання, визначається часом, що затрачається на виліт у залежності від ступеня бойової готовності і часом польоту до цілі. Так, наприклад, при базуванні на глибині 150-200 км бомбардувальники з готовності №1 можуть завдавати удари через 30-З5 хв. по об'єктах противника, розташованих на 300 км від лінії фронту, із готовності №2 - через 40-50 хв.

Самостійний пошук і ураження об’єктів у заданому районі або смузі парами, екіпажами, застосовується для знаходження та негайного знищення найбільш важливих наземних (морських) цілей, місце розташування яких заздалегідь невідомо.

До виконання бойового завдання даним способом бойових дій залучаються найбільш підготовлені екіпажі, що добре знають район дій, вміють самостійно відшукувати та уражати малорозмірні й рухомі цілі. Екіпажам вказується район або смуга дій, де їм необхідно самостійно здійснювати пошук і ураження цілей. При виявленні важливих об’єктів, що неможливо уразити самотужки, екіпажі негайно доповідають по радіо про місцезнаходження і характері цих цілей на ПУ авіацією і завдають удару по ним, придушуючи й позначаючи їх для наступних ударів.

Розглянуті способи бойових дій бомбардувальниками Су-24 можуть застосовуватися окремо або спільно. Застосовуючи той чи інший спосіб бойових дій, апч цих бомбардувальників виконують польоти в різноманітних бойових порядках.

Бойовий порядок - це взаємне розташування частин, підрозділів, літаків у повітрі для спільного виконання бойового польоту.

У бойових порядках підрозділів і частин бомбардувальників Су-24М створюються групи (літаки) різноманітного тактичного призначення: ударна група, групи забезпечення та резерв. Кількість, склад і місце цих груп у бойовому порядку визначаються в залежності від бойового завдання й умов його виконання.

Ударна група складає основу бойового порядку і призначена для ураження об'єкта (цілі).

Резервдля посилення ударної групи, або виконання завдань, яки раптово виникають.

Групи забезпечення призначені для створення сприятливих умов дій ударної групи. До них відносяться:

1. Група дорозвідки, що призначена для уточнення місця розташування (координат), напрямку і швидкості прямування цілі, характерних орієнтирів для виходів на них, а також уточнення відомостей про ППО противника, радіаційної обстановки, погоди і передачі їх командирам ударної та інших груп і на ПУ. Вона виконує політ попереду ударної групи, на тимчасовому інтервалі, що забезпечує дорозвідку і передачу необхідних даних до виходу підрозділів на ціль. Дорозвідники після виконання свого основного завдання можуть позначати (освітлювати) ціль і придушувати засоби ППО об'єкта.

2. Група РЕБ виконує завдання по придушенню активними і пасивними перешкодами РЛС виявлення, керування і наведення зенітних КР, зенітної артилерії і винищувачів противника. Місце цієї групи в бойовому порядку визначається з таким розрахунком, щоб вона могла ефективно прикривати ударну групу від спостереження РЕЗ і ускладнювати застосування засобів ППО противником. РЕБ здійснюють також літаки інших груп тактичного призначення поряд із виконанням своїх основних завдань. Так, наприклад, для постановки активних перешкод на літаки Су-24 підвішуються бортові засоби РЕБ - станції СПС-141 або СПС-142 і ін.

3. Група знищення зенітних засобів знищує зенітні засоби в районі цілі. Їх місце в бойовому порядку визначається так, щоб удари по зенітних засобах противника були нанесені до моменту виходу ударної групи на рубіж пуску зенітних ракет (відкриття вогню зенітної артилерії) або до рубежу виявлення РЛС.

4. Група прикриття відбиває атаки винищувачів противника по літаках ударної групи й інших груп. Їх місце в бойовому порядку визначається виходячи з очікуваної протидії винищувачів противника і можливостей своїх винищувачів.

