ВВП та економічний добробут.

ВВП не дає повної картини економічного добробуту народу. Однак він є вимірником річного обсягу орієнтованої на ринок діяльності. Поширена думка, що між реальним ВВП і суспільним добробутом обов'язково повинна існувати тісна позитивна кореляція. Тобто чим вищий рівень виробництва, тим суспільство має більші потенційні можливості для забезпечення вищого життєвого рівня.

Важливо вияснити деякі причини, з яких ВВП може або завищувати, або занижувати реальний обсяг виробництва, а також чинники, внаслідок дії яких збільшення обсягу виробництва не обов'язково веде до підвищення життєвого рівня народу. Приміром, чимало виробничих операцій не здійснюється на ринку. Отже, у ВВП, що є вимірником ринкової вартості обсягу виробництва, ці операції не включаються. Так, праця домогосподарки або тесляра, що займається ремонтом власного будинку, або вченого, який пише неоплачений навчальний посібник, — усе це не знаходить відображення у звітах підприємств щодо прибутків і збитків, а тому не враховується при обчисленні національного доходу, що веде до заниження обсягу ВВП. Хоча окремі значні за масштабами неринкові операції, як-от споживання фермерами частини власної продукції, при розрахункові національного доходу враховуються.

Важливим атрибутом добробуту суспільства є вільний час. Його тривалість зростає постійно і це, природно, позитивно впливає на добробут народу. Таким чином, існуюча система суспільного підрахунку повністю не відображає суспільного добробуту, оскільки не враховує цієї обставини, як і не бере до уваги того доходу, який люди отримують від своєї роботи.

ВВП неповністю відображає поліпшення якості товарів. На економічний добробут можуть впливати зміни складу і розподілу сукупної продукції між окремими домашніми господарствами. Однак ВВП відображає тільки обсяг виготовленої продукції, але нічого нам не говорить про те, наскільки такий набір товарів відповідає суспільним запитам. Сприяє підвищенню життєвого рівня і справедливий розподіл сукупного обсягу виробництва. Отже, ВВП є вимірником обсягу сукупного виробництва, але не відображає змін у складі і розподілі продукції, які, у свою чергу, можуть вплинути на життєвий рівень народу. Так, якщо суспільство виробляє великий обсяг ВВП, але в ньому значну частку займає продукція воєнного призначення, то це, безперечно, значно знижує потенційні можливості забезпечення економічного добробуту суспільства.

З багатьох причин найґрунтовнішу характеристику життєвого рівня народу дає випуск продукції на душу населення. Так, якщо ВВП збільшується швидкими темпами" але при цьому і населення зростає швидкими темпами, то рівень життя в розрахунку на душу населення може бути відносно стабільним або й зменшуватися. Таке співвідношення, до речі, має місце у багатьох країнах, що розвиваються.

Розширення виробництва часто супроводжується забрудненням довкілля, посиленням шуму тощо. Зрозуміло, що витрати, пов'язані із забрудненням навколишнього середовища, мають негативний вплив на добробут суспільства. Ці побічні витрати, пов'язані з виробництвом ВВП, не вираховуються нині з обсягу сукупного виробництва, і, таким чином, ВВП завищує рівень матеріального добробуту суспільства.

Важливе місце в народному господарстві країн різних соціально-економічних систем посідає тіньова економіка. Вона пронизує всі сторони суспільного життя. Під тіньовою економікою мається на увазі передусім виробництво товарів і надання послуг населенню за плату, що не фіксується в офіційній статистичній звітності. З правової позиції така трактовка включає як дозволені, так і заборонені законом види діяльності. Тіньова економіка в основному виступає у вигляді таких трьох блоків:

1. Неофіційна економіка. Сюди входять усі легально дозволені види економічної діяльності, у рамках яких має місце невраховане офіційною статистикою виробництво товарів і послуг, приховування цієї діяльності від оподаткування. Чим вищий рівень інфляції і більші податки, що зменшують реальні доходи населення, тим сильніші стимули до отримання доходу у формах, які не так легко виявити, наприклад, у вигляді готівки або бартеру.

