Та місце в системі облікової інформації

Поняття управлінського обліку, його значення в управлінні

Будь-яка бізнесова діяльність полягає у використанні трьох взаємопов’язаних елементів (засобів праці, предметів праці та робочої сили) і здійснюється у різних напрямках діяльності – основна (операційна), фінансова, інвестиційна та надзвичайна (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Види діяльності підприємства

Для узгодження різних видів діяльності та витрачання ресурсів на різних її стадіях існує управління, яке полягає у плануванні, організації, мотивації, контролі та регулюванні діяльності (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Процес управління виробництвом

Для нормального виконання названих функцій необхідна інформація, яку надає, перш за все, система бухгалтерського обліку. Інформація для управління повинна бути корисною, що передбачає її доречність, зрозумілість, своєчасність, порівнянність (співставність), об’єктивність, надійність, повноту, ефективність (за критерієм “витрати/вигоди”). Збирання, систематизація та інтеграція інформації – одна з досить важливих функцій апарату управління (функція обліку). Ту частину бухгалтерського обліку, яка забезпечує потреби управління в інформації, називають управлінським обліком (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Система інформації в управлінні

Управлінський облік – це процес виявлення, вимірювання, збирання, нагромадження, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі облікової інформації, яка використовується управлінським персоналом всередині підприємства при прийнятті управлінських рішень та для забезпечення ефективного використання ресурсів.

Бухгалтер відіграє значну роль на всіх етапах процесу управління: при планування майбутніх операцій, накопиченні даних про витрати і доходи, поточному контролі й аналізі, складанні звітності та її інтерпретації, підготовці управлінських рішень. Бухгалтера, який забезпечує інформацією керівників всередині підприємства, називають бухгалтером-аналітиком, або управлінським бухгалтером.

Управлінський облік надає інформацію для вирішення таких питань:

– визначення стратегії та планування діяльності підприємства на перспективу;

– контролю поточної діяльності;

– оптимізації використання ресурсів;

– оцінки ефективності діяльності окремих підрозділів та їх керівників;

– зниження суб’єктивізму та підвищення економічної обґрунтованості прийняття управлінських рішень.

Об’єктами управлінського обліку є витрати, доходи та фінансові результати діяльності підприємства, згруповані за їх цільовим призначенням (видами продукції, замовленнями, процесами, стадіями виробництва, агрегатами, сферами діяльності, регіонами збуту продукції, окремими покупцями і т. ін.).

В управлінському обліку підприємства самі обирають методи обліку витрат, калькулювання, визначення доходу, оцінки результатів діяльності.

Особливості управлінського обліку:

1) різні терміни для різних цілей – в управлінському обліку використовують багато термінів (понять), які близькі за назвами, але мають різне значення в різних ситуаціях, і навпаки – різні назви при подібному значенні;

2) дані управлінського обліку частіше приблизні ніж абсолютно точні. Точність необхідна там, де вона дійсно необхідна. В управлінському обліку (при плануванні і т. ін.) можливі суттєві погрішності, приблизні оцінки;

3) робота з неповними даними – при прийнятті управлінських рішень ніколи не буває повної, вичерпної інформації про об’єкт управління, завжди відчувається дефіцит якоїсь необхідної інформації;

4) дані обліку – це тільки частина вихідної управлінської інформації. При прийнятті управлінського рішення завжди використовується і необлікова інформація, а інколи і власна інтуїція менеджера;

5) люди, а не числа визначають, як підуть справи – система обліку корисна лише настільки, наскільки результати її використання відображаються в реальній діяльності людей. Самі кращі плани – ніщо без реальних виконавців.

Наведені особливості необхідно враховувати при роботі з даними управлінського обліку.