Наземна охорона та оборона аеродрому 6 страница

Організаційно АА складається з бойових та транспортно-бойових бригад АА, окремих вертолітних ескадрилій, окремих ескадрилій безпілотних ЛА, підрозділів і частин спеціальних військ, частин і установ тилу. Бригада АА складається із 3-х вертолітних ескадрилій, технічних підрозділів і підрозділів забезпечення (батз, бо, бз і РТЗ).

Як правило, бригади АА мають змішаний склад, тобто, на їх озброєнні знаходиться декілька типів вертольотів. Так, наприклад, бойова бригада має на озброєнні вертольоти Мі-24, Мі-8 та Мі-9 (2 а.е – Мі-24 та 1 а.е – Мі-8 (9)).

Базування АА організується з врахуванням характеру завдань, що виконуються, замислу майбутніх дій, бойових властивостей АА, можливостей та особливостей її застосування в інтересах загальновійськових об’єднань (з’єднань) та включає систему аеродромів (посадкових майданчиків) для вертольотів і позиційних районів для тактичних БЛА.

В обороні аеродроми (майданчики) базування для АА звичайно призначаються на відстані 50-80 км, а в наступі у межах 30-70 км від лінії бойового зіткнення з противником.

Позиційні райони для тактичних БЛА звичайно призначаються на відстані 15-20 км від противника.

Вертолітні бригади в районах базування розташовуються, як правило, поескадрильно на 2-4 майданчиках, що розташовуються на відстані 10-15 км одна від другої.

Окрім основних майданчиків базування для вертолітної бригади можуть бути додатково на визначений період виділені наступні аеродроми (майданчики): запасний, підскоку, засідки, завантаження (вивантаження) військ, техніки або МЗ.

Майданчики підскоку для ескадрилій призначаються на відстані 10-20 км від противника, майданчики підскоку для ланки (“пари”) на відстані 2-6 км від передбаченого місця атаки цілей.

Таким чином АА у відповідності зі своїм призначенням може виконувати вогневі, транспортно-десантні, розвідувальні та спеціальні завдання.

Успішне виконання цих завдань багато в чому буде визначатися бойовими властивостями вертольотів.

4.2.2.Бойові властивості вертольотів АА

Бойові властивості вертольотів – це сукупність ЛТД озброєння, устаткування та інших характеристик вертольотів, що визначають можливість успішного виконання ними завдань.

Аналіз ЛТД, а також досвід бойового застосування та експлуатації вертольотів показують, що їх бойові властивості відрізняються від бойових властивостей літаків, а також від властивостей вогневих і транспортних засобів, що знаходяться у СВ.

Ударний вертоліт Мі - 24В

Військово-транспортний вертоліт Мі-26

Багатоцільовий вертоліт Мі-8 АМТС

Основні ЛТД вертольотів.

Основними бойовими властивостями вертольотів є:

- високі злітно-посадкові якості, які дозволяють базуватися на непідготовлених польових майданчиках, що забезпечує їм сприятливі умови для маскування та свободу аеродромного маневру, а також дозволяють розташовувати ці майданчики у безпосередньому наближенні від району виконання бойових завдань;

- широкий діапазон швидкостей та висот польоту, які дозволяють швидко з’явитися над ціллю, вести раптові дії з гранично малих висот і різних швидкостей польоту від максимальної до режиму висіння, а також долати ППО противника на гранично малих висотах з використанням складок земної поверхні;

- висока маневреність, що дозволяє успішно долати ППО противника, вести штурмові дії та повітряні бої з вертольотами противника;

- вантажопідйомність, що дозволяє транспортувати не тільки особовий склад, але й бойову техніку, а також МЗ, які мають велику вагу та габарити;

- здатність перевозити бойову техніку на зовнішній підвісці, яка дозволяє транспортувати вантаж, який перевищує за своїми розмірами розміри вантажних кабін;

- наявність різного потужного озброєння, що включає керовані та некеровані ракети, ав. бомби, кулеметно-гарматне озброєння яке дозволяє ефективно вражати малорозмірні та рухомі цілі, а також групові майданчикові цілі;

- наявність обладнання, яке дозволяє десантувати бойову техніку військ у тил противника у різних метеоумовах, у різний часи доби, вести різні види повітряної розвідки (радіаційну, інженерну, радіотехнічну, поля бою та інші);

- універсальність застосування, яке забезпечує застосування вертольотів у ролі штурмовика, у десантному, транспортному, санітарному варіантах, у варіантах повітряного командного пункту, постановника перешкод, коректувальника вогню артилерії та ін.;

- велика дальність польоту дозволяє перевозити о.с. та МЗ на великі відстані.