2. Фіктивна економіка. Це — приписки, крадіжки, спекулятивні угоди, хабарництво і всілякі шахрайства, пов'язані з отриманням і передачею грошей.

3. Підпільна економіка. Вона охоплює заборонені законом види економічної діяльності. Є підстави вважати, що підпільна економіка зростає швидше легальної. І навіть із занепадом останньої підпільна економіка процвітає. Якщо це відповідає дійсності, то розрахунки національного доходу будуть дедалі більше недооцінювати стан економіки та її зростання протягом певного періоду.

Залежно від того, яка частина населення залучена до нелегальної економіки або легальної діяльності, де частина доходу приховується від оподаткування, відбувається завищення офіційної статистики щодо безробіття. І це може стати проблемою для тих, хто формує економічну політику.

В Україні певний вплив на тіньову економіку мало негативне ставлення значної частини населення України до вільної підприємницької діяльності. Поглиблення кризових явищ в економіці України впродовж 90-х років XX ст. призвело до збільшення питомої ваги "тіньових" процесів. У 2002 році, за розрахунками, тіньовий сектор складав 40—50 % ВВП. Долання ідеологічного і психологічного бар'єрів на шляху розвитку індивідуальної і кооперативної форм діяльності, приватного сектора — важливий напрямок боротьби з тіньовою економікою.

Підсумки

1. Валовий внутрішній продукт (ВВП) — основний показник економічного стану країни, характеризує ринкову вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у межах країни за допомогою факторів виробництва, незалежно від того, кому ці фактори належать — резидентам чи іноземцям. Він відрізняється від валового національного продукту (ВНП) на величину чистих іноземних факторних доходів, зароблених у цій країні.

2. Для об'єктивного обчислення сукупного обсягу виробництва треба, щоб усі продукти й послуги, вироблені цього року, були враховані лише один раз. Тому проміжні товари, невиробничі операції і продаж уживаних товарів вираховуються при обчисленні ВВП.

3. Валовий внутрішній продукт вимірюється двома способами: додаванням сукупних видатків на придбання товарів і послуг або додаванням доходів, створених у процесі виробництва товарів і послуг.

4. Для вимірювання ВВП за видатками підсумовують споживчі видатки на товари і послуги, валові інвестиційні видатки фірм, державні закупівлі товарів та послуг і чистий експорт:

ВВП = С + І + Д+ЧК

5. За доходами ВВП обчислюють як суму заробітної плати, ренти, відсотка і прибутку та двох не пов'язаних з виплатою доходів платежів (відрахування на заміщення спожитого капіталу і непрямих податків на бізнес), плюс чисті іноземні факторні доходи, зароблені у цій країні.

6. На основі ВВП розраховують інші показники національних рахунків. Чистий внутрішній продукт (ЧВП) визначається шляхом вирахування із ВВП відрахувань на споживання капіталу (амортизація). Національний дохід (НД) є сукупним доходом, заробленим національними постачальниками ресурсів; його обчислюють також шляхом вирахування із ЧВП чистих іноземних факторних доходів, зароблених у країні, і непрямих податків на бізнес. Особистий дохід (ОД) є сукупним доходом домогосподарств до сплати особистих податків. Використовуваний дохід (ВД) — це особистий дохід за вирахуванням особистих податків.

7. Номінальний ВВП розраховують у цінах, що існують на момент виробництва, тобто в поточних цінах. Реальний ВВП — це обсяг продукції цього року, який вимірюється в сталих цінах базового року.

8. Індекси цін використовують для коригування грошових (номінальних) змінних у реальні. Дефлятор ВВП — це індекс цін, який застосовують для зведення номінального ВВП до реального шляхом дефлювання (якщо дефлятор ВВП більший за одиницю) або інфлювання (якщо дефлятор ВВП менший за одиницю).