5. Демонстративна група призначена для відволікання уваги противника від ударної групи, створення сприятливих умов для подолання об’єктів ППО. Демонстративна група виконує політ разом з ударною групою до визначеного рубежу або по самостійному маршруті. Демонстративні дії можуть комбінуватися з веденням дорозвідки, знищенням засобів ППО або застосуванням засобів електронного придушення.

6. Група позначення (освітлення) цілі створюється при веденні бойових дій у складних умовах візуального пошуку і виявлення цілі (вночі в сумерки, удень при обмежений видимості). Вона здійснює політ попереду ударної групи на тимчасовому інтервалі, що забезпечує своєчасне виявлення і позначення (освітлення) цілі, а також передачу про неї необхідної інформації командиру ударної групи.

Бойовий порядок груп тактичного призначення бомбардувальників Су-24 (Су-24М) у залежності від інтервалів, дистанцій, перевищень і понижень між літаками, підрозділами, групами, що входять у них може бути таких видів: зімкнутий, розімкнутий і розосереджений.

Пара і ланка діють у день, як правило, у зімкнутому або розімкнутому, а вночі – у розосередженому бойовому порядку.

Ескадрилья діє в розімкнутому або розосередженому бойовому порядку. При цьому пари і ланки можуть виконувати політ у зімкнутому або розімкнутому бойовому порядку.

Бригада діє, як правило, у розосередженому бойовому порядку. При виконанні бойових завдань підрозділи тактичних бомбардувальників застосовують різноманітні форми бойових порядків.

Основними формами бойових порядків підрозділів бомбардувальників є: "колона", "пеленг", "клин", "фронт", "змійка" літаків.

Пари: "пеленг", "фронт", "колона" літаків.

Ланка: "фронт" пар, "пеленг", "колона" пар, "клин", "колона" літаків

Ескадрилья: "колона", "змійка" ланок, "колона" пар, "колона" поодиноких літаків на одному або декількох ешелонах

Для сучасної АТ політ на гранично малих висотах (до 200 м включно) у бойових порядках "клин" літаків, ланок, ескадрилій ускладнює маневрування, створює небезпеку зіткнення з землею, особливо літаків і ланок, у бік яких виконується маневр і не дозволяє здійснювати індивідуальне прицілювання, що зменшує бойові можливості.

Для виконання вимоги "кожна бомба, ракета, снаряд у ціль із першого заходу" у даний час більш прийнятною формою бойового порядку є "пеленг", "змійка", "колона". Ці бойові порядки при витримуванні оптимальних інтервалів і дистанцій забезпечують індивідуальне прицілювання й ефективне ураження більшості об’єктів.

Питання для самоконтролю з основ бойових дій підрозділів і частин бомбардувальної авіації

1. Призначення та завдання бомбардувальної авіації.

2. Основні ЛТД літака Су-24М.

3. Коротка характеристика озброєння літака Су-24М.

4. Коротка характеристика обладнання Су-24М.

5. Бойові властивості літаків-бомбардувальників.

6. Способи бойових дій апч БА.

7. Що називається бойовим порядком?

8. Тактичні групи в бойових порядках апч.

9. Види бойових порядків фронтових бомбардувальників Су-24.

10. Основні форми бойових порядків.

§ 5.2. Основи бойових дій підрозділів і частин штурмової авіації (ША)

Як відомо, одне з найважливіших завдань тактичної авіації - авіаційна підтримка військ.

Авіаційна підтримка військ – це бойові дії авіації, що виконуються в інтересах об'єднань (з'єднань) Сухопутних Військ, в інтересах операції, а також висадженого повітряного (морського) десанту.

При веденні бойових дій СВ, повітряними і морськими десантами, завдання по їх авіаційній підтримці має велике значення, оскільки війська мають потребу в безперервній підтримці їх бойових дій шляхом знищення рухливих і малорозмірних об'єктів, які можуть завдати сильного опору, і не можуть бути знищені вогневими засобами самих військ. Досвід бойових дій у війнах і воєнних конфліктах показує, що з усіх об'єктів, що знаходяться на передньому краї, в тактичній і оперативній глибині, біля 90% цілей будуть рухомими (малорухомими) і малорозмірними.

Таким чином, сучасні умови бойових дій, на одне із ведучих місць висунули завдання знищення рухомих малорозмірних наземних (морських) цілей, а це, в свою чергу, підвищило роль авіації у порівнянні з вогневими засобами військ.

Важливу роль у вирішенні цього завдання складає штурмова авіація, яка є одним із основних засобів авіаційної підтримки військ.

Льотні дані, обладнання і озброєння літаків, що є на озброєнні ША, забезпечують виконання автономних, групових і поодиноких бойових дій над територією противника: на передньому краї, в тактичній і найближчий оперативній глибині в умовах сильної протидії ППО противника.

В забезпеченні ефективного бойового застосування ША важлива роль належить усім авіаційним спеціалістам, які беруть участь в організації бойових дій.

5.2.1. Призначення і завдання штурмової авіації (ША)

Штурмова авіація, маючи на озброєнні літаки-штурмовики, є засобом авіаційної підтримки військ і призначена для ураження військ, наземних (морських) об`єктів противника, головним чином малорозмірних і рухомих, переважно на передньому краї, в тактичній і найближчій оперативній глибині, а також для мінування з повітря.

Вона може виконувати завдання по знищенню вертольотів (літаків) противника в повітрі, вести повітряну розвідку.

Тактична глибина – 50-80 км, найближча оперативна глибина – 120-150 км, оперативна глибина – 230-300 км і більше.

Основними бойовими завданнями ША є:

- Ураження живої сили і вогневих засобів противника, наземних елементів РУК на передньому краї і в тактичній глибині;

- Знищення ракетно-ядерних засобів і наземних елементів РУК;

- Ураження резервів противника і інженерних будівель на шляхах їх висування;

- Ураження об'єктів системи управління;

- Ураження об'єктів тилу;

- Ураження літаків (вертольотів) та інших об'єктів, на аеродромах і майданчиках базування авіації;

- Ураження засобів ППО;

- Ураження повітряних і морських десантів.

Окрім того, ША частиною сил може застосовуватися для ураження літаків (вертольотів) противника в повітрі і ведення повітряної розвідки.

Знищення РЯЗ і наземних елементів РУК є найважливішим завдання ША.

Основні об’єкти дій: підрозділи тактичних та оперативно-тактичних ракет, наземні елементи РУК. Ракети на стартових позиціях знищуються в першу чергу.

РЯЗ й елементи РУК повинні знищуватись негайно після їх виявлення.

При знищенні живої сили і вогневих засобів противника на передньому краї і в тактичній глибині основними об'єктами дій є: підрозділи танків, артилерії, реактивних систем залпового вогню, мотопіхоти і піхоти, протитанкових засобів в будь-яких порядках і опорних пунктах, вогневих позиціях і на марші.

Про важливість цього завдання свідчить той факт, що в тактичній глибині розміщується 50-60% військ противника і його вогневих засобів, 90% артилерії.

При ураженні резервів противника на шляхах їх висування основними об'єктами дій є підрозділи танків, мотопіхоти, артилерії в районах зосередження, на марші і районах розгортання, мости, переправи і інші інженерні споруди на шляхах висування резервів, можуть бути і інші об'єкти.

Так, наприклад, досвід бойових дій авіації БНС в зоні Персидської затоки ще раз показав важливість ведення боротьби з резервами противника. Порушення системи постачання значно вплинуло на здатність іракських військ до опору силам антиіракської коаліції. Вже на момент початку наступу СВ БНС Іракське угрупування в Кувейті фактично було відрізане від своїх основних сил. В результаті проведення повітряної наступальної операції було знищено більше 90% комунікацій, лінії зв'язку і постачання, що зв'язувало їх з Іраком. Було порушено тилове забезпечення боєприпасами і продовольством.

При ураженні об'єктів системи керування основними об'єктами дій літаків-штурмовиків є: приміщення і кабіни керування КП, центри та пости керування тактичною авіацією і засобами ППО, радіолокаційні пости і інші об'єкти. Розрахунки показують, що в тактичній глибині розміщується біля 50% радіотехнічних засобів і ПУ противника, а в ближній оперативній до 25%. Ці цифри кажуть про важливість завдання і ША по їх ураженню.

При ураженні об'єктів тилу основними об'єктами дій літаків-штурмовиків є: склади і пункти збереження пального, боєприпасів та ін., об'єкти комунікацій, засоби транспортування (автомобільний, залізничний, водний і ін. транспорт) і інші об'єкти.

При ураженні об'єктів на аеродромах й майданчиках базування авіації противника основними об'єктами дій літаків-штурмовиків є літаки (вертольоти) в місцях стоянки і ремонту, ЗПС, РД, склади пального і боєприпасів, пункти і засоби керування і забезпечення польотів, місця укриття та відпочинку льотного складу. В першу чергу уражаються літаки, вертольоти і транспортно-пускові установки БПЛА.

При ураженні засобів ППО об'єктами дій є дивізіони, батареї, взводи (секції) зенітних ракет середньої, великої і малої дальності і зенітної артилерії малого і середнього калібру.

Про важливість цього завдання кажуть наступні цифри: в тактичній глибині оборони противника розміщено біля 50%, а в ближній оперативній 30% засобів його ППО.

При ураженні повітряних і морських десантів літаки-штурмовики наносять удари по повітряному десанту противника, як правило, в районі висадки (викидання) і при веденні ними бойових дій. Можливе ураження його в повітрі при прольоті до району висадки.

Основні об'єкти ураження повітряного десанту: бойова техніка, вогневі засоби і жива сила, а при польоті до району висадки (викидання) і в районі висадки - вертольоти і транспортні літаки.

При діях по морському десанту противника апч літаків-штурмовиків уражають його об'єкти в районі висадки і при веденні бойових дій на березі.

Основні об'єкти дій - десантно-висадочні засоби з живою силою і бойовою технікою, жива сила і бойова техніка на березі при веденні бойових дій і транспортно-десантні вертольоти в повітрі. В окремих випадках об'єктами дій можуть бути бойові і десантні кораблі і транспорти.

Повітряну розвідку літаки-штурмовики ведуть по плану командування нештатними розвідувальними ескадрильями візуальним спостереженням (технічними засобами) з метою отримання необхідних даних про обставини, умови, наміри і дії противника, а також результати дій по об'єктам.

5.2.2. Бойові властивості літаків штурмової авіації

На озброєнні ША знаходиться літак-штурмовик Су-25, який володіє високими бойовими властивостями.

Як відомо, бойові властивості літака-штурмовика-це сукупність всіх якостей, які характеризують його як бойовий авіакомплекс.

Бойові властивості літака-штурмовика характеризуються:

- льотно-тактичними даними;

- озброєнням;

- пілотажним, навігаційним, прицільним і іншим обладнанням.

Разом з іншими властивостями (живучістю, експлуатаційними, злітно-посадковими, прохідністю по ґрунту) вони повинні забезпечити його максимальну бойову ефективність.

Крім того, літак-штурмовик повинен володіти властивостями, які забезпечили б його застосування для штурмових дій по наземним (морським) цілям з використанням ракетного, гарматного і бомбардувального озброєння, а також літак в міру можливості повинен бути пристосованим для ураження вертольотів (літаків) противника в повітрі.

Льотно-тактичні дані, озброєння та обладнання літака-штурмовика Су-25 дозволяє йому успішно вирішувати ці завдання.

Прицільне і навігаційне обладнання, яке є на літаку, по своєму функціональному призначенню можна розділити на 3 основні групи:

- обладнання, призначене для вирішення навігаційних завдань і що входить у склад навігаційного комплексу КН-23-1;

- обладнання, що призначене для вирішення завдань зв'язку, розпізнавання і видачі споживачам повітряних сигналів, навігаційно-пілотажних параметрів, що забезпечують роботу ПрНК;

- обладнання, що призначене для вирішення прицільних завдань, що входить до складу прицільного комплексу.

Як бачимо, це обладнання умовно об'єднано в ПрНК, який призначений для вирішення прицільних і навігаційних завдань. Встановлений на літак ПрНК "Клен-ПС" дозволяє вирішувати їх з високою ефективністю.

Літак-штурмовик Су-24М

Основні тактико-технічні дані літака Су-25

5.2.3. Бортовий комплекс озброєння штурмовика Су-25

Бортовий комплекс озброєння штурмовика Су-25 складається із: прицільного обладнання, бомбардувального озброєння, артилерійського озброєння, керованого ракетного озброєння, фотоконтрольного обладнання.

Прицільне обладнання забезпечує вирішення завдань застосування озброєння по наземним і повітряним цілям в умовах їх візуальної видимості.

Бомбардувальне озброєння включає: 8 однозамкових держаків, що призначені для підвіски, транспортування і скидання бомб калібру від 50 до 500 кг, підвісні паливні баки ємністю 800 л, запалювальні баки, разові бомбові касети і контейнери малогабаритних вантажів.

Артилерійське озброєння призначене для ведення стрільби по наземним і повітряним цілям.

Артилерійське озброєння складається із однієї двоствольної, вмонтованої в фюзеляж, гарматної установки ВПУ-17А, в якій використовується гармата ГШ-2-30 з боєкомплектом 250 патронів.

Для підвищення потужності артилерійського озброєння штурмовика передбачена установка під крилом 4-х з’ємних підвісних гарматних установок СППУ-22 з гарматою ГШ-23 і боєкомплектом 260 снарядів або 4 з'ємних нерухомих гарматних установок СНПУ-25 з гарматами ГШ-30 і боєкомплектом по 250 снарядів, що дозволяють вести стрільбу в передню і задню півсферу із двох фіксованих положень.

Система ракетного керованого озброєння Х-25, С-25А,Х-29Л призначена для ураження наземних(надводних) малорозмірних рухомих і нерухомих цілей.

Система ракетного керованого озброєння Р-60 призначена для ураження вертольотів (літаків) противника в ближньому повітряному бою.

Система ракетного некерованого озброєння призначена для ураження повітряних і наземних цілей противника і забезпечує застосування НАР типу С-5, С-8, С-24, С-25. Одночасно можуть застосовуватись ракети тільки одного типу.

Фотоконтрольне обладнання призначене для перевірки правильності прицілювання при роботі з прицілом як при бойовому застосуванні озброєння, так із навчальною метою, а також для контролю результатів стрільби з гармат і при пуску ракет.

Таким чином, аналіз ЛТД, обладнання і озброєння показує, що літаки-штурмовики володіють такими бойовими властивостями:

- високою живучістю;

- високою маневреністю, що забезпечує ведення штурмових дій і повітряного бою;

- наявність різноманітного і потужного озброєння (бомбардувального, ракетного і артилерійського);

- наявність сучасного пілотажного, навігаційного і прицільного обладнання, а також засобів РЕБ;

- здатність ефективно виявляти і уражати наземні(морські) малорозмірні і рухомі цілі, а також вертольоти (літаки) противника в повітрі;

- гарні злітно-посадкові характеристики і достатня прохідність по ґрунту, що дозволяє літаки працювати з ґрунтових аеродромів обмежених розмірів. Так, наприклад, розбіг літака складає 550-800 м, а пробіг 560-750 м;

- здатність успішно долати ППО противника.

Досвід бойового використання літаків-штурмовиків в республіці Афганістан підтвердив їх високу ефективність. Літак Су-25 експлуатувався в умовах інтенсивного бойового використання в РА з 1980 р. до самого виводу радянських військ з цієї країни.

Таким чином ЛТД літаків-штурмовиків, їх обладнання і озброєння дозволять їм виконати поставлені завдання по ураженні як наземних (морських), так і повітряних цілей вдень і вночі в ПМУ і СМУ з високою ефективністю.

5.2.4. Способи бойових дій і бойові порядки штурмовиків

Спосіб бойових дій – це порядок застосування сил і засобів при виконанні бойового завдання.

В залежності від характеру завдань, які виконуються об'єктів дій і засобів ураження, які застосовуються, а також наземної і повітряної обстановки, часу доби і метеорологічних умов, способами бойових дій літаків-штурмовиків є:

При ураженні наземних об'єктів:

1. Одночасний удар всім складом або більшою частиною сил по раніше заданим об'єктам у час, який встановлений;
2. Одночасний удар всім складом або більшою частиною сил по виявлених в ході бойових дій об’єктах(об’єкту) за викликом із положення чергування на землі або в повітрі;
3. Послідовні удари підрозділів (ескадрилій, ланок, пар) і поодиноких літаків по раніше заданим об'єктам у встановлений час;
4. Послідовні удари підрозділів (ескадрилій, ланок, пар) і поодиноких літаків по виявленим в ході бойових дій об'єктам по виклику із положення чергування на землі чи в повітрі;
5. Самостійний пошук і ураження об'єктів в заданому районі або смузі підрозділами літаків-штурмовиків ("Полювання").

Одночасний удар по раніше заданому об'єкту використовується з метою його ураження в мінімальний час. При даному способі б.д. бригада (ескадрилья) отримує завдання завчасно, командир і льотний состав мають достатньо часу для підготовки до бойового вильоту.

В ході бойових дій авіації в Республіці Афганістан одночасні удари великих груп штурмовиків виконувались порівняно рідко(при проведенні великих операцій проти великих груп опозиціонерів). Це було пов'язано з тим, що, по-перше, значно обмежувало можливість одночасного застосування великих груп літаків глибокі і вузькі ущелини, гори і хребти в районах бойових дій і, вдруге, дії опозиціонерів дрібними групами в безпосередній близькості від переднього краю наших військ, в деяких випадках взагалі не дозволяли використовувати штурмовики.

Послідовні удари по раніше заданому об'єкту застосовуються при необхідності довготривалих дій на противника або коли не вистачає сил для досягнення заданого ступеня ураження об'єкта одним ударом.

Одночасні і послідовні удари по об’єктах, які виявлені в ході бойових дій по виклику із положення чергування на землі або в повітрі використовуються для ураження важливих, переважно рухомих наземних (морських) об'єктів, в першу чергу-ракетних і артилерійських засобів ядерного нападу противника. При нанесенні одночасних і послідовних ударів по виклику необхідна попередня підготовка підрозділів і екіпажів для дій по декільком варіантам.

В ході бойових дій авіації в РА, основними способами бойових дій штурмовиків при вильотах в інтересах авіаційної підтримки військ на полі бою були способи нанесення послідовних ударів по раніше заданим або знову виявленим об'єктам.

Самостійний пошук і ураження об'єктів полягає в тому, що штурмовики проглядають місцевість в заданому районі (смузі) для своєчасного і негайного ураження важливих наземних (морських) об'єктів, в першу чергу РЯЗ противника, місцезнаходження яких невідоме.

Самостійний пошук виконується ланками або парами, або поодинокими літаками. При поставленні бойового завдання підрозділам (екіпажам) вказується характер об'єктів, що підлягають ураженню, час і район дій.

Так, в ході бойових дій авіації в РА самостійний пошук об'єктів широко використовувався підрозділами штурмовиків при проведенні сухопутними військами рейдових операцій, а також для знищення караванів, колони і окремих автомашин зі зброєю і боєприпасами. Цей спосіб бойових дій штурмовиків в найбільшій мірі відповідав умовам негайного знищення противника, зразу ж після його виявлення. Він не дозволяв також великим групам опозиціонерів розосередитись на дрібні групи й замаскуватись. Основним тактико-вогневим підрозділом при застосуванні цього способу бойових дій була пара. Для нарощування зусиль було передбачено виділення 2-4 літаків, що знаходились на аеродромі в готовності №1.

Пошук об'єкта виконувався на висотах від 600 до 1200 м над рельєфом місцевості на швидкостях 600-700 км/год.

Після виявлення противника екіпажі, що виконували самостійний пошук, наносили по ньому удари, а при необхідності, коли не вистачало сил для знищення цілі, викликали через ретранслятор іншу групу штурмовиків і наводили її на об'єкти удару. Прикладом цього може служити знищення групи опозиціонерів до 80 чол. на перевалі Гандаспара ланкою штурмовиків, яка була викликана для нарощування зусиль. Таким же способом був знищений склад боєприпасів в районі населеного пункту Бандаспан. В цьому випадку "мисливці" позначили ціль стрільбою із гармат з використанням трасуючих снарядів, пара штурмовиків, яка прибула, знищила її з використанням бомбардувального озброєння.

З переходом опозиціонерів до перевезень зброї і боєприпасів переважно в нічний час штурмовики стали застосовувати "полювання" також вночі.

При ураженні вертольотів (літаків) противника в повітрі (основний спосіб):

1. Одночасне введення до бою та ураження повітряного противника всім складом або більшою частиною сил із положення чергування на землі або в повітрі;

Спосіб застосовується з метою нанесення повітряному противнику максимально можливої поразки у короткі терміни.

1. Послідовне введення до бою і ураження повітряного противника підрозділами (ланками, парами, екіпажами) із положення чергування на землі (з аеродромів, площадок-засідок) або з повітря. Цей спосіб бойових дій використовується літаками-штурмовиками при необхідності тривалого вогневого впливу на противника або при діях противника великою кількістю дрібних груп вертольотів (літаків).
2. Польоти пар і поодиноких екіпажів за викликом з положення чергування на землі.

Спосіб застосовується для досягнення раптового вогневого впливу підрозділів (екіпажів) літаків-штурмовиків на окремі групи (вертольоти, літаки) противника на окремих напрямках його польоту вступ в бій літаків-штурмовиків може здійснюватися зі спеціально підготовлених майданчиків (аеродромів) або із зон чергування в повітрі.

Застосовуючи той чи інший спосіб бойових дій апч літаків-штурмовиків виконують польоти в різних бойових порядках.

В бойових порядках підрозділів і частин літаків-штурмовиків утворюються групи різного тактичного призначення: ударна група і групи забезпечення.

Ударна група призначена для виконання головного завдання (ураження військ, наземних, морських об'єктів, вертольотів або літаків противника в повітрі).

Групи забезпечення призначені для створення сприятливих умов дій ударної групи. До них відносяться групи (літаки) дорозвідки, РЕБ, знищення зенітних засобів, прикриття від атак винищувачів противника, відволікаючі, пошуку і позначення (освітлення) цілей та інші.

Група дорозвідки уточнює місцезнаходження (координати), напрям і швидкість руху цілей, характерні орієнтири для виходу на неї, а також дані про ППО противника, радіаційну обстановку і передає їх командирам ударної і інших груп. Дорозвідники після виконання основного завдання можуть відмічати ціль і придушувати засоби ППО противника.

Група РЕБ, що складається з літаків, обладнаних засобами РЕБ, створює активні і пасивні перешкоди РЛС виявлення, керування і наведення зенітних ракет, ЗА і винищувачів противника, а також координаторам головок самонаведення ракет "земля-повітря" і "повітря-повітря".

Так, для створення перешкод РЕБ керування зброєю ППО противника, на літаку Су-25 можуть застосовуватись: автоматична станція активних відповідних перешкод СПС-141ВГ, що підвішується в спеціальному контейнері, протирадіолокаційні ракети С-5П, які споряджені по 2-4 шт. в блоки УБ-16 і УБ-32, протирадіолокаційні гарматні снаряди ПРЛ-23, інфрачервоні пастки ППІ-5 (піропатрон перешкод інфрачервоний) і протирадіолокаційні патрони ПРП-50.

Група знищення зенітних засобів завдає удару по підрозділам і пусковим установкам зенітних ракет і зенітної артилерії в смузі польоту ударної групи і в районі цілі.