Так, наприклад, дальність перевозок МЗ або бойової техніки у середині вантажних кабін в залежності від злітної маси вертольотів лежить у межах:

- для Мі-8МТ при вантажі масою 2.5 т – 340-700 км;

- для Мі-26 при вантажі масою 12 т – 800-1240 км.

Або, тактичний радіус вертольота Мі-24В з повною заправкою паливом в основних баках при польоті на малій висоті (вище 200 до 1000 м) та гранично малій висоті (до 200 м включно) у варіанті озброєння 4хПТУР та 4хУБ-32 з часом дії над ціллю 10 хв. складає 160 км. Бойова вертолітна бригада, озброєна вертольотами Мі-24В та Мі-8ТВ здатна наносити одночасні удари по наземним цілям при вильоті усім складом або послідовно ескадрильями по наземним об’єктам противника, розташованим на відстані 150-160 км від аеродрому базування.

Таким чином вертольоти, які знаходяться на озброєнні АА мають високі бойові властивості і здатні виконувати бойові завдання з високою ефективністю.

4.2.3. Способи бойових дій та бойові порядки підрозділів та частин АА

Оскільки вертольоти виконують різні за характером завдання в умовах обстановки, які сильно відрізняються одна від одної, то підрозділи та частини АА застосовують різні способи бойових дій.

До них відносяться:

- одночасні дії усім складом або більшою частиною сил (одночасний удар, одночасне введення у бій, одночасні спеціальні бойові польоти, наприклад - на повітряну розвідку). Спосіб застосовується з метою виконання завдань в мінімальний час;

- послідовні дії підрозділів (послідовні удари, послідовне введення у бій, послідовні спеціальні бойові польоти, наприклад – на десантування). Застосовуються з метою тривалого впливу на об’єкти противника, а також у тих випадках, коли сил для виконання бойового завдання одним вильотом не вистачає;

- дії по об’єктам, що самостійно відшукані (самостійний пошук та ураження наземних об’єктів або повітряних цілей ланками, парами у заданому районі);

- дії із засідки на землі та у повітрі (удари ланок або пар по рухомим об’єктам противника із засідок, ураження повітряних цілей парами або екіпажами);

Застосовуючи той або інший спосіб б.д. підрозділи та частини АА виконують польоти у різних бойових порядках.

Видами бойових порядків АА є:

- зімкнутий б.п.;

- розімкнутий б.п.;

- розосереджений б.п.

Зімкнутий бойовий порядок найбільш компактний б.п., у якому підрозділи можуть здійснювати груповий зліт й посадку, політ за маршрутом, одночасну атаку наземних цілей за командою ведучого.

У розімкнутому бойовому порядку підрозділи, літаки (вертольоти) виконують польот за маршрутом, долають протидію засобів ППО, ведуть пошук та здійснюють атаки наземних цілей.

У розосередженому бойовому порядку підрозділи (екіпажі) діють при висадці тактичного повітряного десанту, перевезенні військ на декілька майданчиків, при нанесенні одночасного удару по декільком об’єктам, що розташовані у обмеженому або у різних районах, у складних метеоумовах, сутінках та уночі.

Основними формами б.п. підрозділів АА є:

- “пеленг” вертольотів, пар вертольотів, ланок (загонів);

- “фронт” вертольотів, пар вертольотів, ланок (загонів);

- “колона” вертольотів, пар вертольотів, ланок (загонів);

- “змійка” ланок (загонів).

Бойовий порядок частин і підрозділів АА може включати групи різного тактичного призначення :

- основну групу;

- групи забезпечення;

- резерв.

Основна група є головним елементом б.п. та призначена для безпосереднього виконання бойового завдання.

Вона може бути:

- ударною – при діях по наземним (повітряним) цілям;

- десантною – при десантуванні тактичного повітряного десанту;

- транспортною – при перевезені військ та МЗ;

- мінування при постановці міно-вибухових загороджень, та ін.

Групи забезпечення призначені для створення сприятливих умов для успішного виконання бойового завдання основної групи. До них відносяться групи:

- дорозвідки;

- наведення (позначення цілі);

- електронного придушення;

- знищення наземних засобів ППО противника;

- прикриття від атак вертольотів противника;

- демонстративні (відволікаючі).

Резерв призначений для нарощування зусиль ударної групи або для вирішення завдань, що виникають раптово.

Таким чином, бойові завдання підрозділи та частини АА виконують різними способами б.д., слідуючи до районів виконання цих завдань у відповідних бойових порядках.

§ 4.3. Основи бойових дій авіації військово-морських сил України

В 1996 була створена Морська авіаційна група ВМС України (МАГ ВМСУ) до її складу ввійшли: підрозділи протичовнової авіації та підрозділи транспортної авіації.

Основні завдання МАГ:

- пошук та ураження підводних човнів противника в районах їхнього розгортання;

- проведення розвідки в операційній зоні ВМС України та наведення ударних сил;

- встановлення мінних загороджень;

- проведення пошуково-рятувальних заходів;

- здійснення транспортних перевезень.

На озброєнні МАГ знаходяться літаки Бе-12, Ан-24, Ан-26 і вертольоти Мі-8, Мі-14, Ка-27, Ка-29.

Основні бойові властивості літаків Ан-24, Ан-26, вертольоту Мі-8 були розглянуті у попередніх главах.

Для боротьби з підводними човнами противника можуть бути застосовані авіаційні протичовнові комплекси (АПЧК) Бе-12, Мі-14, Ка-27.

Протичовновий літак-амфібія Бе-12 призначений для пошуку, стеження, виявлення і знищення підводних човнів в простих і складних гідрометеоумовах, в будь-яку пору року і доби, на віддаленні від місць базування до 500 кілометрів.

Протичовновий вертоліт Ка-27 ПЛ призначений для виявлення підводних човнів, стеження за ними і знищення їх в підводному стані на глибині до 500 метрів і швидкостях ходу до 75 км/год.

Протичовновий вертоліт Мі-14 ПЛ призначений для виявлення підводних човнів, стеження за ними і ураження на глибинах занурення до 400 метрів, швидкостях ходу до 60 км/год, віддаленні району пошуку до 200 км, вдень і вночі, в простих і складних метеоумовах.

Для пошуку підводних човнів і стеження за ними протичовнова авіація застосовує наступні засоби:

- радіогідроакустичні буї;

- авіаційні пошукові магнітометри;

- радіолокаційні станції;

- вертолітні гідроакустичні станції, що опускаються.

Для знищення підводних човнів протичовнова авіація (ПЧА) застосовує наступні засоби ураження:

- авіаційні протичовнові ракети;

- авіаційні протичовнові торпеди;

- авіаційні бомби та міни.

Основні ТТХ літаків і вертольотів ПЧА

Високі ТТХ АПЧК, їх обладнання і озброєння дозволяють їм виконувати бойові завдання з високою ефективністю. Так наприклад, Бе-12 з 90 РГБ-НМ1 (радіогідроакустичний буй ненаправленої дії) обстежує площу 1550 км², 3 літаки – 4650 км²/год.

Бе-12

Мі-14 ПЛ

Транспортно-бойовий вертоліт Ка-29 призначений для десантування з кораблів і суден підрозділів морської піхоти, вогневої підтримки морського десанту, перекидання особового складу, вантажів з суден постачання на бойові кораблі і судна ВМС.

Транспортно-бойовий вертоліт Ка-29

Таким чином, морська авіація є одним із основних родів Військово-Морських Сил України.

Питання для самоконтролю

1. Призначення та завдання авіачастин ВТА.

2. Основні ЛТД військово-транспортних літаків.

3. Стисла характеристика озброєння, військово-транспортних літаків.

4. Стисла характеристика обладнання військово-транспортних літаків.

5. Бойові властивості літаків.

6. Способи бойових дій ВТА,

7. Групи тактичного призначення в бойовому порядку ВТА.

8. Види та форми бойових порядків ВТА.

9. Перерахувати групи завдань, які вирішує АА,назвати основні вогневі завдання АА.

10. Бойові властивості вертольотів АА..

11. Які групи тактичного призначення входять у склад бойового порядку підрозділів та частин АА?

Глава 5. Ведення бойових дій підрозділами та частинами тактичної авіації

§ 5.1 Основи бойових дій підрозділів і частин бомбардувальної авіації (БА)

5.1.1. Призначення та завдання тактичної авіації

Відомо, що в складі авіації ПС є тактична авіація - оперативний засіб командуючих військами оперативних командувань.

За характером завдань, що виконуються, ЛТД і озброєнням літаків тактична авіація підрозділяється на такі роди авіації:

- бомбардувальну;

- штурмову;

- винищувальну;

- розвідувальну;

- транспортну;

- спеціальну.

Підрозділи, частини і з'єднання цих родів тактичної авіації виконують бойові завдання у операціях оперативних командувань і загальновійськового бою, а також у повітряних, протиповітряних, повітряно-десантних, морських (повітряно-морських), десантних, протидесантних операціях і в операціях ВМС. При цьому основними завданнями тактичної авіації є:

- авіаційна підтримка військ;

- прикриття військ і об’єктів оперативних командувань, повітряних і морських десантів від ударів засобів повітряного нападу і повітряної розвідки противника;

- повітряна розвідка.

З початком агресії противника підрозділи та частини тактичної авіації, крім того, виконують завдання, беручи участь у відбитті нападу повітряного противника, ударі по першочерговим (найбільш важливим) об'єктам, беруть участь у виконанні завдань протиповітряної оборони, завдають ударів по визначених наземних (морських) цілях та підтримують війська (сили) під час ліквідації, локалізації чи нейтралізації збройного конфлікту.

5.1.2. Призначення та завдання бомбардувальної авіації

Важлива роль у вирішенні завдань тактичної авіації, а особливо в авіаційній підтримці військ і ударам по першочергових об’єктах, належить бомбардувальній авіації - основному ударному засобу Повітряних Сил.

Найважливішим призначенням БА є ураження важливих наземних (морських) об’єктів переважно в оперативній глибині, що складає 300-400 км. За необхідності фронтові бомбардувальники можуть залучатися для дій по об’єктах у тактичній глибині оборони.

В даний час на озброєнні стройових частин бомбардувальної авіації знаходяться бомбардувальники, що володіють високими бойовими властивостями – Су-24 та Су-24М. У забезпеченні їхнього бойового застосування важлива роль належить всім авіаційним спеціалістам, що беруть особисту участь в організації бойових дій.

Знання всіма авіаційними спеціалістами основ бойового застосування бомбардувальної авіації дозволить значно підвищити ефективність бойових дій авіаційних підрозділів і частин.

Бомбардувальна авіація, маючи на озброєнні фронтові бомбардувальники Су-24М, призначена для ураження угрупувань військ, авіації, ВМС противника та руйнування його важливих наземних (морських) об’єктів, переважно в оперативній глибині. Вона може також вирішувати завдання ведення повітряної розвідки і мінування з повітря.

Основними завданями БА є:

- ураження літаків (вертольотів) та інших об’єктів на аеродромах (майданчиках);

- знищення ракетно-ядерних засобів;

- ураження пунктів управління (ПУ) і наземних елементів розвідувально-ударних комплексів (РУК);

- ураження живої сили і бойової техніки військ в оперативній глибині;

- ураження повітряних і морських десантів;

- радіоелектронне придушення засобів керування військами і зброєю (виконуються у кожному польоті);

- вогневе ураження засобів ППО противника (виконуються у кожному польоті).

Крім того, фронтові бомбардувальники залучаються для ведення повітряної розвідки.

При ураженні літаків (вертольотів) і інших об’єктів на аеродромах (майданчиках) основними об’єктами дій є: літаки і вертольоти в укриттях і на відкритих стоянках, ЗПС (аеродромні ділянки доріг) і МРД, льотний склад у місцях розміщення, ПУ, склади ПММ і боєприпасів.

Розгром авіаційного угрупування противника, що протистоїть, є необхідною умовою успішних дій сухопутних військ (СВ).

При ураженні ПУ і наземних елементів РУК об’єктами дій є КП оперативних об’єднань, основні ПУ авіацією і ППО, наземні елементи РУК.