9. Національні рахунки не враховують неринкові операції, зміни в часі дозвілля, якості товарів у складі і розподілі продукції, вплив розширення виробництва на довкілля, результатів діяльності виробництва у тіньовому секторі економіки.

Терміни і поняття

Валовий внутрішній продукт; валовий національний продукт; умовно нарахована вартість; кінцева і проміжна продукція; подвійний рахунок; додана вартість; ВВП за доходами і видатками; особисті споживчі видатки; валові і чисті внутрішні інвестиції; державні закупівлі товарів та послуг; чистий експорт; амортизація; непрямі податки на бізнес; чистий внутрішній продукт; національний дохід; використовуваний дохід; індекс цін; дефлювання; інфлювання; номінальний ВНП; реальний ВВП; тіньова економіка.

Питання для повторення

1. Чому при розрахункові сукупного випуску продукції береться до уваги тільки вартість кінцевих продуктів?

2. Яка різниця між валовими приватними внутрішніми інвестиціями і чистими приватними внутрішніми інвестиціями? Коли б Вам довелося розраховувати чистий внутрішній продукт за видатками, яким із цих двох показників інвестиційних видатків Ви б скористалися? Поясніть.

3. Крім таких показників, як заробітна плата найманих робітників,рентні платежі, відсоток, дохід від власності, по-дохідний податок з корпорацій, дивіденди, нерозподілені прибутки корпорацій, які ще два, непов'язані з доходами плате жі, входять у ВНП за доходами? Як розрахувати ВВП?

4. Нижче подано список компонентів ВВП і національного доходу певного року у млрд гривень. Необхідно обчислити основні національні рахунки як за видатками, так і за доходами шляхом складання його компонентів, що відповідають кожному із принципів підрахунку цього показника. Отримані відповіді при цьому повинні збігтися.

1. Особисті споживчі видатки 490

2. Трансфертні платежі 24

3. Рента 28

4. Відрахування на споживання капіталу (амортизація) 54

5. Внески на соціальне страхування 40

6. Заробітна плата найманих робітників 442

7. Державні закупівлі товарів та послуг 146

8. Прибутки корпорацій 112

9. Відсоток 26

10. Дохід від власності 66

11. Чистий експорт 22

12. Дивіденди 32

13. Нерозподілений прибуток корпорацій 42

14. Непрямі податки на бізнес 36

15. Особисті податки 52

16. Податки на прибуток корпорацій 38

17. Чисті приватні внутрішні інвестиції 66

18. Особисті заощадження 32

19. Чисті іноземні факторні доходи, зароблені в Україні 8

а) використовуючи наведені вище дані, розрахуйте ВВП і ЧВП як за доходами, так і за видатками;

б) обчисліть національний дохід як за допомогою вирахування відповідних компонентів із ВВП, так і шляхом додавання видів доходів, що його складають.

5. Використайте поняття валових і чистих інвестицій для того, щоб знайти різницю між економікою, яка розширюється, перебуває у статичному стані і стані стагнації.

а) який рік із трьох є базовим?

б) як змінився рівень цін за період з 1993 по 1997роки?

в) як змінився рівень цін за період з 1997 по 2003 роки?

г) розрахуйте реальний ВВП для кожного року і вкажіть, в якому році Ви інфлюєте його чи дефлюєте.

8. Які основні причини породжують тіньову економіку?

6. Яка проблема виникає при зіставленні ринкових вартостей різних обсягів сукупної продукції протягом певних відрізків часу? Яким чином цю проблему можна розв'язати?

7. Наступна таблиця показує номінальний ВВП та відповідний індекс для кількох років. Обчисліть реальний ВВП. Вкажіть у кожному конкретному випадку, що Ви робите з показником номінального ВВП — інфлюєте його чи дефлюєте: