Телефонне ділове спілкування.

В основному діловому спілкуванні телефон відіграє суттєву допоміжну роль зв’язку для отримання інформації , опнратвного реагування на події. Головна перевага над іншими традиційними засобами – оперативність, швидкість, зручність.

Найхарактерніші особливості телефонного діалогу –

а) момент установлення зв’язку,

б) виклад суті справи,

в) завершальні слова , фрази – знак про закінчення розмови.

Інколи доцільно попередньо узгодити з абонентом дату й час телефонної розмови та її тему , щоб він був на місці , вільний від виконання інших обов’язків і завчасно підготувався.

До ділової телефонної розмови слід завчасно готуватися, а саме:

- укласти чіткий план спілкування (порядок питань, які б ви хотіли поставити адресатові),

- мати поряд допоміжний матеріал (довідкові, цифрові дані, списки та ін..)

- мати на похваті чим зафіксувати потрібну інформацію.

Вербальне телефонне спілкування висуває перед співрозмовником низку обов’язкових етикетних реплік, якими обмінюються обидві сторони розмови. Адресати після короткого вітання називає своє прізвище, ім’я, та ім’я по батькові, посаду й організацію . яку він представляє якщо взяв не той , хто вам потрібен, слід вічливо попросити покликати його до телефону.

У разі відсутності потрібної вам людини в офісі взагалі ви можете почути “ Хто його запитує“ назвавши себе, можна попросити –

- занотувати інформацію для подальшої передачі,

- попередити потрібну вам людину , про час , коли ви знову зателефонуєте,

- щоб вам зателефонували , назвавши номер телефону та час.

Декілька загальноприйнятих правил.

1. Службовий телефон для службових справ.

2. Говорити слід чітко , стислой коректно.

3. Уважне слухання виключає постійне перепитування.

4. Поздоровлення, вітання, співчуття слід висловлювати особисто або листом.

5. У випадку роз’єднання, поновлює зв’язок той, хто телефонував.

6. Закінчує розмову той, хто телефонував.

Література.

1.Зубков М.Г. Сучасна ділова українська мова – Х.. Торсінг 2003 р.

2. Чмут Т.К. Чайка Л.Г. Етика ділового спілкування ..Навч. пос.- К..Вікар, 2002 р.

Тема № 7 Спеціальна термінологія та професіоналізми.

План.

1. Професійні слова. Способи творення професіоналізмів. Сфери вживання професіоналізмів.

2. Терміни. Правила вживання термінів.

Більшість слів сучасної української літературної мови є загальновживаними. Ними користуються в усіх сферах життя та діяльності. Значно менше слів вузькоспеціальних, які вживаються окремими групами людей у різних галузях господарства.Слова або звороти , властиві мовленню людей певної професії , називають професійними.

Професійні слова або професіоналізми – це назви понять певної галузі виробництва. роду занять. За межами певного професійного середовища не завждми зрозумілі або не становлять інтересу. Значна частина професіоналізмів – неофіційні розмовні замінники термінів. Вони не мають чіткого наукового визначення та не становлять цілісної системи.

Як утворюються професіоналізми?

1. Завдяки вживанню слова загальвживаної мови у специфічному значенні. Наприклад: вікно у мовленні вчителів – не заповнений між уроками час.

2. Шляхом усічення основ слів: вет.- ветеринарія, бух. обл.- бухгалтерський облік.

3. Через зміни в наголошенні слів: компас-компас, атлас-атлас.

4. Шляхом заміни деяких граматичних законів літературної мови. Наприклад, професійній мові властиве вживання іменників абстрактних та речовинних назв у множині – масла, олії. жири. В інших випадках такі іменники мають лише форму однини.

5. Професійні слова можуть з’явитися на основі відомих шляхом префіксації та суфіксації. Наприклад: недовнесок, недопромисел – префікс недо -,

пливучість, бойовитість – суфікс – ість,

типаж – суфікс – аж,

маршрутизація – суфікс –ація.

Де вживаються професіоналізми ?

Найчастіше в усному неофіційному мовленні людей певної професії. У писемному мовленні професіоналізми вживаються у виданнях призначених для фахівців. У практиці ділового спілкування потрібно бути обережними щодо їх уживання в документах. Він може перетворитись з офіційного в неофіційний або викликати непорозуміння, ускладнити ділові стосунки.

Крім професіоналізмів існує ще група вузьковживаних слів – терміни. Термінами послуговуються науковий та діловий стилі.Термін – це не лише найменування предмета, явища чи поняття, а й їх точне визначення. Ці значення фіксують державні стандарти, спеціальні словники, довідники. Кожна вузька галузь науки має свої терміни. Існує й загальнонаукова термінологія, що використовується в усіх галузях науки, виробництва, суспільного життя.

Правила.

1. Укладаючи документ, необхідно враховувати його адресата, не вводити спеціальні терміни до тих документів, що адресуються щирокому загалу.

2. Терміни в діловому стилі повинні вживатися у тому значенні, яке відоме фахівцям певної галузі господарства.

Література.

Н. Ботвина Ділова українська мова – Х.: 2004 р.