При нанесенні ударів уражаються радіо-, радіолокаційні і радіорелейні станції, наземні споруди, спеціальні машини, особовий склад в укриттях легкого типу.

Ураження морського десанту БА здійснює в районах завантаження, розвантаження і на переході морем.

Основні об’єкти дій:

а) повітряний десант – транспортні літаки на аеродромах завантаження, жива сила і бойова техніка десанту в місцях зосередження, у районах висадки, а також транспортні літаки в районах посадки;

б) морський десант – десантні кораблі, транспорти, вертольотоносці, десантно-висадкові засоби з живою силою і бойовою технікою, кораблі вогневої підтримки і прикриття десанту.

Ведення повітряної розвідки БА здійснюється позаштатними розвідувальними ланками візуальним спостереженням і з застосуванням технічних засобів. Крім того, у ході бойових дій усі екіпажі, що виконують різноманітні бойові завдання, зобов’язані також вести розвідку погоди і доповідати результати спостережень.

Так, наприклад, екіпаж бомбардувальника за один політ може розвідати один-два аеродроми (посадкові майданчики) і район шириною 6-10 км і довжиною 20-30 км, де передбачається наявність або будівництво аеродромів.

Радіоелектронне придушення засобів керування військами і зброєю проводиться з метою порушення керування військами, зниження ефективності зброї противника в інтересах подолання бомбардувальниками ППО, шляхом впливу радіоелектронними перешкодами на його радіоелектронні системи і засоби керування.

Воно проводиться узгоджено з вогневим ураження засобів ППО противника при забезпеченні виконання бомбардувальниками своїх основних бойових завдань.

Об’єкти дій фронтових бомбардувальників розташовуються переважно в оперативній глибині, що складає 300-400 км.

У цій зоні знаходяться основні об’єкти противника, що можуть уражатися фронтовими бомбардувальниками. Так, наприклад, в оперативній глибині знаходиться біля, 50% аеродромів, 25% РТЗ і ПУ, 25-30% військ і вогневих засобів, 20% засобів ППО противника.

При необхідності фронтові бомбардувальники можуть залучатися для дій щодо об’єктів у тактичній (50-60 км) і найближчій оперативній глибині (120-150 км) оборони. У тактичній глибині вони виконують завдання авіаційної підтримки по планах Повітряних командувань та армійських корпусів.

Таким чином, фронтові бомбардувальники ведуть бойові дії у постійній і чіткій взаємодії з об'єднаннями (з'єднаннями СВ таВМС), а також із частинами інших родів авіації.

Як видно з аналізу виконання бойових завдань, ураження наземних (морських) об’єктів противника фронтові бомбардувальники здійснюють наносячи по ним авіаційні удари.

Авіаційний удар – організований вплив авіації на противника для ураження його наземних (морських) об’єктів із застосуванням різноманітних засобів ураження.

Організаційно бомбардувальна авіація складається з бомбардувальних авіаційних бригад (у перспективі буде входити до бомбардувально-розвідувальних авіаційних бригад).

5.1.3. Бойові властивості літаків бомбардувальної авіації

Бойові властивості фронтових бомбардувальників – це сукупність усіх якостей, що характеризують їх як бойовий авіаційний комплекс.

Бойові властивості літака характеризуються:

- льотно-тактичними даними;

- озброєнням;

- пілотажним, навігаційним і прицільним обладнанням і засобами РЕБ.

Разом з іншими властивостями (експлуатаційними, злітно-посадковими) вони повинні забезпечити максимальну бойову ефективність тактичного бомбардувальника.

Основні ЛТД літака Су-24М.

Тактичний бомбардувальник Су-24М

На літаку встановлено бомбардувальне, ракетне й артилерійське озброєння.

Бомбардувальне озброєння літака включає бомби різноманітних типів і калібрів до 1500 кг.

Ракетне озброєння включає керовані і некеровані ракети. Керовані ракети поділяються на такі класи: “повітря-земля”, ” повітря-повітря”, “повітря-РЛС”( “ П-З”, “П-П”, “П-РЛС)".

Артилерійське озброєння складається із вмонтованої гарматної установки і з’ємних рухомих гарматних установок.

Всі засоби ураження, які застосовуються на літаку, розміщуються на восьми вузлах зовнішньої підвіски, з яких два розташовані під центропланом, два - під рухомою частиною крила і чотири - під фюзеляжем.

Пілотажне обладнання бомбардувальників Су-24М забезпечує програмований політ у режимі ручного, напівавтоматичного й автоматичного керування з можливістю коректування координат літака по відомих орієнтирах і за допомогою радіотехнічних систем ближньої навігації і посадки.

Прицільно-навігаційне обладнання, встановлене на літаку Су-24М дозволяє вирішувати такі завдання:

- виявлення і ураження надводних і наземних цілей;

- автономне і неавтономне виведення літака в заданий район (район цілі або аеродрому посадки);

- забезпечення безпеки маловисотного польоту з обльотом природних наземних перешкод (піднесеностей рельєфу) у вертикальній площині;

- виявлення і ураження повітряних цілей.

Маючи високі ЛТД, потужне бомбардувальне, ракетне й артилерійське озброєння, сучасне пілотажне, навігаційне і прицільне устаткування і засоби РЕБ тактичні бомбардувальники Су-24М мають такі бойові властивості:

- високу маневреність;

- спроможність успішно подолати сильну ППО противника;

- спроможність самостійно відшукувати і знищувати наземні (морські) об'єкти, у тому числі і РЛС, що працюють, противника вдень і вночі в простих і складних метеорологічних умовах.

Завдяки цим бойовим властивостям бомбардувальники Су-24М можуть швидко переносити зусилля по фронту і у глибину та завдавати удари по заздалегідь заданих і знову виявлених об’єктах в оперативній глибині у результаті чого вони спроможні виконувати різноманітні бойові завдання, значно впливаючи на хід операції та бойових дій військ оперативного командування, об’єднаних сил швидкого реагування. Так, наприклад, пара літаків Су-24 з 8 РБК-500 спроможна придушити мотопіхотну роту в районі зосередження. Розмір об’єкта 600х600 м.

5.1.4. Способи бойових дій і бойові порядки

При виконанні поставлених завдань апч БА застосовують різноманітні способи бойових дій.

Спосіб бойових дій – це порядок застосування сил і засобів при виконанні бойового завдання.

У залежності від характеру виконуваних завдань, об’єктів дій і засобів ураження, що застосовуються, а також наземної і повітряної обстановки, часу доби і метеорологічних умов бомбардувальники Су-24М застосовують такі основні способи бойових дій:

1. Одночасний удар усім складом або більшою частиною сил по одному або кількох заздалегідь заданих об'єктах у встановлений час;

2. Одночасний удар всім складом або більшою його частиною сил по виявлених у ході бойових дій об’єктах(об’єкту) за викликом із положення чергування на землі або в повітрі.

3. Послідовні удари ланок, (пар і поодиноких літаків) по заздалегідь заданих об'єктах у встановлений час;

4. Послідовні удари ланок, (пар і поодиноких літаків) по виявлених у ході б.д. об'єктах за викликом з положення чергування на землі або у повітрі;

5. Самостійний пошук і ураження об’єктів у заданому районі або смузі парами, екіпажами („Вільне полювання”).

Одночасний удар по одному або декількох заздалегідь заданих об'єктах застосовується з метою їх ураження за мінімальний термін.

Застосування першого способу обумовлене умовами виконання бойового завдання, коли місце розташування і характер переміщення об’єктів встановлені заздалегідь, а також при необхідності створити високу щільність удару.

При даному способі бойових дій частина (підрозділ) одержує бойове завдання завчасно, командир, штаб і льотний склад мають достатньо часу для підготовки до бойового вильоту, а ІТС - для підготовки АТ.

Послідовні удари по заздалегідь заданих об'єктах застосовуються при необхідності тривалого впливу на противника або, коли не вистачає сил для знищення об'єкта одним ударом.

Послідовні удари по виявлених у ході бойових дій об’єктах по виклику з положення чергування на землі або в повітрі застосовуються для ураження важливих, переважно рухомих наземних (морських) об’єктів, до яких відносяться оперативно-тактичні та тактичні ракети, наземні елементи РУК, підрозділи керованих ракет, а також інші об’єкти, місцеположення яких завчасно невідоме. Чергування на аеродромі застосовується в умовах, коли бойове завдання може бути виконане в задані терміни (на заданому рубежі) при вильоті з готовності номер 1 і 2.